«Пробач, сонечко» — Верховна Рада виправила негативні наслідки поправки 24 для домашніх СЕС

Верховна Рада 11 липня 2019 року прийняла за основу і вцілому законопроект № 10357, яким відмінила норми, що обмежували права споживачів і проз’юмерів на встановлення домашніх сонячних електростанцій та їх підключення за «зеленим» тарифом.  

Законопроект № 10357 підтримали споживачі та проз’юмери, працівники галузевого бізнесу, оскільки він захищає інтереси майбутніх власників домашніх СЕС, а також 8800 українських домогосподарств, які вже інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Головні позитивні зміни законопроекту № 10357:

  • він розблоковує підключення новозбудованих СЕС до загальної мережі;
  • відміняє умову встановлення домашніх СЕС, які працюють за «зеленим» тарифом, лише на капітальних спорудах;
  • встановлює максимальну потужність домашніх СЕС до 30 кВт.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, учасник Спілки активних споживачів та проз’юмерів:

«— Сьогодні важливий день не лише тому, що спільнота активних споживачів та проз’юмерів добилась відміни шкідливої для розподіленої генерації «Правки 24». Рішення Верховної Ради показує те, що політики можуть прислухатись не лише до лобістів великих компаній, але й до організованих груп громадян. Саме так, спільними зусиллями, малі учасники ринку повинні відстоювати власні інтереси та доносити свою позицію до полісі-мейкерів.»

Нагадаємо, поправка 24 до законопроекту 8449-д через посилання на неіснуюче визначення «капітальна споруда» унеможливлювала підключення домашніх СЕС за «зеленим» тарифом для тисяч українців. Крім того, ця ж поправка поставила під загрозу виплати за вироблену електроенергію домашніми СЕС тим власникам, які їх встановили до набрання чинності законопроектом 8449-д.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Нове століття з новим пакуванням: як Бессарабський ринок переходить з пластику на папір

Бессарабський ринок переходить на паперову тару — про це офіційно повідомило керівництво ринку на святкуванні його 107-ої річниці. Таким чином КП «Бессарабський ринок» поступово готується до запровадження в Україні обмежень на одноразовий пластик, а продавці мають змогу обрати найзручніше «зелене» пакування.

Адміністрація ринку закупила кілька різновидів тари і поширила їх серед торгуючих підприємців. Перша партія невелика і включає п’ять видів: пакети (з ручками і без), стакани, контейнери, папір для обгортання, який тримає вологу, жир та запах. Це найактуальніші позиції, про які заявили продавці під час обговорень, тому до початкової партії увійшли саме вони. Речниця КП Яна Мірошник роз’яснює, що види тари змінюватимуться, а її ассортимент планують розширювати, коли продавці звикнуть і оберуть зручне пакування саме для їхнього товару.

Перша партія паперової тари від українських постачальників, яку керівництво ринку розповсюдило на пробу серед продавців

Поштовхом до «зеленого» рішення стало бажання підтримати глобальну ініціативу щодо захисту довкілля і підготуватися до майбутніх законодавчих змін:

Микола Ковальчук, директор КП «Бессарабський ринок»:
— Думки про перехід на паперову тару виникли у нас ще під кінець зими. А особливо після того, як з’явилась інформація, що у ВР зареєстровано три законопроекти щодо обмеження використання пластику (законопроекти №№ 9507, 9507-1, 9507-2, — прим. ред.). З того часу поступово працювали над цим питанням. Проводили наради з торгуючими, підбирали варіанти, які б відповідали вимогам ринку…

Торгуючі підтримали ініціативу. Є лише деякі побоювання, що пакети можуть рватися. Більшість продавців уже почали використовувати паперове пакування. Ініціатива гарна і потрібна, і всі ставляться до цього з розумінням.

Паперову тару керівництво замовило в українських постачальників. Підприємці ж вільні обирати: замовляти у КП «Бессарабський ринок» чи індивідуально, на свій розсуд. Також, адміністрація забезпечує продавців фірмовими наліпками з логотипом ринку.

Поки законодавчі норми щодо пластику не будуть прийняті, продавці можуть використовувати паперову тару за бажанням, у довільному форматі. Коли ж закон про обмеження пластику набуде чинності, адміністрація запровадить відповідні обов’язкові правила на ринку. Нагадаємо, громадські організації, що опікуються питаннями захисту довкілля, звернулися до майбутніх народних депутатів із закликом підтримати Порядок денний екологічної безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: прес-служба КП «Бессарабський ринок», фото: Facebook-сторінка ринку та стаття у Вікіпедії

Останні новини про конкурс ClimateLaunchpad в Україні!

Українські компанії надіслали 35 анкет на конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad! Заявки учасників відбиратиме група експертів, яку формує організатор національного етапу конкурсу Greencubator. Відповідь з результатами всі апліканти отримають електронною поштою 10 липня.

Вкотре наголошуємо, що «зелені» інновації можна впроваджувати у будь-якій галузі бізнесу. Цього року маємо заявки, зокрема, про наступне:

  • правильне поводження з відходами: переробка, повторне використання, утилізація;
  • генерація енергії з ВДЕ і використання її для об’єктів бізнесу;
  • популяризація циркулярної економіки: технології для зручної передачі речей на переробку і повторне використання;
  • енергозберігаючі технології для дому;
  • зручна для покупців і продавців реалізація «зелених» товарів;
  • заміна одноразового пластику нешкідливими матеріалами;
  • рішення для правильної утилізації біосміття (листя, трави тощо);
  • використання викидів CO2 з користю для промисловості;
  • електротранспорт.

Поки фахівці вивчають і оцінюють «зелені» бізнес-ідеї, нагадуємо, що Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. І українська делегація вже започаткувала гарну традицію повертатися з міжнародного фіналу з результатами:

  • в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проектуОнлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення. Як це допомогло команді розвивати проект — читайте в матеріалі про життя Stock-Factory після перемоги

Команди з минулорічного глобального фіналу в Единбурзі, UGrid і TOKA, також поділилися враженнями для учасників ClimateLaunchpad 2019 —  читайте  поради UGrid про підготовку до ClimateLaunchpad та побажання від TOKA.

З усіма учасниками, які подали заявку на ClimateLaunchpad 2019, почуємося 10 липня!

Greencubator впроваджуватиме культуру інновацій в освіті разом з МОН — підписано Меморандум

Громадська організація Greencubator підписала Меморандум з Міністерством освіти і науки України з метою стимулювати розвиток інноваційного підприємництва спільними зусиллями. Співпраця з МОН включатиме підтримку проектів з енергоефективності і «зелених» технологій, впровадження сучасних методів навчання підприємницьким навичкам та культури інновацій у закладах освіти і наукових установах.

Документ затверджує основні напрямки співпраці, втім перелік не є вичерпним і може доповнюватися. До пріоритетної діяльності Greencubator відносить наступне:

  • сприяти створенню умов для розвитку економіки знань та стартап екосистеми в Україні;
  • сприяти розвитку партнерських відносин з міжнародними організаціями, установами та фондами щодо розвитку інноваційного підприємництва;
  • обмінюватися інформацією з питань інноваційної діяльності й удосконалення законодавства у сфері розвитку інновацій, трансферу технологій і стартапів;
  • сприяти поширенню новин та інформації, створеної у рамках співробітництва за цим Меморандумом;
  • вивчати можливості впровадження сучасних методів навчання студентів підприємницьким навичкам та інноваційному мисленню;
  • сприяти організації та проведенню конференцій, тренінгів, фестивалів, виставок тощо для реалізації цілей цього Меморандуму.

Від Міністерства документ підписав Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, а від ГО Greencubator — голова правління Роман Зінченко.

На церемонії підписання Меморандуму представник директорату інновацій і трансферу технологій МОН Віталій Чернюк підтвердив актуальність такої співпраці:

— Щороку в Україні збільшується кількість інноваційних проектів та стартапів, пов’язаних із «зеленими» технологіями, впровадженням енергоефективності та захистом довкілля. Приміром, кожен шостий проект, що подається на наш Всеукраїнський фестиваль інновацій, належить саме до сфери «зелених» технологій. Це позитивний сигнал, що свідчить про важливість таких ініціатив для нашого суспільства, й ми маємо долучатися до їхнього розвитку.

Роман Зінченко озвучив плани з розвитку «зеленої» економіки:

— Ми віримо в підприємницький талант нашої молоді і переконані, що Україна має стати ключовим осередком «зелених» інновацій в Центральній та Східній Європі. Тому наш пріоритет – допомога яскравим проектам у сфері, що може забезпечити технологічний прорив в енергетиці.

Сторони також домовилися про можливість співпраці з іншими партнерами для реалізації цілей Меморандуму та вільне поширення інформації про положення цього документу.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читати новину про Меморандум на сайті МОН України >>>

Громадські організації закликають кандидатів у депутати підтримати Порядок денний екологічної безпеки

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки. Серед організацій, що підтримали дану ініціативу, є і Greencubator. 

У чому проблема?

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.

За роки незалежності в Україні так і не була створена система контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища, не налагоджена міжвідомча взаємодія між Мінприроди, МОЗ та Міносвіти. Також, відсутня системна та багаторівнева екологічна просвіта — все разом це призвело до забруднення довкілля України та погіршення суспільного здоров’я.  

Що цікавить виборців?

В той же час, населення починає перейматися темою екологічної безпеки: 46,5% українців відзначають, що наявність в програмах політичних партій чітких положень щодо питань охорони довкілля та сталої енергетики точно або скоріше б вплинула на їх вибір при голосуванні, — такі цифри наводить Київський міжнародний інститут соціології, який на замовлення Програми розвитку ООН в Україні проводив опитування жителів України щодо питань охорони довкілля та ощадливого використання енергоресурсів. 25,3% українців вважають, що саме законодавча влада має найбільший вплив на вирішення екологічних питань в Україні. 

З огляду на все вищезазначене, громадські організації закликають майбутніх депутатів передбачити вирішення наступних екологічних проблем та надати відповіді на наступні критично важливі питання:

1. Забезпечити реалізацію цілей сталого розвитку в Україні

Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як має намір створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 

Сьогодні українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі, за даними ресурсу Global Energy Statistical Yearbook, та не відповідає цілям сталого розвитку. 

2. Прискорити виконання вимог та заходів глави «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацією з ЄС

Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

Наразі зірвані строки імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, більше половини завдань напрямку «навколишнє середовище» не прийняті або прийняті з суттєвими порушеннями строків, — порахували у «Європейській правді».

3. Захистити природні ресурси від споживацького ставлення промислово-фінансових груп та монополій

Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси — ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 

В Україні й досі активно діють та збільшуються неоголошені монополії, а споживацьке ставлення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. 

4. Провести якісну реформу природоохоронних контролюючих органів

Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, щоб забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю? 

Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнано навіть на державному рівні, але реформа природоохоронного контролю провалена.

5. Забезпечити ефективну дозвільну систему

Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?

Такі зміни унеможливлять ведення прибуткового бізнесу чиновниками, на який перетворюється видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля.

6. Захистити кошти екоподатків від неефективного використання та посягання забруднювачів.

Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Великі промислові гравці кілька років використовують аргумент неефективного управління коштами для лобіювання ідеї повернення екоподатків забруднювачам.

Коаліція неурядових громадських організацій, зі свого боку, готова долучитися до обговорення екологічного порядку денного з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів.

Коаліція неурядових громадських організацій — це:

  • Ініціативна група “Save Dnipro”
  • ГО “Платформа Громадський Контроль”
  • МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)
  • “Батарейки, здавайтеся!”
  • ГО “Україна без сміття”
  • Transparency International Ukraine
  • UAnimals
  • Екодія
  • Greencubator
  • ГО “Ініціативна група “Разом!”
  • ГО “Єдина Планета”
  • Українська кліматична мережа
  • ГО “Екоклуб”
  • ГО “Екосфера”
  • ЕГО “Зелений Світ”
  • ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
  • ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт””
  • ГО “Екосенс”
  • ГО “Зелений рух” Миколаївщини Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
  • ГО “Зелена генерація”
  • ГО “Дзига”

Джерело: ecoagenda2019.org.ua

Зроблено в Україні: Delfast отримала міжнародний код виробника транспортних засобів. За підтримки CIV

Українська компанія Delfast отримала міжнародний ідентифікаційний код виробника WMI (World Manufacturer Identifier) і право призначати VIN-коди своїм електровелосипедам. Тепер компанія зможе вийти на міжнародні ринки з офіційним статусом виробника, а в подальшому планує продавати українські електровелосипеди у країнах Європи та США. Навесні Delfast перемогла у грантовій програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР та ЄС. Частиною ваучера стало оформлення міжнародного ідентифікаційного коду виробника.

Отримання коду WMI та можливість призначати VIN-коди відкриває шлях для електробайків Delfast на всіх типах доріг і транспортних магістралей на основних ринках компанії. Електровелосипеди з VIN-кодом зможуть легально пересуватися міжміськими автострадами — оскільки вони здатні розганятися понад 25 км/год, VIN-код є для них обов’язковою вимогою.

Персональний електротранспорт від Delfast особливо зацікавить кур’єрські служби і сервіси доставки, що дозволить збільшити частку «зеленого» транспорту в міській та міжміській логістиці. А співпраця з міжнародними донорами рівня ЄБРР та ЄС стане додатковим підтвердженням якості продуктів Delfast, — переконані в компанії.

«Даніл Тонкопій, CEO, Delfast: Отримання ваучеру — це своєрідне визнання потенціалу Delfast з боку ЄБРР та ЄС. Така підтримка дуже допомагає молодим українським компаніям, особливо тим, що працюють з країнами ЄС та в США. Таким чином, окрім фінансової допомоги, що дозволила нам набагато швидше реалізувати плани щодо сертифікації електробайків Delfast, тепер наші партнери, клієнти та потенційні інвестори бачать певний “сертифікат якості”, коли ми показуємо, що ми є призери програми кліматичних ваучерів від ЄБРР та ЄС.

Ми дуже вдячні цим організаціям, а також нашим друзям з Greencubator за можливість здійснити якісний стрибок у розвитку Delfast, як компанії, та загалом — у розвитку електротранспорту в Україні та світі».

Кліматичний ваучер від ЄБРР та ЄС Delfast також використає на вдосконалення апаратної складової продукту, а саме: дизайну рами, оновлення контролеру двигуна, який збирає дані про стан велосипеда, контролює подачу енергії на педалі, виявляє несправності тощо. Окрім цього, компанія і надалі працюватиме у сфері захисту технологічної складової власного продукту, що включатиме сертифікацію і патентування розробок Delfast.

«Кліматичні Інноваційні Ваучери» (Climate Innovation Vouchers, CIV) започатковані в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті.

Довідка: VIN-code (Vehicle Identification Number) — унікальний алфавітно-цифровий ідентифікатор транспортного засобу, що складається з 17 символів та присвоюється виробником кожному випущеному транспортному засобу https://en.wikipedia.org/wiki/Vehicle_identification_number

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

В Україні запустили франчайзингове виробництво енергонезалежних будинків PassivDom

Компанія PassivDom повідомила про запуск виробництва своїх автономних будинків в Україні за ліцензійною моделлю франчайзингу. Це передбачає, що складання будинків і поставки їх клієнтам здійснюватиме українська компанія, на базі технологій, згідно ліцензії та під торговою маркою PassivDom. Це перша франчайзингова ліцензія PassivDom, і компанія переходить на роботу за франчайзингом на всіх ринках своєї присутності. Компанія постачатиме своїм ліцензіатам вузли, iнженернi системи та комплекти для складання будинків, забезпечуватиме доступ до технологій та хмарних систем моніторингу й управління будинком. Наразі PassivDom не розкриває інформацію про франчайзингових партнерів, але Greencubator з нетерпінням очікує, коли компанія офіційно оголосить про них і повідомить про це.

Житло від PassivDom не потребує підключення до енергомереж, газо- чи водопостачання, але мешканці продовжують користуватися усіма досягненнями комунальної цивілізації. В будинку є меблі, укомплектована кухня з вбудованою енергозберігаючою побутовою технікою, система вентиляції з рекуператором, потужний тепловий насос, камера й термостат Nest, проектор зі 100-дюймовим екраном, акустична система Sonos, інтернет, «розумний» дверний замок зі сканером відбитку пальців та можливістю віддаленого доступу. Завдяки модульності й простоті монтажу будинок не потребує спеціального фундаменту та може бути встановлений просто на рівну поверхню, що не шкодить навколишньому середовищу.

Один такий будинок споживає майже у 20 разів менше енергії, ніж звичайний, живиться тільки з сонячної енергії, повторно використовує придатні для цього вже відпрацьовані ресурси. Українська прем’єра PassivDom відбулася 23 травня 2019 року на iForum, найбільшій IT-конференції у Східній Європі. 

Окрім енергонезалежності та дружніх до довкілля технологій, PassivDom має характеристику smart home. В ньому працюють 24 інтелектуальні інженерні системи, серед яких: контроль якості повітря, вмісту кисню та вуглекислого газу, контроль якості води зі зворотнім осмосом та мінералізацією, антибактеріальний та антивірусний захист питної води та повітря, адаптивна система освітлення. Можливий постійний моніторинг статусу та управління системами будинку через мобільний додаток.

Виготовлений у Києві енергонезалежний будинок PassivDom. 23 травня 2019, конференція iForum

Щоб зібрати 5 будинків на українській лінії виробництва сьогодні потрібні 15 працівників і один місяць часу. Однак, як нагадує Максим Гербут, засновник компанії PassivDom, цьому передували 3 роки розробок та 15 років досвіду роботи у будівництві енергозберігаючих будинків.

Максим Гербут, засновник PassivDom:
«— Ми ліцензували виробництво в Україні і будинок modulOne, який показуємо на iForum — перший, зібраний за ліцензійною моделлю в Києві. Замовлення приймаємо через сайт, для українського ринку ми встановили спеціальну знижену ціну, а з жовтня плануємо почати відвантажувати перші будинки.  

Ми радіємо, що перша експериментальна лінія за франчайзинговою моделлю запрацювала саме в Україні. Лінія випускатиме 5-6 будинків на місяць, ми навмисне починаємо з меншої потужності, щоб відпрацювати всі можливі ускладнення. В Україні для цього є дуже сприятливе середовище. У нас досить лояльне законодавство, сертифікація і ліцензування. Окрім того, у нас дуже працьовиті люди. Запускати виробництво в Україні — набагато цікавіше з точки зору експериментів.»

Команда PassivDom, четвертий зліва – Максим Гербут. 23 травня 2019, конференція iForum

Минулого року компанія PassivDom перемогла в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованій в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу, яку в Україні реалізовує Greencubator. Завдяки гранту компанія отримала статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту, співпрацюючи, зокрема, з німецьким інститутом Passive House Institute.

Уточнення: ця стаття була доповнена і відредагована в частині відомостей про франчайзингову модель роботи і компанію-ліцензіата

БІЛЬШЕ ПРО УКРАЇНСЬКІ КЛІМАТИЧНІ ПРОДУКТИ:

Фотографії надані командою PassivDom

Британський Інститут зварювання придбав українську систему 3D-друку xBeam компанії «Червона хвиля»

Британський Інститут зварювання (The Welding Institute, TWI) оголосив про партнерство з українською компанією «Червона хвиля» і перше замовлення системи 3D-друку титаном xBeam-18/I для аерокосмічної галузі Великобританії.

Установка xBeam почне роботу у виробничій локації TWI у Кембриджі восени цього року. Співпраця з «Червоною хвилею» є частиною проекту Open Architecture Additive Manufacturing, який інститут запустив минулого року. Головна мета — забезпечити британську аерокосмічну галузь широким асортиментом деталей, створених за технологією тривимірного друку. Як пояснив Дмитро Ковальчук, директор підприємства «Червона хвиля», в рамках співпраці буде проведена реконструкція зварювальної установки Інституту і додана функція 3D-друку.

Д-р Софія Дель Позо (Dr. Sofia Del Pozo), керівниця проекту з TWI, пояснює, що українська установка дозволить інституту ширше використовувати 3D-друк дротом.

«— Система забезпечує високий рівень гнучкості, одночасно з чітким контролем за процесом. Ми раді бути першими, хто використає xBeam у виробництві деталей для аерокосмічної галузі.»

Окрім цього, TWI разом з «Червоною хвилею» та іншими учасниками проекту розроблятимуть спеціалізоване програмне забезпечення CAD/CAM.

Технологія 3D-друку дозволяє економити значну частину ресурсів і виробляти деталі з меншою кількістю відходів. Компанії економлять кошти, одночасно зменшуючи свій вуглецевий слід. Якщо для виготовлення деталі А традиційним способом витрачається 20-30 кг титану, то з технологією xBeam від українських розробників — лише 3-5 кг. Детальніше про українську систему, що поступово підкорює світову аерокосмічну галузь, читайте в нашому спецматеріалі.

Минулого року «Червона хвиля» стала переможцем програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованої в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. Отриманий грант команда витратила на розробку програмного забезпечення та допрацювання повного циклу системи тривимірного друку.

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Примітка: публікація була виправлена і доповнена після уточнення з представниками «Червоної хвилі». The Welding Institute — це є дослідницький інститут, який не займається безпосереднім виробництвом деталей.

Джерело: сайт TWI

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!