Попри стереотип традиційності, аграрна галузь насправді неабияк драйвить розвиток технологій та інновацій в Україні. Саме ця сфера залишається однією з головних візитівок країни, адже держава навіть під час війни — у топі найбільших експортерів пшениці, соняшника, кукурудзи та іншої сільськогосподарської продукції у світі.
Серед технологій, які щоденно використовують аграрії: дрони, IoT-системи з датчиками та сенсорами, супутники, RTK-станції, автоматизовані сівалки та безпілотні трактори на дистанційному керуванні. Усі ці інновації дозволяють підприємцям збирати величезний масив даних, щоб контролювати, до прикладу, такі показники, як погодні умови, стан ґрунту, врожайність тощо.
Впровадити всі ці ноу-хау, навчити співробітників та переобладнати наявну сільськогосподарську техніку українським аграріям допомагає вінницька компанія Frendt. Як саме? Розповідаємо у нашому матеріалі.
Історія Frendt — продовження серії «Вершки українського клінтеку», де Greencubator розповідає про 10 чемпіонів, які на ключовому етапі свого розвитку отримали грант від Climate Innovation Vouchers. Це одна з найбільших грантових програм в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій, яку ініціював Європейський банк реконструкції та розвитку та фінансує Європейський Союз. Greencubator реалізує програму в Україні.
Аграрна цифрова революція
«Наша мета — це здійснити аграрну цифрову революцію в Україні», — заявляють у Frendt.
Але що це за революція? Лише уявіть, що останні 10 тисячоліть сільське господарство було технологічно майже незмінним, поки у 18 столітті аграрії, паралельно з промисловою революцією, не механізували сільгоспвиробництво, та не впровадили сівозміну, селекцію культур, використання добрив тощо.
Науковий прогрес настільки пришвидшився, що наступна аграрна революція не змусила себе чекати тисячоліттями. Уже у 1940-х роках вдосконалення сортів рослин та агрохімікатів призвело до буму врожайності та зменшення голоду в усьому світі.
У 2024 році на наших очах відбувається аграрна цифрова революція, яка насамперед повʼязана з розвитком інтернету, безпілотників та штучного інтелекту. Просувати «Сільське господарство 4.0» в Україні й взяли собі за мету в Frendt.
(Віталій Шуберанський, засновник Frendt)
«Ми заснували нашу компанію у 2013 році. Тоді у ній працювало лише дві людини: я і мій брат», — згадує засновник Frendt Віталій Шуберанський.
Віталій за освітою — менеджер, організатор сільськогосподарського виробництва, а його брат — інженер-електрик. Ці знання стали базою для того, щоб допомагати українським аграріям не просто впроваджувати в себе новітні технології, але й отримувати з них максимальну користь. Так брати заснували центр точного землеробства Frendt.
Компанія починала свою роботу зі штатом, який складався з двох людей, за 11 років команда виросла до більш ніж 130 фахівців. У 2024 році Frendt розвиває понад 75 напрямків точного землеробства, будує найбільшу в Україні мережу RTK-станцій і вже має за плечима понад 8 тисяч клієнтів.
Проте, про все поступово. Спочатку роз'яснімо, що це взагалі таке — точне землеробство.
Що таке точне землеробство?
Для людини, незнайомої з цифровізацією сільського господарства, може бути незрозуміло: яке відношення мають, до прикладу, супутники до хліба на їхньому столі. А все, як зазвичай, просто і складно водночас.
Уявімо, що вам потрібно засіяти поле пшеницею. Ще до посівної агрономи за допомогою численних датчиків, дронів та супутникових знімків аналізують поле, його властивості та розробляють маршрут руху техніки.
Таким чином, коли автоматизована сівалка виходить на поле, вона рухається за завчасно запрограмованим маршрутом і засіває рівно стільки пшениці, скільки потрібно на конкретній ділянці. При цьому завдяки GPS-навігації та численним датчикам техніка майже з хірургічною точністю рухається заданою траєкторією з можливою похибкою всього кілька сантиметрів.
(Працівники Frendt встановлюють обладнання для точного землеробства на сільськогосподарську техніку)
У такому разі роль водія сівалки — не керувати машиною, а контролювати процес. Водночас вся інформація з поля в режимі реального часу збирається у єдиній системі, тож диспетчери можуть швидко помітити проблему та вирішити її.
До ери цифрових технологій у сільському господарстві ймовірність виростити якісний врожай іноді нагадувала підкидання монети. А у 2024 році фермери у своїх планшетах та компʼютерах мають детальну інформацію про стан своїх полів та посівів, можуть порівнювати ефективність різних ділянок землі, застосовувати передові практики чи визначати причини втрати врожаю.
Цей підхід і називається — точне землеробство. І така точність не лише про зручність для аграріїв. Це також про кращі врожаї, оптимізацію витрат та турботу про довкілля.
7 кроків до точного землеробства
Втілювати ідею з аграрною цифровою революцією на ринку України Frendt почали з імпорту необхідного обладнання з-за кордону. Мова про автопілоти, датчики, роботи та інші технології, які б допомагали фермерам автоматизувати процеси на полі.
Компанія Frendt побудувала одну з найбільших в Україні мережу базових RTK-станцій, яка налічує понад 150 таких станцій, що дозволяє перекрити точним RTK-сигналом 80% сільськогосподарських земель країни. Саме RTK (Real-Time Kinematic) станції завдяки супутниковим системам навігації надають точні координати агротехніці для польових робіт.
Водночас фахівці компанії настільки вивчили технології, які вони постачають в Україну, що Frendt невдовзі відкрила свій сервісний центр, де ремонтує та обслуговує всі типи агронавігаційного обладнання.
А якщо ви колись бачили електрокабель до автомобіля, то знаєте наскільки складною та розгалуженою є ця електрична система. У сільськогосподарській техніці вона є ще складнішою. А враховуючи інколи доволі складні умови, в яких доводиться працювати техніці, експлуатаційні вимоги до цієї системи дуже високі. Frendt налагодив власне виробництво електричних кабелів та джгутів, які вони встановлюють на с/г техніку, що за якістю не поступаються оригінальній продукції відомих заводів-виробників.
(Frendt налагодив власне виробництво електричних проводів та джгутів)
Проте виявилося, що для аграрної цифрової революції працювати лише з обладнанням — замало. Потрібно також навчати підприємства та їхній персонал.
«Українські аграрії накупили техніки, але виникло питання — а що тепер з нею робити? Вони не мали стратегічного бачення, як правильно використовувати всі ці технології, тому у 2019 році ми створили новий напрямок — консалтинг», — пояснює директор Frendt Богдан Круглик.
Аналізуючи свої успіхи та помилки, компанія створила власну систему з впровадження точного землеробства на аграрних підприємствах. Вона складається з 7 основних кроків: від базового аналізу полів до повної цифровізації бізнес-процесів. Також Frendt запустила власну академію, де навчають спеціалістів.
«Не існує обладнання, яке може повністю закрити потребу аграрія. Одна технологія виконує одну функцію, а друга — зовсім іншу. Так і виходить, що механізатор у нас перебуває у тракторі, як у космічному кораблі. Не дивно, що його потрібно навчати», — каже Віталій Шуберанський.
Цифрові поля
Один з головних проєктів Frendt — це система FlyAgData. Вона допомагає на 100% оцифрувати та візуалізувати роботу всього фермерського господарства.
«Раніше FlyAgData для нас був просто експериментом. Ми розвивалися і нам стала потрібна якась візуалізація даних. А під час повномасштабної війни ми почали ще більш вдосконалювати свої бізнес-процеси, і саме FlyAgData допомогла нам у цьому» — пояснює Богдан Круглик.
FlyAgData допомагає аграріям керувати своїм підприємством не інтуїтивно, а приймати рішення на основі даних. Наприклад, з цим продуктом підприємці можуть своєчасно виявити слабкі місця у бізнес-процесах, зменшити фінансові втрати, а водночас скоротити шкідливий вплив сільського господарства на довкілля.
(Богдан Круглик, директор Frend)
«В аграріїв раніше не було такого поняття, як оцінка поля. Які поля дуже ефективні, а які — ні? У які варто інвестувати більше часу та зусиль, а на які зараз не варто витрачати ресурси? Чому один комбайн працює краще іншого? Коли підприємець побачить рейтинг поля візуально через FlyAgData, то він зможе нарешті правильно розподілити свої ресурси», — каже директор Frendt.
Зі своїм продуктом FlyAgData компанія вирішила вийти й на міжнародні ринки, проте для цього потрібно було захистити інтелектуальну власність розробки та отримати необхідні сертифікати. Зробити це Frendt змогла завдяки гранту від Кліматичних Інноваційних Ваучерів, який компанія виграла у 2023 році.
Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» започаткували в Україні у 2017 році Європейський Банк Реконструкції та Розвитку і Європейський Союз, щоб підтримувати зелених інноваторів та кліматично-дружні технології. В Україні програму впроваджує ГО «Грінкубатор».
(Засновник Frendt Віталій Шуберанський на нагородженні переможців Кліматичних Інноваційних Ваучерів)
«Завдяки проєкту Кліматичні Інноваційні Ваучери наша компанія отримала сертифікацію ISO. Ми стали першою і єдиною сьогодні компанією в Україні з точного землеробства, яка має сертифікацію за міжнародними стандартами. Також у межах цього проєкту ми провели глибоке маркетингове дослідження, що дозволило вивести на новий рівень наш інноваційний продукт FlyAgData», — ділиться Богдан Круглик.
Водночас у Frendt підкреслюють, що саме завдяки Кліматичним Інноваційним Ваучерам компанія вирішила розвиватися не лише як центр точного землеробства, а і впроваджувати стале землеробство.
Frendt в умовах війни
Frendt родом з Вінниці, міста у центральній частині України. З перших днів повномасштабного російського вторгнення керівництво відкликало співробітників з відряджень, щоб подбати про їхню безпеку. Водночас компанія допомагала будувати блок-пости, розвозила гуманітарні вантажі для центрів біженців та віддала одне з авто для потреб армії.
У Frendt розуміли, що посівна в Україні має початися навіть попри повномасштабну війну. Тож компанія швидко почала повертатися до своєї основної роботи.
Спеціалісти Frendt виїжджали до клієнтів, допомагали встановлювати обладнання та надавали інші послуги в регіонах, де не було активних бойових дій. Дистанційно вони продовжували консультувати аграріїв з усієї України.
Заміновані поля — одна з головних проблем українських аграріїв під час війни. Тому Frendt почали шукати рішення і розробили безпілотник-міношукач, настільки легкий, що він не підривається при наїзді на міну.
«Ми створили безпілотник, на який встановлюються датчики-сенсори, і він їздить полем і сканує його. Людина при цьому стоїть за межами поля і не бере фізичну участь в процесі. Система дистанційно передає дані в офіс, і за допомогою FlyAgData ми отримуємо цифрову карту з GPS-координатами вибухонебезпечних предметів. Це значно полегшує подальшу роботу саперів», — пояснює роботу міношукача Богдан Круглик.
(Безпілотник-міношукач від Frendt)
Один з наступних проєктів команди — встановити в Україні сім сучасних метеорадарів, кожен з яких функціонуватиме в радіусі 200 км. Цей проєкт важливий для аграріїв, адже Український гідрометеорологічний центр не завжди здатний оперативно давати якісні прогнози змін погодних умов. Аудит, який провели у 2021 році, показав, що Україна має лише 4 метеорологічні радіолокатори, технічний ресурс яких перевищено майже у вісім разів, а аерологічних станцій — у дев’ять.
Радари, встановлені Frendt, передаватимуть точні метеорологічні дані, що дозволить аграріям підбирати гібриди чи сорти культур, розраховувати норми висіву, кількість добрив тощо. Цей проєкт допоможе не лише збільшити врожаї, а й сприятиме сталому розвитку сільського господарства в Україні, адаптації до кліматичних змін та ефективнішому використанню ресурсів.
Сільське господарство в Україні у час війни залишається опорою економіки, сплачуючи податки у державний бюджет, а також забезпечуючи продовольчу безпеку та робочі місця для тисяч українців. А завдяки інноваціям та передовим технологіям, компанії на кшталт Frendt не тільки зберігають стабільність виробництва, але й створюють основу для відновлення країни після війни.
ПРО ПРОЄКТ
«Вершки українського клінтеку» — це серія історій від ГО Greencubator про 10 українських компаній, які отримали грант від Кліматичних Інноваційних Ваучерів на ключовому етапі свого розвитку. За короткий проміжок часу вони посіли вагоме місце в українському секторі чистих технологій. Climate Innovation Vouchers — одна з найбільших грантових програм в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматичних технологій. Вона була ініційована Європейським банком реконструкції та розвитку і фінансується Європейським Союзом. В Україні програму реалізує громадська організація Greencubator.
