21 вересня в Івано-Франківську на ревіталізованому заводі «Промприлад. Реновація» відбувся український фінал світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Три українські команди отримали право представити Україну на ClimateLaunchpad Global Grand Final: Carbominer, EcoTyre і Atmosphere, хоча останнім ще доведеться позмагатися за путівку до Амстердаму в онлайн-голосуванні. Втім, про все своєю чергою: пропонуємо огляд українського фіналу ClimateLaunchpad 2019.
Про особливості українського ClimateLaunchpad 2019
Цього року національний фінал конкурсу вперше виїхав до Івано-Франківська, а Greencubator, як організатор в Україні, започаткував нові партнерства для розвитку екосистеми «зелених» інновацій. Фінал відбувся на території «Промприлад. Реновація» — як і дружні до довкілля технології, ревіталізація промислових об’єктів входить до принципів сталого розвитку і формує нову економіку.
Юрій Филюк, ініціатор та генеральний директор «Промприлад.Реновація», привітав гостей, побажав командам успіхів і натхнення від події та локації:
— Цікаво, що 4 роки тому на хакатоні в Карпатах, де серед менторів були і колеги з Greencubator, почалась розробка проекту Promprylad.Renovation, на території якого ми з вами знаходимось. Тут ми сьогодні будуємо інноваційний центр на 40 тис. м2.
Особисто побажав успіхів «зеленим» підприємцям і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків:
— Ми повинні бути готові до того, щоб стати енергоефективними, йти до циркулярної економіки. Бажаю, щоб все вдавалося, а переможцям, які поїдуть до Амстердаму, бажаю перемоги, щоб Україна і там показала «клас».
Партнери, які уможливили ClimateLaunchpad в Україні
Партнерами національного фіналу конкурсу в Україні 2019 року стали фонд Green for Growth Fund, який співфінансується коштами ЄС в рамках ініціативи EU4Energy, а також компанія Baker Tilly.
Андрій Столяр, інвестиційний менеджер Finance in Motion:
— Я бажаю всім командам успіху; сподіваюсь, їхні ідеї будуть інноваційні та непересічні, інвестиційно привабливі, матимуть чудовий потенціал для впровадження і будуть реалізовані та профінансовані.
Катерина Громм, консультант з питань сталого розвитку в Baker Tilly Ukraine:
— Наша компанія із задоволенням підтримує конкурс. Як члену журі, мені важливі практичність та можливість реалізації проектів, актуальність, «зелений» потенціал і те, як проекти зможуть покращити стан довкілля.
Цього року конкурс ідей, дружніх до довкілля, підтримало Міністерство освіти і науки України, а державний експерт директорату інновацій та трансферу технологій МОН Микола Вольвач також став одним із членів журі:
— Я думаю, цей конкурс не тільки про «зелені» технології, але про енергетичну незалежність України, про нашу можливість жити в середовищі з гарною екологією; а також, про нас із вами — про тих, хто може реалізувати і втілити в життя ці «зелені» технології.
Онлайн-видання про технології ЛІГА.Tech цього року є офіційним медіа-партнером ClimateLaunchpad в Україні, а редактор Станіслав Юрасов долучився до складу журі.
Як обирали переможців
Greencubator зібрав експертне журі з шести представників різних організацій та інституцій, до якого увійшли:
- Андрій Столяр, інвестиційний менеджер Finance in Motion / Green for Growth Fund
- Катерина Громм, консультант з питань сталого розвитку в Baker Tilly Ukraine
- Микола Вольвач, державний експерт директорату інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України
- Ольга Афанасьєва, виконавча директорка UVCA – Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association
- Андрій Медведенко, партнер в CYFRD frontech investments
- Станіслав Юрасов, редактор видання ЛІГА.Tech.
Саме вони оцінювали пітчі дев’яти команд, їхні вміння захищати свою «зелену» бізнес-ідею та відповідати на неочікувані запитання від суддів. У національному фіналі виступили Carbominer, Smart Oasis, Greenbin, Atmosphere, The Energy Air, EcoTyre, iSOS – intelligent sorting system, Green Initiatives Rivne, BIOsens. І хоч як складно було журі обирати серед цікавих кліматичних рішень, вони все ж визначилися з переможцями.
«Квітучий» Carbominer
Перше місце зайняла команда Carbominer, яка розробила технологію збору вуглекислого газу напряму з атмосфери, поруч зі споживачами, представниками тепличного бізнесу, замість постачання стисненого CO2 в балонах.
Таким чином, бізнес-ідея Carbominer передбачає секвестрацію (відбір) вуглекислого газу з атмосфери, продаж СО2 теплицям за доступною ціною для підвищення продуктивності й, відповідно, зростання прибутковості бізнесу.
EcoTyre проти звалищ старих шин
Друге місце у проекту EcoTyre і їхнього методу глибокої переробки автомобільних шин, що базується на використанні електромагнітного поля. Це рішення є мобільним, адже передбачає виїзд на звалища шин і переробку їх на корисні складові: гуму, металевий корд, текстиль, з подальшим повторним використанням у виробництві.
Технологія EcoTyre дозволяє забезпечити максимальне повторне використання компонентів шин, таким чином, скорочуючи шкідливі викиди від їх виготовлення та утилізації.
«Розумні» котельні від Atmosphere
Третє місце віддали Atmosphere, яка розробила систему точного передбачення погоди, на базі якої можна запровадити методику управління котельними установками. Це економить паливо для вироблення тепла, що скорочує викиди продуктів згоряння, зокрема, вуглекислого газу. Система працює на основі нейронної мережі, яка заздалегідь рекомендує оптимальний режим роботи котелень з ручним управлінням та дає можливість розробити технологію автоматизації режиму.
Правила ClimateLaunchpad цього року передбачають, що треті місця з усіх 53 країн-учасниць змагатимуться за 12 путівок на Global Grand Final в online-голосуванні. Тож Atmosphere й далі боротиметься за міжнародний фінал через інтернет, в період з 3 по 7 жовтня.
В рамках підготовки учасників до національного фіналу медіа-партнер ЛІГА.Tech провів окремий тренінг про особливості спілкування медіа зі стартапами. Команда Atmosphere, яка підготувала найкращий прес-реліз, отримає додаткову медіа-підтримку від ЛІГА.Tech під час голосування для виходу на Global Grand Final.
Шлях до Амстердаму
Цьогорічний міжнародний фінал проходитиме 14-15 листопада в Амстердамі, Нідерланди, і українські команди рішуче налаштовані на перемогу.
Микола Осейко, засновник Carbominer:
— Перше відчуття після перемоги — це величезна радість, але з наступного дня головним вже стає відчуття відповідальності. Втім, у нас відмінний настрій, це сильно допоможе в підготовці. Ми налаштовані на перемогу.
В першу чергу, будемо працювати над технологією: діюча установка в рази підвищить шанси Carbominer на успіх. Плюс, власне, над нашим виступом — тут вдосконалювати можна нескінченно.
Не менш впевнені в українських успіхах на ClimateLaunchpad 2019 і організатори з Greencubator.
Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, національного партнера ClimateLaunchpad в Україні:
— Зросло розмаїття ідей і технологій, які подавалися на відбірковий етап ClimateLaunchpad в Україні. Ми впевнені, що цьогорічні переможці достойно представлять Україну на всесвітньому фіналі в Амстердамі, а головний девіз конкурсу ми незабаром переформулюємо на «Боремося зі зміною клімату, український стартап за стартапом».
Greencubator вчетверте проводить в Україні найбільший в світі конкурс «зелених» бізнес-ідей, і українська делегація вже має гарну традицію повертатися з Global Grand Final з перемогами:
- в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC;
- в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проекту. Онлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення.
ClimateLaunchpad входить до комплексу підприємницьких програм від європейської кліматичної ініціативи EIT Climate-KIC. За 5 років конкурс перетворюється на екосистему для розвитку «зелених» компаній. Бажаємо успіху українським переможцям та всім учасникам ClimateLaunchpad — нам потрібно більше cleantech, щоб врятувати поки що єдину доступну людству планету.