Стартував прийом заявок на ClimateLaunchpad 2020!

Вже вп’яте ми запрошуємо українські команди подавати заявки на найбільший в світі конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad (CLP) — сезон 2020 розпочався! Цей конкурс охоплює 55 країн світу, його переможці отримають призи в 10 000, 5 000 та 2 500 євро, а фіналісти — доступ до акселератора EIT Climate-KIC, з фокусом на комерціалізації cleantech-стартапів.

Про конкурс

Мета конкурсу ClimateLaunchpad — допомогти командам, які мають «зелену» бізнес-ідею, пройти шлях від  проекту на серветці до робочого cleantech-бізнесу, допомогти таким ідеям швидко перетворитися на динамічні успішні компанії, що створюють низьковуглецеве, дружнє до довкілля майбутнє. Організатор — європейська Ініціатива кліматичних інновацій Climate-KIC, партнером і організатором національного етапу в Україні є ГО Greencubator.

В конкурсі можуть брати участь команди та компанії, які:

  • почали власний бізнес менше року тому;
  • залучили сумарно не більше 200 000 євро інвестицій;
  • ще не почали комерційну реалізацію своїх продуктів чирішень;
  • раніше не брали участь в конкурсі CLP та програмах  EIT Climate-KIC з цією самою бізнес-ідеєю.

Етапи конкурсу: попередній відбір на базі заявок > дводенний буткемп з розробки бізнес-моделей під керівництвом тренерів ClimateLaunchpad > 6 тематичних сесій для підготовки до національного фіналу > пітчі на національному фіналі, які визначать двох фіналістів + команду, яка боротиметься за глядацькі симпатії під час онлайн-голосування >  Global Grand Final для учасників з 55 країн світу. 

Переваги участі в CLP:

  1. Буткемп та програма дають знання, необхідні для трансформації ідеї в робочий бізнес.
  2. Організатори конкурсу не отримують частку в бізнесі. Лише тренують, готують до конкурсу та допомагають сформувати бізнес-модель.
  3. Буткемп для команд проводять найдосвідченіші кліматичні ментори світу.
  4. Під час глобального фіналу стартапи знайомляться з інвесторами та партнерами, які розуміють потенціал кліматичного бізнесу і готові вкладатися в «зелену» економіку. 
  5. В спільноті CLP можна зустріти перших клієнтів чи покупців — а це навіть важливіше, ніж перемога в конкурсі.

Україна на ClimateLaunchpad

Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. Ми щороку переконуємося, що кліматичні ідеї та їхні автори прогресують, а cleantech-бізнес в Україні розвивається.

Рон Блумерс (Ron Bloemers), один із засновників ClimateLaunchpad і ментор Climate-KIC, кілька років поспіль тренує українські «зелені» бізнес-ідеї та відзначає прогрес всієї екосистеми країни:

«— Я втретє виступаю ментором українського буткемпу, і маю віддати належне команді Greencubator — екосистема, яку вони створюють в Україні, розвивається і продукує чемпіонів… Команди з українського етапу ClimateLaunchpad досягали успіху і раніше (першим на думку спадає стартап Go to-U), і я переконаний, що ця екосистема готуватиме все більше і більше переможців.»

Українська делегація має гарну традицію відзначатися на міжнародних фіналах:

  • в 2017 році стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвитокОнлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких завершується. 
  • в 2019 році команда Carbominer увійшла до ТОП-16 на міжнародному фіналі та отримала місце в акселераторі Climate-KIC. Бізнес-ідея Carbominer передбачає відбір вуглекислого газу з атмосфери поруч з кінцевим споживачем (за власною технологією) і продаж СО2 теплицям за вигіднішою ціною.

Додатково, у 2019 році Go To-U  представляла випускників програми CLP на міжнародному фіналі. У спеціальній секції команда ділилася досвідом «життя після ClimateLaunchpad» та своїми успіхами.

Дивіться відео про український фінал ClimateLaunchpad 2019 на ревіталізованому заводі «Промприлад. Реновація» в Івано-Франківську:

Знання як перша інвестиція 

Перемога у міжнародному змаганні CLP є скоріше бонусом до основної корисної складової – підготовчої програми – під час якої учасники вдосконалюють себе та свій продукт. Навчання, менторство і підтримка спільноти – ось за що команди з усього світу цінують участь в ClimateLaunchpad. 

Микола Осейко, засновник проекту Carbominer, так описує переваги програми:

«— Наша команда отримала багато корисних знань і, що важливо, — вони стосуються не технічної галузі, а особистих навичок: готувати презентацію проекту, дотримуватися формату змагань, вміти слухати під час сесій “запитання-відповіді”. Це ті елементи, які неможливо або важко відпрацювати вдома перед дзеркалом…

Звичайно, ми радіємо, що були відібрані до ТОП-16 зі 130 команд, а також путівці до Climate-KIC. Цей акселератор має дуже привабливі обсяги equity-free фінансування.»

Микола Осейко на глобальному фіналі ClimateLaunchpad 2019 в Амстердамі, Нідерланди

Олександра Буленок, директорка з маркетингу в Atmosphere, розповіла про враження від міжнародного фіналу. Її команда розробила систему точного передбачення погоди на основі нейронної мережі, на базі якої можна суттєво підвищити ефективність управління котельними установками. Команда посіла третє місце в національному фіналі і додатково змагалася за путівку на глобальний фінал в онлайн-голосуванні. 

«— Нас вразила масштабність фінального етапу конкурсу. 53 країни, 130 команд — захоплює! І атмосфера була дружньою, а комунікація з представниками стартапів не обмежувалась конкуренцією — навпаки, це був обмін ідеями. Відчувалось, що всі присутні об’єднані спільними cleantech-поглядами, тому йшлося не про змагання у прямому сенсі слова, а про кооперацію.

…Цікавим був уніфікований формат пітчу: 8 слайдів у чіткій послідовності, 5 хвилин на виступ та 3 хвилини для запитань. Найголовнішим було дотримуватись заданих правил та використати час таким чином, щоб якнайповніше розкрити потенціал своєї ідеї.»

Збирайте команду, подавайте заявку!

Заявки від українських учасників приймаються до 10 травня 2020 року включно. Тренувальний буткемп відбудеться у Києві в середині червня, а національний фінал — наприкінці липня. На глобальний фінал у вересні вирушать двоє переможців з кожної країни.

Маєте «зелений» проект? Подавайтеся!

Знаєте кліматичного інноватора чи команду, яка творить «зелений» проект прямо зараз? Розкажіть їм про цю програму!

Огляд законодавства у сфері електроенергетики: що чекає на ринок-2020?

Друга половина 2019 року була насичена новинами в галузі електроенергетики. Запуск ринку електроенергії, дискусії щодо розміру «зелених» тарифів та імпорту електроенергії, суди та мітинги під стінами ДП НЕК «Укренерго» та НКРЕКП — ці та інші події турбували енергокомпанії, інвесторів та споживачів. 2020 рік обіцяє бути не менш буремним. Найважливіші майбутні події галузі аналізує Іван Бондарчук, керівник практики енергетики та природних ресурсів, ЮФ EVRIS.

Дискусії щодо перегляду умов «зеленого» тарифу

Починаючи з серпня 2020 року, урядовці та інвестори альтернативної енергетики ведуть роботу над змінами до механізму «зеленого» тарифу. Передумовою до цього стали заяви про брак коштів ДП «Гарантований покупець», необхідних для розрахунків за «зеленим» тарифом, що може сягнути 16 млрд грн, а також проблеми балансування електричної енергії з альтернативних джерел, що виникають за рахунок стрімкого зростання встановлених потужностей.

Наразі розглядаються такі варіанти, як реструктуризація «зеленого» тарифу (зменшення розміру та продовження строку дії), запровадження відповідальності за небаланси, обмеження дати введення в експлуатацію електростанцій на умовах Pre-PPA, підписаних у 2019 році.

Законопроект №2543, що був зареєстрований у грудні 2019 з ініціативи інвесторів, не знайшов підтримки з боку парламентарів, Мінеконенерго та НКРЕКП. На початку 2020 року міністр енергетики відзначив, що урядовий законопроект можна очікувати в кінці січня.

Після цього почнуться нові раунди переговорів та дискусій у пошуках компромісів. Неприйняття законопроекту може призвести до дефолту галузі й судових позовів до ДП «Гарантований покупець». Натомість прийняття занадто жорстких змін, що порушують права інвесторів, може привести Україну до «іспанського» сценарію інвестиційних арбітражів.

Підготовка до запуску «зелених» аукціонів

Одночасно з дискусією навколо «зелених» тарифів триває підготовка до запровадження «зелених» аукціонів. Вони повинні замінити «зелений» тариф та забезпечити конкурентне ціноутворення для нових проектів альтернативної електроенергетики.

Згідно змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що були прийняті у квітні 2019 року, сонячні електростанції встановленою потужністю понад 1 МВТ та вітрові – понад 5 МВт, повинні будуть виграти аукціон з розподілу квот державної підтримки. За результатами аукціону «на пониження» від стартової ціни (розміру «зеленого» тарифу) компанії отримають право укладати договору купівлі-продажу електричної енергії на 20 років з моменту введення станції в експлуатацію.

Загальний щорічний обсяг квот державної підтримки (встановленої потужності електростанції) повинен визначатися Кабміном.

Після прийняття закону триває процедура підготовки нормативно-правових актів до нього. 13 грудня 2019 року НКРЕКП внесла відповідні зміни до регуляторних актів, що регулюють роботу ДП «Гарантований покупець» та затвердила типову форму договору, що буде укладатися за результатами аукціону. А 27 грудня Кабмін затвердив Порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки. Проведення перших аукціонів заплановане до квітня 2020 року.

Водночас, невідомим залишається, власне, обсяг квоти підтримки на 2020 рік. Серед інших факторів, він може залежати від результату дискусії щодо змін механізму «зеленого» тарифу.

«Зелені» облігації

19 грудня 2019 року ВРУ прийняла у першому читанні законопроект №2284 про запровадження системи «зелених» облігацій для фінансування екологічно чистих проектів. Такими можуть стати проекти у сферах альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, ефективного використання земельних ресурсів, збереження флори і фауни, водних ресурсів, адаптації до зміни клімату тощо.

Після прийняття цього законопроекту вцілому бізнес зможе отримати доступ до інвестицій у свої «зелені» проекти на вигідних умовах. Окрім інших наслідків, здешевлення фінансування проектів може сприяти зменшенню цін під час проведення «зелених» аукціонів з розподілу квот державної підтримки альтернативної енергетики, а також відкрити шлях до подальшого розвитку ринків енергосервісу та переробки побутових відходів.

Продовження реформи ринку електроенергії

Останнє питання в цьому списку є далеко не найменш важливим для ринку електроенергії загалом. Кінець 2019 року ознаменувався низкою подій щодо врегулювання заборгованості, що сформувалася на «старому» ринку електроенергії під час діяльності ДП «Енергоринок».

ДП «Енергоринок» виконувало функції оптового постачальника електроенергії. Через нього проходили взаєморозрахунки на ринку електроенергії до 01 липня 2019 року. Після запровадження нового ринку електроенергії підприємство перестало виконувати покладені на нього функції, але старі зобов’язання не зникли.

Наприклад, НАЕК «Енергоатом» вимагає в ДП «Енергоринок» погашення заборгованості на суму 19 млрд грн, а ПрАТ НЕК «Укренерго» – 1,67 млрд грн Натомість ДП «Енергоринок» також очікує на погашення боргів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», «ДТЕК «ПЕМ – Енерговугілля», «ЛЕО», «Одессаобленерго», «Черкасиобленерго», «ДТЕК Дніпровські електромережі» та інших колишніх членів оптового ринку електричної енергії.

У листопаді-грудні 2019 року, НАЕК «Енергоатом» і ДП «Енергоринок» (відносно самого себе) намагалися почати процедуру банкрутства для врегулювання ситуації з боргами компанії, проте ці заяви не були задоволені судом.

Другим можливим сценарієм вирішення проблеми може бути прийняття спеціального закону Верховною Радою України. Відповідні спроби вже відбувалися у 2019-2019 роках [див. проекти Закону України №2386 та №2387 від 06.11.2019.].

Фото: Вадим Чуприна, «Вікіпедія»

Якщо ви розвиваєте власний енергетичний проект, беріть участь у конкурсі clim@ від Green for Growth Fund!

Прийом заявок триває до 16 лютого

Як в Україні «озеленюють» транспорт і логістику — досвід компаній та державні ініціативи

Запровадження електротранспорту і «озеленення» логістики є критично важливими процесами для перетворення сучасних міст. Про те, як і де ці процеси відбуваються в Україні, говорили учасники тематичної панельної дискусії на форумі Empowering Climate Innovators. 

Участь в обговоренні брали представники державних органів та приватних компаній, що впроваджують «зелені» транспортні інновації:

  • Даниїл Тонкопій, CEO, DelFast;
  • Артур Дікун, директор з загальних питань, Meest Express;
  • Стефан Благовісний, CEO, TOKA Energy;
  • Ірина Кустовська, заступниця начальника управління стратегічного розвитку, Державна авіаційна служба України;
  • Марина Китіна, відповідальний секретар Робочої Групи з розвитку електромобільності при Мінінфраструктури України.

З якими проблемами зустрічаються українські компанії «зеленого» сектору та які кліматичні інновації готують державні органи — дивіться у відео:

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Путівка в акселератор, нові знайомства та важливий досвід — враження українських команд від глобального фіналу ClimateLaunchpad

Українські команди Carbominer, EcoTyre та Atmosphere виступили на глобальному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Фінал проходив у Амстердамі, в ньому змагалися 130 стартапів з 53 країн світу. Команда Carbominer, переможець українського фіналу, отримала право долучитися до головного європейського акселератора для cleantech-стартапів Climate-KIC.

Зірки cleantech та українці Go To-U на головній сцені

Щороку на фіналі конкурсу збираються лідери кліматичної індустрії: розробники технологій, інвестори, представники влади й ті, хто приймає рішення про підтримку глобальних «зелених» трендів. Цьогоріч на головній сцені ClimateLaunchpad серед інших виступали заступниця мера Амстердаму Маріке ван Доорнінк (Marieke van Doorninck), посол Ірландії в Нідерландах Кевін Келлі (Kevin Kelly), принц Костянтин Оранський (Constantijn van Oranje), який є покровителем стартапів і активно бере участь в розвитку екосистеми для інновацій у Нідерландах. Представник королівської родини наголосив, що головне для учасників ClimateLaunchpad — долучитися до «зеленої» хвилі компаній та окремих персоналій, які формують економіку майбутнього.

Окрім трьох переможців національного фіналу, Україну на сцені ClimateLaunchpad представляла команда Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів. У 2017 році Go To-U потрапила в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та проходила акселераційну програму Climate-KIC. А на фінал цього року команду спеціально запросили поділитися досвідом та розповісти про «життя після ClimateLaunchpad».

Україна вчетверте брала участь в міжнародному фіналі конкурсу, національний етап якого організовує ГО Greencubator. ClimateLaunchpad входить до комплексу підприємницьких програм від європейської кліматичної ініціативи EIT Climate-KIC. Уможливили поїздку команд на глобальний фінал цьогорічні партнери конкурсу в Україні фонд Green for Growth Fund, який співфінансується коштами ЄС в рамках ініціативи EU4Energy, а також компанія Baker Tilly.

Atmosphere — подвійні переможці

Команді Atmosphere довелося двічі змагатися за право виступити в Амстердамі. Спочатку вона посіла третє місце в українському фіналі, а потім, за новими правилами, повинна була додатково змагатися в онлайн-голосуванні. Atmosphere перемогла у веб-битві й потрапила до глобального фіналу, де виступила також двічі: в основному змаганні та в тематичній секції «Green City Solutions». Їхня розробка — система точного передбачення погоди, на базі якої можна запровадити методику управління котельними установками. Це економить паливо для вироблення тепла і скорочує викиди продуктів згоряння, зокрема, вуглекислого газу. Система працює на основі нейронної мережі, яка заздалегідь рекомендує оптимальний режим роботи котелень з ручним управлінням та дає можливість автоматизувати режими.

Олександра Буленок, очільниця маркетингу в Atmosphere, розповіла про враження та подальші плани команди:

«— Нас вразила масштабність фінального етапу конкурсу. 53 країни, 130 команд — захоплює! І атмосфера була дружньою, а комунікація з представниками стартапів не обмежувалась конкуренцією — навпаки, це був обмін ідеями. Відчувалось, що всі присутні об’єднані спільними cleantech-поглядами, тому йшлося не про змагання у прямому сенсі слова, а про кооперацію.

Насправді, всю підготовку можна описати так: пітчи, отримуй фідбек, змінюй вектор роботи або ж почни з презентації. Практика й ще раз практика. Цікавим був уніфікований формат: 8 слайдів у чіткій послідовності, 5 хвилин на виступ та 3 хвилини для запитань. Найголовнішим було дотримуватись заданих правил та використати час таким чином, щоб якнайповніше розкрити еко-потенціал своєї ідеї.

Важливим є і те, що впродовж виступу можна було говорити лише про єдине використання власної системи. Як для творців стартапу, завдання досить нелегке. Тож залишалось сподіватися, що на етапі запитань вдасться описати багатогранність сфер застосування. На конкурсі ми презентували використання «Атмосфери» для підвищення енергоефективності котелень. Схожих проектів не бачили, але зустріли стартап, який створює тривимірну карту зон перегріву міста для систем охолодження.

Після ClimateLaunchpad ми плануємо подати заявку на енергетичний конкурс, представницю якого зустріли на змаганні в Амстердамі, запустити кілька пілотних проектів та, звісно, опрацювати всі key learnings, здобуті за кілька місяців участі у міжнародних змаганнях «зелених» стартапів. Дякуємо Greencubator та командам за підтримку! Далі буде.»

Досвід міжнародних пітчів для EcoTyre

Команда EcoTyre захищала в Амстердамі метод глибокої переробки автомобільних шин з використанням електромагнітного поля. Рішення є мобільним, передбачає виїзд на звалища і переробку шин на корисні складові: гуму, металевий корд, текстиль. Всі ці компоненти можна повторно використовувати у виробництві. Технологія EcoTyre дозволяє забезпечити максимальне повторне використання складових компонентів шин і скоротити шкідливі викиди від їх виготовлення та утилізації.

Назар Халавка, співзасновник EcoTyre, про підготовку до конкурсу та конкурентів:

«— Коли ти впевнений у своєму проекті, ти його відчуваєш і розумієш, тоді не буде проблемою пітчити на будь-якому конкурсі. Ти повинен досконало розуміти, про що говориш, і вірити в це. Головна підготовка — це досвід виступів, тоді все вдасться якнайкраще. Звичайно, коли виступаєш на міжнародних конкурсах, відчуваєш додаткову відповідальність, представляючи свою країну.

На ClimateLaunchpad нас вразило різноманіття команд та ідей. Починаючи з геотермальних панелей та виробництва штучного м’яса, закінчуючи різнокольоровими туалетами для бідних сімей Мозамбіка (представник цієї команди був крутим — щоразу, коли розповідаю про CLP, згадую його). Але наша ніша дуже вузька і специфічна: на конкурсі були проекти, які займаються переробкою, проте ми не бачили проектів, які б конкретно займалися переробкою покришок чи чогось подібного.

Зараз ми максимально зосереджені на фінальній частині перемовин з нашими основними партнерами. Є плани роботи в Німеччині та Австралії, все вирішиться в найближчі декілька місяців.»

Carbominer — серед найкращих «зелених» бізнес-ідей світу

Переможець українського національного фіналу, команда Carbominer, увійшла до числа 16 фіналістів і отримала можливість пройти акселераційну програму від Climate-KIC. Розробка цієї команди — технологія збору вуглекислого газу напряму з атмосфери поруч з кінцевими споживачами, замість постачання стисненого CO2 в балонах. Бізнес-ідея Carbominer передбачає відбір вуглекислого газу з атмосфери, продаж СО2 теплицям за вигіднішою ціною для підвищення продуктивності й, відповідно, зростання прибутковості бізнесу.

Микола Осейко, засновник Carbominer, про особливості фінального пітчу та подальшу роботу над розробкою:

«— Не дивлячись на зайнятість у підготовці до виступу, нам вдалося познайомитися з багатьма учасниками, волонтерами та суддями. Сподобалась невимушена та відкрита атмосфера конкурсу, там були дуже цікаві проекти та люди.

Готуючись до фінального пітчу, ми зосередилися на відпрацюванні півфінального виступу і намагалися не змінювати нічого у вже заявленій презентації. Сам фінал було організовано дуже якісно, майже без ускладнень. Думаю, не в останню чергу організаторам це вдалося, тому що залучили велику кількість волонтерів — їхні рожеві футболки з написом Ask me everything були скрізь. Можливо, цей досвід варто запозичити для проведення аналогічних подій в Україні.

Звичайно, ми дуже радіємо, що були відібрані до ТОП-16 зі 130 команд, а також путівці до Climate-KIC, одного з найвідоміших кліматичних акселераторів. Цей акселератор має дуже привабливі обсяги equity-free фінансування.

Незалежно від участі в акселераторі, ми реалізовуємо інші кроки з розвитку проекту. Вже 23 листопада виступатимемо у фіналі конкурсу Science Battle від компанії Carlsberg Ukraine. До кінця 2019 року плануємо подати ще дві заявки на патент США, закінчити розробку другого прототипу та залучити перше фінансування в проект (pre-seed). Втім, наша головна мета зараз — створення першого комерційного прототипу протягом I кварталу 2020 року та запуск його в пілотну експлуатацію у квітні або травні.»

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Панельна дискусія про «розумні» будівлі: від рекуператорів вдома до енергоаудиту «Укрпошти»

Окремий блок виступів на форумі Empowering Climate Innovators було присвячено інноваціям для нерухомості. Тему обговорювали представники компаній-переможців «Кліматичних Інноваційних Ваучерів», інших організацій та підприємств. Окремо говорили і про існуючі програми підтримки впровадження «зелених» інновацій в Україні.

В панельній дискусії, присвяченій оновленню та підвищенню енергоефективності житлової та офісної нерухомості, брали участь:

  • Ігор Морма, Директор з управління нерухомим майном, ПАТ «Укрпошта»;
  • Володимир Шимкін, Заступник директора програми IQ energy;
  • Богдан Байовський, СЕО, V.A.Solution Estonia;
  • Роман Кузич, CEO, Prana;
  • Михайло Махлевич, СЕО, ВТС-Комплект.

Про які енергоефективні рішення та вже досягнуті результати говорили в панельній дискусії на форумі — дивіться у відео:

Модератором дискусії виступив Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» — його виступ ви можете переглянути окремо.

Також у цьому тематичному блоці Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонд енергоефективності, розповідала про грантові програми для підтримки та активного впровадження енергоефективних технологій в Україні, зокрема в житлових будинках.

Її виступ на тему: «Інновації, що можуть зробити наші домівки енергоефективними» також доступний онлайн:

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Конкурс SET Award 2020: умови подачі заявок для українських енергетичних стартапів

Українські енергетичні стартапи можуть позмагатися у міжнародному конкурсі Start Up Energy Transition — прийом заявок триває до 15 січня 2020 року включно. Конкурс організовує Німецьке енергетичне агентство DENA з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та «розумних» енергосистем. Greencubator четвертий рік поспіль є партнером програми Start Up Energy Transition в Україні.

Про конкурс

SET Award 2020 — глобальне змагання енергетичних рішень від платформи Start Up Energy Transition, що розвиває інновації для здійснення енергетичного переходу. В SET переконані, що розвиток сталої енергетики і адаптація до зміни клімату напряму пов’язані з новими бізнес-моделями, а також політичною волею і підтримкою. Тому DENA, окрім організації конкурсу, бере активну участь у розробці законодавчих норм для «розумної» енергетики. Завдяки цьому енергетичні стартапи отримують реальний шанс на втілення своїх задумів у життя.

Читайте >>> Андреас Кульман, CEO, DENA: «Екоінновації потребують постійної регуляторної підтримки»

В організації конкурсу також бере участь Світова енергетична рада (WEC) — міжнародна некомерційна організація, яка представляє інтереси більш ніж 3000 енергетичних установ з понад 90 країн світу.

Заявки на SET Award 2020 подаються в одну з п’яти категорій:

  1. Відновлювана енергія та матеріали.
  2. Цифрові енергетичні системи.
  3. Енергоефективні рішення.
  4. «Розумна» мобільність.
  5. Спеціальний приз: доступ до якості та реалізація Цілі сталого розвитку ООН (SDG) 7 — «забезпечення доступу до прийнятної, надійної, сталої та сучасної енергії для всіх».

Три стартапи з кожної категорії особисто презентуватимуть свої ідеї на SET Tech Festival, що відбудеться у Берліні 24 березня 2020 року. На цій події зустрінуться більш як 700 учасників, понад 200 енергетичних стартапів, представники з 30 енергетичних акселераторів, інвестори і корпорати, що здійснюють енергетичний перехід. Заплановані виступи, майстер-класи, пітчі й безпосереднє спілкування учасників.

Вимоги до стартапів

  • Команди можуть подати заявку тільки в одну категорію (спеціальний приз також вважається окремою категорією);
  • стартап повинен бути заснований не більше 10 років тому, тобто, не раніше 2009 року;
  • заявку та додаткові документи слід надсилати англійською мовою;
  • учасники мають бути готові презентувати діючий прототип свого рішення, а також надати нормативну базу, підтвердження концепції або клієнта чи промислового / корпоративного / інституційного партнера;
  • повністю заповнену форму анкети слід подати до 23:59 (GMT-10) 15 січня 2020 року.

Організатори зазначають, що стартапи, які подавали заявки в попередні роки, також можуть брати участь в цьогорічному конкурсі.

А які ж призи?

Головне, що отримують українські компанії від участі в подібних заходах — можливість долучитися до глобальної екосистеми та встановити персональні зв’язки з інноваційними лідерами, потенційними інвесторами, партнерами. Команди, що потрапляють на SET Tech Festival, часто отримують запрошення на інші енергетичні заходи, беруть участь в наступних конкурсах тощо.

Всі фіналісти отримають компенсацію транспортних витрат і проживання 2-х учасників від команди на час проведення SET Tech Festival. Також фіналісти отримають менторську підтримку напередодні пітчу, індивідуальний стенд, згадку в усіх інформаційних матеріалах, знайомство з журі та потенційними інвесторами. Додатково, організатори забезпечать фіналістам квитки на форум з альтернативної енергетики «Берлінський енергетичний діалог» (Berlin Energy Transition Dialogue).

Переможці у кожній категорії отримають:

  • до 10 000 євро;
  • участь в панелі переможців на форумі Берлінський енергетичний діалог» (Berlin Energy Transition Dialogue);
  • можливість відвідати Світовий саміт лідерів в галузі енергетики (World Energy Leaders’ Summits) та формування анкети стартапу для поширення через мережу цього форуму в 99 країнах.

Найкращі 100 компаній потраплять у видання SET100 — це список з прогресивними енергетичними стартапами, який щорічно публікується для поширення на глобальному рівні серед інвесторів, корпоратів, політичних стейкхолдерів.

Подати заявку на SET Award 2020

За додатковою інформацією щодо участі в конкурсі Start Up Energy Transition

пишіть нам на info@greencubator.info

Досі не визначилися, чи варто подавати заявку? Дивіться мотивуюче відео від організаторів конкурсу:

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

«Ми повинні створювати платоспроможний попит» — виступ Святослава Павлюка на форумі Empowering Climate Innovators

Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України», виступив на форумі Empowering Climate Innovators, організованому Greencubator за підтримки ЄБРР та ЄС. Виступ пана Павлюка присвячений кліматичним інноваціям, які необхідні українським містам задля їхнього сталого розвитку.

Міста мають бути повністю перебудовані з урахуванням показників комфорту й енергоефективності. Серед головних нововведень задля адаптації до зміни клімату на рівні міст Святослав Павлюк відзначає наступні:

  • перехід до затвердження довгострокових планів для міст;
  • незмінність стратегій розвитку міст;
  • включеність громадян у процес планування міста;
  • реформа транспорту: перехід від персонального до громадського електротранспорту;
  • управління сміттям: збір, транспортування, перероблення.

Детально про це та про головне завдання інноваторів щодо жителів міст — у відео виступу:

Асоціація «Енергоефективні міста України» — це недержавне, неприбуткове об’єднання органів місцевого самоврядування, яке допомагає містам впроваджувати систему управління енергією, розробляти план дій для реалізації енергетичної політики, залучати громадськість до спільних дій у відповідь на місцеві енергетичні виклики.

Нагадаємо, раніше ми публікували виступ професора Андре Фаая, наукового директора Енергетичного дослідницького центру Нідерландів, присвячений енергетичному переходу. Більше відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Як здійснити енергетичний перехід — відео виступу професора Андре Фаая на форумі Empowering Climate Innovators у Києві

9 жовтня Greencubator провів у Києві форум Empowering Climate Innovators, за підтримки ЄБРР та ЄС. На події розробники та користувачі «зелених» технологій обговорювали розвиток cleantech-галузі в Україні з інвесторами, урядовцями та представниками міжнародних інституцій. Тепер ми публікуємо відео найцікавіших виступів та панельних дискусій в рамках форуму.

Починаємо з доповіді професора Андре Фаая, наукового директора Енергетичного дослідницького центру Нідерландів — найбільшої голландської організації з енергетичних досліджень (ECN part of TNO). На форумі у Києві професор розповідав про методи впровадження енергетичного переходу і те, як змінюватиметься споживання енергії в найближчі роки:

Відео виступу мовою оригіналу (англійська)

Андре Фаай є почесним професором з аналізу енергетичних систем Університету Гронінгена, має 300 опублікованих статей у рецензованих наукових журналах, понад 120 доповідей, 8 книг та спеціальних видань, понад 500 публічних виступів — і індекс Хірша: 67 (Scopus); 91 (Google Scholar). У 2015 році він отримав The Linneborn Prize за видатний внесок в розвиток енергії з біомаси. Більше про професора Андре Фаая можна прочитати тут. Ми також підготувати переклад його виступу на форумі українською мовою:

Відео виступу з перекладом (українська)

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Greencubator проведе форум про можливості для «зелених» інноваторів в Україні

9 жовтня в київському UNIT.City відбудеться форум Empowering Climate Innovators. Захід збере розробників та користувачів «зелених» технологій, інвесторів, урядовців та представників міжнародних інституцій, які визначатимуть напрямки для подальшого розвитку «зелених» інновацій в Україні.

Які результати найбільшої в Україні програми підтримки кліматичних інновацій, яку вже 2 роки впроваджує Greencubator в рамках програми FINTECC від ЄБРР за фінансування ЄС? Чи може логістика в Україні бути «зеленою», а житлові будинки та офіси споживати менше енергії? Як зробити «зеленішою» аерокосмічну індустрію? Як забезпечити свіже повітря в школах та квартирах, скорочуючи втрати тепла? Відповіді на ці та інші питання дізнаєтеся 9 жовтня на форумі Empowering Climate Innovators.

Організатор заходу — ГО Greencubator за підтримки ЄБРР та ЄС. Мета форуму — побудувати взаємодію між ключовими гравцями cleantech-галузі в Україні задля впровадження сталих інновацій та стійкого низьковуглецевого розвитку України.

Тематичні блоки конференції:

  • Кліматичні інноваційні ваучери: церемонія нагородження;
  • Кліматичні інновації для енергоефективного дому та офісу: ПАТ «Укрпошта», V.A.Solution Estonia, Prana, ВТС-Комплект, Фонд енергоефективності, Асоціація «Енергоефективні міста України»;
  • «Зелений» транспорт та логістика: Державна авіаційна служба України, Meest Express, Delfast, TOKA Energy;
  • Відновлювана енергетика: від малого до великого: KNESS, перший муніципальний енергокооператив «Сонячне місто», Getmaket, SolarGaps.

Повна програма заходу:

Форум відбудеться 9 жовтня в UNIT.City (зала UNIT.Verse) за адресою: вул. Дорогожицька 3, Київ. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням та отримання листа-підтвердження.

Як обирали найкращі «зелені» ідеї з України для глобального фіналу конкурсу ClimateLaunchpad

21 вересня в Івано-Франківську на ревіталізованому заводі «Промприлад. Реновація» відбувся український фінал світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Три українські команди отримали право представити Україну на ClimateLaunchpad Global Grand Final: Carbominer, EcoTyre і Atmosphere, хоча останнім ще доведеться позмагатися за путівку до Амстердаму в онлайн-голосуванні. Втім, про все своєю чергою: пропонуємо огляд українського фіналу ClimateLaunchpad 2019.

Про особливості українського ClimateLaunchpad 2019

Цього року національний фінал конкурсу вперше виїхав до Івано-Франківська, а Greencubator, як організатор в Україні, започаткував нові партнерства для розвитку екосистеми «зелених» інновацій. Фінал відбувся на території «Промприлад. Реновація» — як і дружні до довкілля технології, ревіталізація промислових об’єктів входить до принципів сталого розвитку і формує нову економіку.

Юрій Филюк, ініціатор та генеральний директор «Промприлад.Реновація», привітав гостей, побажав командам успіхів і натхнення від події та локації:

Юрій Филюк побажав учасникам надихатися креативною атмосферою «Промприладу»

— Цікаво, що 4 роки тому на хакатоні в Карпатах, де серед менторів були і колеги з Greencubator, почалась розробка проекту Promprylad.Renovation, на території якого ми з вами знаходимось. Тут ми сьогодні будуємо інноваційний центр на 40 тис. м2.

Особисто побажав успіхів «зеленим» підприємцям і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків:

— Ми повинні бути готові до того, щоб стати енергоефективними, йти до циркулярної економіки. Бажаю, щоб все вдавалося, а переможцям, які поїдуть до Амстердаму, бажаю перемоги, щоб Україна і там показала «клас».

Руслан Марцінків та Роман Зінченко з оптимізмом говорять про перспективи українського cleantech

Партнери, які уможливили ClimateLaunchpad в Україні

Партнерами національного фіналу конкурсу в Україні 2019 року стали фонд Green for Growth Fund, який співфінансується коштами ЄС в рамках ініціативи EU4Energy, а також компанія Baker Tilly.

Андрій Столяр, інвестиційний менеджер Finance in Motion:

— Я бажаю всім командам успіху; сподіваюсь, їхні ідеї будуть інноваційні та непересічні, інвестиційно привабливі, матимуть чудовий потенціал для впровадження і будуть реалізовані та профінансовані.

Катерина Громм, консультант з питань сталого розвитку в Baker Tilly Ukraine:

— Наша компанія із задоволенням підтримує конкурс. Як члену журі, мені важливі практичність та можливість реалізації проектів, актуальність, «зелений» потенціал і те, як проекти зможуть покращити стан довкілля.

Андрій Столяр, Катерина Громм та Роман Зінченко

Цього року конкурс ідей, дружніх до довкілля, підтримало Міністерство освіти і науки України, а державний експерт директорату інновацій та трансферу технологій МОН Микола Вольвач також став одним із членів журі:

— Я думаю, цей конкурс не тільки про «зелені» технології, але про енергетичну незалежність України, про нашу можливість жити в середовищі з гарною екологією; а також, про нас із вами — про тих, хто може реалізувати і втілити в життя ці «зелені» технології.

Микола Вольвач

Онлайн-видання про технології ЛІГА.Tech цього року є офіційним медіа-партнером ClimateLaunchpad в Україні, а редактор Станіслав Юрасов долучився до складу журі.

Як обирали переможців

Greencubator зібрав експертне журі з шести представників різних організацій та інституцій, до якого увійшли:

  • Андрій Столяр, інвестиційний менеджер Finance in Motion / Green for Growth Fund
  • Катерина Громм, консультант з питань сталого розвитку в Baker Tilly Ukraine
  • Микола Вольвач, державний експерт директорату інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України
  • Ольга Афанасьєва, виконавча директорка UVCA – Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association
  • Андрій Медведенко, партнер в CYFRD frontech investments
  • Станіслав Юрасов, редактор видання ЛІГА.Tech.

Станіслав Юрасов, Роман Зінченко, Ольга Афанасьєва, Микола Вольвач, Андрій Медведенко

Саме вони оцінювали пітчі дев’яти команд, їхні вміння захищати свою «зелену» бізнес-ідею та відповідати на неочікувані запитання від суддів. У національному фіналі виступили Carbominer, Smart Oasis, Greenbin, Atmosphere, The Energy Air, EcoTyre, iSOS – intelligent sorting system, Green Initiatives Rivne, BIOsens. І хоч як складно було журі обирати серед цікавих кліматичних рішень, вони все ж визначилися з переможцями.

«Квітучий» Carbominer

Перше місце зайняла команда Carbominer, яка розробила технологію збору вуглекислого газу напряму з атмосфери, поруч зі споживачами, представниками тепличного бізнесу, замість постачання стисненого CO2 в балонах.

Микола Осейко, Carbominer, з «героїнею» проекту – тепличною квіткою

Таким чином, бізнес-ідея Carbominer передбачає секвестрацію (відбір) вуглекислого газу з атмосфери, продаж СО2 теплицям за доступною ціною для підвищення продуктивності й, відповідно, зростання прибутковості бізнесу.

EcoTyre проти звалищ старих шин

Друге місце у проекту EcoTyre і їхнього методу глибокої переробки автомобільних шин, що базується на використанні електромагнітного поля. Це рішення є мобільним, адже передбачає виїзд на звалища шин і переробку їх на корисні складові: гуму, металевий корд, текстиль, з подальшим повторним використанням у виробництві.

Назар Халавка, EcoTyre,  під час пітчингу

Технологія EcoTyre дозволяє забезпечити максимальне повторне використання компонентів шин, таким чином, скорочуючи шкідливі викиди від їх виготовлення та утилізації.

Назар Халавка і Тарас Товстопят, EcoTyre, з нагородою за II місце і сертифікатом про участь в ClimateLaunchpad

«Розумні» котельні від Atmosphere

Повний склад команди Atmosphere: Валерій Гриша, Віктор Долгоп’ятов, Олександра Буленок

Третє місце віддали Atmosphere, яка розробила систему точного передбачення погоди, на базі якої можна запровадити методику управління котельними установками. Це економить паливо для вироблення тепла, що скорочує викиди продуктів згоряння, зокрема, вуглекислого газу. Система працює на основі нейронної мережі, яка заздалегідь рекомендує оптимальний режим роботи котелень з ручним управлінням та дає можливість розробити технологію автоматизації режиму.

Олександра пітчила за всю команду

Правила ClimateLaunchpad цього року передбачають, що треті місця з усіх 53 країн-учасниць змагатимуться за 12 путівок на Global Grand Final в online-голосуванні. Тож Atmosphere й далі боротиметься за міжнародний фінал через інтернет, в період з 3 по 7 жовтня.

В рамках підготовки учасників до національного фіналу медіа-партнер ЛІГА.Tech провів окремий тренінг про особливості спілкування медіа зі стартапами. Команда Atmosphere, яка підготувала найкращий прес-реліз, отримає додаткову медіа-підтримку від ЛІГА.Tech під час голосування для виходу на Global Grand Final.

Всі команди отримали сертифікати про участь в національному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей

Учасники встигли потоваришувати між собою за час підготовки до національного фіналу

Шлях до Амстердаму

Цьогорічний міжнародний фінал проходитиме 14-15 листопада в Амстердамі, Нідерланди, і українські команди рішуче налаштовані на перемогу.

Микола Осейко, засновник Carbominer:

— Перше відчуття після перемоги — це величезна радість, але з наступного дня головним вже стає відчуття відповідальності. Втім, у нас відмінний настрій, це сильно допоможе в підготовці. Ми налаштовані на перемогу.

В першу чергу, будемо працювати над технологією: діюча установка в рази підвищить шанси Carbominer на успіх. Плюс, власне, над нашим виступом — тут вдосконалювати можна нескінченно.

Сімейний успіх: окрім Миколи Осейка, в команді є його донька, Вікторія Осейко

Не менш впевнені в українських успіхах на ClimateLaunchpad 2019 і організатори з Greencubator.

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, національного партнера ClimateLaunchpad в Україні:

— Зросло розмаїття ідей і технологій, які подавалися на відбірковий етап ClimateLaunchpad в Україні. Ми впевнені, що цьогорічні переможці достойно представлять Україну на всесвітньому фіналі в Амстердамі, а головний девіз конкурсу ми незабаром переформулюємо на «Боремося зі зміною клімату, український стартап за стартапом».

Greencubator вчетверте проводить в Україні найбільший в світі конкурс «зелених» бізнес-ідей, і українська делегація вже має гарну традицію повертатися з Global Grand Final з перемогами:

  • в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC;
  • в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проекту. Онлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення.

Go To-U давали поради цьогорічним фіналістам, поки журі визначало переможців

ClimateLaunchpad входить до комплексу підприємницьких програм від європейської кліматичної ініціативи EIT Climate-KIC. За 5 років конкурс перетворюється на екосистему для розвитку «зелених» компаній. Бажаємо успіху українським переможцям та всім учасникам ClimateLaunchpad — нам потрібно більше cleantech, щоб врятувати поки що єдину доступну людству планету.