Огляд законодавства у сфері електроенергетики: що чекає на ринок-2020?

Друга половина 2019 року була насичена новинами в галузі електроенергетики. Запуск ринку електроенергії, дискусії щодо розміру «зелених» тарифів та імпорту електроенергії, суди та мітинги під стінами ДП НЕК «Укренерго» та НКРЕКП — ці та інші події турбували енергокомпанії, інвесторів та споживачів. 2020 рік обіцяє бути не менш буремним. Найважливіші майбутні події галузі аналізує Іван Бондарчук, керівник практики енергетики та природних ресурсів, ЮФ EVRIS.

Дискусії щодо перегляду умов «зеленого» тарифу

Починаючи з серпня 2020 року, урядовці та інвестори альтернативної енергетики ведуть роботу над змінами до механізму «зеленого» тарифу. Передумовою до цього стали заяви про брак коштів ДП «Гарантований покупець», необхідних для розрахунків за «зеленим» тарифом, що може сягнути 16 млрд грн, а також проблеми балансування електричної енергії з альтернативних джерел, що виникають за рахунок стрімкого зростання встановлених потужностей.

Наразі розглядаються такі варіанти, як реструктуризація «зеленого» тарифу (зменшення розміру та продовження строку дії), запровадження відповідальності за небаланси, обмеження дати введення в експлуатацію електростанцій на умовах Pre-PPA, підписаних у 2019 році.

Законопроект №2543, що був зареєстрований у грудні 2019 з ініціативи інвесторів, не знайшов підтримки з боку парламентарів, Мінеконенерго та НКРЕКП. На початку 2020 року міністр енергетики відзначив, що урядовий законопроект можна очікувати в кінці січня.

Після цього почнуться нові раунди переговорів та дискусій у пошуках компромісів. Неприйняття законопроекту може призвести до дефолту галузі й судових позовів до ДП «Гарантований покупець». Натомість прийняття занадто жорстких змін, що порушують права інвесторів, може привести Україну до «іспанського» сценарію інвестиційних арбітражів.

Підготовка до запуску «зелених» аукціонів

Одночасно з дискусією навколо «зелених» тарифів триває підготовка до запровадження «зелених» аукціонів. Вони повинні замінити «зелений» тариф та забезпечити конкурентне ціноутворення для нових проектів альтернативної електроенергетики.

Згідно змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що були прийняті у квітні 2019 року, сонячні електростанції встановленою потужністю понад 1 МВТ та вітрові – понад 5 МВт, повинні будуть виграти аукціон з розподілу квот державної підтримки. За результатами аукціону «на пониження» від стартової ціни (розміру «зеленого» тарифу) компанії отримають право укладати договору купівлі-продажу електричної енергії на 20 років з моменту введення станції в експлуатацію.

Загальний щорічний обсяг квот державної підтримки (встановленої потужності електростанції) повинен визначатися Кабміном.

Після прийняття закону триває процедура підготовки нормативно-правових актів до нього. 13 грудня 2019 року НКРЕКП внесла відповідні зміни до регуляторних актів, що регулюють роботу ДП «Гарантований покупець» та затвердила типову форму договору, що буде укладатися за результатами аукціону. А 27 грудня Кабмін затвердив Порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки. Проведення перших аукціонів заплановане до квітня 2020 року.

Водночас, невідомим залишається, власне, обсяг квоти підтримки на 2020 рік. Серед інших факторів, він може залежати від результату дискусії щодо змін механізму «зеленого» тарифу.

«Зелені» облігації

19 грудня 2019 року ВРУ прийняла у першому читанні законопроект №2284 про запровадження системи «зелених» облігацій для фінансування екологічно чистих проектів. Такими можуть стати проекти у сферах альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, ефективного використання земельних ресурсів, збереження флори і фауни, водних ресурсів, адаптації до зміни клімату тощо.

Після прийняття цього законопроекту вцілому бізнес зможе отримати доступ до інвестицій у свої «зелені» проекти на вигідних умовах. Окрім інших наслідків, здешевлення фінансування проектів може сприяти зменшенню цін під час проведення «зелених» аукціонів з розподілу квот державної підтримки альтернативної енергетики, а також відкрити шлях до подальшого розвитку ринків енергосервісу та переробки побутових відходів.

Продовження реформи ринку електроенергії

Останнє питання в цьому списку є далеко не найменш важливим для ринку електроенергії загалом. Кінець 2019 року ознаменувався низкою подій щодо врегулювання заборгованості, що сформувалася на «старому» ринку електроенергії під час діяльності ДП «Енергоринок».

ДП «Енергоринок» виконувало функції оптового постачальника електроенергії. Через нього проходили взаєморозрахунки на ринку електроенергії до 01 липня 2019 року. Після запровадження нового ринку електроенергії підприємство перестало виконувати покладені на нього функції, але старі зобов’язання не зникли.

Наприклад, НАЕК «Енергоатом» вимагає в ДП «Енергоринок» погашення заборгованості на суму 19 млрд грн, а ПрАТ НЕК «Укренерго» – 1,67 млрд грн Натомість ДП «Енергоринок» також очікує на погашення боргів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», «ДТЕК «ПЕМ – Енерговугілля», «ЛЕО», «Одессаобленерго», «Черкасиобленерго», «ДТЕК Дніпровські електромережі» та інших колишніх членів оптового ринку електричної енергії.

У листопаді-грудні 2019 року, НАЕК «Енергоатом» і ДП «Енергоринок» (відносно самого себе) намагалися почати процедуру банкрутства для врегулювання ситуації з боргами компанії, проте ці заяви не були задоволені судом.

Другим можливим сценарієм вирішення проблеми може бути прийняття спеціального закону Верховною Радою України. Відповідні спроби вже відбувалися у 2019-2019 роках [див. проекти Закону України №2386 та №2387 від 06.11.2019.].

Фото: Вадим Чуприна, «Вікіпедія»

Якщо ви розвиваєте власний енергетичний проект, беріть участь у конкурсі clim@ від Green for Growth Fund!

Прийом заявок триває до 16 лютого

Ближче до сонця: Андрій Зінченко розповів, як нові фінансові моделі демократизують ВДЕ в Україні

На форумі Empowering Climate Innovators розповідали про розвиток відновлюваної енергетики в Україні, зокрема і малої генерації та розподілених мереж. Одним з доповідачів став співзасновник Greencubator, засновник першого муніципального енергокооперативу «Сонячне місто» Андрій Зінченко.

У своєму виступі, присвяченому демократизації ВДЕ та розподілених енергетичних ресурсів через інноваційні фінансові моделі, Андрій Зінченко поділився даними дослідження Bloomberg, які свідчать про те, що енергетика стає ближчою до споживача:

  • у 2050 році 11% всіх сонячних потужностей будуть встановлені на об’єктах споживачів;
  • у 2050 році 40% всіх акумуляторних потужностей будуть встановлені за лічильниками споживачів;
  • період окупності акумуляторних систем для споживачів без субсидій скоротиться до 6 років в 2040 році.

Саме зараз в Славутичі розгортається перший в Україні муніципальний енергетичний кооператив «Сонячне місто» — про особливості цього процесу та «сонячний» краудфандинг також слухайте у виступі:

 

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Як здійснити енергетичний перехід — відео виступу професора Андре Фаая на форумі Empowering Climate Innovators у Києві

9 жовтня Greencubator провів у Києві форум Empowering Climate Innovators, за підтримки ЄБРР та ЄС. На події розробники та користувачі «зелених» технологій обговорювали розвиток cleantech-галузі в Україні з інвесторами, урядовцями та представниками міжнародних інституцій. Тепер ми публікуємо відео найцікавіших виступів та панельних дискусій в рамках форуму.

Починаємо з доповіді професора Андре Фаая, наукового директора Енергетичного дослідницького центру Нідерландів — найбільшої голландської організації з енергетичних досліджень (ECN part of TNO). На форумі у Києві професор розповідав про методи впровадження енергетичного переходу і те, як змінюватиметься споживання енергії в найближчі роки:

Відео виступу мовою оригіналу (англійська)

Андре Фаай є почесним професором з аналізу енергетичних систем Університету Гронінгена, має 300 опублікованих статей у рецензованих наукових журналах, понад 120 доповідей, 8 книг та спеціальних видань, понад 500 публічних виступів — і індекс Хірша: 67 (Scopus); 91 (Google Scholar). У 2015 році він отримав The Linneborn Prize за видатний внесок в розвиток енергії з біомаси. Більше про професора Андре Фаая можна прочитати тут. Ми також підготувати переклад його виступу на форумі українською мовою:

Відео виступу з перекладом (українська)

Інші відео з форуму Empowering Climate Innovators шукайте на YouTube-каналі Greencubator.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Продуктові стартапи ще встигають подати заявку на участь в CES 2020 — дедлайн 22 вересня!

Організації UVCA та CRDF Global проводять відбір стартапів для українського павільйону на виставці CES 2020. Цього року можливість представити свій продукт на заході в США отримають 6 команд, а стати учасником відбору можна до 22 вересня включно.

Десять відібраних стартапів візьмуть участь у фінальному пітчингу 17 жовтня 2019 року, з яких 5 переможців отримають право поїхати до Лас-Вегасу. Ще один стартап обиратимуть організатори IT Arena Lviv 2019.

Для участі українські команди повинні вже мати мінімально життєздатний прототип продукту, володіти англійською мовою та прагнути збільшити свій дохід від експорту.

Пріоритет під час відбору матимуть ідеї з таких галузей:

  • Інтернет речей;
  • «розумні міста», будинки та енергія;
  • продуктовий дизайн;
  • роботи і машинний інтелект;
  • розваги та виробництво ігрового контенту, VR;
  • транспортні технології;
  • здоров’я та спосіб життя;
  • гаджети для сім’ї та дому.

Організатори забезпечать відібраним стартапам:

  • місце в українському павільйоні на CES 2020;
  • безкоштовне брендування стенда;
  • організаційну підтримку;
  • наставництво та навчання (Bootcamp 2-3 жовтня 2019 року є обов’язковим для всіх команд);
  • широке висвітлення у ЗМІ.

Оскільки виставка CES проходитиме в США 7-10 січня 2020 року, учасники повинні розраховувати на вчасну підготовку необхідних документів для відвідування США. UVCA та CRDF Global відшкодовують основні організаційні витрати під час підготовки команд в Україні. А витрати на переліт в США і проживання під час виставки команди покривають самостійно.

Для участі потрібно заповнити форму і надіслати її до 23:59 у неділю, 22 вересня 2019 року.

Джерело: UVCA

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Енергокооператив «Сонячне Місто» почав продавати паї — приєднатися до генерації з ВДЕ можна за 1000 євро

В Славутичі розпочався краудфандинг для муніципального енергокооперативу «Сонячне Місто». Залучені кошти використають на запуск сонячної електростанції, яка продаватиме енергію в мережу за «зеленим тарифом». Головою першого в Україні міського енергокооперативу став Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator.

Один пай в кооперативі коштує 1000 євро, і оскільки сонячна станція буде розташована на даху трьох міських будівель в Славутичі, саме мешканці міста мають право виключної купівлі паїв протягом перших двох тижнів. Зазначимо, що енергокооператив недаремно називається муніципальним — серед членів «Сонячного Міста» вже є КП «Агенція Регіонального Розвитку» Славутицької міської ради. 

З 29 серпня 2019 року спільнокошт на енергокооператив стане доступний всім охочим: вони зможуть придбати пай та долучитися до формування народної енергетики. 

Андрій Зінченко, голова та співзасновник «Сонячного Міста»:

— В Славутичі ми зараз запускаємо не просто кооператив, а дуже важливу модель. Ту, що дозволить сотням українських громад запускати місцеві проекти стійкого розвитку та «зеленої» енергетики, таким чином, створювати нові економічні можливості для своїх громадян. Ми схвильовані і заряджені — адже до цього довго шукали спосіб залучити малого інвестора до фінансування місцевих енергетичних проектів. 

Якщо чесно, не очікували того, що люди так сильно зацікавляться: на сьогодні вже є запит на купівлю 80 паїв зі 180.

За попередніми розрахунками, члени кооперативу зможуть повернути свої інвестиції за період до 7 років, а в подальшому отримуватимуть дохід від продажу енергії з ВДЕ. Фінансові умови роботи енергокооперативу детально описані на сайті «Сонячного Міста». Крім того, співзасновники енергокооперативу багато говоритимуть про економіку проекту на презентації в Києві, що відбудеться 3 вересня 2019 року. 

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Фінський акселератор EnergySpin приймає заявки на осінню програму для енергостартапів

Нова можливість для українських стартапів — участь в програмі від фінського енергоакселератора EnergySpin. Осінній цикл, заявки на який приймаються до 1 серпня, включатиме воркшопи, індивідуальні консультації з менторами, практичні завдання і знайомства з потенційними інвесторами.

EnergySpin співпрацює з корпораціями з усього світу, які розвивають технології і нові продукти для енергетичного сектору. Представники енергокомпаній і будуть менторами в акселераційній програмі, а також венчурні інвестори та фахівці з енергетики.

Для участі відбиратимуть як стартапи, так і вже працюючі компанії, що займаються сталим розвитком в енергетиці. Якщо ви працюєте в одному з вказаних напрямків, сміливо подавайте заявку:

  • накопичення та зберігання енергії;
  • відновлювана енергетика;
  • дотичні до енергетики рішення з технологіями IoT, Big Data, віртуальної і доповненої реальності, мобільності і геймифікації, відкритих даних, 5G;
  • аналітичні програми, безпека даних та штучний інтелект в енергетиці.

Заявки слід подавати через сайт акселератора, в них потрібно описати свій продукт, його ринкову цінність і конкурентоздатність, фінансові показники, а також представити команду. До осіннього циклу програми відберуть 12 стартапів, яких оголосять 4 вересня.

Участь є безкоштовною і не передбачає додаткових внесків. Всі учасники програми будуть представлені інвесторам і корпораціям, що співпрацюють з EnergySpin, і можуть отримати фінансування від цих компаній. Втім, організатори наголошують, що участь в програмі не гарантує надходження інвестицій у ваш проект, а лише дає можливість залучити кошти.

Програма розрахована на 10 тижнів і проходитиме на базі акселератора EnergySpin у фінському місті Вааса. Організатори не покривають транспорті витрати, також не оплачують проживання. Учасники можуть проходити деякі сесії програми віддалено, але окремі модулі вимагатимуть особистої участі не більше як двох учасників від кожної команди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Віє по-королівськи: Скарбниця Її Величності отримала $437 млн від вітроенергетики

Компанія The Crown Estate, що керує власністю британського монарха, розповіла про основні джерела доходів королеви Єлизавети II. Важливу роль у формуванні цьогорічних статків зіграла вітроенергетика: вона згенерувала для Скарбниці Її Величності $437 млн надходжень.

Оскільки діючому монарху належить більша частина берегової лінії Великобританії, енергія з вітру на узбережжі також входить до королівського портфелю. Вітроенергетика досягла потужності в 7,7 ГВт завдяки повному запуску вітроелектростанції Walney Extension, що входить до групи станцій на узбережжі Ірландського моря. Потужності цієї ВЕС вистачає на забезпечення чистою електроенергією 600 тис. домівок. За словами Елісон Німмо (Alison Nimmo), CEO компанії The Crown Estate, робота Walney Extension зіграла ключову роль у збільшенні частки вітрогенерації в королівських доходах.

Walney Extension. Фото з сайту компанії Ørsted, яка керує вітроелектростанцією

Компанія The Crown Estate керує власністю і передає дохід від неї в Скарбницю, відраховуючи відсоток на потреби монарха. Нормативним актом Sovereign Grant Act 2011 встановлено стабільний розмір відрахувань, сьогодні він становить 25% щорічного доходу від майна, яким керує The Crown Estate. Доля вітроенергетики в портфелі зростає, а от частка комерційної нерухомості — падає. Елісон Німмо відзначила непросту ситуацію на ринку, особливо, на ринку роздрібної торгівлі, серед причин зменшення доходів від цього сегменту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: Bloomberg, Walneyextension. Фото: Annie Leibovitz via Getty Images (IBT), Orsted

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!

 

Куди податися в травні: 8 нових можливостей для енергетичних стартапів

Українські компанії можуть подавати заявки до закордонних акселераційних програм, які підтримують енергетичні рішення з усього світу. Участь в таких програмах дає можливість не тільки отримати фінансування, але й долучитися до глобальної екосистеми, зустріти потенційних інвесторів і майбутніх клієнтів.

Хоча більшість програм починається лише наприкінці літа або восени 2019-го, деякі з них вже завершують прийом заявок. На основі інформації від New Energy Nexus, ми підготувати перелік можливостей для енергетичних стартапів, дедлайни в яких спливають вже цього травня:

  1. Techstars Energy Accelerator: мережа акселераторів і менторських програм, яка наразі діє в 15 країнах, оголошує черговий глобальний набір команд з технологічними рішеннями в енергетиці. Дедлайн подачі заявок 12 травня, сама програма триватиме з 9 вересня по 15 грудня 2019 року Команди можуть отримати фінансування на суму до $120 000.
  2. Startup of the Year 2019: міжнародний конкурс інноваційних стартапів. Заявки можуть подавати компанії, які існують не більше 6 років, залучили не більше $5 млн інвестицій, мають робочу версію продукту або сервісу. Дедлайн подачі заявок 12 травня, переможця, який отримає $100 000, оберуть зі 100 учасників на фіналі в США.
  3. Renewable Transformation Challenge 2019: міжнародний конкурс для рішень щодо переходу на 100% ВДЕ. За умовами, рішення мають бути придатними до масштабування і впровадження у країнах, що розвиваються. Дедлайн подачі заявок 14 травня, учасники змагатимуться за фінансування до 20 000 євро.
  4. California Climate Cup: конкурс для кліматичних рішень і команд, готових позмагатися за $25 000 і безцінний досвід участі в пітчингу в Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Сакраменто 25, 26 та 27 червня відповідно. Дедлайн подачі заявок 15 травня.
  5. Carbon180: Carbontech Labs: перший і поки що єдиний акселератор, присвячений суто проектам з перетворення вуглецевих відходів на альтернативні продукти, з метою зменшення кількості викидів. Щоб долучитися до міжнародної програми, яка базується в США, потрібно подати заявку до 20 травня.
  6. Ameren Accelerator: програма розрахована на будь-які технологічні рішення для енергомережі, розподіленої генерації тощо, а також на рішення з суміжних IT-напрямків, які можна застосовувати в енергетиці. Заявки приймаються до 24 травня, але сама програма, що триватиме з серпня до листопада 2019 року, вимагає обов’язкової присутності команди в Сент-Луїсі, штат Міссурі, США. Стартапи можуть отримати підтримку розміром до $100 000 грошима, послугами і сервісами.
  7. The Urbantech program: акселератор для урбаністичних стартапів, які мають рішення для підвищення якості життя сучасних містян. Організатори шукають стартапи з готовими продуктами для міської інфраструктури, енергосистеми тощо, і готові забезпечити кращих з них фінансуванням до $100 000. Заявки приймаються до 26 травня, акселератор базується у Копенгаґені, Данія.
  8. U-START Acceleration Program : акселератор для проектів кругової економіки, протидії зміні клімату, ресурсоефективності від німецького офісу транснаціональної корпорації Veolia. В першу чергу до програми відбиратимуть рішення для утилізації різних типів відходів. Заявки приймають до 31 травня, акселератор розташовується в Берліні, максимальна сума фінансування становить 100 000 євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: