Продуктові стартапи ще встигають подати заявку на участь в CES 2020 — дедлайн 22 вересня!

Організації UVCA та CRDF Global проводять відбір стартапів для українського павільйону на виставці CES 2020. Цього року можливість представити свій продукт на заході в США отримають 6 команд, а стати учасником відбору можна до 22 вересня включно.

Десять відібраних стартапів візьмуть участь у фінальному пітчингу 17 жовтня 2019 року, з яких 5 переможців отримають право поїхати до Лас-Вегасу. Ще один стартап обиратимуть організатори IT Arena Lviv 2019.

Для участі українські команди повинні вже мати мінімально життєздатний прототип продукту, володіти англійською мовою та прагнути збільшити свій дохід від експорту.

Пріоритет під час відбору матимуть ідеї з таких галузей:

  • Інтернет речей;
  • «розумні міста», будинки та енергія;
  • продуктовий дизайн;
  • роботи і машинний інтелект;
  • розваги та виробництво ігрового контенту, VR;
  • транспортні технології;
  • здоров’я та спосіб життя;
  • гаджети для сім’ї та дому.

Організатори забезпечать відібраним стартапам:

  • місце в українському павільйоні на CES 2020;
  • безкоштовне брендування стенда;
  • організаційну підтримку;
  • наставництво та навчання (Bootcamp 2-3 жовтня 2019 року є обов’язковим для всіх команд);
  • широке висвітлення у ЗМІ.

Оскільки виставка CES проходитиме в США 7-10 січня 2020 року, учасники повинні розраховувати на вчасну підготовку необхідних документів для відвідування США. UVCA та CRDF Global відшкодовують основні організаційні витрати під час підготовки команд в Україні. А витрати на переліт в США і проживання під час виставки команди покривають самостійно.

Для участі потрібно заповнити форму і надіслати її до 23:59 у неділю, 22 вересня 2019 року.

Джерело: UVCA

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Енергокооператив «Сонячне Місто» почав продавати паї — приєднатися до генерації з ВДЕ можна за 1000 євро

В Славутичі розпочався краудфандинг для муніципального енергокооперативу «Сонячне Місто». Залучені кошти використають на запуск сонячної електростанції, яка продаватиме енергію в мережу за «зеленим тарифом». Головою першого в Україні міського енергокооперативу став Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator.

Один пай в кооперативі коштує 1000 євро, і оскільки сонячна станція буде розташована на даху трьох міських будівель в Славутичі, саме мешканці міста мають право виключної купівлі паїв протягом перших двох тижнів. Зазначимо, що енергокооператив недаремно називається муніципальним — серед членів «Сонячного Міста» вже є КП «Агенція Регіонального Розвитку» Славутицької міської ради. 

З 29 серпня 2019 року спільнокошт на енергокооператив стане доступний всім охочим: вони зможуть придбати пай та долучитися до формування народної енергетики. 

Андрій Зінченко, голова та співзасновник «Сонячного Міста»:

— В Славутичі ми зараз запускаємо не просто кооператив, а дуже важливу модель. Ту, що дозволить сотням українських громад запускати місцеві проекти стійкого розвитку та «зеленої» енергетики, таким чином, створювати нові економічні можливості для своїх громадян. Ми схвильовані і заряджені — адже до цього довго шукали спосіб залучити малого інвестора до фінансування місцевих енергетичних проектів. 

Якщо чесно, не очікували того, що люди так сильно зацікавляться: на сьогодні вже є запит на купівлю 80 паїв зі 180.

За попередніми розрахунками, члени кооперативу зможуть повернути свої інвестиції за період до 7 років, а в подальшому отримуватимуть дохід від продажу енергії з ВДЕ. Фінансові умови роботи енергокооперативу детально описані на сайті «Сонячного Міста». Крім того, співзасновники енергокооперативу багато говоритимуть про економіку проекту на презентації в Києві, що відбудеться 3 вересня 2019 року. 

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Фінський акселератор EnergySpin приймає заявки на осінню програму для енергостартапів

Нова можливість для українських стартапів — участь в програмі від фінського енергоакселератора EnergySpin. Осінній цикл, заявки на який приймаються до 1 серпня, включатиме воркшопи, індивідуальні консультації з менторами, практичні завдання і знайомства з потенційними інвесторами.

EnergySpin співпрацює з корпораціями з усього світу, які розвивають технології і нові продукти для енергетичного сектору. Представники енергокомпаній і будуть менторами в акселераційній програмі, а також венчурні інвестори та фахівці з енергетики.

Для участі відбиратимуть як стартапи, так і вже працюючі компанії, що займаються сталим розвитком в енергетиці. Якщо ви працюєте в одному з вказаних напрямків, сміливо подавайте заявку:

  • накопичення та зберігання енергії;
  • відновлювана енергетика;
  • дотичні до енергетики рішення з технологіями IoT, Big Data, віртуальної і доповненої реальності, мобільності і геймифікації, відкритих даних, 5G;
  • аналітичні програми, безпека даних та штучний інтелект в енергетиці.

Заявки слід подавати через сайт акселератора, в них потрібно описати свій продукт, його ринкову цінність і конкурентоздатність, фінансові показники, а також представити команду. До осіннього циклу програми відберуть 12 стартапів, яких оголосять 4 вересня.

Участь є безкоштовною і не передбачає додаткових внесків. Всі учасники програми будуть представлені інвесторам і корпораціям, що співпрацюють з EnergySpin, і можуть отримати фінансування від цих компаній. Втім, організатори наголошують, що участь в програмі не гарантує надходження інвестицій у ваш проект, а лише дає можливість залучити кошти.

Програма розрахована на 10 тижнів і проходитиме на базі акселератора EnergySpin у фінському місті Вааса. Організатори не покривають транспорті витрати, також не оплачують проживання. Учасники можуть проходити деякі сесії програми віддалено, але окремі модулі вимагатимуть особистої участі не більше як двох учасників від кожної команди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Віє по-королівськи: Скарбниця Її Величності отримала $437 млн від вітроенергетики

Компанія The Crown Estate, що керує власністю британського монарха, розповіла про основні джерела доходів королеви Єлизавети II. Важливу роль у формуванні цьогорічних статків зіграла вітроенергетика: вона згенерувала для Скарбниці Її Величності $437 млн надходжень.

Оскільки діючому монарху належить більша частина берегової лінії Великобританії, енергія з вітру на узбережжі також входить до королівського портфелю. Вітроенергетика досягла потужності в 7,7 ГВт завдяки повному запуску вітроелектростанції Walney Extension, що входить до групи станцій на узбережжі Ірландського моря. Потужності цієї ВЕС вистачає на забезпечення чистою електроенергією 600 тис. домівок. За словами Елісон Німмо (Alison Nimmo), CEO компанії The Crown Estate, робота Walney Extension зіграла ключову роль у збільшенні частки вітрогенерації в королівських доходах.

Walney Extension. Фото з сайту компанії Ørsted, яка керує вітроелектростанцією

Компанія The Crown Estate керує власністю і передає дохід від неї в Скарбницю, відраховуючи відсоток на потреби монарха. Нормативним актом Sovereign Grant Act 2011 встановлено стабільний розмір відрахувань, сьогодні він становить 25% щорічного доходу від майна, яким керує The Crown Estate. Доля вітроенергетики в портфелі зростає, а от частка комерційної нерухомості — падає. Елісон Німмо відзначила непросту ситуацію на ринку, особливо, на ринку роздрібної торгівлі, серед причин зменшення доходів від цього сегменту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: Bloomberg, Walneyextension. Фото: Annie Leibovitz via Getty Images (IBT), Orsted

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!

 

Куди податися в травні: 8 нових можливостей для енергетичних стартапів

Українські компанії можуть подавати заявки до закордонних акселераційних програм, які підтримують енергетичні рішення з усього світу. Участь в таких програмах дає можливість не тільки отримати фінансування, але й долучитися до глобальної екосистеми, зустріти потенційних інвесторів і майбутніх клієнтів.

Хоча більшість програм починається лише наприкінці літа або восени 2019-го, деякі з них вже завершують прийом заявок. На основі інформації від New Energy Nexus, ми підготувати перелік можливостей для енергетичних стартапів, дедлайни в яких спливають вже цього травня:

  1. Techstars Energy Accelerator: мережа акселераторів і менторських програм, яка наразі діє в 15 країнах, оголошує черговий глобальний набір команд з технологічними рішеннями в енергетиці. Дедлайн подачі заявок 12 травня, сама програма триватиме з 9 вересня по 15 грудня 2019 року Команди можуть отримати фінансування на суму до $120 000.
  2. Startup of the Year 2019: міжнародний конкурс інноваційних стартапів. Заявки можуть подавати компанії, які існують не більше 6 років, залучили не більше $5 млн інвестицій, мають робочу версію продукту або сервісу. Дедлайн подачі заявок 12 травня, переможця, який отримає $100 000, оберуть зі 100 учасників на фіналі в США.
  3. Renewable Transformation Challenge 2019: міжнародний конкурс для рішень щодо переходу на 100% ВДЕ. За умовами, рішення мають бути придатними до масштабування і впровадження у країнах, що розвиваються. Дедлайн подачі заявок 14 травня, учасники змагатимуться за фінансування до 20 000 євро.
  4. California Climate Cup: конкурс для кліматичних рішень і команд, готових позмагатися за $25 000 і безцінний досвід участі в пітчингу в Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Сакраменто 25, 26 та 27 червня відповідно. Дедлайн подачі заявок 15 травня.
  5. Carbon180: Carbontech Labs: перший і поки що єдиний акселератор, присвячений суто проектам з перетворення вуглецевих відходів на альтернативні продукти, з метою зменшення кількості викидів. Щоб долучитися до міжнародної програми, яка базується в США, потрібно подати заявку до 20 травня.
  6. Ameren Accelerator: програма розрахована на будь-які технологічні рішення для енергомережі, розподіленої генерації тощо, а також на рішення з суміжних IT-напрямків, які можна застосовувати в енергетиці. Заявки приймаються до 24 травня, але сама програма, що триватиме з серпня до листопада 2019 року, вимагає обов’язкової присутності команди в Сент-Луїсі, штат Міссурі, США. Стартапи можуть отримати підтримку розміром до $100 000 грошима, послугами і сервісами.
  7. The Urbantech program: акселератор для урбаністичних стартапів, які мають рішення для підвищення якості життя сучасних містян. Організатори шукають стартапи з готовими продуктами для міської інфраструктури, енергосистеми тощо, і готові забезпечити кращих з них фінансуванням до $100 000. Заявки приймаються до 26 травня, акселератор базується у Копенгаґені, Данія.
  8. U-START Acceleration Program : акселератор для проектів кругової економіки, протидії зміні клімату, ресурсоефективності від німецького офісу транснаціональної корпорації Veolia. В першу чергу до програми відбиратимуть рішення для утилізації різних типів відходів. Заявки приймають до 31 травня, акселератор розташовується в Берліні, максимальна сума фінансування становить 100 000 євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Поправка 24» і домашні сонячні станції — роз’яснення та інструкція з виживання від Greencubator

25 квітня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект № 8449-д, що мав би забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Закон розроблявся перш за все для регулювання роботи великих виробників електроенергії з ВДЕ. Натомість деякі внесені поправки унеможливлять розвиток домашніх сонячних станцій і негативно вплинуть на розвиток розподіленої генерації в Україні в цілому. Адже фундаментом глобального переходу до «зеленої» енергетики є принцип 3D: Decentralization, Decarbonization, Digitalization. Один з них, децентралізацію, український парламент суттєво підкосив.

Чому ми оцінюємо щойно прийняті норми саме так і як пропонуємо протидіяти? Роз’яснює Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator

Про що йдеться

«Поправка 24», напевно, стане загальною назвою для всіх законодавчих норм, що блокують розвиток генерації з ВДЕ, аргументуючи це «благими намірами». Норма закону вимагає, щоб сонячні електростанції домогосподарств, що отримують «зелений тариф», були розташовані винятково на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.

На практиці це означає, що мало хто з українців зможе встановити собі станцію понад 10 кВт (при дозволеній максимальній потужності домашньої СЕС 30 кВт), оскільки дахові конструкції приватних будинків здебільшого просто не вмістять потужніші конструкції. Законом, щоправда, максимальна потужність збільшена до 50 кВт, що є кроком на зустріч розвитку домашньої генерації, але за умови дії заборони на наземні станції ця норма втрачає свій позитивний ефект.

Суто технічна примітка: щоб розмістити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт потрібно від 200 м2. Чи в багатьох українців ми бачили дах будинку із такою площею? Тому норма про збільшення потужності для домогосподарства до 50 кВт дуже нагадує казку про лисицю й журавля — формально запропоноване «покращення» на практиці не можна використати.

Навіщо затвердили поправку?

Треба зазначити, що в законопроекті є і досить прогресивні норми щодо підтримки і розвитку великої генерації. Зокрема, спрощується процедура встановлення малих станцій потужністю до 150 кВт для бізнесу, що може призвести до появи нового класу проз’юмерів серед бізнесу.

Але ключова помилка, на думку експертів, полягає в тому, що законодавець спробував одним нормативним актом врегулювати і малу, і велику генерацію. При цьому, приділивши останній увагу за «залишковим принципом». Так, упорядкування проведення цінових «зелених» аукціонів значно пришвидшить модернізацію всієї галузі. Однак, в законі залишається велика кількість протиріч, зокрема стосовно малої генерації, що може негативно вплинути на її розвиток.

Втім, поправка 24 стосується іншої сфери, а саме, малої домашньої генерації енергії від СЕС. Аргументація авторів поправки (ініціатором нововведення є народний депутат Олександр Домбровський, Член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»), полягає у боротьбі з недобросовісними власниками СЕС. Вже зафіксовано випадки, коли підприємці купують цілі вулиці у закинутих селах і підключають там гірлянди «домашніх» СЕС. Вони використовують інструмент для підтримки домашніх проз’юмерів щоб уникнути ліцензування. За нашими даними, поправку запропонувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості і лише формально була внесена головою Комітету.

Втім, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки слід було обговорити з експертами ринку альтернативні інструменти, які б не обмежували інтереси добросовісних власників СЕС. Не допустити зазначених вище зловживань можна зовсім іншими способами, а от карати всіх українців, що хочуть встановити сонячні електростанції за зловживання окремими індивідами — невірна та шкідлива практика. Розподілена мала генерація електроенергії з ВДЕ повинна розвиватися без штучних обмежень з боку держави, оскільки вона є необхідною складовою безвуглецевої «зеленої» економіки майбутнього.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, закликає об’єднуватися для ефективного захисту прав проз’юмерів

Статистика українських домашніх СЕС

За даними Держенергоефективності, на сьогодні 8850 українських сімей встановили домашні СЕС потужністю до 30 КВт та інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Майже 1400 домашніх СЕС з’явилися лише за I квартал 2019 року. І хоча попит на встановлення домашніх СЕС зростає в Україні постійно, ринок все ще дуже малий: зазначена цифра складає лише 0,1% від загальної кількості домогосподарств (всього їх 6,5 млн).

Власники домашніх СЕС — це звичайні громадяни України, що підтримують розподілену генерацією грошима зі своїх родинних бюджетів. Вони вже стали проз’юмерами, тобто, одночасно і споживачами, і виробниками електроенергії. Решту українців не потрібно позбавляти такої можливості, але саме це станеться зі вступом в силу поправки 24.

Що робити далі?

Отже, зміни до законопроекту № 8449-д, що різко обмежують можливість українців долучитись до розподіленої генерації електроенергії, затверджені. У випадку вступу їх в силу, українці не матимуть права встановлювати домашні електростанції на своїх приватних земельних ділянках. Нововведення грають на користь монополістам ринку, радують вугільне лобі й тішать застарілі обленерго.

Але є чимала кількість громадян, чиї права та законні інтереси постраждали від поправки 24. Ми закликаємо всіх долучитися до створення членської організації, що буде захищати інтереси малих виробників електроенергії, активних споживачів, проз’юмерів, адептів ВДЕ в Україні. Сформуємо єдиний спільний ресурс для впливу на органи влади, що визначають політику в сфері енергетики. І так, всі учасники будуть самі оплачувати діяльність своїми внесками. Напряму зацікавлені в протидії «поправці 24» та іншим подібним законам:

  • майже 9000 власників вже встановлених домашніх СЕС;
  • українці, які планують долучитися до розподіленої генерації з ВДЕ;
  • працівники в бізнесах, що встановлюють домашні електростанції,
  • а також працівники банків, що фінансують такі проекти,  — вони втратили десятки тисяч клієнтів в угоду монопольним інтересам.

За енергетичні права доведеться боротися, а коли об’єднаються десятки й сотні тисяч свідомих споживачів — побачимо, на що вони здатні. Готових долучитися просимо залишати свої контакти в спеціальній формі.

Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos

Чому бізнес йде в «зелену» енергетику: дискусія на форумі Level Up Ukraine 2018

В рамках щорічного форуму Level Up Ukraine 2018 представники бізнесу, державного сектору, а також банківських установ обговорювали розвиток «зеленої» енергетики в Україні. Модератором панелі виступив співзасновник Greencubator Роман Зінченко.

Родіон Морозов, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження «Укргазбанку», констатував, що представники малого та середнього бізнесу розглядають «зелену» енергетику як джерело додаткового прибутку. Більша частина компаній, з якими співпрацює банк у «зеленому» напрямку, розглядає такі проекти як неосновний вид бізнесу. В той же час, популяризація виявляє і проблеми: не вистачає проектного фінансування та можливості укладати довгострокові угоди, оскільки українські банки більше працюють на короткострокових ресурсах. Наступним логічним кроком має стати випуск «зелених» облігацій.

Про те, що підвалини для розвитку галузі закладає саме державна політика, говорив Олексій Хабатюк, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України». Окрім стабільного і вже зрозумілого «зеленого» тарифу потрібні інші інструменти стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, а також врегулювання питань скорочення викидів забруднюючих речовин та екологічної безпеки. Але всі ці процеси уповільнюються через довготривалий процес переходу до нового енергетичного ринку.

Артур Огаджанян, партнер «Делойт» в Україні з департаменту корпоративних фінансів, висловив свою думку, що коли держава в питаннях регулювання галузі зробить крок на зустріч бізнесу, який вже розвиває «зелену» енергетику, відповідні тарифи в Україні зменшаться.

Представники бізнесу говорили про необхідність побудови нової стратегічної системи для всієї країни. Зокрема Сергій Шакалов, генеральний директор компанії KNESS, що випускає сонячні панелі у Вінниці, говорив про те, що за умов державного сприяння навіть 100% відновлювана енергетика стане реальністю. Компанії вже розвивають «зелену» енергетику для цього.

Віктор Куртєв, генеральний директор «Метрополії», вказав на те, що потрібен принципово новий підхід до задоволення потреб в енергії та енергоносіях. І цей підхід повинен ґрунтуватися на інноваційних технологічних рішеннях, які сприятимуть модернізації української енергетичної системи.

Не тільки підприємці, але й представники міської влади працюють над поширенням відновлюваної енергетики в Україні. Це підтверджує мер м. Славутича Юрій Фомічев, який також брав участь в обговоренні. За його словами, міста долучаються до «зеленої» енергетики з декількох причин: це і спосіб консолідації громади, і залучення інвесторів до міської інфраструктури, і енергетична безпека, завдяки зменшенню залежності від енергетичних монополістів.

Підсумовуючи, учасники панелі констатували, що «зелена» енергетика в Україні вже розвивається, — це вигідно для приватних компаній, безпечно та перспективно для муніципалітетів, прогресивно для банківського сектору. Однак галузі не вистачає «зеленої» нормативної бази для подальшого системного зростання. З її появою суттєво збільшиться частка відновлюваної енергетики в українському енергетичному міксі.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: