«Ото зими колись були, що від снігу не могли двері відкрити. Не те, що зараз», — такі ностальгічні фрази ми вже чуємо не лише від батьків та бабусь. Ми й самі за останні 10-20 років помітили, що сніг став мало не дивом у січні, а влітку вийти у розпал дня на вулицю — то все одно що стати голими ногами на розпечену пательню.
Танення льодовиків та снігових шапок гір, пожежі, урагани та повені по всьому світу дуже не тонко натякають людству, що кліматична криза вже наша нова реальність. Одна з її причин — постійне зростання концентрації парникових газів в атмосфері, які затримують сонячне тепло та заважають планеті охолодитися, спричиняючи екстремальні кліматичні явища.
Якщо парникові гази спричиняють зміни клімату, то чи не можна їх просто вилучити з атмосфери й десь зберігати в надійних сховищах чи використати? На перший погляд, проста ідея вилилася у цілий напрям надзвичайно складних технологічних розробок, покликаних вилучати вуглекислий газ з атмосфери та дозволяють його використати знову.
Зазвичай у світі цей пласт технологій називають абревіатурою CCS — Carbon Capture and Storage. Переважно це гігантські установки, що мають вилучати CO2 з викидів теплових електростанцій, цементних заводів чи інших гігантів промисловості. У останні 10-15 років стали розвиватися також і технології для вилучення СО2 напряму з атмосфери (Direct Air Capture, або DAC).
Українська ж компанія Carbominer, яку створили тато і донька Микола і Вікторія Осейки, вирішили почати свій шлях саме з невеликих DAC установок, які вирішують іншу проблему — урожайність в тепличних господарствах.
Як Микола та Вікторія Осейки почали свій стартап? Як отримали перші інвестиції? Чому фермери купують CO2 для своїх теплиць? Розповідаємо далі.
Історія Carbominer — продовження серії «Вершки українського клінтеку», де Greencubator розповідає про 10 чемпіонів, які на ключовому етапі свого розвитку отримали грант від Climate Innovation Vouchers. Це одна з найбільших грантових програм в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій, яку ініціював Європейський банк реконструкції та розвитку та фінансує Європейський Союз. Greencubator реалізує програму в Україні.
Гроші у повітрі
Цей день Микола Осейко досі згадує з посмішкою. У зазвичай холодному та похмурому осінньому Амстердамі у листопаді 2019 року йому та його доньці Вікторії було дуже навіть спекотно. Після кількох місяців інтенсивної підготовки вони ось-ось мали вийти на сцену та презентувати свою ще зовсім юну, але вже амбітну розробку на найбільшому у світі конкурсі зелених бізнес-ідей ClimateLaunchpad.
У цьому, здається, позаминулому житті, коли навіть до оголошення пандемії коронавірусу залишалося ще кілька місяців, у столицю Нідерландів зʼїхалися десятки стартапів з різних куточків планети. Того року на участь у конкурсі подавалося понад 2600 інноваторів з 53 країн світу. І лише 150 з них — дійшли до півфіналу. Ще менше опинилося цими осінніми днями в Амстердамі на одній сцені із засновником Carbominer — українцем Миколою Осейком.
«Дозвольте мені почати з одного неочікуваного факту, — трошки хвилюючись, звернувся до аудиторії Микола, — Ми сьогодні зібралися в Амстердамі, у столиці країни, яка відома своїми тюльпанами. І можливо не всі серед вас знають, що Нідерланди — найбільший у світі експортер квітів та другий за обсягом експортер томатів. Кожен другий зʼїдений томат у Німеччині був вирощений саме тут. А що спільного у квітів та томатів? Їх вирощують у теплицях. І нещодавно місцеві фермери стикнулися з дефіцитом CO2. І це саме та проблема, яку вирішує Carbominer».
(Микола Осейко презентує Carbominer на конкурсі ClimateLaunchpad в Амстердамі)
Ідея, яку представив Микола, була складна і проста водночас. Фермерам потрібно подавати CO2 у теплицю, щоб забезпечувати вищий врожай. Вони це робили давно, купуючи стислий вуглекислий газ в балонах. От тільки у 2019 році цей ринок спіткала криза постачання, в результаті якої чимало тепличників втратили частку урожаю, а отже — і доходів.
Carbominer запропонував незвичайну для ринку модель. Цей же CO2 — міститься просто у повітрі. То чому б його не вилучити з атмосфери прямо поруч з теплицею та не подати всередину? Для цього потрібна була б спеціальна установка, яку і розробила команда Carbominer.
«Завдяки нашій технології фермери можуть отримати концентрований CO2 за допомогою дружніх до клімату технології», - підсумував тоді засновник Carbominer.
Варто було Миколі Осейку завершити перший у житті пітч на міжнародній сцені, зал зааплодував. Вже на ранок наступного дня засновники компанії дізналися, що журі обрало саме їх одними з переможців.
«Виступ на Climate Launchpad в Амстердамі — це був шалений успіх, — згадує перше міжнародне визнання донька Миколи, Вікторія, — Просто уявіть! На той момент у нас в Києві стояла лише невеличка машина на столі, а тут нас обирають у ТОП 16 стартапів з усього світу! Звісно, перед цим ми разом з Романом Зінченком, співзасновником Greencubator, багато тренувалися, щоб зробити виступ якомога краще та донести нашу ідею. І це спрацювало».
(Микола та Вікторія Осейки - засновники Carbominer)
Свідки кліматичних змін
До технології, яка б дозволила «видаляти» CO2 з повітря, Микола Осейко йшов ще зі студентських років. У 1990-х він навчався у Київському політехнічному університеті й збирався стати інженером. Проте розвал радянської економіки змінив плани, адже отримати добре оплачувану роботу за спеціальністю молодому інженеру стало майже неможливо. Тому Микола пішов працювати у програмування, фінанси та бізнес, щоб за 30 років вже разом зі своєю донькою Вікторією таки втілити навички інженера у власному проєкті.
Як зазначає Микола, концентрація вуглекислого газу в українській столиці на момент його народження не перевищувала 350 ppm (часток на мільйон). Втім, вже сьогодні дослідники по всьому світу фіксують 420 ppm і це зростання є приголомшливо стрімким.
«Чим вища концентрація парникових газів в атмосфері, тим більше затримується в ній теплове випромінювання від сонця, і через це планета більше нагрівається. Змінюється клімат і ми бачимо аномальні повені, урагани, снігопади», — пояснює Микола Осейко.
Ідея створити установку, яка б забирала CO2 прямо з повітря, була втілена у Carbominer. Заснували проєкт Осейки на початку 2019 року без інвестицій чи великої команди, озброївшись лише ідеєю та знаннями.
«Свою ідею ми тоді оформили у дуже базовій презентації. У ній було багато тексту та графіки, тож цей пітчдек був ще складним для сприйняття, — згадує Вікторія, — Паралельно Микола проводив експерименти разом з першим найманим працівником, аби створити перший прототип нашої установки. Так ми втілили ідею в фізичному пристрої й переконалися, що наша технологія — робоча».
Працюючи над прототипом, Микола Осейко вже розумів: така технологія не лише допоможе послабити кліматичні зміни. Це цілком реальний бізнес, адже отриманий CO2 — це цілком реальний продукт, який можна використовувати в багатьох сферах економіки та продавати. Після певного періоду пошуків оптимального застосування своєї технології компанія вирішила сфокусуватися на роботі з фермерами-тепличниками.
(Візуалізація роботи установки від Carbominer)
Перше міжнародне визнання
Поворотним моментом для молодої компанії стало знайомство з українською громадською організацією Greencubator. Бізнес-модель Carbominer малювалася практично на серветках за столиком київського ресторану Urban Space 500, над яким тоді розташовувався офіс Greencubator.
Команда Greencubator, починаючи з 2009 року, почала говорити про розвиток зеленої енергетики та кліматично-дружніх технологій в Україні, коли це ще було далеко від загального мейнстриму. За 15 років своєї роботи Greencubator зміг виростити цілу екосистему зелених стартапів. Часто саме тут інноватори знаходили нове бачення своєї ідеї, підтримку для розвитку бізнесу, а також — цінний нетворкінг та грантове фінансування.
Greencubator є українським партнером кількох масштабних міжнародних проєктів в секторі зелених технологій, один з яких — ClimateLaunchpad.
Carbominer, познайомившись з Greencubator ще зовсім молодим проєктом, зміг стати одним із флагманів українського cleantech-сектору.
«Ми запросили Carbominer на Climate Launchpad з ідеєю кліматичних зелених інновацій для аграрного бізнесу», — розповідає співзасновник Greencubator Роман Зінченко. — «Фактично, технологія, яку вони запропонували, належить до розряду CCS — Carbon Capture and Storage. Вони дуже гарно пройшли буткемп, виграли національний етап конкурсу в Україні, а потім увійшли до переліку найкращих на глобальному фіналі в Амстердамі».
(Carbominer перемогли на національному конкурсі зелених бізнес-ідей ClimateLaunchpad у 2019 році)
Перемога на Climate Launchpad відкрила для Carbominer шлях до одного з провідних акселераторів для кліматичних інноваторів EIT Climate-KIC Accelerator від European Institute for Technology and Innovations, а також принесла компанії цінні знайомства.
«Здавалося б, що може змінити участь у конкурсі кліматичних ідей? Але саме завдяки участі у ClimateLaucnhpad за підтримки Greencubаtor ми й знайшли свого першого інвестора», — згадує Микола Осейко.
Грант від Кліматичних Інноваційних Ваучерів
Здобути перше міжнародне визнання та перші інвестиції для молодої компанії — все одно, що отримати крила. Тепер прийшов час розгортати їх, виходити з гнізда та відправлятися у політ.
Тож команда Carbominer почала наймати фахівців, щоб розширити свій виробничий відділ, та працювала над розробкою машини для прямого захоплення повітря. Це дозволило уже через 1,5 року після старту проєкту створити MVP-версію установки та підійти до її пілотного тестування в тепличних господарствах.
У 2021 році компанія вже шукала партнерів, щоб вийти на європейський ринок. Серед пріоритетних напрямків Carbominer обирав регіони з розвиненою тепличною промисловістю, зокрема, Іспанію, Нідерланди, Туреччину. Проте для подальших кроків команді обовʼязково потрібно було запатентувати свою розробку.
«Для hardware-стартапів, які працюють з фізичними машинами, патентування є надзвичайно важливим. Інвестори хочуть переконатися, що інновація не лише створена, але і захищена на всіх ключових ринках», — пояснює Микола Осейко.
Щоб захистити свою інтелектуальну власність та вдосконалити розробку, команда Carbominer подалася на грантову програму Climate Innovation Vouchers. Цей проєкт ініціював Європейський банк реконструкції та розвитку і фінансує Європейський Союз. В Україні програму реалізовує Greencubator.
(Микола Осейко на нагородженні Climate Innovation Vouchers)
Завдяки гранту від Climate Innovation Vouchers компанія змогла запатентувати свою розробку в Україні, податися на американський патент, а також розробити мобільний застосунок для використання зі своєю установкою.
«Через мобільний застосунок ми допомагаємо моніторити клімат у теплицях. Це дозволяє фермерам контролювати такі показники, як рівень CO2, вологість та температуру в теплицях, а отже і покращувати врожайність», — говорять засновники.
Розвиток попри війну
Амбітні плани розвитку команді Carbominer довелося переглянути через війну. Вікторія та Микола Осейки разом з усією командою працювали над проєктом у Києві, коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
У перші дні повномасштабної війни компанії довелося згорнути всі роботи та подбати найперше про безпеку своїх працівників, відправивши їх у більш безпечні регіони країни та за кордон. Сам Микола з родиною навіть якийсь час пробув на окупованій території під Києвом, звідки, на щастя, вдалося виїхати.
Щойно ситуація більш-менш стабілізувалася після деокупації Київської області, Carbominer крок за кроком повернувся до роботи, проте для безпеки вирішив працювати на дві країни — Україна та Польща.
У 2022-23 роках Carbominer провів два пілотних випробування свого вдосконаленого прототипу 1-тонної машини DAC (Direct Air Capture).
«Ми провели два успішних пілоти, щоб верифікувати нашу технологію, — пояснює Вікторія. — Перший ми проводили взимку з грудня 2022 року по січень 2023 в Україні. Другий пілот був у серпні 2023-го вже в Австрії. Тобто ми вивозили установку з України та проходили при цьому всі труднощі митного оформлення і транспортування. Проте все минуло добре: наші партнери наживо побачили установку і переконалися, що вона працює».
А на початку 2024 року Carbominer отримав грант у розмірі 1,5 мільйона євро від EIC Accelerator Fund та можливість додатково отримати до 7,5 мільйонів євро власного капіталу на наступних етапах проєкту.
Інвестиції та гранти для Carbominer — це також виклик для подальшого розвитку. Тепер команді треба оптимізувати енергоспоживання установки та збільшити її з 1-2 тонн до 50, а потім і до 250.
«У нас буде два формати машини. Одна на 50 тонн для середніх або невеликих ферм. А машина на 250 тонн розрахована скоріше для великих індустріальних клієнтів».
(Установка для виловлювання CO2 з повітря від Carbominer)
«Та, на жаль, проблема глобального потепління настільки велика, що одна компанія не зможе її вирішити», — зазначає Вікторія.
Утім, кожна з таких розробок рухає прогрес вперед. А у випадку Carbominer — ще й допомагає перетворити CO2 на смачні та екологічно вирощені помідори на вашому столі.
ПРО ПРОЄКТ
«Вершки українського клінтеку» — це серія історій від ГО Greencubator про 10 українських компаній, які отримали грант від Кліматичних Інноваційних Ваучерів на ключовому етапі свого розвитку. За короткий проміжок часу вони посіли вагоме місце в українському секторі чистих технологій. Climate Innovation Vouchers — одна з найбільших грантових програм в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматичних технологій. Вона була ініційована Європейським банком реконструкції та розвитку і фінансується Європейським Союзом. В Україні програму реалізує громадська організація Greencubator.
