Стартував прийом заявок на ClimateLaunchpad 2020!

Вже вп’яте ми запрошуємо українські команди подавати заявки на найбільший в світі конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad (CLP) — сезон 2020 розпочався! Цей конкурс охоплює 55 країн світу, його переможці отримають призи в 10 000, 5 000 та 2 500 євро, а фіналісти — доступ до акселератора EIT Climate-KIC, з фокусом на комерціалізації cleantech-стартапів.

Про конкурс

Мета конкурсу ClimateLaunchpad — допомогти командам, які мають «зелену» бізнес-ідею, пройти шлях від  проекту на серветці до робочого cleantech-бізнесу, допомогти таким ідеям швидко перетворитися на динамічні успішні компанії, що створюють низьковуглецеве, дружнє до довкілля майбутнє. Організатор — європейська Ініціатива кліматичних інновацій Climate-KIC, партнером і організатором національного етапу в Україні є ГО Greencubator.

В конкурсі можуть брати участь команди та компанії, які:

  • почали власний бізнес менше року тому;
  • залучили сумарно не більше 200 000 євро інвестицій;
  • ще не почали комерційну реалізацію своїх продуктів чирішень;
  • раніше не брали участь в конкурсі CLP та програмах  EIT Climate-KIC з цією самою бізнес-ідеєю.

Етапи конкурсу: попередній відбір на базі заявок > дводенний буткемп з розробки бізнес-моделей під керівництвом тренерів ClimateLaunchpad > 6 тематичних сесій для підготовки до національного фіналу > пітчі на національному фіналі, які визначать двох фіналістів + команду, яка боротиметься за глядацькі симпатії під час онлайн-голосування >  Global Grand Final для учасників з 55 країн світу. 

Переваги участі в CLP:

  1. Буткемп та програма дають знання, необхідні для трансформації ідеї в робочий бізнес.
  2. Організатори конкурсу не отримують частку в бізнесі. Лише тренують, готують до конкурсу та допомагають сформувати бізнес-модель.
  3. Буткемп для команд проводять найдосвідченіші кліматичні ментори світу.
  4. Під час глобального фіналу стартапи знайомляться з інвесторами та партнерами, які розуміють потенціал кліматичного бізнесу і готові вкладатися в «зелену» економіку. 
  5. В спільноті CLP можна зустріти перших клієнтів чи покупців — а це навіть важливіше, ніж перемога в конкурсі.

Україна на ClimateLaunchpad

Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. Ми щороку переконуємося, що кліматичні ідеї та їхні автори прогресують, а cleantech-бізнес в Україні розвивається.

Рон Блумерс (Ron Bloemers), один із засновників ClimateLaunchpad і ментор Climate-KIC, кілька років поспіль тренує українські «зелені» бізнес-ідеї та відзначає прогрес всієї екосистеми країни:

«— Я втретє виступаю ментором українського буткемпу, і маю віддати належне команді Greencubator — екосистема, яку вони створюють в Україні, розвивається і продукує чемпіонів… Команди з українського етапу ClimateLaunchpad досягали успіху і раніше (першим на думку спадає стартап Go to-U), і я переконаний, що ця екосистема готуватиме все більше і більше переможців.»

Українська делегація має гарну традицію відзначатися на міжнародних фіналах:

  • в 2017 році стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвитокОнлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких завершується. 
  • в 2019 році команда Carbominer увійшла до ТОП-16 на міжнародному фіналі та отримала місце в акселераторі Climate-KIC. Бізнес-ідея Carbominer передбачає відбір вуглекислого газу з атмосфери поруч з кінцевим споживачем (за власною технологією) і продаж СО2 теплицям за вигіднішою ціною.

Додатково, у 2019 році Go To-U  представляла випускників програми CLP на міжнародному фіналі. У спеціальній секції команда ділилася досвідом «життя після ClimateLaunchpad» та своїми успіхами.

Дивіться відео про український фінал ClimateLaunchpad 2019 на ревіталізованому заводі «Промприлад. Реновація» в Івано-Франківську:

Знання як перша інвестиція 

Перемога у міжнародному змаганні CLP є скоріше бонусом до основної корисної складової – підготовчої програми – під час якої учасники вдосконалюють себе та свій продукт. Навчання, менторство і підтримка спільноти – ось за що команди з усього світу цінують участь в ClimateLaunchpad. 

Микола Осейко, засновник проекту Carbominer, так описує переваги програми:

«— Наша команда отримала багато корисних знань і, що важливо, — вони стосуються не технічної галузі, а особистих навичок: готувати презентацію проекту, дотримуватися формату змагань, вміти слухати під час сесій “запитання-відповіді”. Це ті елементи, які неможливо або важко відпрацювати вдома перед дзеркалом…

Звичайно, ми радіємо, що були відібрані до ТОП-16 зі 130 команд, а також путівці до Climate-KIC. Цей акселератор має дуже привабливі обсяги equity-free фінансування.»

Микола Осейко на глобальному фіналі ClimateLaunchpad 2019 в Амстердамі, Нідерланди

Олександра Буленок, директорка з маркетингу в Atmosphere, розповіла про враження від міжнародного фіналу. Її команда розробила систему точного передбачення погоди на основі нейронної мережі, на базі якої можна суттєво підвищити ефективність управління котельними установками. Команда посіла третє місце в національному фіналі і додатково змагалася за путівку на глобальний фінал в онлайн-голосуванні. 

«— Нас вразила масштабність фінального етапу конкурсу. 53 країни, 130 команд — захоплює! І атмосфера була дружньою, а комунікація з представниками стартапів не обмежувалась конкуренцією — навпаки, це був обмін ідеями. Відчувалось, що всі присутні об’єднані спільними cleantech-поглядами, тому йшлося не про змагання у прямому сенсі слова, а про кооперацію.

…Цікавим був уніфікований формат пітчу: 8 слайдів у чіткій послідовності, 5 хвилин на виступ та 3 хвилини для запитань. Найголовнішим було дотримуватись заданих правил та використати час таким чином, щоб якнайповніше розкрити потенціал своєї ідеї.»

Збирайте команду, подавайте заявку!

Заявки від українських учасників приймаються до 10 травня 2020 року включно. Тренувальний буткемп відбудеться у Києві в середині червня, а національний фінал — наприкінці липня. На глобальний фінал у вересні вирушать двоє переможців з кожної країни.

Маєте «зелений» проект? Подавайтеся!

Знаєте кліматичного інноватора чи команду, яка творить «зелений» проект прямо зараз? Розкажіть їм про цю програму!

Огляд законодавства у сфері електроенергетики: що чекає на ринок-2020?

Друга половина 2019 року була насичена новинами в галузі електроенергетики. Запуск ринку електроенергії, дискусії щодо розміру «зелених» тарифів та імпорту електроенергії, суди та мітинги під стінами ДП НЕК «Укренерго» та НКРЕКП — ці та інші події турбували енергокомпанії, інвесторів та споживачів. 2020 рік обіцяє бути не менш буремним. Найважливіші майбутні події галузі аналізує Іван Бондарчук, керівник практики енергетики та природних ресурсів, ЮФ EVRIS.

Дискусії щодо перегляду умов «зеленого» тарифу

Починаючи з серпня 2020 року, урядовці та інвестори альтернативної енергетики ведуть роботу над змінами до механізму «зеленого» тарифу. Передумовою до цього стали заяви про брак коштів ДП «Гарантований покупець», необхідних для розрахунків за «зеленим» тарифом, що може сягнути 16 млрд грн, а також проблеми балансування електричної енергії з альтернативних джерел, що виникають за рахунок стрімкого зростання встановлених потужностей.

Наразі розглядаються такі варіанти, як реструктуризація «зеленого» тарифу (зменшення розміру та продовження строку дії), запровадження відповідальності за небаланси, обмеження дати введення в експлуатацію електростанцій на умовах Pre-PPA, підписаних у 2019 році.

Законопроект №2543, що був зареєстрований у грудні 2019 з ініціативи інвесторів, не знайшов підтримки з боку парламентарів, Мінеконенерго та НКРЕКП. На початку 2020 року міністр енергетики відзначив, що урядовий законопроект можна очікувати в кінці січня.

Після цього почнуться нові раунди переговорів та дискусій у пошуках компромісів. Неприйняття законопроекту може призвести до дефолту галузі й судових позовів до ДП «Гарантований покупець». Натомість прийняття занадто жорстких змін, що порушують права інвесторів, може привести Україну до «іспанського» сценарію інвестиційних арбітражів.

Підготовка до запуску «зелених» аукціонів

Одночасно з дискусією навколо «зелених» тарифів триває підготовка до запровадження «зелених» аукціонів. Вони повинні замінити «зелений» тариф та забезпечити конкурентне ціноутворення для нових проектів альтернативної електроенергетики.

Згідно змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що були прийняті у квітні 2019 року, сонячні електростанції встановленою потужністю понад 1 МВТ та вітрові – понад 5 МВт, повинні будуть виграти аукціон з розподілу квот державної підтримки. За результатами аукціону «на пониження» від стартової ціни (розміру «зеленого» тарифу) компанії отримають право укладати договору купівлі-продажу електричної енергії на 20 років з моменту введення станції в експлуатацію.

Загальний щорічний обсяг квот державної підтримки (встановленої потужності електростанції) повинен визначатися Кабміном.

Після прийняття закону триває процедура підготовки нормативно-правових актів до нього. 13 грудня 2019 року НКРЕКП внесла відповідні зміни до регуляторних актів, що регулюють роботу ДП «Гарантований покупець» та затвердила типову форму договору, що буде укладатися за результатами аукціону. А 27 грудня Кабмін затвердив Порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки. Проведення перших аукціонів заплановане до квітня 2020 року.

Водночас, невідомим залишається, власне, обсяг квоти підтримки на 2020 рік. Серед інших факторів, він може залежати від результату дискусії щодо змін механізму «зеленого» тарифу.

«Зелені» облігації

19 грудня 2019 року ВРУ прийняла у першому читанні законопроект №2284 про запровадження системи «зелених» облігацій для фінансування екологічно чистих проектів. Такими можуть стати проекти у сферах альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, ефективного використання земельних ресурсів, збереження флори і фауни, водних ресурсів, адаптації до зміни клімату тощо.

Після прийняття цього законопроекту вцілому бізнес зможе отримати доступ до інвестицій у свої «зелені» проекти на вигідних умовах. Окрім інших наслідків, здешевлення фінансування проектів може сприяти зменшенню цін під час проведення «зелених» аукціонів з розподілу квот державної підтримки альтернативної енергетики, а також відкрити шлях до подальшого розвитку ринків енергосервісу та переробки побутових відходів.

Продовження реформи ринку електроенергії

Останнє питання в цьому списку є далеко не найменш важливим для ринку електроенергії загалом. Кінець 2019 року ознаменувався низкою подій щодо врегулювання заборгованості, що сформувалася на «старому» ринку електроенергії під час діяльності ДП «Енергоринок».

ДП «Енергоринок» виконувало функції оптового постачальника електроенергії. Через нього проходили взаєморозрахунки на ринку електроенергії до 01 липня 2019 року. Після запровадження нового ринку електроенергії підприємство перестало виконувати покладені на нього функції, але старі зобов’язання не зникли.

Наприклад, НАЕК «Енергоатом» вимагає в ДП «Енергоринок» погашення заборгованості на суму 19 млрд грн, а ПрАТ НЕК «Укренерго» – 1,67 млрд грн Натомість ДП «Енергоринок» також очікує на погашення боргів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», «ДТЕК «ПЕМ – Енерговугілля», «ЛЕО», «Одессаобленерго», «Черкасиобленерго», «ДТЕК Дніпровські електромережі» та інших колишніх членів оптового ринку електричної енергії.

У листопаді-грудні 2019 року, НАЕК «Енергоатом» і ДП «Енергоринок» (відносно самого себе) намагалися почати процедуру банкрутства для врегулювання ситуації з боргами компанії, проте ці заяви не були задоволені судом.

Другим можливим сценарієм вирішення проблеми може бути прийняття спеціального закону Верховною Радою України. Відповідні спроби вже відбувалися у 2019-2019 роках [див. проекти Закону України №2386 та №2387 від 06.11.2019.].

Фото: Вадим Чуприна, «Вікіпедія»

Якщо ви розвиваєте власний енергетичний проект, беріть участь у конкурсі clim@ від Green for Growth Fund!

Прийом заявок триває до 16 лютого

«Чіткий моніторинг викидів парникових газів дозволить правильно формувати подальшу політику» — Ірина Ставчук, Мінекоенерго

Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №0875 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Закон, вже підписаний президентом, спрямований на запровадження в Україні прозорого і коректного обліку викидів. Це, своєю чергою, є частиною зобов’язань України відповідно до міжнародного законодавства. У перспективі, чіткий облік дозволить оптимізувати оподаткування шкідливих викидів. 

Втім, до впровадження нових ставок податків потрібно затвердити підзаконні нормативно-правові акти, які безпосередньо визначатимуть порядок здійснення моніторингу й верифікації, а також подання звітності підприємствами. Про те, що означає прийняття Закону про моніторинг і Закону про озоноруйнівні речовини (законопроект №0874) для України ми розпитали Ірину Ставчук, заступницю міністра енергетики та захисту довкілля. Читайте її коментар: 

Про Закон

«— Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів дуже важливий для України. У нас діє податок на викиди парникових газів, який складає 10 грн/ т, але немає уніфікованої системи розрахунків. Тобто, всі підприємства, коли платять цей податок, розраховують викиди за своєю власною методикою.

Із запровадженням єдиного моніторингу з’явиться розуміння об’єму викидів, а ця інформація є важливою, щоб планувати подальшу політику. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми маємо запровадити систему торгівлі квотами, і для цього нам також потрібно дуже чітко розуміти актуальний об’єм викидів. Якщо підприємства не платять за викиди, а Мінекоенерго вже почне розподіляти квоти, буде дуже складно проаналізувати ситуацію в цілому і правильно розподілити квоти — ми просто не будемо знати, а які взагалі у підприємства реальні викиди. 

Тому нам потрібно спочатку запровадити систему моніторингу і верифікації викидів і зробити податок на викиди відчутним, щоб підприємства на нього зважали. Тоді, можливо, вони почнуть активніше впроваджувати нові cleantech-технології. Але починати потрібно з моніторингу і звітності.»

Про моніторинг викидів по-новому

«— Багато технічних моментів в законі не прописані, він доволі рамковий. Тому технічні деталі встановлюватимуть підзаконні нормативно-правові акти. Вони вже розроблені в Мінекоенерго. Цією нормативною базою на рівні уряду будуть запроваджені єдині методики і процедура, відповідно до якої підприємство формуватиме план моніторингу, методологію підрахунку викидів. Звіти, які будуть готувати підприємства, спочатку перевірятиме незалежний верифікатор, а потім вони надходитимуть до міністерства. 

У результаті впровадження Закону інформація про викиди від підприємств має стати прозорішою, чіткішою. Можливо, в перспективі впровадження моніторингу спричинить збільшення надходжень в бюджет. Тому що зараз підприємства рахують викиди за своїми власними методиками, і Мінекоенерго не знає, наскільки коректні ці підрахунки.

Додаткового, прописана адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.»

Про початок нової звітності

«— Закон набирає чинності протягом трьох місяців з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2021 року. З моменту набрання ним чинності потрібно буде прийняти всю нормативно-правову базу. Вона, в основному, готова, тому ми сподіваємося затвердити її максимум за наступні півроку — потрібно погодження відповідних виконавчих органів. З другого півріччя наступного року підприємства почнуть готувати плани моніторингу, а з початку 2021 року почнуть моніторити викиди за новим законом. 

Відповідно, на початку 2022 року ми отримаємо звітність (а вона має подаватися раз на рік) про викиди у 2021 році.»

Про озоноруйнівні речовини 

«— Другий прийнятий законопроект №0874 «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», насправді, мав бути прийнятий ще дуже давно. Адже він спрямований на виконання зобов’язань України за Монреальским Протоколом, затвердженим в 1985 році. У 2012 році щодо України було прийнято рішення про «non compliance» через відсутність імплементації необхідних статей і норм в національне законодавство. 

Закон передбачає створення реєстру операторів контрольованих речовин, а також фіксує вимоги про звітування суб’єктів господарювання щодо їх імпорту, експорту та використання. У подальшому це має стати основою для прогнозування потреби в холодоагентах для промисловості і поступовому скороченні їх споживання. 

Окремі акценти в документі зроблено на регулюванні імпорту та експорту речовин, контролі витоків. Йдеться про визначення процедури отримання частки національної квоти на імпорт та ліцензування імпорту/ експорту фторованих парникових газів. Це є частиною імплементації наших міжнародних зобов’язань. Вже на території України пріоритетними завданнями будуть моніторинг наявності витоків контрольованих речовин і, в перспективі, зменшення випадків їх потрапляння в атмосферу. Також формується простір відповідальності за недопущення потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.

У разі невиконання зазначених зобов’язань, виникає загроза вжиття до країни санкцій, зокрема, повної заборони постачання цих речовин з країн, що ратифікували Монреальський протокол. Враховуючи, що це зробили майже всі країни світу, для України, що залежить від імпорту, такі санкції матимуть відчутні негативні наслідки.»

Greencubator та Green for Growth Fund оголошують про прийом заявок на конкурс clim@

Green for Growth Fund вдруге проводить конкурс clim@ серед компаній, інноваційні рішення яких борються зі зміною клімату і захищають довкілля. Фіналісти конкурсу представлять свої ідеї під час clim@ pitching event, а переможці матимуть додаткову можливість представити свої ідеї під час Sustainable Future Forum у Франкфурті і отримати до 30 000 євро і менторську підтримку. Офіційним партнером конкурсу в Україні є Greencubator.

Компанії та досвідчені стартапи з усього світу можуть подавати свої ідеї на сайті конкурсу, починаючи з 17 грудня. Заявки повинні стосуватися наступних напрямків:

  • відновлювані джерела енергії,
  • енергоефективність / енергозбереження,
  • рішення циркулярної економіки,
  • ефективне використання ресурсів (управління відходами та водою).

Прийом заявок триватиме до 16 лютого 2020 року, а фіналістів оголосять вже до початку березня. П’ять фіналістів представлять свої бізнес-ідеї 3 червня 2020 року на Sustainable Future Forum у Франкфурті, який об’єднує близько 200 інвесторів, представників фінансових інституцій, а також фахівців з клімату, включаючи стейкхолдерів Green for Growth Fund.

Минулорічний конкурс clim@ мав значний успіх: надійшло майже 300 заявок з 80 країн світу. Ідеї переможців стосувалися переробки відходів тваринництва на волокна, папір та біопластик; виготовлення екологічної упаковки з грибів; переосмислення міського електротранспорту «останньої милі».

Олаф Зимелка, голова GGF: «Успіх минулорічного конкурсу clim@ свідчить про необхідність створення більшої кількості платформ для запуску інноваційного бізнесу чи концепцій, які можуть пом’якшити боротьбу та адаптацію до зміни клімату. GGF з гордістю спонсорує такий конкурс, оскільки він не тільки доповнює роботу, яку ми виконуємо, але прокладає шлях до більш сталого майбутнього.»

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, національного партнера clim@ в Україні: «Ми раді, що clim@ нарощує свою присутність в Україні і дає fast track до світового фіналу для українських команд. Для нас це сигнал, що українська екосистема «зелених» стартапів зростає і стає все більш помітною і привабливою для глобальних гравців. Ми також щиро вдячні за довіру Green for Growth Fund — це продовження співпраці з чудовою командою, яка поєднує локальний фокус і глобальні амбіції в секторі «зеленої» економіки та дружніх до клімату інвестицій.»

Щоб дізнатися більше інформації і подати заявку, заходьте на сайт або пишіть на електронну пошту info@ggf-climat.com. Конкурс clim@ організовує Finance in Motion GmbH від імені Фонду технічної допомоги GGF за фінансування Європейської Комісії в рамках ініціативи EU4Energy та Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Про GGF
GGF допомагає скорочувати використання енергії та ресурсів та запобігати викидам CO2. Фонд досягає цієї мети через фінансування підприємств та домогосподарств на 19 ринках регіону Південно-Східної Європи, включаючи Туреччину, Європейський регіон Східного сусідства, а також Середній Схід та Північну Африку.

Використовуючи змішану фінансову структуру, та працюючи з місцевими інститутами-партнерами, GGF підвищує рівень обізнаності та впроваджує діяльність із «зеленого» фінансування. Фонд поєднує свою фінансову підтримку зі спеціальною технічною допомогою, яка дає змогу нарощувати потенціал і спрямовувати основний вектор діяльності на поширення енергоефективності, відновлюваної енергетики, оптимізацію управління ресурсами. Додатково, фонд керує екологічними та соціальними ризиками, пов’язаними з його інвестиціями, і в такий спосіб встановлює стандарти для своїх партнерів, підтримує їхні прагнення вдосконалювати власну систему менеджменту з екологічного та соціального розвитку.

Створення GGF було ініційоване як державно-приватне партнерство в грудні 2009 року німецьким Банком розвитку KfW та Європейським інвестиційним банком за фінансової підтримки Європейської комісії, Федерального міністерства економіки, співпраці та розвитку Німеччини, Європейського банку реконструкції та розвитку та Австрійського банку розвитку OeEB. Зростаюча база інвесторів фонду включає агенції-донори, міжнародні фінансові установи та приватних інституційних інвесторів, серед яких: Міжнародна фінансова корпорація, Голландський банк розвитку FMO, Німецький етичний банк GLS та церква Швеції. Finance in Motion GmbH консультує GGF. Технічним радником виступає MACS Management & Consulting Services GmbH, Франкфурт-на-Майні.

Для отримання додаткової інформації дивіться www.ggf.lu.

Про GGF TAF
GGF Technical Assistance Facility (TAF) відіграє ключову роль у підтримці Фонду сприяння енергоефективності та відновлюваної енергії (RE), надає цільову технічну допомогу фінансовим установам та розробникам проектів, спільно з фінансуванням GGF. Організація працює разом з GGF, доповнюючи його інвестиції своєю діяльністю: нарощування потенціалу та навчання партнерів з GGF; перевірка та моніторинг економії енергії та скорочення викидів CO2; стратегічні поради керівникам Фонду на основі досліджень та аналізу; підвищення рівня обізнаності та прийняття рішень з енергоефективності та енергоресурсів у програмах фінансового сектору та серед громадськості.

Greencubator долучається до платформи TechUkraine задля розвитку екосистеми cleantech-інновацій

Greencubator долучається до платформи TechUkraine, щоб робити свій внесок в розвиток економіки інновацій в Україні. 9 грудня наші організації підписали Меморандум про співпрацю, спрямований зокрема на те, щоб:

  • сприяти підвищенню частки українського технологічного сектору на світовому ринку;
  • створювати та розвивати сучасну інноваційну інфраструктуру;
  • залучати зовнішні інвестиції в Україну.

Своєю визначальною роллю в рамках TechUkraine, команда Greencubator бачить розвиток cleantech-екосистеми та «зеленого» підприємництва. Ми радіємо, що серед ідеологів і візіонерів TechUkraine є Рубен Ньювенхауз, один з творців StartupAmsterdam і авторів книги «Місто стартапів», якого Greencubator познайомив з українським інноваційним середовищем в 2016 році. Рубен виступив каталізатором формування яскравої та амбітної команди TechUkraine, з якою ми маємо спільні цілі — створювати нову інноваційну економіку України і підтримувати розвиток високотехнологічних секторів.

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator:

«— Ми бачимо в TechUkraine можливість яскраво заявити про українські інноваційні сектори на глобальному рівні, потужний важіль для росту технологічного ВВП і технологічного експорту України. Ми поділяємо амбіції цієї команди. Окрім розвитку і підтримки cleantech в Україні, ми також плануємо долучатися до залучення в TechUkraine нових тематичних вертикалей, зокрема spacetech та biotech.»

Наталія Веремєєва, директорка TechUkraine:

«— Ми віримо у синергію та об’єднання зусиль гравців технологічної екосистеми задля досягнення проривних результатів. Greencubator — один з найбільш дієвих та яскравих змінотворців України у галузі “зеленої” економіки, низьковуглецевих інновацій та розвитку стійкого підприємництва. Підписання Меморандуму про співпрацю стало для нас логічним кроком у співпраці і початком роботи з cleantech-стартапами для розбудови низьковуглецевого майбутнього.»

Українська компанія BIOsens отримала грант на міжнародній виставці Expo 2020 в Дубаї

BIOsens перемогла в програмі Expo Live Innovation Impact Grant в рамках всесвітньої виставки Expo 2020. Всього на програму зареєструвалися понад 6 900 компаній, з яких організатори відібрали 120 переможців з 65 країн світу — вони й отримають гранти.

Що дає перемога?

Учасники грантової програми проходять три етапи:

  • онлайн-реєстрація з коротким описом;
  • подача детальної заявки з описом свого інноваційного продукту, бюджету, ключових завдань, тощо;
  • пітчинг в Дубаї.

Компанії, які вдало представили свою розробку і витримали обов’язкові перевірки due diligence, отримують $100 000 прямого фінансування. Тобто переможці безпосередньо отримують кошти і витрачають їх відповідно до своєї заявки, а також у встановлений строк — протягом одного року.

Як розповідає Андрій Карп’юк, засновник і директор BIOsens, програма Expo Live Innovation Impact Grant має деякі особливості. Так, організатори практично не обмежують компанії у використанні коштів: це може бути і закупівля витратних матеріалів, і оплата участі у виставках, і виплати заробітної плати співробітникам. Український стартап, до того ж, заклав у грантову заявку візити до потенційних клієнтів за кордоном.

Яку інновацію презентували українці в Дубаї?

Розробка BIOsens — це мобільний пристрій для швидкої діагностики наявності мікотоксинів в агропродукції. Його сенсори здатні в польових умовах виявити зараження на ранній стадії в кукурудзі, пшениці, арахісі, кормах тощо.

Оперативна діагностика дасть змогу аграріям вчасно запобігти поширенню грибка, вжити необхідних заходів і врятувати врожай. Додатково, фермери не витрачатимуть ресурси, енергію й час на обробку непридатних для подальшого споживання культур. В такий спосіб підвищується ефективність господарства, а його вуглецевий слід — зменшується.

Минулого року компанія BIOsens також стала переможцем програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР та ЄС, яку в Україні впроваджує Greencubator. Грант компанія витратила на доопрацювання прототипу, тестування, а також сертифікацію власного пристрою. Про інших переможців програми та їхні «зелені» розробки читайте на сайті проекту.

Що таке Expo 2020

Це Всесвітня виставка, яка відбувається щоп’ять років і триває 6 місяців, а у 2020 році проходитиме в Дубаї. Організатори проводять декілька відборів для стартапів і невеликих компаній, щоб дати їм можливість представити свої інноваційні розробки глобальній спільноті. Наразі триває п’ятий відбір, тож українські компанії ще мають змогу долучитися до програми.

Путівка в акселератор, нові знайомства та важливий досвід — враження українських команд від глобального фіналу ClimateLaunchpad

Українські команди Carbominer, EcoTyre та Atmosphere виступили на глобальному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Фінал проходив у Амстердамі, в ньому змагалися 130 стартапів з 53 країн світу. Команда Carbominer, переможець українського фіналу, отримала право долучитися до головного європейського акселератора для cleantech-стартапів Climate-KIC.

Зірки cleantech та українці Go To-U на головній сцені

Щороку на фіналі конкурсу збираються лідери кліматичної індустрії: розробники технологій, інвестори, представники влади й ті, хто приймає рішення про підтримку глобальних «зелених» трендів. Цьогоріч на головній сцені ClimateLaunchpad серед інших виступали заступниця мера Амстердаму Маріке ван Доорнінк (Marieke van Doorninck), посол Ірландії в Нідерландах Кевін Келлі (Kevin Kelly), принц Костянтин Оранський (Constantijn van Oranje), який є покровителем стартапів і активно бере участь в розвитку екосистеми для інновацій у Нідерландах. Представник королівської родини наголосив, що головне для учасників ClimateLaunchpad — долучитися до «зеленої» хвилі компаній та окремих персоналій, які формують економіку майбутнього.

Окрім трьох переможців національного фіналу, Україну на сцені ClimateLaunchpad представляла команда Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів. У 2017 році Go To-U потрапила в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та проходила акселераційну програму Climate-KIC. А на фінал цього року команду спеціально запросили поділитися досвідом та розповісти про «життя після ClimateLaunchpad».

Україна вчетверте брала участь в міжнародному фіналі конкурсу, національний етап якого організовує ГО Greencubator. ClimateLaunchpad входить до комплексу підприємницьких програм від європейської кліматичної ініціативи EIT Climate-KIC. Уможливили поїздку команд на глобальний фінал цьогорічні партнери конкурсу в Україні фонд Green for Growth Fund, який співфінансується коштами ЄС в рамках ініціативи EU4Energy, а також компанія Baker Tilly.

Atmosphere — подвійні переможці

Команді Atmosphere довелося двічі змагатися за право виступити в Амстердамі. Спочатку вона посіла третє місце в українському фіналі, а потім, за новими правилами, повинна була додатково змагатися в онлайн-голосуванні. Atmosphere перемогла у веб-битві й потрапила до глобального фіналу, де виступила також двічі: в основному змаганні та в тематичній секції «Green City Solutions». Їхня розробка — система точного передбачення погоди, на базі якої можна запровадити методику управління котельними установками. Це економить паливо для вироблення тепла і скорочує викиди продуктів згоряння, зокрема, вуглекислого газу. Система працює на основі нейронної мережі, яка заздалегідь рекомендує оптимальний режим роботи котелень з ручним управлінням та дає можливість автоматизувати режими.

Олександра Буленок, очільниця маркетингу в Atmosphere, розповіла про враження та подальші плани команди:

«— Нас вразила масштабність фінального етапу конкурсу. 53 країни, 130 команд — захоплює! І атмосфера була дружньою, а комунікація з представниками стартапів не обмежувалась конкуренцією — навпаки, це був обмін ідеями. Відчувалось, що всі присутні об’єднані спільними cleantech-поглядами, тому йшлося не про змагання у прямому сенсі слова, а про кооперацію.

Насправді, всю підготовку можна описати так: пітчи, отримуй фідбек, змінюй вектор роботи або ж почни з презентації. Практика й ще раз практика. Цікавим був уніфікований формат: 8 слайдів у чіткій послідовності, 5 хвилин на виступ та 3 хвилини для запитань. Найголовнішим було дотримуватись заданих правил та використати час таким чином, щоб якнайповніше розкрити еко-потенціал своєї ідеї.

Важливим є і те, що впродовж виступу можна було говорити лише про єдине використання власної системи. Як для творців стартапу, завдання досить нелегке. Тож залишалось сподіватися, що на етапі запитань вдасться описати багатогранність сфер застосування. На конкурсі ми презентували використання «Атмосфери» для підвищення енергоефективності котелень. Схожих проектів не бачили, але зустріли стартап, який створює тривимірну карту зон перегріву міста для систем охолодження.

Після ClimateLaunchpad ми плануємо подати заявку на енергетичний конкурс, представницю якого зустріли на змаганні в Амстердамі, запустити кілька пілотних проектів та, звісно, опрацювати всі key learnings, здобуті за кілька місяців участі у міжнародних змаганнях «зелених» стартапів. Дякуємо Greencubator та командам за підтримку! Далі буде.»

Досвід міжнародних пітчів для EcoTyre

Команда EcoTyre захищала в Амстердамі метод глибокої переробки автомобільних шин з використанням електромагнітного поля. Рішення є мобільним, передбачає виїзд на звалища і переробку шин на корисні складові: гуму, металевий корд, текстиль. Всі ці компоненти можна повторно використовувати у виробництві. Технологія EcoTyre дозволяє забезпечити максимальне повторне використання складових компонентів шин і скоротити шкідливі викиди від їх виготовлення та утилізації.

Назар Халавка, співзасновник EcoTyre, про підготовку до конкурсу та конкурентів:

«— Коли ти впевнений у своєму проекті, ти його відчуваєш і розумієш, тоді не буде проблемою пітчити на будь-якому конкурсі. Ти повинен досконало розуміти, про що говориш, і вірити в це. Головна підготовка — це досвід виступів, тоді все вдасться якнайкраще. Звичайно, коли виступаєш на міжнародних конкурсах, відчуваєш додаткову відповідальність, представляючи свою країну.

На ClimateLaunchpad нас вразило різноманіття команд та ідей. Починаючи з геотермальних панелей та виробництва штучного м’яса, закінчуючи різнокольоровими туалетами для бідних сімей Мозамбіка (представник цієї команди був крутим — щоразу, коли розповідаю про CLP, згадую його). Але наша ніша дуже вузька і специфічна: на конкурсі були проекти, які займаються переробкою, проте ми не бачили проектів, які б конкретно займалися переробкою покришок чи чогось подібного.

Зараз ми максимально зосереджені на фінальній частині перемовин з нашими основними партнерами. Є плани роботи в Німеччині та Австралії, все вирішиться в найближчі декілька місяців.»

Carbominer — серед найкращих «зелених» бізнес-ідей світу

Переможець українського національного фіналу, команда Carbominer, увійшла до числа 16 фіналістів і отримала можливість пройти акселераційну програму від Climate-KIC. Розробка цієї команди — технологія збору вуглекислого газу напряму з атмосфери поруч з кінцевими споживачами, замість постачання стисненого CO2 в балонах. Бізнес-ідея Carbominer передбачає відбір вуглекислого газу з атмосфери, продаж СО2 теплицям за вигіднішою ціною для підвищення продуктивності й, відповідно, зростання прибутковості бізнесу.

Микола Осейко, засновник Carbominer, про особливості фінального пітчу та подальшу роботу над розробкою:

«— Не дивлячись на зайнятість у підготовці до виступу, нам вдалося познайомитися з багатьма учасниками, волонтерами та суддями. Сподобалась невимушена та відкрита атмосфера конкурсу, там були дуже цікаві проекти та люди.

Готуючись до фінального пітчу, ми зосередилися на відпрацюванні півфінального виступу і намагалися не змінювати нічого у вже заявленій презентації. Сам фінал було організовано дуже якісно, майже без ускладнень. Думаю, не в останню чергу організаторам це вдалося, тому що залучили велику кількість волонтерів — їхні рожеві футболки з написом Ask me everything були скрізь. Можливо, цей досвід варто запозичити для проведення аналогічних подій в Україні.

Звичайно, ми дуже радіємо, що були відібрані до ТОП-16 зі 130 команд, а також путівці до Climate-KIC, одного з найвідоміших кліматичних акселераторів. Цей акселератор має дуже привабливі обсяги equity-free фінансування.

Незалежно від участі в акселераторі, ми реалізовуємо інші кроки з розвитку проекту. Вже 23 листопада виступатимемо у фіналі конкурсу Science Battle від компанії Carlsberg Ukraine. До кінця 2019 року плануємо подати ще дві заявки на патент США, закінчити розробку другого прототипу та залучити перше фінансування в проект (pre-seed). Втім, наша головна мета зараз — створення першого комерційного прототипу протягом I кварталу 2020 року та запуск його в пілотну експлуатацію у квітні або травні.»

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Конкурс SET Award 2020: умови подачі заявок для українських енергетичних стартапів

Українські енергетичні стартапи можуть позмагатися у міжнародному конкурсі Start Up Energy Transition — прийом заявок триває до 15 січня 2020 року включно. Конкурс організовує Німецьке енергетичне агентство DENA з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та «розумних» енергосистем. Greencubator четвертий рік поспіль є партнером програми Start Up Energy Transition в Україні.

Про конкурс

SET Award 2020 — глобальне змагання енергетичних рішень від платформи Start Up Energy Transition, що розвиває інновації для здійснення енергетичного переходу. В SET переконані, що розвиток сталої енергетики і адаптація до зміни клімату напряму пов’язані з новими бізнес-моделями, а також політичною волею і підтримкою. Тому DENA, окрім організації конкурсу, бере активну участь у розробці законодавчих норм для «розумної» енергетики. Завдяки цьому енергетичні стартапи отримують реальний шанс на втілення своїх задумів у життя.

Читайте >>> Андреас Кульман, CEO, DENA: «Екоінновації потребують постійної регуляторної підтримки»

В організації конкурсу також бере участь Світова енергетична рада (WEC) — міжнародна некомерційна організація, яка представляє інтереси більш ніж 3000 енергетичних установ з понад 90 країн світу.

Заявки на SET Award 2020 подаються в одну з п’яти категорій:

  1. Відновлювана енергія та матеріали.
  2. Цифрові енергетичні системи.
  3. Енергоефективні рішення.
  4. «Розумна» мобільність.
  5. Спеціальний приз: доступ до якості та реалізація Цілі сталого розвитку ООН (SDG) 7 — «забезпечення доступу до прийнятної, надійної, сталої та сучасної енергії для всіх».

Три стартапи з кожної категорії особисто презентуватимуть свої ідеї на SET Tech Festival, що відбудеться у Берліні 24 березня 2020 року. На цій події зустрінуться більш як 700 учасників, понад 200 енергетичних стартапів, представники з 30 енергетичних акселераторів, інвестори і корпорати, що здійснюють енергетичний перехід. Заплановані виступи, майстер-класи, пітчі й безпосереднє спілкування учасників.

Вимоги до стартапів

  • Команди можуть подати заявку тільки в одну категорію (спеціальний приз також вважається окремою категорією);
  • стартап повинен бути заснований не більше 10 років тому, тобто, не раніше 2009 року;
  • заявку та додаткові документи слід надсилати англійською мовою;
  • учасники мають бути готові презентувати діючий прототип свого рішення, а також надати нормативну базу, підтвердження концепції або клієнта чи промислового / корпоративного / інституційного партнера;
  • повністю заповнену форму анкети слід подати до 23:59 (GMT-10) 15 січня 2020 року.

Організатори зазначають, що стартапи, які подавали заявки в попередні роки, також можуть брати участь в цьогорічному конкурсі.

А які ж призи?

Головне, що отримують українські компанії від участі в подібних заходах — можливість долучитися до глобальної екосистеми та встановити персональні зв’язки з інноваційними лідерами, потенційними інвесторами, партнерами. Команди, що потрапляють на SET Tech Festival, часто отримують запрошення на інші енергетичні заходи, беруть участь в наступних конкурсах тощо.

Всі фіналісти отримають компенсацію транспортних витрат і проживання 2-х учасників від команди на час проведення SET Tech Festival. Також фіналісти отримають менторську підтримку напередодні пітчу, індивідуальний стенд, згадку в усіх інформаційних матеріалах, знайомство з журі та потенційними інвесторами. Додатково, організатори забезпечать фіналістам квитки на форум з альтернативної енергетики «Берлінський енергетичний діалог» (Berlin Energy Transition Dialogue).

Переможці у кожній категорії отримають:

  • до 10 000 євро;
  • участь в панелі переможців на форумі Берлінський енергетичний діалог» (Berlin Energy Transition Dialogue);
  • можливість відвідати Світовий саміт лідерів в галузі енергетики (World Energy Leaders’ Summits) та формування анкети стартапу для поширення через мережу цього форуму в 99 країнах.

Найкращі 100 компаній потраплять у видання SET100 — це список з прогресивними енергетичними стартапами, який щорічно публікується для поширення на глобальному рівні серед інвесторів, корпоратів, політичних стейкхолдерів.

Подати заявку на SET Award 2020

За додатковою інформацією щодо участі в конкурсі Start Up Energy Transition

пишіть нам на info@greencubator.info

Досі не визначилися, чи варто подавати заявку? Дивіться мотивуюче відео від організаторів конкурсу:

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Як здійснити енергетичний перехід — відео виступу професора Андре Фаая на форумі Empowering Climate Innovators у Києві

9 жовтня Greencubator провів у Києві форум Empowering Climate Innovators, за підтримки ЄБРР та ЄС. На події розробники та користувачі «зелених» технологій обговорювали розвиток cleantech-галузі в Україні з інвесторами, урядовцями та представниками міжнародних інституцій. Тепер ми публікуємо відео найцікавіших виступів та панельних дискусій в рамках форуму.

Починаємо з доповіді професора Андре Фаая, наукового директора Енергетичного дослідницького центру Нідерландів — найбільшої голландської організації з енергетичних досліджень (ECN part of TNO). На форумі у Києві професор розповідав про методи впровадження енергетичного переходу і те, як змінюватиметься споживання енергії в найближчі роки:

Відео виступу мовою оригіналу (англійська)

Андре Фаай є почесним професором з аналізу енергетичних систем Університету Гронінгена, має 300 опублікованих статей у рецензованих наукових журналах, понад 120 доповідей, 8 книг та спеціальних видань, понад 500 публічних виступів — і індекс Хірша: 67 (Scopus); 91 (Google Scholar). У 2015 році він отримав The Linneborn Prize за видатний внесок в розвиток енергії з біомаси. Більше про професора Андре Фаая можна прочитати тут. Ми також підготувати переклад його виступу на форумі українською мовою:

Відео виступу з перекладом (українська)

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Кліматичний стартап effa представить Україну на виставці CES 2020 в Лас-Вегасі

Організації UVCA та CRDF Global відібрали 6 стартапів для українського павільйону на виставці CES 2020. Міжнародна виставка побутової електроніки проходитиме в США 7-10 січня 2020 року. Серед обраних стартапів є команда effa, яка раніше успішно брала участь в проектах, що реалізовує Greencubator, і представляла Україну на міжнародному фіналі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad.

Розробка effa — це екологічна зубна щітка, виготовлена з паперу та дружніх до довкілля матеріалів, як «зелена» альтернатива одноразовим пластиковим. Команда дебютувала зі своїм продуктом у 2017 році на українському етапі конкурсу ClimateLaunchpad, перемогла і отримала право представити Україну на Global Grand Final.

У 2018 році effa увійшла до п’ятірки кращих «зелених» стартапів на конкурсі Clim@ від Green for Growth Fund. У цьому змаганні беруть участь інноваційні проекти зі сфери стійкої енергетики і ресурсозбереження з позитивним впливом на клімат.

Наступного року effa демонструватиме свою розробку в українському павільйоні на найбільшій в світі виставці побутової електроніки CES 2020. Подія, що проводиться з 1967 року, у 2019-му зібрала більше 200 тисяч відвідувачів, а свої продукти демонстрували понад 4 400 компаній. 

Ольга Афанасьєва, виконавча директорка UVCA – Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association, роз’яснює критерії відбору команд до українського павільйону та актуальність продукту effa:

— Основних критеріїв було п’ять: продукт, ринковий потенціал, бізнес-модель, команда та, звісно, якість пітча. Effa відповідали всім нашим критеріям, а також вимогам СES, успішно пройшли дводенний буткемп. Цікавий продукт, хороша команда і перспективний напрям: «зелена» тематика популярна в США і на CES, зокрема. Тому впевнена, що вони гідно представлять Україну та отримають нові контракти та клієнтів.

Україна вчетверте матиме окремий павільйон на CES. Окрім effa, в ньому будуть такі розробки:

  • UATAG — cкляний ідентифікатор підробок;
  • Mosquito Control Ltd — новий інноваційний пристрій для управління комарами;
  • CamTouch — пристрій, що дозволяє перетворити будь-який проектор чи монітор на інтерактивну дошку з керуванням за допомогою спеціальних стилусів;
  • EdPro.ua — інтерактивна панель, що замінить комп’ютер, проектор і TV;
  • Bicovery — рішення на основі машинного навчання, яке відстежує емоційний та фізичний стан людей з біполярним розладом.

Цього року на міжнародному конкурсі «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, який два роки тому підкорювала effa, Україну представлятимуть команди Carbominer, EcoTyre і Atmosphere. Читайте про те, як проходив український фінал та з якими бізнес-ідеями поїде до Амстердаму Україна в нашому матеріалі.

Джерело: UVCA — Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: