Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №0875 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Закон, вже підписаний президентом, спрямований на запровадження в Україні прозорого і коректного обліку викидів. Це, своєю чергою, є частиною зобов’язань України відповідно до міжнародного законодавства. У перспективі, чіткий облік дозволить оптимізувати оподаткування шкідливих викидів.
Втім, до впровадження нових ставок податків потрібно затвердити підзаконні нормативно-правові акти, які безпосередньо визначатимуть порядок здійснення моніторингу й верифікації, а також подання звітності підприємствами. Про те, що означає прийняття Закону про моніторинг і Закону про озоноруйнівні речовини (законопроект №0874) для України ми розпитали Ірину Ставчук, заступницю міністра енергетики та захисту довкілля. Читайте її коментар:
Про Закон
«— Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів дуже важливий для України. У нас діє податок на викиди парникових газів, який складає 10 грн/ т, але немає уніфікованої системи розрахунків. Тобто, всі підприємства, коли платять цей податок, розраховують викиди за своєю власною методикою.
Із запровадженням єдиного моніторингу з’явиться розуміння об’єму викидів, а ця інформація є важливою, щоб планувати подальшу політику. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми маємо запровадити систему торгівлі квотами, і для цього нам також потрібно дуже чітко розуміти актуальний об’єм викидів. Якщо підприємства не платять за викиди, а Мінекоенерго вже почне розподіляти квоти, буде дуже складно проаналізувати ситуацію в цілому і правильно розподілити квоти — ми просто не будемо знати, а які взагалі у підприємства реальні викиди.
Тому нам потрібно спочатку запровадити систему моніторингу і верифікації викидів і зробити податок на викиди відчутним, щоб підприємства на нього зважали. Тоді, можливо, вони почнуть активніше впроваджувати нові cleantech-технології. Але починати потрібно з моніторингу і звітності.»
Про моніторинг викидів по-новому
«— Багато технічних моментів в законі не прописані, він доволі рамковий. Тому технічні деталі встановлюватимуть підзаконні нормативно-правові акти. Вони вже розроблені в Мінекоенерго. Цією нормативною базою на рівні уряду будуть запроваджені єдині методики і процедура, відповідно до якої підприємство формуватиме план моніторингу, методологію підрахунку викидів. Звіти, які будуть готувати підприємства, спочатку перевірятиме незалежний верифікатор, а потім вони надходитимуть до міністерства.
У результаті впровадження Закону інформація про викиди від підприємств має стати прозорішою, чіткішою. Можливо, в перспективі впровадження моніторингу спричинить збільшення надходжень в бюджет. Тому що зараз підприємства рахують викиди за своїми власними методиками, і Мінекоенерго не знає, наскільки коректні ці підрахунки.
Додаткового, прописана адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.»
Про початок нової звітності
«— Закон набирає чинності протягом трьох місяців з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2021 року. З моменту набрання ним чинності потрібно буде прийняти всю нормативно-правову базу. Вона, в основному, готова, тому ми сподіваємося затвердити її максимум за наступні півроку — потрібно погодження відповідних виконавчих органів. З другого півріччя наступного року підприємства почнуть готувати плани моніторингу, а з початку 2021 року почнуть моніторити викиди за новим законом.
Відповідно, на початку 2022 року ми отримаємо звітність (а вона має подаватися раз на рік) про викиди у 2021 році.»
Про озоноруйнівні речовини
«— Другий прийнятий законопроект №0874 «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», насправді, мав бути прийнятий ще дуже давно. Адже він спрямований на виконання зобов’язань України за Монреальским Протоколом, затвердженим в 1985 році. У 2012 році щодо України було прийнято рішення про «non compliance» через відсутність імплементації необхідних статей і норм в національне законодавство.
Закон передбачає створення реєстру операторів контрольованих речовин, а також фіксує вимоги про звітування суб’єктів господарювання щодо їх імпорту, експорту та використання. У подальшому це має стати основою для прогнозування потреби в холодоагентах для промисловості і поступовому скороченні їх споживання.
Окремі акценти в документі зроблено на регулюванні імпорту та експорту речовин, контролі витоків. Йдеться про визначення процедури отримання частки національної квоти на імпорт та ліцензування імпорту/ експорту фторованих парникових газів. Це є частиною імплементації наших міжнародних зобов’язань. Вже на території України пріоритетними завданнями будуть моніторинг наявності витоків контрольованих речовин і, в перспективі, зменшення випадків їх потрапляння в атмосферу. Також формується простір відповідальності за недопущення потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.
У разі невиконання зазначених зобов’язань, виникає загроза вжиття до країни санкцій, зокрема, повної заборони постачання цих речовин з країн, що ратифікували Монреальський протокол. Враховуючи, що це зробили майже всі країни світу, для України, що залежить від імпорту, такі санкції матимуть відчутні негативні наслідки.»
