Продуктові стартапи ще встигають подати заявку на участь в CES 2020 — дедлайн 22 вересня!

Організації UVCA та CRDF Global проводять відбір стартапів для українського павільйону на виставці CES 2020. Цього року можливість представити свій продукт на заході в США отримають 6 команд, а стати учасником відбору можна до 22 вересня включно.

Десять відібраних стартапів візьмуть участь у фінальному пітчингу 17 жовтня 2019 року, з яких 5 переможців отримають право поїхати до Лас-Вегасу. Ще один стартап обиратимуть організатори IT Arena Lviv 2019.

Для участі українські команди повинні вже мати мінімально життєздатний прототип продукту, володіти англійською мовою та прагнути збільшити свій дохід від експорту.

Пріоритет під час відбору матимуть ідеї з таких галузей:

  • Інтернет речей;
  • «розумні міста», будинки та енергія;
  • продуктовий дизайн;
  • роботи і машинний інтелект;
  • розваги та виробництво ігрового контенту, VR;
  • транспортні технології;
  • здоров’я та спосіб життя;
  • гаджети для сім’ї та дому.

Організатори забезпечать відібраним стартапам:

  • місце в українському павільйоні на CES 2020;
  • безкоштовне брендування стенда;
  • організаційну підтримку;
  • наставництво та навчання (Bootcamp 2-3 жовтня 2019 року є обов’язковим для всіх команд);
  • широке висвітлення у ЗМІ.

Оскільки виставка CES проходитиме в США 7-10 січня 2020 року, учасники повинні розраховувати на вчасну підготовку необхідних документів для відвідування США. UVCA та CRDF Global відшкодовують основні організаційні витрати під час підготовки команд в Україні. А витрати на переліт в США і проживання під час виставки команди покривають самостійно.

Для участі потрібно заповнити форму і надіслати її до 23:59 у неділю, 22 вересня 2019 року.

Джерело: UVCA

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

«Зелені» ідеї на «Промприладі»: Greencubator проведе національний фінал ClimateLaunchpad в Івано-Франківську

21 вересня Greencubator проведе український фінал світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad в Івано-Франківську. Цього дня ревіталізований завод «Промприлад. Реновація» перетвориться на столицю «зелених» інновацій. Десять команд захищатимуть свої бізнес-ідеї, дружні до клімату та довкілля, а журі обере трьох переможців, які представлять Україну на глобальному фіналі в Нідерландах.

Чому саме «Промприлад»?

Один з головних девізів ClimateLaunchpad — «Боремося зі зміною клімату, стартап за стартапом». Greencubator, як національний партнер, організовує всі етапи підготовки учасників до Global Grand Final 2019. Ми прагнемо, щоб формат українського фіналу відповідав ключовій ідеї змагання. Саме тому минулого і позаминулого року майданчиком для конкурсу став енергетичний табір TeslaCamp, а весь захід на 100% живився від власної сонячної станції. Цього року ми проведемо фінал на території ревіталізованого заводу в Івано-Франківську. «Промприлад. Реновація» є прикладом імпакт-інвестування, коли інвестори вкладаються не просто в бізнес-проект, а в соціальні зміни для всього регіону. Як і дружні до довкілля технології, ревіталізація промислових об’єктів входить до принципів сталого розвитку і формує нову економіку.

«За 5 років конкурс ClimateLaunchpad виріс з нуля до 53 країн і перетворюється на екосистему для інноваційних ідей, які формують економіку майбутнього. Щороку ми бачимо, як новаторські ідеї з конкурсу виходять на глобальний ринок — заради цього ми його і проводимо», — так описує ключову роль конкурсу Рон Блумерс (Ron Bloemers), один із засновників ClimateLaunchpad і ментор українського буткемпу.

ClimateLaunchpad — перепустка до світової екосистеми

Тож 21 вересня оберемо українські «зелені» бізнес-ідеї, які вирушать 14-15 листопада на Global Grand Final до Амстердаму. Там на них чекатиме боротьба з сотнями інших команд за грошові призи (10 000, 5 000 і 2 500 євро за 1, 2 і 3 місця відповідно) і місце в акселераційній програмі Climate-KIC. Однак, глобальний фінал — це більше ніж грошові нагороди. Це можливість долучитися до інтернаціональної «зеленої» спільноти, познайомитися з майбутніми інвесторами, знайти бізнес-партнерів чи навіть перших клієнтів. ClimateLaunchpad — це можливість знайти свою нішу і розвивати бізнес через дружні до довкілля технології.

Організатори та партнери

Україна вчетверте долучається до ClimateLaunchpad. Змагання входить до комплексу підприємницьких програм від європейського кліматичного акселератора EIT Climate-KIC. Цього року у конкурсі беруть участь 53 країни.

Національний фінал проводиться за підтримки Green for Growth Fund Technical Assistance Facility і співфінансується коштами ЄС в рамках ініціативи EU4Energy. GGF TAF відіграє визначну роль у підтримці місії Green for Growth Fund щодо підвищення енергоефективності, відповідального ставлення до природних ресурсів, а також заохочення використання відновлюваних джерел енергії шляхом фінансування для бізнесу та домогосподарств через партнерство з фінансовими установами в 19 різних країнах, включаючи Україну.

Ще одним партнером цьогорічного ClimateLaunchpad в Україні стала компанія Baker Tilly. Це українська компанія, незалежний член міжнародної мережі Baker Tilly International, що є одним з лідерів послуг в сфері аудиту, бізнес-консультування, незалежної оцінки, бухгалтерського та управлінського обліку.

Медіа-партнер національного фіналу ClimateLaunchpad 2019 року — ЛІГА.Tech.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Останні новини про конкурс ClimateLaunchpad в Україні!

Українські компанії надіслали 35 анкет на конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad! Заявки учасників відбиратиме група експертів, яку формує організатор національного етапу конкурсу Greencubator. Відповідь з результатами всі апліканти отримають електронною поштою 10 липня.

Вкотре наголошуємо, що «зелені» інновації можна впроваджувати у будь-якій галузі бізнесу. Цього року маємо заявки, зокрема, про наступне:

  • правильне поводження з відходами: переробка, повторне використання, утилізація;
  • генерація енергії з ВДЕ і використання її для об’єктів бізнесу;
  • популяризація циркулярної економіки: технології для зручної передачі речей на переробку і повторне використання;
  • енергозберігаючі технології для дому;
  • зручна для покупців і продавців реалізація «зелених» товарів;
  • заміна одноразового пластику нешкідливими матеріалами;
  • рішення для правильної утилізації біосміття (листя, трави тощо);
  • використання викидів CO2 з користю для промисловості;
  • електротранспорт.

Поки фахівці вивчають і оцінюють «зелені» бізнес-ідеї, нагадуємо, що Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. І українська делегація вже започаткувала гарну традицію повертатися з міжнародного фіналу з результатами:

  • в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проектуОнлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення. Як це допомогло команді розвивати проект — читайте в матеріалі про життя Stock-Factory після перемоги

Команди з минулорічного глобального фіналу в Единбурзі, UGrid і TOKA, також поділилися враженнями для учасників ClimateLaunchpad 2019 —  читайте  поради UGrid про підготовку до ClimateLaunchpad та побажання від TOKA.

З усіма учасниками, які подали заявку на ClimateLaunchpad 2019, почуємося 10 липня!

«Вірте в свій продукт та вчіть англійську» — поради команди TOKA учасникам ClimateLaunchpad 2019

Для популяризації персонального електротранспорту необхідна розвинута інфраструктура. Українські компанії активно інвестують в розробку програмного забезпечення та «розумного» обладнання для зарядки, оренди й оплати «зелених» автівок. Одна з таких компаній, TOKA, минулого року виборола право представити на глобальному фіналі конкурсу ClimateLaunchpad своє рішення для EV-зарядки у житлових комплексах.

Команда TOKA увійшла до трійки переможців національного фіналу ClimateLaunchpad 2018 і разом з UGrid та Stock-Factory брала участь в міжнародному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей. Greencubator, як організатор національного етапу ClimateLaunchpad, попросив директора ТОКА Стефана Благовісного поділитися досвідом і порадами напередодні цьогорічного відбору до конкурсу. Нагадуємо, дедлайн подачі заявок — 2 липня.

Про «зелену» бізнес-ідею, з якою брали участь в ClimateLaunchpad

«— Компанія ТОКА розвиває в Україні мережу заправних станцій для електромобілів з будь-яким типом зарядки. На конкурсі ClimateLaunchpad ми презентували SGS (smart greed solution) — рішення, що дозволяє заряджати електромобіль в багатоповерхових будинках. Ця система «розумного» балансування енергонавантаження на загальні мережі сприятиме появі доступних як для забудовників, так і для мешканців точок для нічної зарядки електромобілів. Це, в свою чергу, зробить користування електрокарами привабливішим для пересічних українців.»

Більше про розробки TOKA та їх «зелену» складову читайте в нашому матеріалі

Про отриманий досвід

«— Участь в конкурсі допомогла нам якісно прокачати нашу презентацію для подальшого просування продукту. Наш досвід з пітчингу і презентації в Единбурзі, де проходив міжнародний фінал 2018 року, вважаємо найціннішим здобуттям. Отримані знання постійно використовуємо в роботі.»

Читайте також враження й поради українських команд Stock-Factory і UGrid

Про відмінності у розвитку EV-інфраструктури

«— Напрями розвитку електромобільної галузі схожі в Україні та світі. В Європі, як і у нас, є багато гіпотез та бракує практичних знань для втілення рішень. Єдиною фундаментальною різницею є те, що іноземні користувачі готові платити за EV-користування стільки ж, скільки за машини з двигунами внутрішнього згоряння, тому що це екологічно. А українські користувачі — лише за умови, що електромобіль буде дешевше.»

Зарядна станція для електромобілів української компанії TOKA

Поради учасникам ClimateLaunchpad 2019

  • «Робіть опитування потенційних клієнтів — це не так складно, як здається, зате переконаєтеся, що ваш продукт дійсно корисний та потрібний;
  • вірте в себе та свій продукт та «інфікуйте» своєю ідеєю кожного, хто вам трапляється на шляху;
  • вчіть англійську мову:)»

Нагадуємо, учасники з України можуть подати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість своїм знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

За лаштунками ClimateLaunchpad: Stock-Factory розповідає про життя після перемоги

Ми багато пишемо про можливості для українських «зелених» проектів і важливість долучення до глобальної cleantech-спільноти. Але одна справа, коли ти читаєш закордонні анонси і досвід іноземних стартапів, а зовсім інша — реальні живі історії від українських команд, які здобувають успіх і знаходять партнерів на міжнародних конкурсах.

Сьогодні своїм досвідом участі в найбільшому в світі конкурсі «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad ділиться Марина Сергієнко, засновниця Stock-Factory. Минулого року ця команда посіла друге місце у національному відборі в Україні, а на глобальному Grand Final 2018 отримала нагороду в номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і 5 000 євро на розвиток. Марина розповідає про діяльність проекту сьогодні і дає поради «зеленим» інноваторам, які братимуть участь в конкурсі цього року.

Життя після ClimateLaunchpad

— Минуло півроку після міжнародного фіналу ClimateLaunchpad в Единбурзі, і я з теплом згадую цей проект і людей, які мені зустрілись під час участі в конкурсі. Вони є не пересічними людьми, а унікальним прошарком суспільства, який активно думає про майбутнє планети. Це — «зелена» генерація лідерів! Після зустрічі з такими людьми я точно знаю, що є шанс зупинити зміну клімату.

Наш проект є трансформаційним, таким, що вимагає від бізнесу певних операційних змін, які не настають швидко. Stock-Factory дає змогу продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення. Для галузі це означає скорочення обсягів знищення якісних товарів в торговельних мережах та оптимізацію товарної логістики. Відповідно, скорочується і вуглецевий слід та кількість відходів.

Наразі ми на стадії еволюції. В процесі роботи з партнерами виникла необхідність допрацювати схему співпраці, адже робота з «проблемними» товарами вимагає інших підходів, аніж у звичайному онлайн-магазині. Спільно з юристами і фінансовою службою ми розробили нову схему, щоб спростити процес для наших партнерів. Також, працюємо над схемою CRM і базою лояльних покупців. Але ми все ще на початку тривалого шляху і найскладніше для нас зараз — онлайн-коммунікація, пошук покупців. Непросто до них достукатися, навіть з урахуванням того, що ми продаємо товари зі знижкою в 50%.

Клієнти можуть придбати на сайті Stock-Factory «проблемні» товари, зате дешевше

Нагорода — це не тільки кошти

— Отримані на ClimateLaunchpad 5 000 євро ми витратили на доопрацювання нових схем роботи та оплату послуг експертів. Частину коштів використали на рекламу товарів, які були завантажені в базу онлайн-сервісу, а решта йде на підтримку регулярної роботи сайту і загального функціонування проекту.

Нагорода допомогла нам для доопрацювання в цілому, однак ми ще не вийшли на рівень беззбитковості, проект потребує щомісячних финансових вкладень.

Окрім коштів, завдяки участі в проекті ми змогли глибоко зануритися в тему, переосмислити фінансові інструменти, ринок, наші переваги і недоліки. Для будь-якого стартапу це вкрай важливо.

Про особливості підготовки до конкурсу

— Я дуже детально готувалася до міжнародного фіналу, багато часу витратила на кожен слайд та інформацію, що розміщувалася на ньому. Але вже перед самим виступом довелося переписувати пітч і буквально за одну ніч вчити новий текст. І таке буває 🙂

Марина Сергієнко ділиться враженнями від участі в глобальному фіналі з командою організаторів ClimateLaunchpad

Три поради учасникам ClimateLaunchpad 2019

— Конкурс ClimateLaunchpad — це абсолютно новий досвід, який запам’ятається мені на все життя. В ньому обов’язково варто взяти участь! А увагу я би радила звернути на такі речі:

  • Pitch. Виступ перед журі, інвесторами і менторами. Половина успіху залежить від того, як ви продаєте свій продукт, важливим є кожне слово. Потрібно знати, про які важливі факти говорити і на слайді, і вголос, не повторюючи дослівно текст зі слайду. Важлива ваша поза, вираз обличчя, жести і посмішка.
  • Content. В презентації все повинно бути логічно викладено: затребуваність вашого продукту, проблема, яку він вирішує, монетизація, попит на ринку і, звичайно ж, те, які дружні до клімату риси має ваш задум.
  • Passion. На конкурсі було багато хороших ідей, деякі з них здалися мені справді геніальними. І ті з учасників, хто зміг показати щиру захопленість і віру у власний проект, врешті і опинилися у фіналі.

Я бажаю всім учасникам цьогорічного фіналу успіхів, йти до своєї мрії, не дивлячись ні на що. Маленькими кроками ми рухаємося до великої мети.

Нагадуємо, учасники з України можуть подавати заявку до 2 липня включно на сайті ClimateLaunchpad. Розкажіть про цю можливість знайомим, які мають «зелену» бізнес-ідею!

Більше про конкурс

ClimateLaunchpad 2019 відкрився для України!

Стартував прийом заявок від українських учасників на найбільший в світі конкурс «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad! Відібрані команди пройдуть підготовку у топових експертів «зеленого» бізнесу в рамках національного буткемпу ClimateLaunchpad. Двоє переможців з України вирушать на глобальний Grand Final, щоб позмагатися з сотнями кліматичних команд за 10 000 євро і участь в акселераційній програмі Climate-KIC.  

Про конкурс

Міжнародний конкурс ClimateLaunchpad збирає проривні «зелені» бізнес-ідеї, а також ентузіастів, спроможних їх втілити — від проекту на серветці до робочого бізнесу. Мета конкурсу — допомогти таким ідеям швидко перетворитися на динамічні успішні компанії, що створюють низьковуглецеве, дружнє до довкілля майбутнє.

ClimateLaunchpad проводиться з 2014 року і регулярно підтверджує свій статус найбільшого світового змагання кліматичних бізнес-ідей. Минулого року конкурс об’єднав 45 країн-учасниць (50 локацій) з усіх частин світу. Організатором програми є європейська Ініціатива кліматичних інновацій Climate-KIC, партнером і організатором національного етапу в Україні з 2016 року є ГО Greencubator.

Від знань до перших клієнтів —  7 причин подати заявку

Не можете вирішити, чи варто долучатися до конкурсу цього року? Звичайно, варто! Адже участь в конкурсі забезпечить вашу команду необхідними складовими успіху:

  1. Участь у буткемпі та програмі ClimateLaunchpad дасть вам знання, необхідні щоб перетворити ідею на робочий бізнес.
  2. Ми не забираємо частку в бізнесі. Ми лише тренуємо, допомагаємо готуватись до конкурсу та сформувати бізнес-модель.
  3. Вас тренуватимуть найдосвідченіші кліматичні ментори світу.
  4. Ми дамо старт, щоб змінювати світ глобально через свій «зелений» бізнес.
  5. Навчимо брати на себе ризики, робити висновки з невдач і зростати.
  6. На конкурсі ви зустрінете інвесторів та партнерів, які знаються на кліматичному бізнесі і яких не потрібно вмовляти вкладатися в «зелену» економіку. Доведеться лише переконати їх підтримати саме ваш проект.
  7. В спільноті ClimateLaunchpad ви можете зустріти своїх перших клієнтів чи покупців — а це навіть важливіше, ніж перемога в конкурсі.

Звідки ми все це знаємо? Greencubator з 2016 року організовує ClimateLaunchpad в Україні та супроводжує переможців на глобальний фінал. І українська делегація вже започаткувала гарну традицію повертатися з міжнародного фіналу з результатами:

  • в 2017 році український стартап Go To-U, що розвиває інфраструктуру для електромобілів, увійшов в ТОП-10 найкращих «зелених» стартапів світу та потрапив в акселераційну програму Climate-KIC.
  • в 2018 році українська команда Stock-Factory перемогла у номінації «Системи прийняття рішень та фінанси» і отримала 5 000 євро на розвиток свого проекту. Онлайн-сервіс для реалізації умовно проблемних товарів допомагає оперативно продавати або передавати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення.  

Умови участі

В конкурсі можуть брати участь команди та компанії, які:

  • почали власний бізнес менше року тому;
  • ще не отримують стабільний прибуток від «зеленої» бізнес-ідеї, з якою подаються на конкурс;
  • залучили сумарно не більше 200 000 євро інвестицій;
  • ще не почали комерційну реалізацію своїх продуктів, рішень.

Відповідаєте цим критеріям? Подавайте заявку!

Заявки від українських учасників приймаються до 2 липня включноТренувальний буткемп відбудеться у Києві 23-24 липня, а національний фінал — в Івано-Франківську, у вересні. На глобальний фінал 2019 року в Баку вирушать дві команди, що переможуть у національному фіналі в Україні.

Переможець Global Grand Final отримає 10 000 євро, друге місце отримає 5 000 євро, а третє — 2 500 євро. Окрім того, всі переможці національних фіналів матимуть шанс потрапити до акселератору Climate-KIC. Конкуренція висока, але можливість пройти шлях від ідеї на серветці до робочого бізнесу того вартує.

Маєте «зелений» проект? Подавайтеся!

Знаєте кліматичного інноватора чи команду, яка творить «зелений» проект прямо зараз? Розкажіть їй про цю програму!

Конкурс PowerUp! для cleantech-стартапів приймає заявки до 18 березня

Українські cleantech-стартапи можуть взяти участь у змаганні PowerUp! від європейського акселератору EIT InnoEnergy. Заявки приймаються до 18 березня включно, а міжнародний фінал та обрання переможця відбудеться 21 травня у Кракові, Польща.

Конкурс PowerUp! проходить у 24 країнах Центральної та Східної Європи. Організатори обиратимуть проекти, що пропонують рішення в наступних напрямках:

  • енергетика;
  • мобільність;
  • очищення повітря;
  • опалення;
  • «розумні міста»,
  • cleantech.

Заявка від аплікантів повинна містити підтвердження працездатності їхнього продукту або зразок прототипу. Стартапи, що будуть відібрані до участі в конкурсі, проходитимуть тренування в bootcamp.

Цього року конкурс cleantech-рішень проходить вже вп’яте, його ініціює InnoEnergy – одна з організацій Європейського інституту інновацій та технологій (EIT), яка просуває інновації, підприємництво та освітні ініціативи у галузі сталої енергетики. Подати заявку можна на сайті конкурсу.

ЧИТАЙТЕ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ CLEANTECH:

Інвестори чекають на українські компанії в Гаазі — стати учасником GES 2019 можна до 1 березня

Нова можливість для українських компаній, які шукають зовнішнього інвестування — участь в Global Entrepreneurship Summit. Захід відбудеться 4-5 червня в Гаазі, Нідерланди, за підтримки голландського та американського урядів.

Організатори чекають на заявки від компаній, які готові брати участь в пітчингу для залучення інвестицій. Тематика цьогорічного саміту:

  • сільське господарство/виробництво продуктів споживання;
  • підключеність;
  • енергія та енергетика;
  • охорона здоров’я;
  • водні ресурси.

Підприємці зможуть продемонструвати свої інноваційні проекти безпосередньо зацікавленим інвесторам, представникам фондів, регуляторних органів, що розробляють стандарти й нормативні документи, експертам тощо.

Головна характеристика проекту, який обиратимуть для участі в саміті, — його готовність і придатність до масштабування на нові ринки всього світу. Заявку на участь можна подати до 1 березня. Проекти, що відповідають цьогорічній тематиці та пройдуть відбір, отримають відповідне повідомлення до 1 квітня.

Організатори компенсують участь в саміті та оплату житла, а транспортні витрати оплачують самі учасники. Більше деталей читайте на сайті заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Будемо кризовими менеджерами для планети» — як українська команда вийшла до світового фіналу конкурсу з екологічного права

Українська команда пройшла до фіналу міжнародного конкурсу International Environmental Moot Court Competition, який щорічно організовує Стетсонський Університет, США. Конкурсанти братимуть участь в навчальному судовому процесі з екологічного права, тематикою якого цьогоріч стане використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), Паризька кліматична угода та протидія зміні клімату.

Зараз студентський проект готується до захисту своєї позиції на міжнародному рівні та шукає партнерів для організації подорожі. Редакція Greencubator, тим часом, розпитала команду про те, як українська молодь долучається до вивчення екологічного права та що відбуватиметься в Стетсонському університеті вже цього квітня.

Про конкурс і те, як на нього потрапила українська команда

Євгенія Нестеренко, тренерка команди, студентка 6 курсу магістратури міжнародного права навколишнього середовища та природних ресурсів:

— Повна назва — «Змагання з міжнародного екологічного права ім. Дж. Б. Стетсона», якщо простіше, то це єдиний навчальний судовий процес з екологічного права у світі. Щорічно тематикою справ у цьому змаганні обирають найбільш нагальні, але неврегульовані питання у міжнародному праві, що загрожують екології окремих регіонів та планети в цілому.

Анастасія Журавель, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного права:

— В світовій спільноті конкурс вважається генератором ідей. Для того, щоб молодь досліджувала проблематику теми, з якої поки не знайшли вирішення; або ж для дослідження проблем, яких ще немає, але через зміну клімату вони можуть виникнути найближчим часом.

Каріна Олійніченко, учасниця команди, студентка 3 курсу відділення міжнародного права:

— Екологічне право є особливим. Про нього багато хто не чув, але це не означає, що воно не варте уваги. Ви не бачите як помирають кити, але це важливо. Ви не бачите, як знищують тропічні ліси, але це теж дуже важливо для людства. Від викидів CO2 з заводів страждають ескімоси, тому що двоокис переноситься на полюси. Тобто, викиди на континенті створюють проблеми в іншому кінці планети і страждають люди, які цих заводів в очі не бачили.

Анастасія Синиця, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного регіонознавства:

— Щоб виграти регіональний раунд конкурсу ми написали дуже класний меморандум 🙂 Ми запропонували неординарне рішення: не лише юридичне вирішення проблеми, але й технічне, а ще — економічний план для подолання бідності на островах за рахунок розподіленої генерації енергії. До того ж, ми оцінили потенціал та можливість сонячних станцій в цьому кейсі.

Олексій Волошин, тренер, магістр міжнародного права регулювання міжнародної торгівлі:

— Цьогорічна тема конкурсу змушує нас креативити на повну: одна з країн за рахунок ресурсів океану (водоростей) хоче досягти цілей Паризької угоди. Але так вона шкодить біорізноманіттю, і ми намагались знайти баланс у позиціях країн. Ми навіть приводили реальні розрахунки використання енергії водоростей для справи, дивилися на неї набагато ширше. Ми намагались знайти здоровий баланс сильних юридичних аргументів і фактів справи.

Євгенія Нестеренко: цікава історія, як конкурс з’явився в Україні. Свого часу моя викладачка, професор Інституту міжнародних відносин Марина Медведева, започаткувала спеціалізацію «міжнародне право захисту навколишнього середовища». Ще 2009 року її студентки Ліза Баданова та Марія Бездєнєжна (разом з викладачкою у якості тренера) взяли участь в конкурсі. Це була перша заявка з Європи і регіональні раунди до того не проводилися, не рахуючи окремий регіональний раунд Об’єднаного Королівства. Письмова робота (меморандум) українок отримала схвальні відгуки, їх відразу запросили на міжнародний етап, де вони дійшли до 1/4 фіналу в усних раундах. Студентки також взяли на себе добровільне зобов’язання організувати європейський регіональний раунд в Україні, що і продовжують робити, з 2010 року.

Євгенія Нестеренко не тільки тренує, але й безпосередньо організовує участь української команди в міжнародному конкурсі

Як почали займатися кліматичною політикою?

Євгенія Нестеренко: про нашу команду можна сказати, що не ми зайнялися екологією, а вона — нами. Кожен і кожна в певний момент зрозуміли, що екологічна тематика — це те, чим би хотілося займатися, не зважаючи на труднощі.

Я вже кілька років займаюся Стетсонським муткортом і цього року збиралася відпочити від нього. Однак, мені зателефонувала Настя, одна з учасниць, і сказала, що треба зібрати команду з людей, які будуть справжніми енергоґіками. Виявилося, що тема цього року — Паризька угода і улюблені ВДЕ, тому відмовитися я не змогла 🙂

Анастасія Синиця: я працюю в проектах DiXi Group і вже намагаюся розібратися з технічною частиною енергетики, хоча це взагалі не пов’язане з тим, що я вивчаю, бо маю стати країнознавцем. Якось для себе я вирішила, чому б не загрузнути ще й в дотичну галузь права. Побачила тематику про ВДЕ в конкурсі і була впевнена, що з цим кейсом ми впораємося відмінно.

Мережа екоактивістів — це як об’єднана енергосистема України. Працює тільки якщо всі її ланки активні. Як виявилося, ми — цікавий мікс змінотворців, у всіх сферах у нас є «свої люди», такий собі нетворкінг для екології. Ми змогли скоординувати всі свої ресурси, щоб дістати важливу для нас інформацію, яка відсутня в інтернеті.

Анастасія Журавель: з того самого моменту, коли я вперше ознайомилася з документами конкурсу, а саме, судовою справою, я подумала: «Цей шлях не буде легким». Але жодного дня я не пошкодувала, що доєдналася. Вирішувати одну з найскладніших екологічних проблем, шукати рішення, яке разом із тобою шукає весь світ — це надихає, розширює межі розуміння. Схоже на величезний трамплін та є, без сумніву, найзахопливішою студентською пригодою!

Каріна Олійніченко: ніколи не планувала брати участь в Moot Court саме з екологічного права, але я завжди мріяла побачити китів 🙂 Через глобальне потепління моя зустріч з ними може ніколи і не відбутися. Тому вирішила допомогти Землі залишитися Землею, приєднатися до руху екоактивістів і уможливити здійснення своєї мрії.

Олексій Волошин: я приєднався до команди, коли вже побачив її повний склад. Мене надихають ці активні люди, я знаю Євгенію з першого курсу, доволі довго знайомий з Настею Синицею. Ми всі є екоактивістами нашого інституту (Інституту міжнародних відносин — прим. ред.). З Женею ми самі ініціювали вивчення міжнародного екоправа ще на 4 курсі. А зараз майже уся команда — це частина «зелених» змін, це так заряджає! Ти знаєш, що ці люди щиро вірять в «зелені» ідеї і вони зроблять наш виступ на міжнародному конкурсі на найвищому рівні.

Навіщо брати участь в американському фіналі?

Анастасія Журавель: на змаганні будуть присутні науковці та дослідники в екологічних галузях, яким ми продемонструємо, що Україна теж хоче долучитися до справи збереження планети.

Безпосередньо для нас це стане практичним досвідом з комунікації з екологічними активістами світу щодо вирішення кліматичних проблем, правильного впровадження в дію Паризької угоди тощо. Бо від підвищення температури на Землі нікуди не сховатися, хіба переїхати на Марс, якщо ви друг Ілона Маска. Якщо ж вам так не пощастило, тоді — ви друг Альберта Гора і треба боротися хоча б за самих себе.

Євгенія Нестеренко: в Україні малий відсоток людей займається екологією. В нас майже відсутня культура того, щоб за збереження навколишнього середовища боролися, як за життя людини. Але ж це також боротьба за людей, за майбутнє покоління. Хочемо навчитися цієї культури в більш розвинених країн і перенести їхній досвід на практику в нас.

Після повернення з конкурсу плануємо організувати курс практичних лекцій, де будемо розповідати про досвід наших друзів. Ми віримо, що кожен може робити зміни окремо, а потім повести за собою інших людей. Бо такі активісти показують, що можна жити по-іншому, не шкодячи ні природі, ні собі.

Анастасія Синиця: в студентському гуртожитку нашого університету ми зробили станцію сортування сміття. Тому, перші кроки до популяризації на місцевому рівні вже є 😉 Чому б не спробувати тепер зробити щось корисне на рівні містечок та міст?

Каріна Олійніченко: звісно, нам хочеться виграти. Для нас це був би хороший поштовх в розвитку та імплементації екологічного права в Україні.

Про «слабкі ланки» екологічного руху

Анастасія Журавель: найголовніша перешкода для нас у підготовці до конкурсу – немає потрібної літератури, доступу до іноземних бібліотек. Тому для участі в конкурсі ми використовували свої робочі та дружні зв’язки, аби знайти потрібні матеріали. З практичною частиною роботи багато допомагали інститутські викладачі.

Ми нове покоління. В нас інші стандарти бачення власного майбутнього. Для чутного масштабу не вистачає змін, які робляться локально. Втім, потрібно діяти спільно з іншими країнами. З цим погоджуються наші європейські колеги з різних університетів. Ми хочемо стати частиною міжнародного екологічного руху і хочемо досягти синергії в цьому. Тільки локально проблеми не вирішуються.

Олексій Волошин: є затверджена рамкова конвенція про зміну клімату. В документах про євроінтеграцію України в одному з розділів є екологічні та енергетичні питання. Нам потрібно правильно гармонізувати українське право з міжнародними нормами.

Каріна Олійніченко: потрібно дивитися на планету в цілому і розглядати її як єдиний організм. В екології немає кордонів, як і в зміни клімату. Тому і діяти потрібно глобально, бо вже пізно намагатися стабілізувати ситуацію на місцях. Так ми зможемо змінити вже укладені угоди, ставлення людей до того, що відбувається навколо, побудувати мережу лідерів.

Якого результату прагне досягти команда?

Євгенія Нестеренко: окрім того, що ми працюємо і навчаємось, ще й вирішили взяти на себе відповідальність за розвиток екологічного напрямку в Україні. Усі наші знайомі, хто працює з екологією, показують своїм прикладом, що це — самовіддана праця. Ти можеш одночасно розвиватися як спеціаліст і популяризувати не дуже відому поки що в Україні сферу. Власне, це ми і хочемо змінити.

Анастасія Синиця: ми вчимося бути кризовими менеджерами для планети. Цікаво опановувати сферу, яка мені була раніше не знайома і не близька. Я не займалася правом і перший час було складно. Однак, працюючи в команді, я зрозуміла важливість саме такої роботи.

Олексій Волошин: наша ціль — не залишати ідеї проектів тільки на папері, а й реалізовувати їх. Коли знаходиш неочевидне рішення проблеми, то можеш вважати себе практично винахідником.

Команда шукає партнерів для участі у фіналі, що відбудеться 11-13 квітня 2019 року в США. З питань співпраці звертайтесь до Євгенії Нестеренко janenesterenko@gmail.com
Номер картки для підтримки проекту 4149439300149568 («ПриватБанк»)