Greencubator оголошує тендер на проведення ремонту в «зеленому» офісі

Громадська організація «Українська мережа енергетичних інновацій “Грінкубатор”» оголошує тендер на постачання послуг з проведення капітальних ремонтних робіт офісних приміщень 68,0 м² та 30,8 м² за адресою: вул. Бориса Грінченка, 9, м. Київ. Тендерні пропозиції приймаються до 1 листопада включно.

Для участі в тендері кандидати подають наступні документи:

  1. документи, що підтверджують реєстрацію учасника тендеру як юридичної особи чи фізичної особи-підприємця (Статут і Витяг з ЄДРПОУ/виписка/свідоцтво про державну реєстрацію тощо; Витяг з Єдиного державного реєстру і свідоцтво платника ПДВ (якщо є платником));
  2. кошторис на виконання капітальних ремонтних робіт відповідно до проекту (посилання) та передбаченого обсягу робіт (посилання); 
  3. каталог (приклади) виконаних робіт. 

Усі документи мають бути надіслані на електронну адресу kostyantyn@greencubator.info з позначкою в темі «Капітальні ремонтні роботи — тендер» не пізніше 01.11.2019.

Основні вимоги до учасників тендеру:

  • офіційна реєстрація (юридична особа або ФОП) з можливістю прийому платежів по безготівковому розрахунку;
  • досвід проведення демонтажних, монтажних, ремонтних робіт не менше 2 років;
  • наявність власних спеціалістів з електромонтажу відповідної категорії.

Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків):

  • Аванс — протягом 15 днів з моменту підписання договору — 30%
  • Проміжний платіж — протягом 15 днів після підписання акту приймання-передачі ремонтних робіт у приміщенні площею 68,0 кв.м — 50%
  • Фінальний платіж — післяплата протягом 15 днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт ремонтних робіт у приміщенні площею 30,8 кв.м — 20%

Додаткові документи:

  • план електрозабезпечення та освітлення (посилання).

Очікуваний термін закінчення ремонтних робіт: 01.03.2020

Кінцевий термін подачі тендерних пропозицій: 01.11.2019

У разі виникнення будь-яких запитань, звертайтеся до Костянтина Ічка: kostyantyn@greencubator.info, +380970010216

Greencubator впроваджуватиме культуру інновацій в освіті разом з МОН — підписано Меморандум

Громадська організація Greencubator підписала Меморандум з Міністерством освіти і науки України з метою стимулювати розвиток інноваційного підприємництва спільними зусиллями. Співпраця з МОН включатиме підтримку проектів з енергоефективності і «зелених» технологій, впровадження сучасних методів навчання підприємницьким навичкам та культури інновацій у закладах освіти і наукових установах.

Документ затверджує основні напрямки співпраці, втім перелік не є вичерпним і може доповнюватися. До пріоритетної діяльності Greencubator відносить наступне:

  • сприяти створенню умов для розвитку економіки знань та стартап екосистеми в Україні;
  • сприяти розвитку партнерських відносин з міжнародними організаціями, установами та фондами щодо розвитку інноваційного підприємництва;
  • обмінюватися інформацією з питань інноваційної діяльності й удосконалення законодавства у сфері розвитку інновацій, трансферу технологій і стартапів;
  • сприяти поширенню новин та інформації, створеної у рамках співробітництва за цим Меморандумом;
  • вивчати можливості впровадження сучасних методів навчання студентів підприємницьким навичкам та інноваційному мисленню;
  • сприяти організації та проведенню конференцій, тренінгів, фестивалів, виставок тощо для реалізації цілей цього Меморандуму.

Від Міністерства документ підписав Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, а від ГО Greencubator — голова правління Роман Зінченко.

На церемонії підписання Меморандуму представник директорату інновацій і трансферу технологій МОН Віталій Чернюк підтвердив актуальність такої співпраці:

— Щороку в Україні збільшується кількість інноваційних проектів та стартапів, пов’язаних із «зеленими» технологіями, впровадженням енергоефективності та захистом довкілля. Приміром, кожен шостий проект, що подається на наш Всеукраїнський фестиваль інновацій, належить саме до сфери «зелених» технологій. Це позитивний сигнал, що свідчить про важливість таких ініціатив для нашого суспільства, й ми маємо долучатися до їхнього розвитку.

Роман Зінченко озвучив плани з розвитку «зеленої» економіки:

— Ми віримо в підприємницький талант нашої молоді і переконані, що Україна має стати ключовим осередком «зелених» інновацій в Центральній та Східній Європі. Тому наш пріоритет – допомога яскравим проектам у сфері, що може забезпечити технологічний прорив в енергетиці.

Сторони також домовилися про можливість співпраці з іншими партнерами для реалізації цілей Меморандуму та вільне поширення інформації про положення цього документу.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читати новину про Меморандум на сайті МОН України >>>

«Вірте в свій продукт та вчіть англійську» — поради команди TOKA учасникам ClimateLaunchpad 2019

Для популяризації персонального електротранспорту необхідна розвинута інфраструктура. Українські компанії активно інвестують в розробку програмного забезпечення та «розумного» обладнання для зарядки, оренди й оплати «зелених» автівок. Одна з таких компаній, TOKA, минулого року виборола право представити на глобальному фіналі конкурсу ClimateLaunchpad своє рішення для EV-зарядки у житлових комплексах.

Команда TOKA увійшла до трійки переможців національного фіналу ClimateLaunchpad 2018 і разом з UGrid та Stock-Factory брала участь в міжнародному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей. Greencubator, як організатор національного етапу ClimateLaunchpad, попросив директора ТОКА Стефана Благовісного поділитися досвідом і порадами напередодні цьогорічного відбору до конкурсу. Нагадуємо, дедлайн подачі заявок — 2 липня.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою брали участь в ClimateLaunchpad

«— Компанія ТОКА розвиває в Україні мережу заправних станцій для електромобілів з будь-яким типом зарядки. На конкурсі ClimateLaunchpad ми презентували SGS (smart greed solution) — рішення, що дозволяє заряджати електромобіль в багатоповерхових будинках. Ця система «розумного» балансування енергонавантаження на загальні мережі сприятиме появі доступних як для забудовників, так і для мешканців точок для нічної зарядки електромобілів. Це, в свою чергу, зробить користування електрокарами привабливішим для пересічних українців.»

Більше про розробки TOKA та їх «зелену» складову читайте в нашому матеріалі

Про отриманий досвід

«— Участь в конкурсі допомогла нам якісно прокачати нашу презентацію для подальшого просування продукту. Наш досвід з пітчингу і презентації в Единбурзі, де проходив міжнародний фінал 2018 року, вважаємо найціннішим здобуттям. Отримані знання постійно використовуємо в роботі.»

Читайте також враження й поради українських команд Stock-Factory і UGrid

Про відмінності у розвитку EV-інфраструктури

«— Напрями розвитку електромобільної галузі схожі в Україні та світі. В Європі, як і у нас, є багато гіпотез та бракує практичних знань для втілення рішень. Єдиною фундаментальною різницею є те, що іноземні користувачі готові платити за EV-користування стільки ж, скільки за машини з двигунами внутрішнього згоряння, тому що це екологічно. А українські користувачі — лише за умови, що електромобіль буде дешевше.»

Зарядна станція для електромобілів української компанії TOKA

Поради учасникам ClimateLaunchpad 2019

  • «Робіть опитування потенційних клієнтів — це не так складно, як здається, зате переконаєтеся, що ваш продукт дійсно корисний та потрібний;
  • вірте в себе та свій продукт та «інфікуйте» своєю ідеєю кожного, хто вам трапляється на шляху;
  • вчіть англійську мову:)»

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість своїм знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Громадські організації закликають кандидатів у депутати підтримати Порядок денний екологічної безпеки

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки. Серед організацій, що підтримали дану ініціативу, є і Greencubator. 

У чому проблема?

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.

За роки незалежності в Україні так і не була створена система контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища, не налагоджена міжвідомча взаємодія між Мінприроди, МОЗ та Міносвіти. Також, відсутня системна та багаторівнева екологічна просвіта — все разом це призвело до забруднення довкілля України та погіршення суспільного здоров’я.  

Що цікавить виборців?

В той же час, населення починає перейматися темою екологічної безпеки: 46,5% українців відзначають, що наявність в програмах політичних партій чітких положень щодо питань охорони довкілля та сталої енергетики точно або скоріше б вплинула на їх вибір при голосуванні, — такі цифри наводить Київський міжнародний інститут соціології, який на замовлення Програми розвитку ООН в Україні проводив опитування жителів України щодо питань охорони довкілля та ощадливого використання енергоресурсів. 25,3% українців вважають, що саме законодавча влада має найбільший вплив на вирішення екологічних питань в Україні. 

З огляду на все вищезазначене, громадські організації закликають майбутніх депутатів передбачити вирішення наступних екологічних проблем та надати відповіді на наступні критично важливі питання:

1. Забезпечити реалізацію цілей сталого розвитку в Україні

Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як має намір створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 

Сьогодні українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі, за даними ресурсу Global Energy Statistical Yearbook, та не відповідає цілям сталого розвитку. 

2. Прискорити виконання вимог та заходів глави «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацією з ЄС

Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

Наразі зірвані строки імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, більше половини завдань напрямку «навколишнє середовище» не прийняті або прийняті з суттєвими порушеннями строків, — порахували у «Європейській правді».

3. Захистити природні ресурси від споживацького ставлення промислово-фінансових груп та монополій

Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси — ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 

В Україні й досі активно діють та збільшуються неоголошені монополії, а споживацьке ставлення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. 

4. Провести якісну реформу природоохоронних контролюючих органів

Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, щоб забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю? 

Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнано навіть на державному рівні, але реформа природоохоронного контролю провалена.

5. Забезпечити ефективну дозвільну систему

Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?

Такі зміни унеможливлять ведення прибуткового бізнесу чиновниками, на який перетворюється видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля.

6. Захистити кошти екоподатків від неефективного використання та посягання забруднювачів.

Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Великі промислові гравці кілька років використовують аргумент неефективного управління коштами для лобіювання ідеї повернення екоподатків забруднювачам.

Коаліція неурядових громадських організацій, зі свого боку, готова долучитися до обговорення екологічного порядку денного з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів.

Коаліція неурядових громадських організацій — це:

  • Ініціативна група “Save Dnipro”
  • ГО “Платформа Громадський Контроль”
  • МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)
  • “Батарейки, здавайтеся!”
  • ГО “Україна без сміття”
  • Transparency International Ukraine
  • UAnimals
  • Екодія
  • Greencubator
  • ГО “Ініціативна група “Разом!”
  • ГО “Єдина Планета”
  • Українська кліматична мережа
  • ГО “Екоклуб”
  • ГО “Екосфера”
  • ЕГО “Зелений Світ”
  • ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
  • ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт””
  • ГО “Екосенс”
  • ГО “Зелений рух” Миколаївщини Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
  • ГО “Зелена генерація”
  • ГО “Дзига”

Джерело: ecoagenda2019.org.ua

«Відпрацьовуйте пітч, у найширшому розумінні цього слова» — UGrid про підготовку до міжнародного конкурсу ClimateLaunchpad

Минулого року переможцем українського фіналу найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad стала компанія UGrid. Вона представила своє рішення для розгортання мікромережі на основі звичних енергомереж суддям глобального Grand Final 2018, що проходив у Шотландії. Про свій досвід, враження та повчальність таких міжнародних подій для українських стартапів розповідає Павло Репало, засновник UGrid.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою подалися на ClimateLaunchpad

— Місією UGrid є розбудова Інтернету Електроенергії, тобто спрощення обміну електроенергією в сучасних та майбутніх мережах. Звісно, впровадження таких концепцій потребує поетапної розбудови цілого сімейства рішень.

Для початку ми хотіли об’єднати в мікромережу низку мікроінверторів власної розробки, що дозволяють динамічно керувати генерацією та балансувати мережу в автоматичному режимі. В свою чергу, це дозволило б збільшити кількість «зеленої» енергії в мережах і замінити брудні вугільну та газову генерацію, що використовується для балансування мереж.

Як перемагали в національному фіналі

— Оскільки буткемп українського етапу конкурсу ClimateLaunchpad став для нас першим «виходом з лабораторії», участь в ньому дуже допомогла відшліфувати бізнес-модель для нашого рішення. Навіть зараз, коли після низки перемовин з клієнтами ми скоригували поточний вектор розвитку проекту, напрацювання з буткемпу дають позитивні результати. Ми більш якісно можемо взаємодіяти з потенційними клієнтами на етапі відбору і тестування гіпотез.

Враження від міжнародного фіналу

— Найбільше вразила серйозність підходу організаторів. Починаючи від підбору локації, рівня дискусії, і до виступу першого міністра Шотландії Ніколи Стерджен, яка чітко і аргументованно розказала, чому вони підтримують «зелені» технології. Для прикладу, вже зараз у Шотландії близько 70% електроенергії надходить в мережі з відновлювальних джерел, і до 2032 року вони планують відмовитися від бензинових і дизельних авто.

Що змінили, якби готувалися до Grand Final зараз

— Насамперед, ми звернули б більше уваги на Customer Traction. Варто якомога раніше виходити на потенційних клієнтів і партнерів, щоб тестувати вашу пропозицію, з’ясовувати всі аспекти, чому, зрештою, клієнт обере саме ваше рішення.

Чим далі, тим більше впевнююся, що продажі і маркетинг мають йти попереду розробки і виробництва. Як тільки ви відчуваєте, що здатні вирішити визначену проблему і готові братися за реалізацію — одразу спробуйте запропонувати це рішення потенційним клієнтам. Так ви гарантовано отримаєте велику кількість інформації, що допоможе точніше позиціонувати ваш продукт на цільовому ринку, а також зекономить час і ресурси. Методології Customer Development і Lean Startup — це основні підходи, на які варто покладатися якщо виводите на ринок щось нове.

Вигоди участі у ClimateLaunchpad

— Ми постійно намагаємося проводити аналіз потреб наших майбутніх клієнтів. Скажімо, нашим BeachHead Market, тобто першим ринком, на який ми хотіли вивести свій продукт, була Великобританія. Тому ми приїхали безпосередньо на місце заздалегідь, за кілька тижнів до ClimateLaunchpad (Gran Final проходив у Единбурзі, Шотландія. — Прим.ред.), щоб провести низку зустрічей з потенційними клієнтами і партнерами.

Також, безцінний досвід з гранд фіналу — це пітчі зі сцени перед релевантною міжнародною аудиторією. Це саме та можливість, яку, на жаль, поки досить важко отримати в Україні. І, мабуть, найцінніше — спілкування з однодумцями і практиками. Навіть попри те, що ми повернулися без нагород, це був дуже потужний і якісний поштовх у розвитку нашого проекту.

Ми досі підтримуємо зв’язок з іншими учасниками, час від часу обмінюємось думками на різні теми. Дуже радий бачити що навіть ті, хто не потрапив до міжнародного фіналу від України, продовжують працювати над своїми проектами, які за цей час дуже якісно еволюціонували. Re-beau, ви молодці 😉

Про втілення у життя набутих знань

— На базі отриманого клієнтського фідбеку (нагадаю, що ми націлені на ринок Великобританії, як один з найрозвинутіших в нашій сфері) і знань, ми скоригували фокус в розробці на battery storage і намагаємося активніше взаємодіяти з потенційними клієнтами. Через деякий час будемо анонсувати демонстрацію рішення.

Три поради «зеленим» інноваторам на ClimateLaunchpad 2019

— Перш за все, якщо ви ще роздумуєте, чи варто подаватися, моя порада — так, однозначно! Конкурс вартий того часу і тих ресурсів, що ви на нього витратите.

По-друге — Traction, Tracktion і ще раз Traction. Йдіть до своїх клієнтів вже зараз, працюйте з ними і чітко визначайте, що їм болить вже сьогодні, і за яке рішення вони готові голосувати своїми грошима. Якщо ви робите щось, що має бути колись проданим клієнту, намагайтеся продавати це з першого дня, так ви дізнаєтеся багато нового. Якщо ви хочете змінити світ на краще — стійка бізнес-модель і хороша команда будуть вашими найкращими помічниками.

І третє — відпрацьовуйте пітч. У найширшому розумінні цього слова. Розповідайте про ваш проект сім’ї, друзям, колегам, під час кава-брейку на різних подіях. Навчіться чітко формулювати вашу пропозицію: яку проблему і яким чином ви вирішуєте, хто за це платить. Ваші слайди мають бути зрозумілими людям, які не є глибокими експертами, ваша мова і жести мають випроміювати азарт і впевненість. Не лінуйтеся постійно тренуватись, це допоможе не тільки на сцені, а й у неформальних розмовах з потенційними клієнтами та партнерами.

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Читайте також про участь в конкурсі учасників з України Stock-Factory, які отримали тематичну нагороду в номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» на ClimateLaunchpad 2018

Greencubator візьме участь у форумі «Валить нельзя остаться», присвяченому екологічним реформам

Форум «Валить нельзя остаться», який відбудеться 25 травня у Дніпрі, буде присвячений екології та реформуванню цієї сфери в Україні. Подія збере агентів змін, провідних бізнесменів, громадських діячів та державних топ-посадовців, що розвивають задану тему в Україні. Серед спікерів цього року — Роман Зінченко, співзасновник ГО Greencubator.

Організатори з ГО «Платформа Громадський Контроль» пояснюють, що тему екології обрали як максимально цікаву і об’єднуючу для цільової аудиторії заходу. Щоб забезпечити високу компетентність учасників, до організаторів цього року долучились представники екологічного руху Save Dnipro. Програма включатиме обговорення стану довкілля в Україні та якісних змін у цій сфері.

Серед спікерів форуму:

  • Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України;
  • Руслана (Лижичко), співачка, глобальний амбасадор відновлювальної енергії у світі;
  • Наталя Бойко, заступниця Міністра паливи та енергетики України;
  • Євгенія Аратовська, ГО «Україна без сміття»;
  • Люба Колосовська, засновниця «Батарейки, здавайтеся»;
  • Ірина Черниш та Павло Ткаченко, Save Dnipro / SaveEcoBot;
  • Роман Зінченко, ГО Greencubator;
  • та інші.

Для участі у форумі традиційно збиратимуться благодійні внески. Цього року за рахунок внесків відвідувачі зможуть зібрати пристрій для моніторингу стану повітря та, розмістивши його за вікном свого помешкання, долучитися до глобальної моніторингової мережі. Реєстрація та внески доступні через сайт події.

Форум проводиться за фінансової підтримки Єврокомісії в Україні та фонду National Endowment for Democracy (США).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

10 років «зелених» інновацій: Greencubator оновлює візуальний стиль до ювілею своєї діяльності

Українська мережа енергетичних інновацій Greencubator презентувала оновлений логотип і візуальний стиль з нагоди 10-річчя організації. Нову айдентику розробила агенція Hooga в рамках всеукраїнського дня добрих справ #ЩедрийВівторок.

Візуальний стиль підкреслює особливості сфери кліматичних інновацій та сталого розвитку, в яких працює Greencubator: мінімалізм і чіткість, зосередженість на сенсах замість об’єктів, універсальність, яскраві кольори. Логотип організації залишається впізнаваним для своїх аудиторій, проте зазнав шрифтових та кольорових змін.

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator:

«Greencubator вже 10 років дає старт українським «зеленим» стартапам і бізнесам, тож ми розуміємо, наскільки важливо залишатись сучасними та бути впізнаваними на ринку інновацій. Ми не хотіли кардинально змінюватись, вдаватись до стереотипних зображень сонячних панелей та вітряків. Важливо було візуально впорядкувати основні напрямки нашої роботи та наповнити їх настроєм постійних змін, сучасністю і динамічністю. Наші партнери з Hooga швидко підхопили це бажання і запропонували якісні рішення.»

Дмитро Яринич, креативний директор Hooga:

«Сфера «зелених» інновацій нам близька і цікава, тож ми вирішили познайомитись з Greencubator, отримати загальне розуміння про діяльність в цій галузі та зробити український cleantech візуально презентабельнішим. Від сонячних панелей, вітряків, турбін й мікросхем відмовились одразу — взяли фокус на людяність, адже кінцевим користувачем «зелених» технологій є людина. Ми жартуємо, що і сама айдентика вийшла «енергоощадною» після того, як ми скоротили кількість шрифтів, сфокусувались на основних візуальних носіях та відмовились від зайвих елементів. Так з’явилася модерністська гарнітура, не надто стандартна, але впізнавана для галузі кольорова гама, – вони стали основою нового візуального стилю.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Новий візуальний стиль розроблений агенцією Hooga для ГО Greencubator в рамках проекту #ЩедрийВівторок — всеукраїнського дня добрих справ, який вперше відбувся 27 листопада 2018 року. Українські бізнеси долучились до глобального благодійного руху #GivingTuesday та влаштували акції на користь негромадського сектору, щоб допомогти вирішувати соціально важливі питання та посилити його роботу.

ГО закликають кандидатів у Президенти озвучити Екологічний порядок денний

Коаліція неурядових громадських організацій розробила Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України. Серед 17 організацій, що опікуються довкіллям та підтримали дану ініціативу, є і Greencubator.

Президент України є гарантом Конституції, якою визначено право громадян на довкілля, безпечне для життя та здоров’я. Однак, жоден з кандидатів поки що не озвучив свого чіткого плану щодо протидії та адаптації до зміни клімату на державному рівні. Тож активісти з громадських організацій сформували перелік нагальних екологічних проблем і закликають кандидатів озвучити відповіді на головні питання:

  1. Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?
  2. Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?
  3. Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?
  4. Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?
  5. Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?
  6. Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?
  7. Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?
  8. Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

Представники громадських організацій закликають кандидатів публічно зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Також, декларують свою готовність брати участь в обговоренні екологічних політик з кандидатами.

Більше про екологічний порядок денний можна дізнатися на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Українські мери розробляють Муніципальну платформу для адаптації міст до зміни клімату

26 лютого у Славутичі відбулася перша робоча зустріч з обговорення муніципальної платформи «Енергетична і кліматична трансформація». Подія організована в рамках Угоди мерів та за підтримки EU4Energy. Під час зустрічі Надія Артемьєва з Greencubator розповіла учасникам події про кліматичні інновації для міст, які вже розробили та втілили в Україні, а Андрій Зінченко презентував модель розгортання енергетичних муніципальних кооперативів.

Підписантами Угоди мерів є понад 190 міст, селищ та ОТГ, в яких проживає близько 49% населення України. Учасники робочої зустрічі визначили головні цілі роботи Муніципальної платформи, серед них:

  • підвищення енергетичної незалежності як локальної території, так і громади, і країни в цілому;
  • зниження об’єму викидів CO2 не менш ніж на 30% до 2030 року за рахунок переходу на відновлювані джерела енергії локальних територій, громад і країни;
  • розвиток екологічно орієнтованої економіки та підвищення якості життя в українських містах.

Для реалізації запланованого мери будуть залучати до співпраці не тільки місцеві і державні органи влади, але й приватний бізнес, українських і міжнародних інвесторів, донорів. Також, розроблять комунікаційну площадку для обміну досвідом і кращими практиками сталого енергетичного розвитку, вирішення організаційних, юридичних, фінансових та інших питань. Користуватися платформою зможуть всі зацікавлені сторони: представники міст, громади, інвестори й підприємці.

Показово, що до обговорення концепції Муніципальної платформи долучились представники двох міністерств, що виступають національними координаторами програми:

  • Михайло Чиженко, начальник управління з питань зміни клімату Мінекології;
  • Роман Радченко, начальник відділу енергозбереження у сфері житлово-комунального господарства Мінрегіону. Підтримка на урядовому рівні здатна пришвидшити реалізацію поставлених задач.

Міністерства також взяли участь у церемонії підписання концепції Муніципальної платформи, разом з мером Славутича Юрієм Фомічевим, мером Чорткова Володимиром Шматьком, керівницею сектора енергоефективності Представництва ЄС в Україні Ольгою Бороданковою.

Greencubator розповідав учасникам робочої зустрічі про «зелені» можливості для підвищення енергоефективності міст, розроблені українськими компаніями. Ці кліматичні технології від компаній SolarGaps, PassivDom, Sirocco Energy, Hempire, TOKA та інших отримали гранти ЄБРР в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери».

Дивіться відео про розвиток української «зеленої» економіки, яке вперше було представлене на міжнародній конференції ООН COP24:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: