Останні новини про конкурс ClimateLaunchpad в Україні!

Українські компанії надіслали 35 анкет на конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad! Заявки учасників відбиратиме група експертів, яку формує організатор національного етапу конкурсу Greencubator. Відповідь з результатами всі апліканти отримають електронною поштою 10 липня.

Вкотре наголошуємо, що «зелені» інновації можна впроваджувати у будь-якій галузі бізнесу. Цього року маємо заявки, зокрема, про наступне:

  • правильне поводження з відходами: переробка, повторне використання, утилізація;
  • генерація енергії з ВДЕ і використання її для об’єктів бізнесу;
  • популяризація циркулярної економіки: технології для зручної передачі речей на переробку і повторне використання;
  • енергозберігаючі технології для дому;
  • зручна для покупців і продавців реалізація «зелених» товарів;
  • заміна одноразового пластику нешкідливими матеріалами;
  • рішення для правильної утилізації біосміття (листя, трави тощо);
  • використання викидів CO2 з користю для промисловості;
  • електротранспорт.

Поки фахівці вивчають і оцінюють «зелені» бізнес-ідеї, нагадуємо, що Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. І українська делегація вже започаткувала гарну традицію повертатися з міжнародного фіналу з результатами:

  • в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проектуОнлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення. Як це допомогло команді розвивати проект — читайте в матеріалі про життя Stock-Factory після перемоги

Команди з минулорічного глобального фіналу в Единбурзі, UGrid і TOKA, також поділилися враженнями для учасників ClimateLaunchpad 2019 —  читайте  поради UGrid про підготовку до ClimateLaunchpad та побажання від TOKA.

З усіма учасниками, які подали заявку на ClimateLaunchpad 2019, почуємося 10 липня!

Greencubator впроваджуватиме культуру інновацій в освіті разом з МОН — підписано Меморандум

Громадська організація Greencubator підписала Меморандум з Міністерством освіти і науки України з метою стимулювати розвиток інноваційного підприємництва спільними зусиллями. Співпраця з МОН включатиме підтримку проектів з енергоефективності і «зелених» технологій, впровадження сучасних методів навчання підприємницьким навичкам та культури інновацій у закладах освіти і наукових установах.

Документ затверджує основні напрямки співпраці, втім перелік не є вичерпним і може доповнюватися. До пріоритетної діяльності Greencubator відносить наступне:

  • сприяти створенню умов для розвитку економіки знань та стартап екосистеми в Україні;
  • сприяти розвитку партнерських відносин з міжнародними організаціями, установами та фондами щодо розвитку інноваційного підприємництва;
  • обмінюватися інформацією з питань інноваційної діяльності й удосконалення законодавства у сфері розвитку інновацій, трансферу технологій і стартапів;
  • сприяти поширенню новин та інформації, створеної у рамках співробітництва за цим Меморандумом;
  • вивчати можливості впровадження сучасних методів навчання студентів підприємницьким навичкам та інноваційному мисленню;
  • сприяти організації та проведенню конференцій, тренінгів, фестивалів, виставок тощо для реалізації цілей цього Меморандуму.

Від Міністерства документ підписав Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, а від ГО Greencubator — голова правління Роман Зінченко.

На церемонії підписання Меморандуму представник директорату інновацій і трансферу технологій МОН Віталій Чернюк підтвердив актуальність такої співпраці:

— Щороку в Україні збільшується кількість інноваційних проектів та стартапів, пов’язаних із «зеленими» технологіями, впровадженням енергоефективності та захистом довкілля. Приміром, кожен шостий проект, що подається на наш Всеукраїнський фестиваль інновацій, належить саме до сфери «зелених» технологій. Це позитивний сигнал, що свідчить про важливість таких ініціатив для нашого суспільства, й ми маємо долучатися до їхнього розвитку.

Роман Зінченко озвучив плани з розвитку «зеленої» економіки:

— Ми віримо в підприємницький талант нашої молоді і переконані, що Україна має стати ключовим осередком «зелених» інновацій в Центральній та Східній Європі. Тому наш пріоритет – допомога яскравим проектам у сфері, що може забезпечити технологічний прорив в енергетиці.

Сторони також домовилися про можливість співпраці з іншими партнерами для реалізації цілей Меморандуму та вільне поширення інформації про положення цього документу.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читати новину про Меморандум на сайті МОН України >>>

Реєстрація на акселераційну програму MIT Enterprise Forum CEE відкрита до 7 липня!

Польське агентство з розвитку підприємництва, що є організатором MIT Enterprise Forum CEE, подовжує строк прийому заявок до 7 липня 2019 року включно. Заявки можуть подавати технологічні стартапи, які працюють в наступних галузях:

  1. fintech і страхування («розумні» мережі, інформаційно-комунікаційні та геоінформаційні мережі);
  2. охорона здоров’я (медичне обладнання та гаджети);
  3. індустрія 4.0 (комунальні послуги і управління ними, транспорт, IoT-рішення для збору даних і «розумного» міста);
  4. енергетика і «розумне» будівництво (інноваційні рішення для аграрного, продовольчого, лісового секторів тощо).

Деталізований перелік напрямків можна подивитися за посиланням

Учасники програми отримають:

  • доступ до глобальної спільноти інвесторів і бізнесменів, а також шанс представити їм свій проект;
  • знайомства з представниками провідних корпорацій у кожній галузі бізнесу;
  • підтримку польських та міжнародних компаній і менторів — кожен учасник матиме двох закріплених за ним наставників;
  • до 50 000 євро співфінансування на розвиток бізнесу;
  • 10 000 євро на індивідуальні консультації, зокрема юридичні і патентні, співпрацю з фахівцями з HR та командної роботи.

Мета програми — поєднати інноваційні стартапи з Центральної та Східної Європи з ресурсами успішних компаній, а також досвідом і знаннями польських і міжнародних менторів. Програма є частиною глобальної мережі акселераційних програм для підприємців MIT Enterprise Forum, започаткованої Массачусетським технологічним інститутом. Участь в програмі безкоштовна, при цьому ні організатори, ні ментори не отримують частку в компаніях або частину їхніх доходів.

Розклад програми включає 5 сесій по 2-3 дні протягом трьох місяців, на яких мають бути присутні не більше двох представників стартапу. Для учасників з України частина сесій може бути необов’язковою, але всі стартапи повинні брати участь у підсумковій події програми DemoDay.

Представники стартапів самостійно оплачують витрати на проживання і транспорт. Відібраних учасників оголосять 11 жовтня 2019 року, сесії заплановані на листопад-січень, а DemoDay — на 13 лютого 2020 року.  Додатково, планується тижневий буткемп у Бостоні восени 2020 року, який включатиме практичні заняття і бізнес-зустрічі. Детальні правила участі опубліковані на сайті, слідкувати за новинами програми можна тут.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Віє по-королівськи: Скарбниця Її Величності отримала $437 млн від вітроенергетики

Компанія The Crown Estate, що керує власністю британського монарха, розповіла про основні джерела доходів королеви Єлизавети II. Важливу роль у формуванні цьогорічних статків зіграла вітроенергетика: вона згенерувала для Скарбниці Її Величності $437 млн надходжень.

Оскільки діючому монарху належить більша частина берегової лінії Великобританії, енергія з вітру на узбережжі також входить до королівського портфелю. Вітроенергетика досягла потужності в 7,7 ГВт завдяки повному запуску вітроелектростанції Walney Extension, що входить до групи станцій на узбережжі Ірландського моря. Потужності цієї ВЕС вистачає на забезпечення чистою електроенергією 600 тис. домівок. За словами Елісон Німмо (Alison Nimmo), CEO компанії The Crown Estate, робота Walney Extension зіграла ключову роль у збільшенні частки вітрогенерації в королівських доходах.

Walney Extension. Фото з сайту компанії Ørsted, яка керує вітроелектростанцією

Компанія The Crown Estate керує власністю і передає дохід від неї в Скарбницю, відраховуючи відсоток на потреби монарха. Нормативним актом Sovereign Grant Act 2011 встановлено стабільний розмір відрахувань, сьогодні він становить 25% щорічного доходу від майна, яким керує The Crown Estate. Доля вітроенергетики в портфелі зростає, а от частка комерційної нерухомості — падає. Елісон Німмо відзначила непросту ситуацію на ринку, особливо, на ринку роздрібної торгівлі, серед причин зменшення доходів від цього сегменту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: Bloomberg, Walneyextension. Фото: Annie Leibovitz via Getty Images (IBT), Orsted

«Вірте в свій продукт та вчіть англійську» — поради команди TOKA учасникам ClimateLaunchpad 2019

Для популяризації персонального електротранспорту необхідна розвинута інфраструктура. Українські компанії активно інвестують в розробку програмного забезпечення та «розумного» обладнання для зарядки, оренди й оплати «зелених» автівок. Одна з таких компаній, TOKA, минулого року виборола право представити на глобальному фіналі конкурсу ClimateLaunchpad своє рішення для EV-зарядки у житлових комплексах.

Команда TOKA увійшла до трійки переможців національного фіналу ClimateLaunchpad 2018 і разом з UGrid та Stock-Factory брала участь в міжнародному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей. Greencubator, як організатор національного етапу ClimateLaunchpad, попросив директора ТОКА Стефана Благовісного поділитися досвідом і порадами напередодні цьогорічного відбору до конкурсу. Нагадуємо, дедлайн подачі заявок — 2 липня.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою брали участь в ClimateLaunchpad

«— Компанія ТОКА розвиває в Україні мережу заправних станцій для електромобілів з будь-яким типом зарядки. На конкурсі ClimateLaunchpad ми презентували SGS (smart greed solution) — рішення, що дозволяє заряджати електромобіль в багатоповерхових будинках. Ця система «розумного» балансування енергонавантаження на загальні мережі сприятиме появі доступних як для забудовників, так і для мешканців точок для нічної зарядки електромобілів. Це, в свою чергу, зробить користування електрокарами привабливішим для пересічних українців.»

Більше про розробки TOKA та їх «зелену» складову читайте в нашому матеріалі

Про отриманий досвід

«— Участь в конкурсі допомогла нам якісно прокачати нашу презентацію для подальшого просування продукту. Наш досвід з пітчингу і презентації в Единбурзі, де проходив міжнародний фінал 2018 року, вважаємо найціннішим здобуттям. Отримані знання постійно використовуємо в роботі.»

Читайте також враження й поради українських команд Stock-Factory і UGrid

Про відмінності у розвитку EV-інфраструктури

«— Напрями розвитку електромобільної галузі схожі в Україні та світі. В Європі, як і у нас, є багато гіпотез та бракує практичних знань для втілення рішень. Єдиною фундаментальною різницею є те, що іноземні користувачі готові платити за EV-користування стільки ж, скільки за машини з двигунами внутрішнього згоряння, тому що це екологічно. А українські користувачі — лише за умови, що електромобіль буде дешевше.»

Зарядна станція для електромобілів української компанії TOKA

Поради учасникам ClimateLaunchpad 2019

  • «Робіть опитування потенційних клієнтів — це не так складно, як здається, зате переконаєтеся, що ваш продукт дійсно корисний та потрібний;
  • вірте в себе та свій продукт та «інфікуйте» своєю ідеєю кожного, хто вам трапляється на шляху;
  • вчіть англійську мову:)»

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість своїм знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Громадські організації закликають кандидатів у депутати підтримати Порядок денний екологічної безпеки

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки. Серед організацій, що підтримали дану ініціативу, є і Greencubator. 

У чому проблема?

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.

За роки незалежності в Україні так і не була створена система контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища, не налагоджена міжвідомча взаємодія між Мінприроди, МОЗ та Міносвіти. Також, відсутня системна та багаторівнева екологічна просвіта — все разом це призвело до забруднення довкілля України та погіршення суспільного здоров’я.  

Що цікавить виборців?

В той же час, населення починає перейматися темою екологічної безпеки: 46,5% українців відзначають, що наявність в програмах політичних партій чітких положень щодо питань охорони довкілля та сталої енергетики точно або скоріше б вплинула на їх вибір при голосуванні, — такі цифри наводить Київський міжнародний інститут соціології, який на замовлення Програми розвитку ООН в Україні проводив опитування жителів України щодо питань охорони довкілля та ощадливого використання енергоресурсів. 25,3% українців вважають, що саме законодавча влада має найбільший вплив на вирішення екологічних питань в Україні. 

З огляду на все вищезазначене, громадські організації закликають майбутніх депутатів передбачити вирішення наступних екологічних проблем та надати відповіді на наступні критично важливі питання:

1. Забезпечити реалізацію цілей сталого розвитку в Україні

Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як має намір створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 

Сьогодні українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі, за даними ресурсу Global Energy Statistical Yearbook, та не відповідає цілям сталого розвитку. 

2. Прискорити виконання вимог та заходів глави «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацією з ЄС

Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

Наразі зірвані строки імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, більше половини завдань напрямку «навколишнє середовище» не прийняті або прийняті з суттєвими порушеннями строків, — порахували у «Європейській правді».

3. Захистити природні ресурси від споживацького ставлення промислово-фінансових груп та монополій

Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси — ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 

В Україні й досі активно діють та збільшуються неоголошені монополії, а споживацьке ставлення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. 

4. Провести якісну реформу природоохоронних контролюючих органів

Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, щоб забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю? 

Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнано навіть на державному рівні, але реформа природоохоронного контролю провалена.

5. Забезпечити ефективну дозвільну систему

Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?

Такі зміни унеможливлять ведення прибуткового бізнесу чиновниками, на який перетворюється видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля.

6. Захистити кошти екоподатків від неефективного використання та посягання забруднювачів.

Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Великі промислові гравці кілька років використовують аргумент неефективного управління коштами для лобіювання ідеї повернення екоподатків забруднювачам.

Коаліція неурядових громадських організацій, зі свого боку, готова долучитися до обговорення екологічного порядку денного з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів.

Коаліція неурядових громадських організацій — це:

  • Ініціативна група “Save Dnipro”
  • ГО “Платформа Громадський Контроль”
  • МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)
  • “Батарейки, здавайтеся!”
  • ГО “Україна без сміття”
  • Transparency International Ukraine
  • UAnimals
  • Екодія
  • Greencubator
  • ГО “Ініціативна група “Разом!”
  • ГО “Єдина Планета”
  • Українська кліматична мережа
  • ГО “Екоклуб”
  • ГО “Екосфера”
  • ЕГО “Зелений Світ”
  • ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
  • ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт””
  • ГО “Екосенс”
  • ГО “Зелений рух” Миколаївщини Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
  • ГО “Зелена генерація”
  • ГО “Дзига”

Джерело: ecoagenda2019.org.ua

Зроблено в Україні: Delfast отримала міжнародний код виробника транспортних засобів. За підтримки CIV

Українська компанія Delfast отримала міжнародний ідентифікаційний код виробника WMI (World Manufacturer Identifier) і право призначати VIN-коди своїм електровелосипедам. Тепер компанія зможе вийти на міжнародні ринки з офіційним статусом виробника, а в подальшому планує продавати українські електровелосипеди у країнах Європи та США. Навесні Delfast перемогла у грантовій програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР та ЄС. Частиною ваучера стало оформлення міжнародного ідентифікаційного коду виробника.

Отримання коду WMI та можливість призначати VIN-коди відкриває шлях для електробайків Delfast на всіх типах доріг і транспортних магістралей на основних ринках компанії. Електровелосипеди з VIN-кодом зможуть легально пересуватися міжміськими автострадами — оскільки вони здатні розганятися понад 25 км/год, VIN-код є для них обов’язковою вимогою.

Персональний електротранспорт від Delfast особливо зацікавить кур’єрські служби і сервіси доставки, що дозволить збільшити частку «зеленого» транспорту в міській та міжміській логістиці. А співпраця з міжнародними донорами рівня ЄБРР та ЄС стане додатковим підтвердженням якості продуктів Delfast, — переконані в компанії.

«Даніл Тонкопій, CEO, Delfast: Отримання ваучеру — це своєрідне визнання потенціалу Delfast з боку ЄБРР та ЄС. Така підтримка дуже допомагає молодим українським компаніям, особливо тим, що працюють з країнами ЄС та в США. Таким чином, окрім фінансової допомоги, що дозволила нам набагато швидше реалізувати плани щодо сертифікації електробайків Delfast, тепер наші партнери, клієнти та потенційні інвестори бачать певний “сертифікат якості”, коли ми показуємо, що ми є призери програми кліматичних ваучерів від ЄБРР та ЄС.

Ми дуже вдячні цим організаціям, а також нашим друзям з Greencubator за можливість здійснити якісний стрибок у розвитку Delfast, як компанії, та загалом — у розвитку електротранспорту в Україні та світі».

Кліматичний ваучер від ЄБРР та ЄС Delfast також використає на вдосконалення апаратної складової продукту, а саме: дизайну рами, оновлення контролеру двигуна, який збирає дані про стан велосипеда, контролює подачу енергії на педалі, виявляє несправності тощо. Окрім цього, компанія і надалі працюватиме у сфері захисту технологічної складової власного продукту, що включатиме сертифікацію і патентування розробок Delfast.

«Кліматичні Інноваційні Ваучери» (Climate Innovation Vouchers, CIV) започатковані в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті.

Довідка: VIN-code (Vehicle Identification Number) — унікальний алфавітно-цифровий ідентифікатор транспортного засобу, що складається з 17 символів та присвоюється виробником кожному випущеному транспортному засобу https://en.wikipedia.org/wiki/Vehicle_identification_number

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

В Україні запустили франчайзингове виробництво енергонезалежних будинків PassivDom

Компанія PassivDom повідомила про запуск виробництва своїх автономних будинків в Україні за ліцензійною моделлю франчайзингу. Це передбачає, що складання будинків і поставки їх клієнтам здійснюватиме українська компанія, на базі технологій, згідно ліцензії та під торговою маркою PassivDom. Це перша франчайзингова ліцензія PassivDom, і компанія переходить на роботу за франчайзингом на всіх ринках своєї присутності. Компанія постачатиме своїм ліцензіатам вузли, iнженернi системи та комплекти для складання будинків, забезпечуватиме доступ до технологій та хмарних систем моніторингу й управління будинком. Наразі PassivDom не розкриває інформацію про франчайзингових партнерів, але Greencubator з нетерпінням очікує, коли компанія офіційно оголосить про них і повідомить про це.

Житло від PassivDom не потребує підключення до енергомереж, газо- чи водопостачання, але мешканці продовжують користуватися усіма досягненнями комунальної цивілізації. В будинку є меблі, укомплектована кухня з вбудованою енергозберігаючою побутовою технікою, система вентиляції з рекуператором, потужний тепловий насос, камера й термостат Nest, проектор зі 100-дюймовим екраном, акустична система Sonos, інтернет, «розумний» дверний замок зі сканером відбитку пальців та можливістю віддаленого доступу. Завдяки модульності й простоті монтажу будинок не потребує спеціального фундаменту та може бути встановлений просто на рівну поверхню, що не шкодить навколишньому середовищу.

Один такий будинок споживає майже у 20 разів менше енергії, ніж звичайний, живиться тільки з сонячної енергії, повторно використовує придатні для цього вже відпрацьовані ресурси. Українська прем’єра PassivDom відбулася 23 травня 2019 року на iForum, найбільшій IT-конференції у Східній Європі. 

Окрім енергонезалежності та дружніх до довкілля технологій, PassivDom має характеристику smart home. В ньому працюють 24 інтелектуальні інженерні системи, серед яких: контроль якості повітря, вмісту кисню та вуглекислого газу, контроль якості води зі зворотнім осмосом та мінералізацією, антибактеріальний та антивірусний захист питної води та повітря, адаптивна система освітлення. Можливий постійний моніторинг статусу та управління системами будинку через мобільний додаток.

Виготовлений у Києві енергонезалежний будинок PassivDom. 23 травня 2019, конференція iForum

Щоб зібрати 5 будинків на українській лінії виробництва сьогодні потрібні 15 працівників і один місяць часу. Однак, як нагадує Максим Гербут, засновник компанії PassivDom, цьому передували 3 роки розробок та 15 років досвіду роботи у будівництві енергозберігаючих будинків.

Максим Гербут, засновник PassivDom:
«— Ми ліцензували виробництво в Україні і будинок modulOne, який показуємо на iForum — перший, зібраний за ліцензійною моделлю в Києві. Замовлення приймаємо через сайт, для українського ринку ми встановили спеціальну знижену ціну, а з жовтня плануємо почати відвантажувати перші будинки.  

Ми радіємо, що перша експериментальна лінія за франчайзинговою моделлю запрацювала саме в Україні. Лінія випускатиме 5-6 будинків на місяць, ми навмисне починаємо з меншої потужності, щоб відпрацювати всі можливі ускладнення. В Україні для цього є дуже сприятливе середовище. У нас досить лояльне законодавство, сертифікація і ліцензування. Окрім того, у нас дуже працьовиті люди. Запускати виробництво в Україні — набагато цікавіше з точки зору експериментів.»

Команда PassivDom, четвертий зліва – Максим Гербут. 23 травня 2019, конференція iForum

Минулого року компанія PassivDom перемогла в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованій в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу, яку в Україні реалізовує Greencubator. Завдяки гранту компанія отримала статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту, співпрацюючи, зокрема, з німецьким інститутом Passive House Institute.

Уточнення: ця стаття була доповнена і відредагована в частині відомостей про франчайзингову модель роботи і компанію-ліцензіата

БІЛЬШЕ ПРО УКРАЇНСЬКІ КЛІМАТИЧНІ ПРОДУКТИ:

Фотографії надані командою PassivDom

Британський Інститут зварювання придбав українську систему 3D-друку xBeam компанії «Червона хвиля»

Британський Інститут зварювання (The Welding Institute, TWI) оголосив про партнерство з українською компанією «Червона хвиля» і перше замовлення системи 3D-друку титаном xBeam-18/I для аерокосмічної галузі Великобританії.

Установка xBeam почне роботу у виробничій локації TWI у Кембриджі восени цього року. Співпраця з «Червоною хвилею» є частиною проекту Open Architecture Additive Manufacturing, який інститут запустив минулого року. Головна мета — забезпечити британську аерокосмічну галузь широким асортиментом деталей, створених за технологією тривимірного друку. Як пояснив Дмитро Ковальчук, директор підприємства «Червона хвиля», в рамках співпраці буде проведена реконструкція зварювальної установки Інституту і додана функція 3D-друку.

Д-р Софія Дель Позо (Dr. Sofia Del Pozo), керівниця проекту з TWI, пояснює, що українська установка дозволить інституту ширше використовувати 3D-друк дротом.

«— Система забезпечує високий рівень гнучкості, одночасно з чітким контролем за процесом. Ми раді бути першими, хто використає xBeam у виробництві деталей для аерокосмічної галузі.»

Окрім цього, TWI разом з «Червоною хвилею» та іншими учасниками проекту розроблятимуть спеціалізоване програмне забезпечення CAD/CAM.

Технологія 3D-друку дозволяє економити значну частину ресурсів і виробляти деталі з меншою кількістю відходів. Компанії економлять кошти, одночасно зменшуючи свій вуглецевий слід. Якщо для виготовлення деталі А традиційним способом витрачається 20-30 кг титану, то з технологією xBeam від українських розробників — лише 3-5 кг. Детальніше про українську систему, що поступово підкорює світову аерокосмічну галузь, читайте в нашому спецматеріалі.

Минулого року «Червона хвиля» стала переможцем програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованої в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. Отриманий грант команда витратила на розробку програмного забезпечення та допрацювання повного циклу системи тривимірного друку.

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Примітка: публікація була виправлена і доповнена після уточнення з представниками «Червоної хвилі». The Welding Institute — це є дослідницький інститут, який не займається безпосереднім виробництвом деталей.

Джерело: сайт TWI

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: