Як будувати зв’язки між «зеленими» бізнесами, інвесторами та споживачами — обговорювали на форумі Empowering Climate Innovators

9 жовтня у Києві відбувся форум Empowering Climate Innovators, організований Greencubator за підтримки ЄБРР та ЄС. На події зібралися розробники та користувачі «зелених» технологій, інвестори, урядовці та представники міжнародних інституцій. Учасники, серед яких були і ключові гравці cleantech-галузі в Україні, визначали потужні точки старту для подальшого розвитку «зелених» інновацій.

Жанп’єро Наччі, керівник напрямку ресурсно-ефективних інвестицій, департамент ефективності та зміни клімату ЄБРР, вітаючи учасників форуму, відзначив значний «зелений» потенціал української економіки:

— ЄБРР не створює інновації, наша роль — підтримувати вас, «зелених» інноваторів, на цьому шляху. І ми бачимо, що українські компанії досягли в цьому значних успіхів. Дві ключові думки, які поширює ЄБРР про Україну: тут є сталий розвиток і Україна — чудове місце для інвестицій в «зелену» економіку.

Наступний великий виклик — розбудова дієвих зв’язків між «зеленими» бізнесами та інвесторами, ключовими фінансовими установами, користувачами.

Жанп’єро Наччі вітає учасників форуму Empowering Climate Innovators

Професор Андре Фаай, науковий директор Енергетичного дослідницького центру Нідерландів, у своєму виступі розповідав про результати наукових досліджень зміни клімату і про методи, якими можна ефективно впроваджувати енергетичний перехід.

Зокрема, він описував два потенційні сценарії енергетичного переходу, які можуть розвивати країни: з орієнтацією на сонячні та вітрові станції, а також — з фокусом на використанні біомаси.

Професор Андре Фаай

Ірина Губарець, секторальна менеджерка з питань конкуренції й економіки, Представництво ЄС в Україні, говорила про результати найбільшої в Україні програми підтримки кліматичних інновацій, яку вже 2 роки впроваджує Greencubator в рамках програми FINTECC від ЄБРР за фінансування ЄС. За її словами, в проекті «Кліматичні Інноваційні Ваучери», крім суто фінансової складової, надзвичайно важливо будувати нові коаліції та партнерства, що сприятимуть розбудові «зеленої» економіки в Україні.

В рамках форуму відбулося нагородження кліматичних інноваторів за кількома номінаціями. Відзнаки отримали компанії з числа переможців програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» у категоріях:

  • Корпоративний інноваційний продукт — V.A.Solutions
  • Корпоративна кліматична інновація — Meest Express
  • Кліматична інновація для споживачів — PRANA
  • Технологічний прорив, дружній до клімату — «Червона хвиля»

Ірина Губарець вручає нагороду Роману Кузичу, CEO компанії PRANA

Програма форуму також включала кілька тематичних блоків і панельних дискусій, зокрема:

  • про «розумні» домівки та офіси з кліматичними інноваціями спілкувалися представники компаній-переможців програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» V.A.Solutions, PRANA, «ВТС-Комплект», та експерти галузі;

Святослав Павлюк, Виконавчий директор, Асоціація «Енергоефективні міста України», модератор панелі; Богдан Байовський, СЕО, V.A.Solutions Estonia; Володимир Шимкін, Заступник директора програми IQ energy; Роман Кузич, CEO, PRANA; Михайло Махлевич, СЕО, ВТС-Комплект; Ігор Морма, Директор з управління нерухомим майном, ПАТ «Укрпошта»

  • про «озеленення» транспорту і логістики спілкувалися представники як державного сектору, так і приватних компаній Meest Express, DelFast, TOKA Energy;

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, модератор панелі; Артур Дікун, Директор з загальних питань, Meest Express; Марина Китіна, Відповідальний секретар Робочої Групи з розвитку електромобільності при Мінінфраструктури України; Даниїл Тонкопій, CEO, DelFast; Стефан Благовісний, CEO, TOKA Energy; Ірина Кустовська, Заступниця начальника управління стратегічного розвитку, Державна авіаційна служба України

  • розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні обговорювали представники компаній, що працюють у виробництві чи інтеграції ВДЕ, а також на прикладі запуску першого в Україні муніципального енергетичного кооперативу.

Сергій Шакалов, CEO, KNESS, та його бачення необхідного Україні горизонту

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, розповідає про перший муніципальний енергокооператив «Сонячне місто», засновником якого він є

Повний відеозапис виступів та обговорень можна переглянути на сторінці події. Слідкуйте за оголошеннями про наступні події та програми для розвитку кліматичних інновацій в Україні, які проводитиме Greencubator, на нашому сайті то сторінках у соціальних мережах.

Greencubator проведе форум про можливості для «зелених» інноваторів в Україні

9 жовтня в київському UNIT.City відбудеться форум Empowering Climate Innovators. Захід збере розробників та користувачів «зелених» технологій, інвесторів, урядовців та представників міжнародних інституцій, які визначатимуть напрямки для подальшого розвитку «зелених» інновацій в Україні.

Які результати найбільшої в Україні програми підтримки кліматичних інновацій, яку вже 2 роки впроваджує Greencubator в рамках програми FINTECC від ЄБРР за фінансування ЄС? Чи може логістика в Україні бути «зеленою», а житлові будинки та офіси споживати менше енергії? Як зробити «зеленішою» аерокосмічну індустрію? Як забезпечити свіже повітря в школах та квартирах, скорочуючи втрати тепла? Відповіді на ці та інші питання дізнаєтеся 9 жовтня на форумі Empowering Climate Innovators.

Організатор заходу — ГО Greencubator за підтримки ЄБРР та ЄС. Мета форуму — побудувати взаємодію між ключовими гравцями cleantech-галузі в Україні задля впровадження сталих інновацій та стійкого низьковуглецевого розвитку України.

Тематичні блоки конференції:

  • Кліматичні інноваційні ваучери: церемонія нагородження;
  • Кліматичні інновації для енергоефективного дому та офісу: ПАТ «Укрпошта», V.A.Solution Estonia, Prana, ВТС-Комплект, Фонд енергоефективності, Асоціація «Енергоефективні міста України»;
  • «Зелений» транспорт та логістика: Державна авіаційна служба України, Meest Express, Delfast, TOKA Energy;
  • Відновлювана енергетика: від малого до великого: KNESS, перший муніципальний енергокооператив «Сонячне місто», Getmaket, SolarGaps.

Повна програма заходу:

Форум відбудеться 9 жовтня в UNIT.City (зала UNIT.Verse) за адресою: вул. Дорогожицька 3, Київ. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням та отримання листа-підтвердження.

Зроблено в Україні: Delfast отримала міжнародний код виробника транспортних засобів. За підтримки CIV

Українська компанія Delfast отримала міжнародний ідентифікаційний код виробника WMI (World Manufacturer Identifier) і право призначати VIN-коди своїм електровелосипедам. Тепер компанія зможе вийти на міжнародні ринки з офіційним статусом виробника, а в подальшому планує продавати українські електровелосипеди у країнах Європи та США. Навесні Delfast перемогла у грантовій програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР та ЄС. Частиною ваучера стало оформлення міжнародного ідентифікаційного коду виробника.

Отримання коду WMI та можливість призначати VIN-коди відкриває шлях для електробайків Delfast на всіх типах доріг і транспортних магістралей на основних ринках компанії. Електровелосипеди з VIN-кодом зможуть легально пересуватися міжміськими автострадами — оскільки вони здатні розганятися понад 25 км/год, VIN-код є для них обов’язковою вимогою.

Персональний електротранспорт від Delfast особливо зацікавить кур’єрські служби і сервіси доставки, що дозволить збільшити частку «зеленого» транспорту в міській та міжміській логістиці. А співпраця з міжнародними донорами рівня ЄБРР та ЄС стане додатковим підтвердженням якості продуктів Delfast, — переконані в компанії.

«Даніл Тонкопій, CEO, Delfast: Отримання ваучеру — це своєрідне визнання потенціалу Delfast з боку ЄБРР та ЄС. Така підтримка дуже допомагає молодим українським компаніям, особливо тим, що працюють з країнами ЄС та в США. Таким чином, окрім фінансової допомоги, що дозволила нам набагато швидше реалізувати плани щодо сертифікації електробайків Delfast, тепер наші партнери, клієнти та потенційні інвестори бачать певний “сертифікат якості”, коли ми показуємо, що ми є призери програми кліматичних ваучерів від ЄБРР та ЄС.

Ми дуже вдячні цим організаціям, а також нашим друзям з Greencubator за можливість здійснити якісний стрибок у розвитку Delfast, як компанії, та загалом — у розвитку електротранспорту в Україні та світі».

Кліматичний ваучер від ЄБРР та ЄС Delfast також використає на вдосконалення апаратної складової продукту, а саме: дизайну рами, оновлення контролеру двигуна, який збирає дані про стан велосипеда, контролює подачу енергії на педалі, виявляє несправності тощо. Окрім цього, компанія і надалі працюватиме у сфері захисту технологічної складової власного продукту, що включатиме сертифікацію і патентування розробок Delfast.

«Кліматичні Інноваційні Ваучери» (Climate Innovation Vouchers, CIV) започатковані в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті.

Довідка: VIN-code (Vehicle Identification Number) — унікальний алфавітно-цифровий ідентифікатор транспортного засобу, що складається з 17 символів та присвоюється виробником кожному випущеному транспортному засобу https://en.wikipedia.org/wiki/Vehicle_identification_number

В Україні запустили франчайзингове виробництво енергонезалежних будинків PassivDom

Компанія PassivDom повідомила про запуск виробництва своїх автономних будинків в Україні за ліцензійною моделлю франчайзингу. Це передбачає, що складання будинків і поставки їх клієнтам здійснюватиме українська компанія, на базі технологій, згідно ліцензії та під торговою маркою PassivDom. Це перша франчайзингова ліцензія PassivDom, і компанія переходить на роботу за франчайзингом на всіх ринках своєї присутності. Компанія постачатиме своїм ліцензіатам вузли, iнженернi системи та комплекти для складання будинків, забезпечуватиме доступ до технологій та хмарних систем моніторингу й управління будинком. Наразі PassivDom не розкриває інформацію про франчайзингових партнерів, але Greencubator з нетерпінням очікує, коли компанія офіційно оголосить про них і повідомить про це.

Житло від PassivDom не потребує підключення до енергомереж, газо- чи водопостачання, але мешканці продовжують користуватися усіма досягненнями комунальної цивілізації. В будинку є меблі, укомплектована кухня з вбудованою енергозберігаючою побутовою технікою, система вентиляції з рекуператором, потужний тепловий насос, камера й термостат Nest, проектор зі 100-дюймовим екраном, акустична система Sonos, інтернет, «розумний» дверний замок зі сканером відбитку пальців та можливістю віддаленого доступу. Завдяки модульності й простоті монтажу будинок не потребує спеціального фундаменту та може бути встановлений просто на рівну поверхню, що не шкодить навколишньому середовищу.

Один такий будинок споживає майже у 20 разів менше енергії, ніж звичайний, живиться тільки з сонячної енергії, повторно використовує придатні для цього вже відпрацьовані ресурси. Українська прем’єра PassivDom відбулася 23 травня 2019 року на iForum, найбільшій IT-конференції у Східній Європі. 

Окрім енергонезалежності та дружніх до довкілля технологій, PassivDom має характеристику smart home. В ньому працюють 24 інтелектуальні інженерні системи, серед яких: контроль якості повітря, вмісту кисню та вуглекислого газу, контроль якості води зі зворотнім осмосом та мінералізацією, антибактеріальний та антивірусний захист питної води та повітря, адаптивна система освітлення. Можливий постійний моніторинг статусу та управління системами будинку через мобільний додаток.

Виготовлений у Києві енергонезалежний будинок PassivDom. 23 травня 2019, конференція iForum

Щоб зібрати 5 будинків на українській лінії виробництва сьогодні потрібні 15 працівників і один місяць часу. Однак, як нагадує Максим Гербут, засновник компанії PassivDom, цьому передували 3 роки розробок та 15 років досвіду роботи у будівництві енергозберігаючих будинків.

Максим Гербут, засновник PassivDom:
«— Ми ліцензували виробництво в Україні і будинок modulOne, який показуємо на iForum — перший, зібраний за ліцензійною моделлю в Києві. Замовлення приймаємо через сайт, для українського ринку ми встановили спеціальну знижену ціну, а з жовтня плануємо почати відвантажувати перші будинки.  

Ми радіємо, що перша експериментальна лінія за франчайзинговою моделлю запрацювала саме в Україні. Лінія випускатиме 5-6 будинків на місяць, ми навмисне починаємо з меншої потужності, щоб відпрацювати всі можливі ускладнення. В Україні для цього є дуже сприятливе середовище. У нас досить лояльне законодавство, сертифікація і ліцензування. Окрім того, у нас дуже працьовиті люди. Запускати виробництво в Україні — набагато цікавіше з точки зору експериментів.»

Команда PassivDom, четвертий зліва – Максим Гербут. 23 травня 2019, конференція iForum

Минулого року компанія PassivDom перемогла в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованій в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу, яку в Україні реалізовує Greencubator. Завдяки гранту компанія отримала статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту, співпрацюючи, зокрема, з німецьким інститутом Passive House Institute.

Уточнення: ця стаття була доповнена і відредагована в частині відомостей про франчайзингову модель роботи і компанію-ліцензіата

БІЛЬШЕ ПРО УКРАЇНСЬКІ КЛІМАТИЧНІ ПРОДУКТИ:

Фотографії надані командою PassivDom

Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

Інноваційні Ваучери: підсумовуємо найбільшу грантову програму для «зелених» компаній в Україні

10 квітня Greencubator та ЄБРР оголосять імена переможців V хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» в рамках спеціальної церемонії. Захід поєднає нагородження компаній з дискусією про стан і перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні.

Greencubator завершує перший етап найбільшої в Україні грантової програми для компаній-розробників кліматичних та низьковуглецевих технологій «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Протягом п’яти етапів програми 30 компаній-переможців отримали фінансування на розвиток своїх «зелених» бізнес-рішень загальною сумою 1 млн євро.

Імена п’яти компаній-переможців, які отримають гранти на розвиток кліматичних, дружніх до довкілля інновацій, оголосять:

  • Жанп’єро Наччі, Керівник напрямку ресурсно-ефективних інвестицій, Департамент енергоефективності та зміни клімату ЄБРР,
  • Йоханнес Баур, Перший радник і керівник відділу програм зовнішньої допомоги, представництво Європейського Союзу в Україні.

В рамках церемонії нагородження також відбудеться дискусія щодо стану та перспектив для фінансування «зелених» інновацій в Україні. Учасники дискусії:

  • Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні;
  • Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, співзасновниця громадської організації ReThink;
  • Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund;
  • Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub.

Акредитація для журналістів (деталі щодо локації та часу проведення заходу будуть повідомлені після акредитації) за посиланням.

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» започаткована в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator, загальний фонд програми складає 1 млн євро, фінансування на розвиток «зелених» бізнес-рішень отримали 30 компаній. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті програми.

Інновації для фармацевтики: як «АГК Україна» наполегливо боролась за Ваучер

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» дозволяє компаніям отримати безповоротний грант від ЄБРР на впровадження «зелених» розробок. Щоб отримати фінансування слід дотримуватися правил, але не завжди вдається правильно подати заявку з першого разу. Втім, це не привід здаватися, а оформлення документів не слід вважати перешкодою до перемоги у відборі. Грамотно підготовлені заявки допоможуть налагодити міжнародне партнерство і отримати грант, навіть якщо не з першого разу — в цьому на власному досвіді переконалися в «АГК Україна». Компанія подавала заявку на участь двічі, і з другої спроби стала переможцем однієї з хвиль програми. Нагадуємо, до 1 лютого включно триває прийом заявок на додаткову, п’яту хвилю.

Знайомство «АГК Україна» з програмою

Компанія розробила новий формат пакування для фармацевтичних препаратів, який дозволяє безпечно зберігати їх без холодильника під час перевезення, тримання на складі чи в аптеці, вдома у самого споживача. Співробітники дізналися про «Кліматичні Інноваційні Ваучери» з презентації програми у м. Сєвєродонецьк, яку 2017 року організувала НГО Greencubator. Компанія впроваджує енергоефективні рішення для оптимізації виробництва. Окрім того, розробка, що дозволяє відмовитися від холодильників і зменшити вуглецевий слід фармацевтичної галузі, цілком відповідає умовам участі в програмі. Тож, було прийнято рішення подавати заявку.

Працівники компанії «АГК Україна», яка створює український «зелений» продукт

Перший млинець нанівець

З першого разу потрапити до числа переможців компанії не вдалося. Як зізнаються в «АГК Україна», їхня заявка містила опис впроваджених енергоефективних рішень для покращення роботи виробництва. Але в ній не було пояснення, як ці рішення впливають на продукцію, що виробляється, в частині зниження її енергоємності. Також в заявці бракувало детальної оцінки, як запроваджені енергоефективні рішення змінюють готову продукцію підприємства.

Робота над помилками

Щоб покращити заявку в компанії чітко слідували рекомендаціям від Greencubator, як проектного менеджера програми в Україні. Головний акцент заявки перемістили на розробку і випуск інноваційного енергопасивного виробу. Окрім того, в новій заявці врахували всі зауваги від експертів, що оцінюють заявки, і виправили неточності. Рекомендацій від команди організаторів виявилося достатньо, щоб досягти успіху.

Прототип пристрою, розробленого «АГК Україна»

Три поради наступникам

  • Вірити в свою команду і свій проект.
  • Чітко відповідати на всі запитання в заявці. Єдина логіка проекту і його реалізації повинна бути очевидною від початку і до кінця.
  • І заявка, і весь проект повинні мати явні риси інноваційності, а також руху в сторону зменшення викидів CO2 в атмосферу. В розрахунках нашого проекту використовувались методики, рекомендовані євроспівтовариством.

Кліматичний ваучер дозволить розробникам отримати технологічний консалтинг для реалізації проекту, розробити і випробувати функціональну модель для зберігання препарату, яка відповідає вимогам та заявленим характеристикам. Нагадуємо, найбільша в Україні грантова програма для підтримки кліматичних інновацій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

Подати заявку на V хвилю до 1 лютого 2019

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Почався відбір компаній до V хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»

5 грудня Greencubator розпочав прийом заявок на участь в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери». В рамках цієї, найбільшої в Україні грантової програми для підтримки кліматичних інновацій, вже 26 компаній отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Стати учасником можна, надіславши заявку до 1 лютого 2019 року включно.

Програма реалізується за принципом співфінансування: грант покриває більшу частину (до 80%) витрат на впровадження кліматичної розробки згідно поданого проекту. Це означає, що компанія-отримувач ваучеру також інвестує в розробку, заявлену у проекті, не менше 25% від суми гранту. Сам грант для переможців п’ятої хвилі максимально становитиме 20 000 євро. Участь в програмі можуть взяти українські приватні компанії, що працюють на ринку не менше одного року. Правила й вимоги до компаній, що впроваджують кліматичні технології, детально викладені тут.

Подати заявку на V хвилю

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

ПРО «ЗЕЛЕНІ» ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ: