Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!

 

Куди податися в травні: 8 нових можливостей для енергетичних стартапів

Українські компанії можуть подавати заявки до закордонних акселераційних програм, які підтримують енергетичні рішення з усього світу. Участь в таких програмах дає можливість не тільки отримати фінансування, але й долучитися до глобальної екосистеми, зустріти потенційних інвесторів і майбутніх клієнтів.

Хоча більшість програм починається лише наприкінці літа або восени 2019-го, деякі з них вже завершують прийом заявок. На основі інформації від New Energy Nexus, ми підготувати перелік можливостей для енергетичних стартапів, дедлайни в яких спливають вже цього травня:

  1. Techstars Energy Accelerator: мережа акселераторів і менторських програм, яка наразі діє в 15 країнах, оголошує черговий глобальний набір команд з технологічними рішеннями в енергетиці. Дедлайн подачі заявок 12 травня, сама програма триватиме з 9 вересня по 15 грудня 2019 року Команди можуть отримати фінансування на суму до $120 000.
  2. Startup of the Year 2019: міжнародний конкурс інноваційних стартапів. Заявки можуть подавати компанії, які існують не більше 6 років, залучили не більше $5 млн інвестицій, мають робочу версію продукту або сервісу. Дедлайн подачі заявок 12 травня, переможця, який отримає $100 000, оберуть зі 100 учасників на фіналі в США.
  3. Renewable Transformation Challenge 2019: міжнародний конкурс для рішень щодо переходу на 100% ВДЕ. За умовами, рішення мають бути придатними до масштабування і впровадження у країнах, що розвиваються. Дедлайн подачі заявок 14 травня, учасники змагатимуться за фінансування до 20 000 євро.
  4. California Climate Cup: конкурс для кліматичних рішень і команд, готових позмагатися за $25 000 і безцінний досвід участі в пітчингу в Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Сакраменто 25, 26 та 27 червня відповідно. Дедлайн подачі заявок 15 травня.
  5. Carbon180: Carbontech Labs: перший і поки що єдиний акселератор, присвячений суто проектам з перетворення вуглецевих відходів на альтернативні продукти, з метою зменшення кількості викидів. Щоб долучитися до міжнародної програми, яка базується в США, потрібно подати заявку до 20 травня.
  6. Ameren Accelerator: програма розрахована на будь-які технологічні рішення для енергомережі, розподіленої генерації тощо, а також на рішення з суміжних IT-напрямків, які можна застосовувати в енергетиці. Заявки приймаються до 24 травня, але сама програма, що триватиме з серпня до листопада 2019 року, вимагає обов’язкової присутності команди в Сент-Луїсі, штат Міссурі, США. Стартапи можуть отримати підтримку розміром до $100 000 грошима, послугами і сервісами.
  7. The Urbantech program: акселератор для урбаністичних стартапів, які мають рішення для підвищення якості життя сучасних містян. Організатори шукають стартапи з готовими продуктами для міської інфраструктури, енергосистеми тощо, і готові забезпечити кращих з них фінансуванням до $100 000. Заявки приймаються до 26 травня, акселератор базується у Копенгаґені, Данія.
  8. U-START Acceleration Program : акселератор для проектів кругової економіки, протидії зміні клімату, ресурсоефективності від німецького офісу транснаціональної корпорації Veolia. В першу чергу до програми відбиратимуть рішення для утилізації різних типів відходів. Заявки приймають до 31 травня, акселератор розташовується в Берліні, максимальна сума фінансування становить 100 000 євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Поправка 24» і домашні сонячні станції — роз’яснення та інструкція з виживання від Greencubator

25 квітня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект № 8449-д, що мав би забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Закон розроблявся перш за все для регулювання роботи великих виробників електроенергії з ВДЕ. Натомість деякі внесені поправки унеможливлять розвиток домашніх сонячних станцій і негативно вплинуть на розвиток розподіленої генерації в Україні в цілому. Адже фундаментом глобального переходу до «зеленої» енергетики є принцип 3D: Decentralization, Decarbonization, Digitalization. Один з них, децентралізацію, український парламент суттєво підкосив.

Чому ми оцінюємо щойно прийняті норми саме так і як пропонуємо протидіяти? Роз’яснює Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator

Про що йдеться

«Поправка 24», напевно, стане загальною назвою для всіх законодавчих норм, що блокують розвиток генерації з ВДЕ, аргументуючи це «благими намірами». Норма закону вимагає, щоб сонячні електростанції домогосподарств, що отримують «зелений тариф», були розташовані винятково на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.

На практиці це означає, що мало хто з українців зможе встановити собі станцію понад 10 кВт (при дозволеній максимальній потужності домашньої СЕС 30 кВт), оскільки дахові конструкції приватних будинків здебільшого просто не вмістять потужніші конструкції. Законом, щоправда, максимальна потужність збільшена до 50 кВт, що є кроком на зустріч розвитку домашньої генерації, але за умови дії заборони на наземні станції ця норма втрачає свій позитивний ефект.

Суто технічна примітка: щоб розмістити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт потрібно від 200 м2. Чи в багатьох українців ми бачили дах будинку із такою площею? Тому норма про збільшення потужності для домогосподарства до 50 кВт дуже нагадує казку про лисицю й журавля — формально запропоноване «покращення» на практиці не можна використати.

Навіщо затвердили поправку?

Треба зазначити, що в законопроекті є і досить прогресивні норми щодо підтримки і розвитку великої генерації. Зокрема, спрощується процедура встановлення малих станцій потужністю до 150 кВт для бізнесу, що може призвести до появи нового класу проз’юмерів серед бізнесу.

Але ключова помилка, на думку експертів, полягає в тому, що законодавець спробував одним нормативним актом врегулювати і малу, і велику генерацію. При цьому, приділивши останній увагу за «залишковим принципом». Так, упорядкування проведення цінових «зелених» аукціонів значно пришвидшить модернізацію всієї галузі. Однак, в законі залишається велика кількість протиріч, зокрема стосовно малої генерації, що може негативно вплинути на її розвиток.

Втім, поправка 24 стосується іншої сфери, а саме, малої домашньої генерації енергії від СЕС. Аргументація авторів поправки (ініціатором нововведення є народний депутат Олександр Домбровський, Член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»), полягає у боротьбі з недобросовісними власниками СЕС. Вже зафіксовано випадки, коли підприємці купують цілі вулиці у закинутих селах і підключають там гірлянди «домашніх» СЕС. Вони використовують інструмент для підтримки домашніх проз’юмерів щоб уникнути ліцензування. За нашими даними, поправку запропонувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості і лише формально була внесена головою Комітету.

Втім, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки слід було обговорити з експертами ринку альтернативні інструменти, які б не обмежували інтереси добросовісних власників СЕС. Не допустити зазначених вище зловживань можна зовсім іншими способами, а от карати всіх українців, що хочуть встановити сонячні електростанції за зловживання окремими індивідами — невірна та шкідлива практика. Розподілена мала генерація електроенергії з ВДЕ повинна розвиватися без штучних обмежень з боку держави, оскільки вона є необхідною складовою безвуглецевої «зеленої» економіки майбутнього.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, закликає об’єднуватися для ефективного захисту прав проз’юмерів

Статистика українських домашніх СЕС

За даними Держенергоефективності, на сьогодні 8850 українських сімей встановили домашні СЕС потужністю до 30 КВт та інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Майже 1400 домашніх СЕС з’явилися лише за I квартал 2019 року. І хоча попит на встановлення домашніх СЕС зростає в Україні постійно, ринок все ще дуже малий: зазначена цифра складає лише 0,1% від загальної кількості домогосподарств (всього їх 6,5 млн).

Власники домашніх СЕС — це звичайні громадяни України, що підтримують розподілену генерацією грошима зі своїх родинних бюджетів. Вони вже стали проз’юмерами, тобто, одночасно і споживачами, і виробниками електроенергії. Решту українців не потрібно позбавляти такої можливості, але саме це станеться зі вступом в силу поправки 24.

Що робити далі?

Отже, зміни до законопроекту № 8449-д, що різко обмежують можливість українців долучитись до розподіленої генерації електроенергії, затверджені. У випадку вступу їх в силу, українці не матимуть права встановлювати домашні електростанції на своїх приватних земельних ділянках. Нововведення грають на користь монополістам ринку, радують вугільне лобі й тішать застарілі обленерго.

Але є чимала кількість громадян, чиї права та законні інтереси постраждали від поправки 24. Ми закликаємо всіх долучитися до створення членської організації, що буде захищати інтереси малих виробників електроенергії, активних споживачів, проз’юмерів, адептів ВДЕ в Україні. Сформуємо єдиний спільний ресурс для впливу на органи влади, що визначають політику в сфері енергетики. І так, всі учасники будуть самі оплачувати діяльність своїми внесками. Напряму зацікавлені в протидії «поправці 24» та іншим подібним законам:

  • майже 9000 власників вже встановлених домашніх СЕС;
  • українці, які планують долучитися до розподіленої генерації з ВДЕ;
  • працівники в бізнесах, що встановлюють домашні електростанції,
  • а також працівники банків, що фінансують такі проекти,  — вони втратили десятки тисяч клієнтів в угоду монопольним інтересам.

За енергетичні права доведеться боротися, а коли об’єднаються десятки й сотні тисяч свідомих споживачів — побачимо, на що вони здатні. Готових долучитися просимо залишати свої контакти в спеціальній формі.

Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos

Чому бізнес йде в «зелену» енергетику: дискусія на форумі Level Up Ukraine 2018

В рамках щорічного форуму Level Up Ukraine 2018 представники бізнесу, державного сектору, а також банківських установ обговорювали розвиток «зеленої» енергетики в Україні. Модератором панелі виступив співзасновник Greencubator Роман Зінченко.

Родіон Морозов, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження «Укргазбанку», констатував, що представники малого та середнього бізнесу розглядають «зелену» енергетику як джерело додаткового прибутку. Більша частина компаній, з якими співпрацює банк у «зеленому» напрямку, розглядає такі проекти як неосновний вид бізнесу. В той же час, популяризація виявляє і проблеми: не вистачає проектного фінансування та можливості укладати довгострокові угоди, оскільки українські банки більше працюють на короткострокових ресурсах. Наступним логічним кроком має стати випуск «зелених» облігацій.

Про те, що підвалини для розвитку галузі закладає саме державна політика, говорив Олексій Хабатюк, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України». Окрім стабільного і вже зрозумілого «зеленого» тарифу потрібні інші інструменти стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, а також врегулювання питань скорочення викидів забруднюючих речовин та екологічної безпеки. Але всі ці процеси уповільнюються через довготривалий процес переходу до нового енергетичного ринку.

Артур Огаджанян, партнер «Делойт» в Україні з департаменту корпоративних фінансів, висловив свою думку, що коли держава в питаннях регулювання галузі зробить крок на зустріч бізнесу, який вже розвиває «зелену» енергетику, відповідні тарифи в Україні зменшаться.

Представники бізнесу говорили про необхідність побудови нової стратегічної системи для всієї країни. Зокрема Сергій Шакалов, генеральний директор компанії KNESS, що випускає сонячні панелі у Вінниці, говорив про те, що за умов державного сприяння навіть 100% відновлювана енергетика стане реальністю. Компанії вже розвивають «зелену» енергетику для цього.

Віктор Куртєв, генеральний директор «Метрополії», вказав на те, що потрібен принципово новий підхід до задоволення потреб в енергії та енергоносіях. І цей підхід повинен ґрунтуватися на інноваційних технологічних рішеннях, які сприятимуть модернізації української енергетичної системи.

Не тільки підприємці, але й представники міської влади працюють над поширенням відновлюваної енергетики в Україні. Це підтверджує мер м. Славутича Юрій Фомічев, який також брав участь в обговоренні. За його словами, міста долучаються до «зеленої» енергетики з декількох причин: це і спосіб консолідації громади, і залучення інвесторів до міської інфраструктури, і енергетична безпека, завдяки зменшенню залежності від енергетичних монополістів.

Підсумовуючи, учасники панелі констатували, що «зелена» енергетика в Україні вже розвивається, — це вигідно для приватних компаній, безпечно та перспективно для муніципалітетів, прогресивно для банківського сектору. Однак галузі не вистачає «зеленої» нормативної бази для подальшого системного зростання. З її появою суттєво збільшиться частка відновлюваної енергетики в українському енергетичному міксі.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Енергетичний перехід для українських стартапів — триває прийом заявок на конкурс SET Award

Компанії, що розробляють продукти для сфери енергетики, можуть взяти участь в міжнародному конкурсі енергетичних стартапів Start Up Energy Transition. Прийом заявок триває до 31 січня 2019 року включно. Конкурс організовує Німецьке енергетичне агентство DENA з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та «розумних» енергосистем. Greencubator третій рік поспіль є партнером програми Start Up Energy Transition в Україні.

Про те, як українські інноватори можуть долучитися до глобальної енергетичної екосистеми, які правила участі в змаганні та що отримають переможці — в нашій статті.

Про Start Up Energy Transition

Start Up Energy Transition (SET) — це провідна міжнародна платформа, що розвиває інновації для реалізації енергетичного переходу. Енергетичний перехід означає впровадження альтернативних, відновлюваних джерел енергії і відмову від застарілих, неефективних рішень в енергетиці, які негативно впливають на довкілля.

Організатори SET переконані, що розвиток сталої енергетики і боротьба зі змінами клімату напряму пов’язані з винахідницькими бізнес-моделями, а також політичною волею і підтримкою. Тому DENA, окрім організації конкурсу, бере активну участь у розробці законодавчих норм для «розумної» енергетики. Завдяки цьому енергетичні стартапи мають реальні шанси на втілення своїх задумів у життя.

В організації конкурсу також бере участь Світова енергетична рада (WEC) — міжнародна некомерційна організація, яка представляє інтереси більш ніж 3000 енергетичних установ з понад 90 країн світу.

Читайте >>> Андреас Кульман, CEO, DENA: «Екоінновації потребують постійної регуляторної підтримки»

Участь в конкурсі для стартапів

Конкурс SET Award є частиною платформи Start Up Energy Transition. Змагання для початківців та молодих компаній, які розробляють ідеї для енергетичного переходу й боротьби зі змінами клімату, проводиться щороку.

Учасники можуть подати свій проект в одній з п’яти категорій, а три найперспективніші рішення в кожній з них отримають право презентувати себе на щорічному саміті SET Tech Festival, який відбудеться 9 квітня 2019 року в Берліні.

Категорії проектів:

  1. Низьковуглецеве виробництво.
  2. «Розумні» мережі, платформи та кібербезпека.
  3. Енергоефективність, «розумні» пристрої та сховища.
  4. Інноваційна мобільність.
  5. Спеціальний приз: доступ до якості та реалізація Цілі сталого розвитку ООН (SDG) 7 — «забезпечення доступу до прийнятної, надійної, сталої та сучасної енергії для всіх».

Правила участі:

  • стартап чи інноваційний проект повинен бути заснований не більше 10 років тому, тобто після 2008 року;
  • заявку та додаткові документи слід надсилати англійською мовою;
  • кожен з учасників може подати проект лише в одну категорію;
  • учасники мають бути готові презентувати діючий прототип свого рішення, а також надати нормативну базу, підтвердження концепції або клієнта чи промислового/ корпоративного / інституційного партнера;
  • повністю заповнена форма заявки має бути надіслана до 23.59 31 січня (GMT-10).

Про нагороду для учасників

ТОП-100 учасників (фіналісти та переможці окремих категорій) отримають можливість продемонструвати свої ідеї та розробки на 24-му Всесвітньому енергетичному конгресі в Абу-Дабі в 2019 році. Організатори конгресу компенсують учасникам витрати на проїзд та проживання, а також на представлення в демонстраційній зоні конгресу.

Фіналісти отримають компенсацію транспортних витрат і проживання 2-х учасників від команди на час проведення SET Tech Festival. Також фіналісти отримають менторську підтримку, індивідуальний стенд, згадку в усіх інформаційних матеріалах, можливість познайомитись з потенційними інвесторами, відвідати Світовий саміт лідерів в галузі енергетики (World Energy Leaders’ Summits), квитки на форум з альтернативної енергетики «Берлінський енергетичний діалог» (Berlin Energy Transition Dialogue).

Переможці в кожній з категорій отримають грошовий приз до 10 000 євро, участь в панелі переможців в рамках «Берлінського енергетичного діалогу» (Berlin Energy Transition Dialogue), особистий профіль стартапу в глобальній енергетичній мережі Світової енергетичної ради.

Головне, що отримують українські компанії від участі в подібних заходах — можливість долучитися до глобальної екосистеми інноваційних лідерів, які здійснюють енергетичний перехід і формують інновації вже сьогодні, та встановити персональні зв’язки з потенційними колегами, партнерами чи інвесторами.

Подати заявку можна тут

За додатковою інформацією щодо участі в конкурсі Start Up Energy Transition

пишіть нам на info@greencubator.info

Землі на вітер: Кабмін виділив 7 га у зоні відчуження для об’єктів альтернативної енергетики

Уряд виділив земельні ділянки на території зони відчуження під будівництво об’єктів вітрової енергетики. Інфраструктура, необхідна для вітрогенерації в регіоні, буде розміщена на території Іванківського району Київської області та займатиме площу в 7 га.

Як пояснив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, виділення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об’єктів вітрової енергетики сприятиме розвитку Чорнобильської зони, як перспективної території для інновацій. Така політика на державному рівні, разом зі спрощеною раніше процедурою ведення господарської діяльності на цій території, має на меті заохотити потенційних інвесторів підтримувати альтернативну енергетику в Україні.

За даними Урядового порталу, лише за останні два роки надійшло понад 60 заявок від інвесторів на відведення земельної ділянки для реалізації проектів відновлювальної енергетики у зоні відчуження. І ці заявки надходили не тільки від українських компаній, але і від представників Білорусі, Данії, Китаю, Німеччини, США, Франції, Японії. Виділення земельної ділянки для розвитку вітрогенерації позитивно вплине на статус України як держави, що переходить на альтернативну енергетику.

Ще 2016 року команда Greencubator випустила документальний фільм про активістів, які перетворюють зону відчуження на зону можливостей:

Окрім того, Greencubator вже п’ятий рік поспіль проводить щорічний табір енергетичних інновацій TeslaCamp, який живиться з альтернативних джерел енергії. Так, TeslaCamp 2018 на 100% живився енергією сонця: три сонячні станції сукупно згенерували 32,3 кВт*г електроенергії, а втрати згенерованої енергії по мережі в середньому склали 2% (приблизно в 10 разів менше, ніж аналогічний показник традиційної мережі). Більше про табір читайте в нашому матеріалі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що фахівці з компаній Solar Service і Ukrledlight, а також працівники Карпатського національного природного парку встановили у Карпатах сонячну станцію для зарядки ґаджетів на висоті 1542 м.

Більше конкуренції на ринку електроенергії: як Україні застосувати світовий досвід підтримки малих гравців і активних споживачів

9 жовтня в 12:00 в Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки України відбудеться презентація результатів дослідження методів підтримки нових гравців на ринку електроенергії у розвинутих країнах.

Автори дослідження «Забезпечення доступу нових гравців на ринок електроенергії» сконцентрували увагу на механізмах підтримки та методах стимулювання малого бізнесу та активних користувачів на ринках США, ЄС та Австралії. Ця тема є важливою для України в контексті переходу до більш конкурентного ринку електроенергії.

Спікери заходу:

  • Олексій Рябчин, Народний депутат України. Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
  • Андрій Зінченко, координатор спільнотних проектів ГО Greencubator;
  • Іван Бондарчук, старший юрист юридичної фірми ILF;
  • Віктор Буток, незалежний експерт;
  • Олексій Михайленко, аналітик сектору електроенергетики та відновлюваних джерел DiXi Group;
  • Юлія Усенко, голова ГО «Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку».

Презентація дослідження відбудеться 09 жовтня о 12:00 за адресою: вул. Липська, 3, зал №3.

Для реєстрації заповніть, будь ласка, форму. Реєстрація триває до 11:00 08 жовтня. Учасників просимо мати при собі документ, що посвідчує особу.

Захід проводиться за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Забезпечення безбар’єрного доступу нових гравців до ринку електроенергії», який впроваджується ГО Greencubator за підтримки експертів РПР та ГО Clean Energy Lab, ГО «Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку», а також юридичного партнера ILF.

В Харкові відбудеться III німецько-український BEA Форум, присвячений енергетиці

23 жовтня у Харкові відбудеться III німецько-український BEA Форум «Біоенергетика, енергоефективність і агробізнес». Подія, що проходить раз на два роки, об’єднає понад 300 учасників з України, Німеччини та інших країн Євросоюзу, а також більше 30 спікерів з провідних компаній та організацій: Lemken, Claas, Siemens, Rehau, Strube, ЄБРР, ПРООН, KFW, GIZ.

Серед тем, які обговорюватимуть на форумі:

  • державна політика у сфері енергетики,
  • стратегія сталого розвитку муніципалітетів і відновлення інфраструктури,
  • енергоефективність в медицині,
  • енергоефективність в аграрному бізнесі,
  • розвиток дуальної освіти в Україні
  • інші дотичні теми.

Зокрема, в рамках дискусійної панелі про державну політику у сфері енергетики обговорять кроки, які повинні бути здійснені для виконання Україною міжнародних зобов’язань цього напрямку, сталого розвитку та АПК, а також на виконання Енергетичної стратегії до 2035 року. Модератором цієї панелі буде Роман Зінченко, співзасновник ГО Greencubator. Участь в панелі візьмуть представники різних гілок державної влади: народний депутат України, представники Міненерго, Мінрегіонрозвитку, Держагентства з енергозбереження та енергоефективності України, представники Німецько-української промислово-торговельної палати.

Окремо обговорюватимуть лібералізацію та нові бізнес-моделі на ринку електроенергії в Україні. У зв’язку зі створенням конкурентного ринку електроенергії в Україні з’являться нові виклики і можливості для всіх гравців ринку, і під час окремої панелі обговорять те, як найкраще реалізовувати нові можливості. Модератором буде Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator, участь братимуть Віктор Буток, Олег Козачук (Хмельницькобленерго), Андрій Конеченков (Українська Вітроенергетична асоціація), Іван Бондарчук (ILF), Представник НКРЕКП, Всеволод Ковальчук (ДП «Укренерго»), Юрій Гнатюк (ДП «Енергоринок»). Також серед тем цієї панелі: яка роль та моделі ВДЕ повинні бути реалізовані на конкурентному ринку електроенергії? Як повинна змінитися модель державного регулювання ринку електроенергії з урахуванням його лібералізації?

Більше про подію читайте на сайті форуму

Зареєструватися на подію можна тут

Які можливості дає ринок енергетики новим гравцям в Україні — результати дослідження

24 вересня в офісі Реанімаційного Пакету Реформ відбудеться презентація результатів дослідження “Забезпечення доступу нових гравців на ринок електроенергії”. Дослідження презентує досвід розвинених країн щодо усунення бар’єрів для входження на ринок електроенергії представників малого та середнього бізнесу.

Закон України “Про ринок електроенергії” створив передумови для участі нових гравців на ринку електроенергії. Однак прийнятого Закону недостатньо, щоб забезпечити доступ малим гравцям до цього ринку. Реалізація норм Закону передбачає прийняття понад 100 підзаконних актів. Разом з тим, залишається недослідженим питання нових гравців на ринку електроенергії.

Дослідження “Забезпечення доступу нових гравців на ринок електроенергії” представить нові дані щодо потенційних гравців енергетичного ринку: представників малого та середнього бізнесу, громад, кооперативів та інших учасників. Передбачається, що документ стане підґрунтям для розробки рекомендацій і змін до законодавства та регуляторних актів.

На заході будуть розглянуті наступні питання:

  • досвід малих гравців на ринку енергетики в США, Австралії, ЄС;
  • реалії України щодо можливостей участі представників малого та середнього бізнесу на енергетичному ринку України;
  • висновки та рекомендації щодо впровадження принципів “безбар’єрного” ринку енергетики.

Спікери:

  • Андрій Зінченко, координатор спільнотних проектів ГО Greencubator,
  • Олексій Михайленко, співзасновник ГО “Clean Energy Lab”,
  • Юлія Усенко, голова ГО “Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку”,
  • Віктор Буток, незалежний експерт
  • Іван Бондарчук, старший юрист юридичної фірми ILF.

Презентація відбудеться 24 вересня о 17.30 в офісі Реанімаційного Пакету Реформ (вул. Ольгинська, 6). Реєстрація учасників за посиланням.

Захід проводиться за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Забезпечення безбар’єрного доступу нових гравців до ринку електроенергії», який впроваджується ГО Greencubator за підтримки експертів РПР та ГО Clean Energy Lab, ГО «Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку», а також юридичного партнера ILF.