Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos