Про конкурс
Мета конкурсу ClimateLaunchpad — допомогти командам, які мають «зелену» бізнес-ідею, пройти шлях від проекту на серветці до робочого cleantech-бізнесу, допомогти таким ідеям швидко перетворитися на динамічні успішні компанії, що створюють низьковуглецеве, дружнє до довкілля майбутнє. Організатор — європейська Ініціатива кліматичних інновацій Climate-KIC, партнером і організатором національного етапу в Україні є ГО Greencubator. В конкурсі можуть брати участь команди та компанії, які:- почали власний бізнес менше року тому;
- залучили сумарно не більше 200 000 євро інвестицій;
- ще не почали комерційну реалізацію своїх продуктів чирішень;
- раніше не брали участь в конкурсі CLP та програмах EIT Climate-KIC з цією самою бізнес-ідеєю.
- Буткемп та програма дають знання, необхідні для трансформації ідеї в робочий бізнес.
- Організатори конкурсу не отримують частку в бізнесі. Лише тренують, готують до конкурсу та допомагають сформувати бізнес-модель.
- Буткемп для команд проводять найдосвідченіші кліматичні ментори світу.
- Під час глобального фіналу стартапи знайомляться з інвесторами та партнерами, які розуміють потенціал кліматичного бізнесу і готові вкладатися в «зелену» економіку.
- В спільноті CLP можна зустріти перших клієнтів чи покупців — а це навіть важливіше, ніж перемога в конкурсі.
Україна на ClimateLaunchpad
Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. Ми щороку переконуємося, що кліматичні ідеї та їхні автори прогресують, а cleantech-бізнес в Україні розвивається. Рон Блумерс (Ron Bloemers), один із засновників ClimateLaunchpad і ментор Climate-KIC, кілька років поспіль тренує українські «зелені» бізнес-ідеї та відзначає прогрес всієї екосистеми країни:«— Я втретє виступаю ментором українського буткемпу, і маю віддати належне команді Greencubator — екосистема, яку вони створюють в Україні, розвивається і продукує чемпіонів… Команди з українського етапу ClimateLaunchpad досягали успіху і раніше (першим на думку спадає стартап Go to-U), і я переконаний, що ця екосистема готуватиме все більше і більше переможців.»Українська делегація має гарну традицію відзначатися на міжнародних фіналах:
- в 2017 році стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
- в 2018 році команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток. Онлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких завершується.
- в 2019 році команда Carbominer увійшла до ТОП-16 на міжнародному фіналі та отримала місце в акселераторі Climate-KIC. Бізнес-ідея Carbominer передбачає відбір вуглекислого газу з атмосфери поруч з кінцевим споживачем (за власною технологією) і продаж СО2 теплицям за вигіднішою ціною.
Знання як перша інвестиція
Перемога у міжнародному змаганні CLP є скоріше бонусом до основної корисної складової – підготовчої програми – під час якої учасники вдосконалюють себе та свій продукт. Навчання, менторство і підтримка спільноти – ось за що команди з усього світу цінують участь в ClimateLaunchpad. Микола Осейко, засновник проекту Carbominer, так описує переваги програми:«— Наша команда отримала багато корисних знань і, що важливо, — вони стосуються не технічної галузі, а особистих навичок: готувати презентацію проекту, дотримуватися формату змагань, вміти слухати під час сесій “запитання-відповіді”. Це ті елементи, які неможливо або важко відпрацювати вдома перед дзеркалом… Звичайно, ми радіємо, що були відібрані до ТОП-16 зі 130 команд, а також путівці до Climate-KIC. Цей акселератор має дуже привабливі обсяги equity-free фінансування.»
Микола Осейко на глобальному фіналі ClimateLaunchpad 2019 в Амстердамі, Нідерланди
«— Нас вразила масштабність фінального етапу конкурсу. 53 країни, 130 команд — захоплює! І атмосфера була дружньою, а комунікація з представниками стартапів не обмежувалась конкуренцією — навпаки, це був обмін ідеями. Відчувалось, що всі присутні об’єднані спільними cleantech-поглядами, тому йшлося не про змагання у прямому сенсі слова, а про кооперацію. …Цікавим був уніфікований формат пітчу: 8 слайдів у чіткій послідовності, 5 хвилин на виступ та 3 хвилини для запитань. Найголовнішим було дотримуватись заданих правил та використати час таким чином, щоб якнайповніше розкрити потенціал своєї ідеї.»
