В Україні запустили франчайзингове виробництво енергонезалежних будинків PassivDom

Компанія PassivDom повідомила про запуск виробництва своїх автономних будинків в Україні за ліцензійною моделлю франчайзингу. Це передбачає, що складання будинків і поставки їх клієнтам здійснюватиме українська компанія, на базі технологій, згідно ліцензії та під торговою маркою PassivDom. Це перша франчайзингова ліцензія PassivDom, і компанія переходить на роботу за франчайзингом на всіх ринках своєї присутності. Компанія постачатиме своїм ліцензіатам вузли, iнженернi системи та комплекти для складання будинків, забезпечуватиме доступ до технологій та хмарних систем моніторингу й управління будинком. Наразі PassivDom не розкриває інформацію про франчайзингових партнерів, але Greencubator з нетерпінням очікує, коли компанія офіційно оголосить про них і повідомить про це.

Житло від PassivDom не потребує підключення до енергомереж, газо- чи водопостачання, але мешканці продовжують користуватися усіма досягненнями комунальної цивілізації. В будинку є меблі, укомплектована кухня з вбудованою енергозберігаючою побутовою технікою, система вентиляції з рекуператором, потужний тепловий насос, камера й термостат Nest, проектор зі 100-дюймовим екраном, акустична система Sonos, інтернет, «розумний» дверний замок зі сканером відбитку пальців та можливістю віддаленого доступу. Завдяки модульності й простоті монтажу будинок не потребує спеціального фундаменту та може бути встановлений просто на рівну поверхню, що не шкодить навколишньому середовищу.

Один такий будинок споживає майже у 20 разів менше енергії, ніж звичайний, живиться тільки з сонячної енергії, повторно використовує придатні для цього вже відпрацьовані ресурси. Українська прем’єра PassivDom відбулася 23 травня 2019 року на iForum, найбільшій IT-конференції у Східній Європі. 

Окрім енергонезалежності та дружніх до довкілля технологій, PassivDom має характеристику smart home. В ньому працюють 24 інтелектуальні інженерні системи, серед яких: контроль якості повітря, вмісту кисню та вуглекислого газу, контроль якості води зі зворотнім осмосом та мінералізацією, антибактеріальний та антивірусний захист питної води та повітря, адаптивна система освітлення. Можливий постійний моніторинг статусу та управління системами будинку через мобільний додаток.

Виготовлений у Києві енергонезалежний будинок PassivDom. 23 травня 2019, конференція iForum

Щоб зібрати 5 будинків на українській лінії виробництва сьогодні потрібні 15 працівників і один місяць часу. Однак, як нагадує Максим Гербут, засновник компанії PassivDom, цьому передували 3 роки розробок та 15 років досвіду роботи у будівництві енергозберігаючих будинків.

Максим Гербут, засновник PassivDom:
«— Ми ліцензували виробництво в Україні і будинок modulOne, який показуємо на iForum — перший, зібраний за ліцензійною моделлю в Києві. Замовлення приймаємо через сайт, для українського ринку ми встановили спеціальну знижену ціну, а з жовтня плануємо почати відвантажувати перші будинки.  

Ми радіємо, що перша експериментальна лінія за франчайзинговою моделлю запрацювала саме в Україні. Лінія випускатиме 5-6 будинків на місяць, ми навмисне починаємо з меншої потужності, щоб відпрацювати всі можливі ускладнення. В Україні для цього є дуже сприятливе середовище. У нас досить лояльне законодавство, сертифікація і ліцензування. Окрім того, у нас дуже працьовиті люди. Запускати виробництво в Україні — набагато цікавіше з точки зору експериментів.»

Команда PassivDom, четвертий зліва – Максим Гербут. 23 травня 2019, конференція iForum

Минулого року компанія PassivDom перемогла в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованій в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу, яку в Україні реалізовує Greencubator. Завдяки гранту компанія отримала статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту, співпрацюючи, зокрема, з німецьким інститутом Passive House Institute.

Уточнення: ця стаття була доповнена і відредагована в частині відомостей про франчайзингову модель роботи і компанію-ліцензіата

БІЛЬШЕ ПРО УКРАЇНСЬКІ КЛІМАТИЧНІ ПРОДУКТИ:

Фотографії надані командою PassivDom

Британський Інститут зварювання придбав українську систему 3D-друку xBeam компанії «Червона хвиля»

Британський Інститут зварювання (The Welding Institute, TWI) оголосив про партнерство з українською компанією «Червона хвиля» і перше замовлення системи 3D-друку титаном xBeam-18/I для аерокосмічної галузі Великобританії.

Установка xBeam почне роботу у виробничій локації TWI у Кембриджі восени цього року. Співпраця з «Червоною хвилею» є частиною проекту Open Architecture Additive Manufacturing, який інститут запустив минулого року. Головна мета — забезпечити британську аерокосмічну галузь широким асортиментом деталей, створених за технологією тривимірного друку. Як пояснив Дмитро Ковальчук, директор підприємства «Червона хвиля», в рамках співпраці буде проведена реконструкція зварювальної установки Інституту і додана функція 3D-друку.

Д-р Софія Дель Позо (Dr. Sofia Del Pozo), керівниця проекту з TWI, пояснює, що українська установка дозволить інституту ширше використовувати 3D-друк дротом.

«— Система забезпечує високий рівень гнучкості, одночасно з чітким контролем за процесом. Ми раді бути першими, хто використає xBeam у виробництві деталей для аерокосмічної галузі.»

Окрім цього, TWI разом з «Червоною хвилею» та іншими учасниками проекту розроблятимуть спеціалізоване програмне забезпечення CAD/CAM.

Технологія 3D-друку дозволяє економити значну частину ресурсів і виробляти деталі з меншою кількістю відходів. Компанії економлять кошти, одночасно зменшуючи свій вуглецевий слід. Якщо для виготовлення деталі А традиційним способом витрачається 20-30 кг титану, то з технологією xBeam від українських розробників — лише 3-5 кг. Детальніше про українську систему, що поступово підкорює світову аерокосмічну галузь, читайте в нашому спецматеріалі.

Минулого року «Червона хвиля» стала переможцем програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованої в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. Отриманий грант команда витратила на розробку програмного забезпечення та допрацювання повного циклу системи тривимірного друку.

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Примітка: публікація була виправлена і доповнена після уточнення з представниками «Червоної хвилі». The Welding Institute — це є дослідницький інститут, який не займається безпосереднім виробництвом деталей.

Джерело: сайт TWI

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!

 

«Відпрацьовуйте пітч, у найширшому розумінні цього слова» — UGrid про підготовку до міжнародного конкурсу ClimateLaunchpad

Минулого року переможцем українського фіналу найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad стала компанія UGrid. Вона представила своє рішення для розгортання мікромережі на основі звичних енергомереж суддям глобального Grand Final 2018, що проходив у Шотландії. Про свій досвід, враження та повчальність таких міжнародних подій для українських стартапів розповідає Павло Репало, засновник UGrid.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою подалися на ClimateLaunchpad

— Місією UGrid є розбудова Інтернету Електроенергії, тобто спрощення обміну електроенергією в сучасних та майбутніх мережах. Звісно, впровадження таких концепцій потребує поетапної розбудови цілого сімейства рішень.

Для початку ми хотіли об’єднати в мікромережу низку мікроінверторів власної розробки, що дозволяють динамічно керувати генерацією та балансувати мережу в автоматичному режимі. В свою чергу, це дозволило б збільшити кількість «зеленої» енергії в мережах і замінити брудні вугільну та газову генерацію, що використовується для балансування мереж.

Як перемагали в національному фіналі

— Оскільки буткемп українського етапу конкурсу ClimateLaunchpad став для нас першим «виходом з лабораторії», участь в ньому дуже допомогла відшліфувати бізнес-модель для нашого рішення. Навіть зараз, коли після низки перемовин з клієнтами ми скоригували поточний вектор розвитку проекту, напрацювання з буткемпу дають позитивні результати. Ми більш якісно можемо взаємодіяти з потенційними клієнтами на етапі відбору і тестування гіпотез.

Враження від міжнародного фіналу

— Найбільше вразила серйозність підходу організаторів. Починаючи від підбору локації, рівня дискусії, і до виступу першого міністра Шотландії Ніколи Стерджен, яка чітко і аргументованно розказала, чому вони підтримують «зелені» технології. Для прикладу, вже зараз у Шотландії близько 70% електроенергії надходить в мережі з відновлювальних джерел, і до 2032 року вони планують відмовитися від бензинових і дизельних авто.

Що змінили, якби готувалися до Grand Final зараз

— Насамперед, ми звернули б більше уваги на Customer Traction. Варто якомога раніше виходити на потенційних клієнтів і партнерів, щоб тестувати вашу пропозицію, з’ясовувати всі аспекти, чому, зрештою, клієнт обере саме ваше рішення.

Чим далі, тим більше впевнююся, що продажі і маркетинг мають йти попереду розробки і виробництва. Як тільки ви відчуваєте, що здатні вирішити визначену проблему і готові братися за реалізацію — одразу спробуйте запропонувати це рішення потенційним клієнтам. Так ви гарантовано отримаєте велику кількість інформації, що допоможе точніше позиціонувати ваш продукт на цільовому ринку, а також зекономить час і ресурси. Методології Customer Development і Lean Startup — це основні підходи, на які варто покладатися якщо виводите на ринок щось нове.

Вигоди участі у ClimateLaunchpad

— Ми постійно намагаємося проводити аналіз потреб наших майбутніх клієнтів. Скажімо, нашим BeachHead Market, тобто першим ринком, на який ми хотіли вивести свій продукт, була Великобританія. Тому ми приїхали безпосередньо на місце заздалегідь, за кілька тижнів до ClimateLaunchpad (Gran Final проходив у Единбурзі, Шотландія. — Прим.ред.), щоб провести низку зустрічей з потенційними клієнтами і партнерами.

Також, безцінний досвід з гранд фіналу — це пітчі зі сцени перед релевантною міжнародною аудиторією. Це саме та можливість, яку, на жаль, поки досить важко отримати в Україні. І, мабуть, найцінніше — спілкування з однодумцями і практиками. Навіть попри те, що ми повернулися без нагород, це був дуже потужний і якісний поштовх у розвитку нашого проекту.

Ми досі підтримуємо зв’язок з іншими учасниками, час від часу обмінюємось думками на різні теми. Дуже радий бачити що навіть ті, хто не потрапив до міжнародного фіналу від України, продовжують працювати над своїми проектами, які за цей час дуже якісно еволюціонували. Re-beau, ви молодці 😉

Про втілення у життя набутих знань

— На базі отриманого клієнтського фідбеку (нагадаю, що ми націлені на ринок Великобританії, як один з найрозвинутіших в нашій сфері) і знань, ми скоригували фокус в розробці на battery storage і намагаємося активніше взаємодіяти з потенційними клієнтами. Через деякий час будемо анонсувати демонстрацію рішення.

Три поради «зеленим» інноваторам на ClimateLaunchpad 2019

— Перш за все, якщо ви ще роздумуєте, чи варто подаватися, моя порада — так, однозначно! Конкурс вартий того часу і тих ресурсів, що ви на нього витратите.

По-друге — Traction, Tracktion і ще раз Traction. Йдіть до своїх клієнтів вже зараз, працюйте з ними і чітко визначайте, що їм болить вже сьогодні, і за яке рішення вони готові голосувати своїми грошима. Якщо ви робите щось, що має бути колись проданим клієнту, намагайтеся продавати це з першого дня, так ви дізнаєтеся багато нового. Якщо ви хочете змінити світ на краще — стійка бізнес-модель і хороша команда будуть вашими найкращими помічниками.

І третє — відпрацьовуйте пітч. У найширшому розумінні цього слова. Розповідайте про ваш проект сім’ї, друзям, колегам, під час кава-брейку на різних подіях. Навчіться чітко формулювати вашу пропозицію: яку проблему і яким чином ви вирішуєте, хто за це платить. Ваші слайди мають бути зрозумілими людям, які не є глибокими експертами, ваша мова і жести мають випроміювати азарт і впевненість. Не лінуйтеся постійно тренуватись, це допоможе не тільки на сцені, а й у неформальних розмовах з потенційними клієнтами та партнерами.

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Читайте також про участь в конкурсі учасників з України Stock-Factory, які отримали тематичну нагороду в номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» на ClimateLaunchpad 2018

За лаштунками ClimateLaunchpad: Stock-Factory розповідає про життя після перемоги

Ми багато пишемо про можливості для українських «зелених» проектів і важливість долучення до глобальної cleantech-спільноти. Але одна справа, коли ти читаєш закордонні анонси і досвід іноземних стартапів, а зовсім інша — реальні живі історії від українських команд, які здобувають успіх і знаходять партнерів на міжнародних конкурсах.

Сьогодні своїм досвідом участі в найбільшому в світі конкурсі «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad ділиться Марина Сергієнко, засновниця Stock-Factory. Минулого року ця команда посіла друге місце у національному відборі в Україні, а на глобальному Grand Final 2018 отримала нагороду в номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і 5 000 євро на розвиток. Марина розповідає про діяльність проекту сьогодні і дає поради «зеленим» інноваторам, які братимуть участь в конкурсі цього року.

Життя після ClimateLaunchpad

— Минуло півроку після міжнародного фіналу ClimateLaunchpad в Единбурзі, і я з теплом згадую цей проект і людей, які мені зустрілись під час участі в конкурсі. Вони є не пересічними людьми, а унікальним прошарком суспільства, який активно думає про майбутнє планети. Це — «зелена» генерація лідерів! Після зустрічі з такими людьми я точно знаю, що є шанс зупинити зміну клімату.

Наш проект є трансформаційним, таким, що вимагає від бізнесу певних операційних змін, які не настають швидко. Stock-Factory дає змогу продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення. Для галузі це означає скорочення обсягів знищення якісних товарів в торговельних мережах та оптимізацію товарної логістики. Відповідно, скорочується і вуглецевий слід та кількість відходів.

Наразі ми на стадії еволюції. В процесі роботи з партнерами виникла необхідність допрацювати схему співпраці, адже робота з «проблемними» товарами вимагає інших підходів, аніж у звичайному онлайн-магазині. Спільно з юристами і фінансовою службою ми розробили нову схему, щоб спростити процес для наших партнерів. Також, працюємо над схемою CRM і базою лояльних покупців. Але ми все ще на початку тривалого шляху і найскладніше для нас зараз — онлайн-коммунікація, пошук покупців. Непросто до них достукатися, навіть з урахуванням того, що ми продаємо товари зі знижкою в 50%.

Клієнти можуть придбати на сайті Stock-Factory «проблемні» товари, зате дешевше

Нагорода — це не тільки кошти

— Отримані на ClimateLaunchpad 5 000 євро ми витратили на доопрацювання нових схем роботи та оплату послуг експертів. Частину коштів використали на рекламу товарів, які були завантажені в базу онлайн-сервісу, а решта йде на підтримку регулярної роботи сайту і загального функціонування проекту.

Нагорода допомогла нам для доопрацювання в цілому, однак ми ще не вийшли на рівень беззбитковості, проект потребує щомісячних финансових вкладень.

Окрім коштів, завдяки участі в проекті ми змогли глибоко зануритися в тему, переосмислити фінансові інструменти, ринок, наші переваги і недоліки. Для будь-якого стартапу це вкрай важливо.

Про особливості підготовки до конкурсу

— Я дуже детально готувалася до міжнародного фіналу, багато часу витратила на кожен слайд та інформацію, що розміщувалася на ньому. Але вже перед самим виступом довелося переписувати пітч і буквально за одну ніч вчити новий текст. І таке буває 🙂

Марина Сергієнко ділиться враженнями від участі в глобальному фіналі з командою організаторів ClimateLaunchpad

Три поради учасникам ClimateLaunchpad 2019

— Конкурс ClimateLaunchpad — це абсолютно новий досвід, який запам’ятається мені на все життя. В ньому обов’язково варто взяти участь! А увагу я би радила звернути на такі речі:

  • Pitch. Виступ перед журі, інвесторами і менторами. Половина успіху залежить від того, як ви продаєте свій продукт, важливим є кожне слово. Потрібно знати, про які важливі факти говорити і на слайді, і вголос, не повторюючи дослівно текст зі слайду. Важлива ваша поза, вираз обличчя, жести і посмішка.
  • Content. В презентації все повинно бути логічно викладено: затребуваність вашого продукту, проблема, яку він вирішує, монетизація, попит на ринку і, звичайно ж, те, які дружні до клімату риси має ваш задум.
  • Passion. На конкурсі було багато хороших ідей, деякі з них здалися мені справді геніальними. І ті з учасників, хто зміг показати щиру захопленість і віру у власний проект, врешті і опинилися у фіналі.

Я бажаю всім учасникам цьогорічного фіналу успіхів, йти до своєї мрії, не дивлячись ні на що. Маленькими кроками ми рухаємося до великої мети.

Нагадуємо, учасники з України можуть подавати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Greencubator візьме участь у форумі «Валить нельзя остаться», присвяченому екологічним реформам

Форум «Валить нельзя остаться», який відбудеться 25 травня у Дніпрі, буде присвячений екології та реформуванню цієї сфери в Україні. Подія збере агентів змін, провідних бізнесменів, громадських діячів та державних топ-посадовців, що розвивають задану тему в Україні. Серед спікерів цього року — Роман Зінченко, співзасновник ГО Greencubator.

Організатори з ГО «Платформа Громадський Контроль» пояснюють, що тему екології обрали як максимально цікаву і об’єднуючу для цільової аудиторії заходу. Щоб забезпечити високу компетентність учасників, до організаторів цього року долучились представники екологічного руху Save Dnipro. Програма включатиме обговорення стану довкілля в Україні та якісних змін у цій сфері.

Серед спікерів форуму:

  • Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України;
  • Руслана (Лижичко), співачка, глобальний амбасадор відновлювальної енергії у світі;
  • Наталя Бойко, заступниця Міністра паливи та енергетики України;
  • Євгенія Аратовська, ГО «Україна без сміття»;
  • Люба Колосовська, засновниця «Батарейки, здавайтеся»;
  • Ірина Черниш та Павло Ткаченко, Save Dnipro / SaveEcoBot;
  • Роман Зінченко, ГО Greencubator;
  • та інші.

Для участі у форумі традиційно збиратимуться благодійні внески. Цього року за рахунок внесків відвідувачі зможуть зібрати пристрій для моніторингу стану повітря та, розмістивши його за вікном свого помешкання, долучитися до глобальної моніторингової мережі. Реєстрація та внески доступні через сайт події.

Форум проводиться за фінансової підтримки Єврокомісії в Україні та фонду National Endowment for Democracy (США).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Куди податися в травні: 8 нових можливостей для енергетичних стартапів

Українські компанії можуть подавати заявки до закордонних акселераційних програм, які підтримують енергетичні рішення з усього світу. Участь в таких програмах дає можливість не тільки отримати фінансування, але й долучитися до глобальної екосистеми, зустріти потенційних інвесторів і майбутніх клієнтів.

Хоча більшість програм починається лише наприкінці літа або восени 2019-го, деякі з них вже завершують прийом заявок. На основі інформації від New Energy Nexus, ми підготувати перелік можливостей для енергетичних стартапів, дедлайни в яких спливають вже цього травня:

  1. Techstars Energy Accelerator: мережа акселераторів і менторських програм, яка наразі діє в 15 країнах, оголошує черговий глобальний набір команд з технологічними рішеннями в енергетиці. Дедлайн подачі заявок 12 травня, сама програма триватиме з 9 вересня по 15 грудня 2019 року Команди можуть отримати фінансування на суму до $120 000.
  2. Startup of the Year 2019: міжнародний конкурс інноваційних стартапів. Заявки можуть подавати компанії, які існують не більше 6 років, залучили не більше $5 млн інвестицій, мають робочу версію продукту або сервісу. Дедлайн подачі заявок 12 травня, переможця, який отримає $100 000, оберуть зі 100 учасників на фіналі в США.
  3. Renewable Transformation Challenge 2019: міжнародний конкурс для рішень щодо переходу на 100% ВДЕ. За умовами, рішення мають бути придатними до масштабування і впровадження у країнах, що розвиваються. Дедлайн подачі заявок 14 травня, учасники змагатимуться за фінансування до 20 000 євро.
  4. California Climate Cup: конкурс для кліматичних рішень і команд, готових позмагатися за $25 000 і безцінний досвід участі в пітчингу в Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Сакраменто 25, 26 та 27 червня відповідно. Дедлайн подачі заявок 15 травня.
  5. Carbon180: Carbontech Labs: перший і поки що єдиний акселератор, присвячений суто проектам з перетворення вуглецевих відходів на альтернативні продукти, з метою зменшення кількості викидів. Щоб долучитися до міжнародної програми, яка базується в США, потрібно подати заявку до 20 травня.
  6. Ameren Accelerator: програма розрахована на будь-які технологічні рішення для енергомережі, розподіленої генерації тощо, а також на рішення з суміжних IT-напрямків, які можна застосовувати в енергетиці. Заявки приймаються до 24 травня, але сама програма, що триватиме з серпня до листопада 2019 року, вимагає обов’язкової присутності команди в Сент-Луїсі, штат Міссурі, США. Стартапи можуть отримати підтримку розміром до $100 000 грошима, послугами і сервісами.
  7. The Urbantech program: акселератор для урбаністичних стартапів, які мають рішення для підвищення якості життя сучасних містян. Організатори шукають стартапи з готовими продуктами для міської інфраструктури, енергосистеми тощо, і готові забезпечити кращих з них фінансуванням до $100 000. Заявки приймаються до 26 травня, акселератор базується у Копенгаґені, Данія.
  8. U-START Acceleration Program : акселератор для проектів кругової економіки, протидії зміні клімату, ресурсоефективності від німецького офісу транснаціональної корпорації Veolia. В першу чергу до програми відбиратимуть рішення для утилізації різних типів відходів. Заявки приймають до 31 травня, акселератор розташовується в Берліні, максимальна сума фінансування становить 100 000 євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Поправка 24» і домашні сонячні станції — роз’яснення та інструкція з виживання від Greencubator

25 квітня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект № 8449-д, що мав би забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Закон розроблявся перш за все для регулювання роботи великих виробників електроенергії з ВДЕ. Натомість деякі внесені поправки унеможливлять розвиток домашніх сонячних станцій і негативно вплинуть на розвиток розподіленої генерації в Україні в цілому. Адже фундаментом глобального переходу до «зеленої» енергетики є принцип 3D: Decentralization, Decarbonization, Digitalization. Один з них, децентралізацію, український парламент суттєво підкосив.

Чому ми оцінюємо щойно прийняті норми саме так і як пропонуємо протидіяти? Роз’яснює Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator

Про що йдеться

«Поправка 24», напевно, стане загальною назвою для всіх законодавчих норм, що блокують розвиток генерації з ВДЕ, аргументуючи це «благими намірами». Норма закону вимагає, щоб сонячні електростанції домогосподарств, що отримують «зелений тариф», були розташовані винятково на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.

На практиці це означає, що мало хто з українців зможе встановити собі станцію понад 10 кВт (при дозволеній максимальній потужності домашньої СЕС 30 кВт), оскільки дахові конструкції приватних будинків здебільшого просто не вмістять потужніші конструкції. Законом, щоправда, максимальна потужність збільшена до 50 кВт, що є кроком на зустріч розвитку домашньої генерації, але за умови дії заборони на наземні станції ця норма втрачає свій позитивний ефект.

Суто технічна примітка: щоб розмістити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт потрібно від 200 м2. Чи в багатьох українців ми бачили дах будинку із такою площею? Тому норма про збільшення потужності для домогосподарства до 50 кВт дуже нагадує казку про лисицю й журавля — формально запропоноване «покращення» на практиці не можна використати.

Навіщо затвердили поправку?

Треба зазначити, що в законопроекті є і досить прогресивні норми щодо підтримки і розвитку великої генерації. Зокрема, спрощується процедура встановлення малих станцій потужністю до 150 кВт для бізнесу, що може призвести до появи нового класу проз’юмерів серед бізнесу.

Але ключова помилка, на думку експертів, полягає в тому, що законодавець спробував одним нормативним актом врегулювати і малу, і велику генерацію. При цьому, приділивши останній увагу за «залишковим принципом». Так, упорядкування проведення цінових «зелених» аукціонів значно пришвидшить модернізацію всієї галузі. Однак, в законі залишається велика кількість протиріч, зокрема стосовно малої генерації, що може негативно вплинути на її розвиток.

Втім, поправка 24 стосується іншої сфери, а саме, малої домашньої генерації енергії від СЕС. Аргументація авторів поправки (ініціатором нововведення є народний депутат Олександр Домбровський, Член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»), полягає у боротьбі з недобросовісними власниками СЕС. Вже зафіксовано випадки, коли підприємці купують цілі вулиці у закинутих селах і підключають там гірлянди «домашніх» СЕС. Вони використовують інструмент для підтримки домашніх проз’юмерів щоб уникнути ліцензування. За нашими даними, поправку запропонувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості і лише формально була внесена головою Комітету.

Втім, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки слід було обговорити з експертами ринку альтернативні інструменти, які б не обмежували інтереси добросовісних власників СЕС. Не допустити зазначених вище зловживань можна зовсім іншими способами, а от карати всіх українців, що хочуть встановити сонячні електростанції за зловживання окремими індивідами — невірна та шкідлива практика. Розподілена мала генерація електроенергії з ВДЕ повинна розвиватися без штучних обмежень з боку держави, оскільки вона є необхідною складовою безвуглецевої «зеленої» економіки майбутнього.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, закликає об’єднуватися для ефективного захисту прав проз’юмерів

Статистика українських домашніх СЕС

За даними Держенергоефективності, на сьогодні 8850 українських сімей встановили домашні СЕС потужністю до 30 КВт та інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Майже 1400 домашніх СЕС з’явилися лише за I квартал 2019 року. І хоча попит на встановлення домашніх СЕС зростає в Україні постійно, ринок все ще дуже малий: зазначена цифра складає лише 0,1% від загальної кількості домогосподарств (всього їх 6,5 млн).

Власники домашніх СЕС — це звичайні громадяни України, що підтримують розподілену генерацією грошима зі своїх родинних бюджетів. Вони вже стали проз’юмерами, тобто, одночасно і споживачами, і виробниками електроенергії. Решту українців не потрібно позбавляти такої можливості, але саме це станеться зі вступом в силу поправки 24.

Що робити далі?

Отже, зміни до законопроекту № 8449-д, що різко обмежують можливість українців долучитись до розподіленої генерації електроенергії, затверджені. У випадку вступу їх в силу, українці не матимуть права встановлювати домашні електростанції на своїх приватних земельних ділянках. Нововведення грають на користь монополістам ринку, радують вугільне лобі й тішать застарілі обленерго.

Але є чимала кількість громадян, чиї права та законні інтереси постраждали від поправки 24. Ми закликаємо всіх долучитися до створення членської організації, що буде захищати інтереси малих виробників електроенергії, активних споживачів, проз’юмерів, адептів ВДЕ в Україні. Сформуємо єдиний спільний ресурс для впливу на органи влади, що визначають політику в сфері енергетики. І так, всі учасники будуть самі оплачувати діяльність своїми внесками. Напряму зацікавлені в протидії «поправці 24» та іншим подібним законам:

  • майже 9000 власників вже встановлених домашніх СЕС;
  • українці, які планують долучитися до розподіленої генерації з ВДЕ;
  • працівники в бізнесах, що встановлюють домашні електростанції,
  • а також працівники банків, що фінансують такі проекти,  — вони втратили десятки тисяч клієнтів в угоду монопольним інтересам.

За енергетичні права доведеться боротися, а коли об’єднаються десятки й сотні тисяч свідомих споживачів — побачимо, на що вони здатні. Готових долучитися просимо залишати свої контакти в спеціальній формі.

Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

Новий бізнес-інкубатор від USAID вже приймає заявки українських стартапів

В Україні починають працювати EO Business Incubators — нова для української бізнес-екосистеми інкубаційна програма, що забезпечує менторську підтримку стартапам. Прийом заявок вже розпочато, на першій стадії планується відібрати 8-12 компаній, а сама програма триватиме 4 місяці.

Бізнес-інкубатори діятимуть спочатку лише у Києві та Харкові, але планується розширення наступних етапів програми на Дніпро, Одесу та Львів. До участі допускаються українські компанії, що можуть представити власний мінімально готовий продукт (MVP). Кожен учасник матиме кілька менторів (обов’язково з українського та закордонного бізнес-середовища), з якими активно співпрацюватиме протягом всієї програми.

Примітно, що частина контенту, лекції і воркшопи, з’явиться у відкритому доступі на онлайн-майданчиках інкубатора.

Проект планується реалізовувати в Україні протягом трьох років, організатором виступає USAID Competitive Economy Program. Подати заявку можна на сайті до 3 травня.