«Відпрацьовуйте пітч, у найширшому розумінні цього слова» — UGrid про підготовку до міжнародного конкурсу ClimateLaunchpad

Минулого року переможцем українського фіналу найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad стала компанія UGrid. Вона представила своє рішення для розгортання мікромережі на основі звичних енергомереж суддям глобального Grand Final 2018, що проходив у Шотландії. Про свій досвід, враження та повчальність таких міжнародних подій для українських стартапів розповідає Павло Репало, засновник UGrid.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою подалися на ClimateLaunchpad

— Місією UGrid є розбудова Інтернету Електроенергії, тобто спрощення обміну електроенергією в сучасних та майбутніх мережах. Звісно, впровадження таких концепцій потребує поетапної розбудови цілого сімейства рішень.

Для початку ми хотіли об’єднати в мікромережу низку мікроінверторів власної розробки, що дозволяють динамічно керувати генерацією та балансувати мережу в автоматичному режимі. В свою чергу, це дозволило б збільшити кількість «зеленої» енергії в мережах і замінити брудні вугільну та газову генерацію, що використовується для балансування мереж.

Як перемагали в національному фіналі

— Оскільки буткемп українського етапу конкурсу ClimateLaunchpad став для нас першим «виходом з лабораторії», участь в ньому дуже допомогла відшліфувати бізнес-модель для нашого рішення. Навіть зараз, коли після низки перемовин з клієнтами ми скоригували поточний вектор розвитку проекту, напрацювання з буткемпу дають позитивні результати. Ми більш якісно можемо взаємодіяти з потенційними клієнтами на етапі відбору і тестування гіпотез.

Враження від міжнародного фіналу

— Найбільше вразила серйозність підходу організаторів. Починаючи від підбору локації, рівня дискусії, і до виступу першого міністра Шотландії Ніколи Стерджен, яка чітко і аргументованно розказала, чому вони підтримують «зелені» технології. Для прикладу, вже зараз у Шотландії близько 70% електроенергії надходить в мережі з відновлювальних джерел, і до 2032 року вони планують відмовитися від бензинових і дизельних авто.

Що змінили, якби готувалися до Grand Final зараз

— Насамперед, ми звернули б більше уваги на Customer Traction. Варто якомога раніше виходити на потенційних клієнтів і партнерів, щоб тестувати вашу пропозицію, з’ясовувати всі аспекти, чому, зрештою, клієнт обере саме ваше рішення.

Чим далі, тим більше впевнююся, що продажі і маркетинг мають йти попереду розробки і виробництва. Як тільки ви відчуваєте, що здатні вирішити визначену проблему і готові братися за реалізацію — одразу спробуйте запропонувати це рішення потенційним клієнтам. Так ви гарантовано отримаєте велику кількість інформації, що допоможе точніше позиціонувати ваш продукт на цільовому ринку, а також зекономить час і ресурси. Методології Customer Development і Lean Startup — це основні підходи, на які варто покладатися якщо виводите на ринок щось нове.

Вигоди участі у ClimateLaunchpad

— Ми постійно намагаємося проводити аналіз потреб наших майбутніх клієнтів. Скажімо, нашим BeachHead Market, тобто першим ринком, на який ми хотіли вивести свій продукт, була Великобританія. Тому ми приїхали безпосередньо на місце заздалегідь, за кілька тижнів до ClimateLaunchpad (Gran Final проходив у Единбурзі, Шотландія. — Прим.ред.), щоб провести низку зустрічей з потенційними клієнтами і партнерами.

Також, безцінний досвід з гранд фіналу — це пітчі зі сцени перед релевантною міжнародною аудиторією. Це саме та можливість, яку, на жаль, поки досить важко отримати в Україні. І, мабуть, найцінніше — спілкування з однодумцями і практиками. Навіть попри те, що ми повернулися без нагород, це був дуже потужний і якісний поштовх у розвитку нашого проекту.

Ми досі підтримуємо зв’язок з іншими учасниками, час від часу обмінюємось думками на різні теми. Дуже радий бачити що навіть ті, хто не потрапив до міжнародного фіналу від України, продовжують працювати над своїми проектами, які за цей час дуже якісно еволюціонували. Re-beau, ви молодці 😉

Про втілення у життя набутих знань

— На базі отриманого клієнтського фідбеку (нагадаю, що ми націлені на ринок Великобританії, як один з найрозвинутіших в нашій сфері) і знань, ми скоригували фокус в розробці на battery storage і намагаємося активніше взаємодіяти з потенційними клієнтами. Через деякий час будемо анонсувати демонстрацію рішення.

Три поради «зеленим» інноваторам на ClimateLaunchpad 2019

— Перш за все, якщо ви ще роздумуєте, чи варто подаватися, моя порада — так, однозначно! Конкурс вартий того часу і тих ресурсів, що ви на нього витратите.

По-друге — Traction, Tracktion і ще раз Traction. Йдіть до своїх клієнтів вже зараз, працюйте з ними і чітко визначайте, що їм болить вже сьогодні, і за яке рішення вони готові голосувати своїми грошима. Якщо ви робите щось, що має бути колись проданим клієнту, намагайтеся продавати це з першого дня, так ви дізнаєтеся багато нового. Якщо ви хочете змінити світ на краще — стійка бізнес-модель і хороша команда будуть вашими найкращими помічниками.

І третє — відпрацьовуйте пітч. У найширшому розумінні цього слова. Розповідайте про ваш проект сім’ї, друзям, колегам, під час кава-брейку на різних подіях. Навчіться чітко формулювати вашу пропозицію: яку проблему і яким чином ви вирішуєте, хто за це платить. Ваші слайди мають бути зрозумілими людям, які не є глибокими експертами, ваша мова і жести мають випроміювати азарт і впевненість. Не лінуйтеся постійно тренуватись, це допоможе не тільки на сцені, а й у неформальних розмовах з потенційними клієнтами та партнерами.

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

Читайте також про участь в конкурсі учасників з України Stock-Factory, які отримали тематичну нагороду в номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» на ClimateLaunchpad 2018

Greencubator візьме участь у форумі «Валить нельзя остаться», присвяченому екологічним реформам

Форум «Валить нельзя остаться», який відбудеться 25 травня у Дніпрі, буде присвячений екології та реформуванню цієї сфери в Україні. Подія збере агентів змін, провідних бізнесменів, громадських діячів та державних топ-посадовців, що розвивають задану тему в Україні. Серед спікерів цього року — Роман Зінченко, співзасновник ГО Greencubator.

Організатори з ГО «Платформа Громадський Контроль» пояснюють, що тему екології обрали як максимально цікаву і об’єднуючу для цільової аудиторії заходу. Щоб забезпечити високу компетентність учасників, до організаторів цього року долучились представники екологічного руху Save Dnipro. Програма включатиме обговорення стану довкілля в Україні та якісних змін у цій сфері.

Серед спікерів форуму:

  • Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України;
  • Руслана (Лижичко), співачка, глобальний амбасадор відновлювальної енергії у світі;
  • Наталя Бойко, заступниця Міністра паливи та енергетики України;
  • Євгенія Аратовська, ГО «Україна без сміття»;
  • Люба Колосовська, засновниця «Батарейки, здавайтеся»;
  • Ірина Черниш та Павло Ткаченко, Save Dnipro / SaveEcoBot;
  • Роман Зінченко, ГО Greencubator;
  • та інші.

Для участі у форумі традиційно збиратимуться благодійні внески. Цього року за рахунок внесків відвідувачі зможуть зібрати пристрій для моніторингу стану повітря та, розмістивши його за вікном свого помешкання, долучитися до глобальної моніторингової мережі. Реєстрація та внески доступні через сайт події.

Форум проводиться за фінансової підтримки Єврокомісії в Україні та фонду National Endowment for Democracy (США).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

10 років «зелених» інновацій: Greencubator оновлює візуальний стиль до ювілею своєї діяльності

Українська мережа енергетичних інновацій Greencubator презентувала оновлений логотип і візуальний стиль з нагоди 10-річчя організації. Нову айдентику розробила агенція Hooga в рамках всеукраїнського дня добрих справ #ЩедрийВівторок.

Візуальний стиль підкреслює особливості сфери кліматичних інновацій та сталого розвитку, в яких працює Greencubator: мінімалізм і чіткість, зосередженість на сенсах замість об’єктів, універсальність, яскраві кольори. Логотип організації залишається впізнаваним для своїх аудиторій, проте зазнав шрифтових та кольорових змін.

Роман Зінченко, співзасновник Greencubator:

«Greencubator вже 10 років дає старт українським «зеленим» стартапам і бізнесам, тож ми розуміємо, наскільки важливо залишатись сучасними та бути впізнаваними на ринку інновацій. Ми не хотіли кардинально змінюватись, вдаватись до стереотипних зображень сонячних панелей та вітряків. Важливо було візуально впорядкувати основні напрямки нашої роботи та наповнити їх настроєм постійних змін, сучасністю і динамічністю. Наші партнери з Hooga швидко підхопили це бажання і запропонували якісні рішення.»

Дмитро Яринич, креативний директор Hooga:

«Сфера «зелених» інновацій нам близька і цікава, тож ми вирішили познайомитись з Greencubator, отримати загальне розуміння про діяльність в цій галузі та зробити український cleantech візуально презентабельнішим. Від сонячних панелей, вітряків, турбін й мікросхем відмовились одразу — взяли фокус на людяність, адже кінцевим користувачем «зелених» технологій є людина. Ми жартуємо, що і сама айдентика вийшла «енергоощадною» після того, як ми скоротили кількість шрифтів, сфокусувались на основних візуальних носіях та відмовились від зайвих елементів. Так з’явилася модерністська гарнітура, не надто стандартна, але впізнавана для галузі кольорова гама, – вони стали основою нового візуального стилю.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Новий візуальний стиль розроблений агенцією Hooga для ГО Greencubator в рамках проекту #ЩедрийВівторок — всеукраїнського дня добрих справ, який вперше відбувся 27 листопада 2018 року. Українські бізнеси долучились до глобального благодійного руху #GivingTuesday та влаштували акції на користь негромадського сектору, щоб допомогти вирішувати соціально важливі питання та посилити його роботу.

ГО закликають кандидатів у Президенти озвучити Екологічний порядок денний

Коаліція неурядових громадських організацій розробила Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України. Серед 17 організацій, що опікуються довкіллям та підтримали дану ініціативу, є і Greencubator.

Президент України є гарантом Конституції, якою визначено право громадян на довкілля, безпечне для життя та здоров’я. Однак, жоден з кандидатів поки що не озвучив свого чіткого плану щодо протидії та адаптації до зміни клімату на державному рівні. Тож активісти з громадських організацій сформували перелік нагальних екологічних проблем і закликають кандидатів озвучити відповіді на головні питання:

  1. Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?
  2. Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?
  3. Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?
  4. Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?
  5. Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?
  6. Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?
  7. Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?
  8. Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

Представники громадських організацій закликають кандидатів публічно зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Також, декларують свою готовність брати участь в обговоренні екологічних політик з кандидатами.

Більше про екологічний порядок денний можна дізнатися на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Українські мери розробляють Муніципальну платформу для адаптації міст до зміни клімату

26 лютого у Славутичі відбулася перша робоча зустріч з обговорення муніципальної платформи «Енергетична і кліматична трансформація». Подія організована в рамках Угоди мерів та за підтримки EU4Energy. Під час зустрічі Надія Артемьєва з Greencubator розповіла учасникам події про кліматичні інновації для міст, які вже розробили та втілили в Україні, а Андрій Зінченко презентував модель розгортання енергетичних муніципальних кооперативів.

Підписантами Угоди мерів є понад 190 міст, селищ та ОТГ, в яких проживає близько 49% населення України. Учасники робочої зустрічі визначили головні цілі роботи Муніципальної платформи, серед них:

  • підвищення енергетичної незалежності як локальної території, так і громади, і країни в цілому;
  • зниження об’єму викидів CO2 не менш ніж на 30% до 2030 року за рахунок переходу на відновлювані джерела енергії локальних територій, громад і країни;
  • розвиток екологічно орієнтованої економіки та підвищення якості життя в українських містах.

Для реалізації запланованого мери будуть залучати до співпраці не тільки місцеві і державні органи влади, але й приватний бізнес, українських і міжнародних інвесторів, донорів. Також, розроблять комунікаційну площадку для обміну досвідом і кращими практиками сталого енергетичного розвитку, вирішення організаційних, юридичних, фінансових та інших питань. Користуватися платформою зможуть всі зацікавлені сторони: представники міст, громади, інвестори й підприємці.

Показово, що до обговорення концепції Муніципальної платформи долучились представники двох міністерств, що виступають національними координаторами програми:

  • Михайло Чиженко, начальник управління з питань зміни клімату Мінекології;
  • Роман Радченко, начальник відділу енергозбереження у сфері житлово-комунального господарства Мінрегіону. Підтримка на урядовому рівні здатна пришвидшити реалізацію поставлених задач.

Міністерства також взяли участь у церемонії підписання концепції Муніципальної платформи, разом з мером Славутича Юрієм Фомічевим, мером Чорткова Володимиром Шматьком, керівницею сектора енергоефективності Представництва ЄС в Україні Ольгою Бороданковою.

Greencubator розповідав учасникам робочої зустрічі про «зелені» можливості для підвищення енергоефективності міст, розроблені українськими компаніями. Ці кліматичні технології від компаній SolarGaps, PassivDom, Sirocco Energy, Hempire, TOKA та інших отримали гранти ЄБРР в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери».

Дивіться відео про розвиток української «зеленої» економіки, яке вперше було представлене на міжнародній конференції ООН COP24:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Переможці проектів Greencubator увійшли до ТОП-10 стартапів від «Голосу Америки»

Редакція «Голосу Америки» сформувала власний перелік українських стартапів, які були найпопулярнішими у світі протягом 2018 року. Про ці компанії та їхні винаходи писали закордонні видання, їхні продукти та послуги замовляли користувачі з різних країн, а також долучалися до кампаній зі збору коштів. У списку є 10 компаній: Ugears, Senstone, SolarGaps, Cardiomo, Helko Smart Dumbbels, PassivDom, Picolor, Petcube, Effa. Серед них є «зелені» проекти, що в різний час брали участь в програмах, які реалізовує Greencubator, і отримували додаткову підтримку для впровадження своїх кліматично дружніх рішень.

SolarGaps — енергоефективні жалюзі з сонячними панелями

Розробка дозволяє зменшувати генерувати енергію з ВДЕ, тим самим скорочуючи витрати на електроенергію в приміщенні. Окрім того, їх можна інтегрувати в систему «розумного» будинку: жалюзі підтримують управління з мобільного додатку. Компанія стала переможцем другого етапу програми «Кліматичні Інноваційні ваучери» і завдяки отриманому гранту доопрацювала промисловий дизайн та електронний блок управління, оформила патенти для виходу на український і закордонні ринки. Досягнення компанії визнали на міжнародному рівні: SolarGaps отримала спеціальну нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології на конференції ООН COP24, що проходила у Катовіце, Польща.

Читайте про враження українських підприємців від поїздки на COP24 >>>

PassivDom — енергонезалежний модульний будинок з «розумними» рішеннями

В цьому будинку є і сонячні панелі, і вуглецеве волокно в основних елементах конструкції (на додачу до максимальної відмови від металу, який лишає по собі значний вуглецевий слід), і використання 3D-друку для виготовлення окремих частин, і облік споживання енергії, і контроль атмосфери — такі обов’язкові складові енергоефективного помешкання. Компанія також брала участь в «Кліматичних Інноваційних Ваучерах» і, ставши переможцем у третій хвилі програми, змогла отримати статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту від німецького інституту Passive House Institute. Тепер засновники налагоджують виробництво, поки що не серійне, в США.

Effa — екологічна альтернатива одноразовим пластиковим зубним щіткам

Зі своєю ідеєю біорозпадної зубної щітки розробники 2017 року перемогли в національному фіналі найбільшого міжнародного конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, а потім представляли Україну на міжнародному фіналі на Кіпрі. Після цього фіналу, за словами учасників проекту, для них все тільки розпочалося — вони знайшли нових партнерів і вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, США.

Читайте поради Effa «зеленим» винахідникам >>>

Сподіваємося, цього року українські технології й гаджети також захоплюватимуть аудиторію по всьому світу. Ми в Greencubator чекаємо на «зелених» інноваторів з їхніми кліматичними розробками — прийом заявок до програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» триває до 1 лютого 2019 року включно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: «Голос Америки»

Новорічне привітання від команди Greencubator!

Не можемо втриматися від підведення підсумків 2018 року! Протягом 2018 року команда Greencubator знову працювала над розвитком «зеленої» екосистеми в Україні. За рік, що минає, ми організували і провели:

  • три церемонії нагородження переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів». І недарма, бо вже 26 компаній отримали 870 000 євро, а ви ще встигаєте долучитися до п’ятої хвилі! Подати заявку можна тут;
  • національний етап світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad — і разом з переможцями відвідали міжнародний фінал в Единбурзі! Читайте про успіхи українців, які протистоять зміні клімату;
  • найенергетичніший табір країни TeslaCamp, який три дні працював на 100% ВДЕ від власних сонячних станцій! Деталі й головні цифри про подію у — нашому матеріалі. А в нас вже запитують, коли наступний…
  • бізнес-форум «Еко-інновації та “зелене” підприємництво: зроблено в Україні». Обговорювали з учасниками потенціал українського «зеленого» експорту — і він величезний, запевняємо;
  • перший в Україні конкурс екоінновацій PowerUp! від InnoEnergy, переможці якого отримали доступ до однієї з найкращих акселераційних програм Європи InnoEnergy Highway®;
  • презентували на кліматичній конференції ООН COP24 відео про «зелені» досягнення українського бізнесу. Пишаємось, адже вони отримали міжнародне визнання!

Контентно-комунікаційна команда Greencubator, яка сформувалася у 2018 році, вітає вас, пишучи цей пост. Дякуємо за співпрацю, підтримку, енергійність! Бажаємо нових проектів і кліматичних звершень у 2019 році!

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24