«Пробач, сонечко» — Верховна Рада виправила негативні наслідки поправки 24 для домашніх СЕС

Верховна Рада 11 липня 2019 року прийняла за основу і вцілому законопроект № 10357, яким відмінила норми, що обмежували права споживачів і проз’юмерів на встановлення домашніх сонячних електростанцій та їх підключення за «зеленим» тарифом.  

Законопроект № 10357 підтримали споживачі та проз’юмери, працівники галузевого бізнесу, оскільки він захищає інтереси майбутніх власників домашніх СЕС, а також 8800 українських домогосподарств, які вже інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Головні позитивні зміни законопроекту № 10357:

  • він розблоковує підключення новозбудованих СЕС до загальної мережі;
  • відміняє умову встановлення домашніх СЕС, які працюють за «зеленим» тарифом, лише на капітальних спорудах;
  • встановлює максимальну потужність домашніх СЕС до 30 кВт.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, учасник Спілки активних споживачів та проз’юмерів:

«— Сьогодні важливий день не лише тому, що спільнота активних споживачів та проз’юмерів добилась відміни шкідливої для розподіленої генерації «Правки 24». Рішення Верховної Ради показує те, що політики можуть прислухатись не лише до лобістів великих компаній, але й до організованих груп громадян. Саме так, спільними зусиллями, малі учасники ринку повинні відстоювати власні інтереси та доносити свою позицію до полісі-мейкерів.»

Нагадаємо, поправка 24 до законопроекту 8449-д через посилання на неіснуюче визначення «капітальна споруда» унеможливлювала підключення домашніх СЕС за «зеленим» тарифом для тисяч українців. Крім того, ця ж поправка поставила під загрозу виплати за вироблену електроенергію домашніми СЕС тим власникам, які їх встановили до набрання чинності законопроектом 8449-д.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Громадські організації закликають кандидатів у депутати підтримати Порядок денний екологічної безпеки

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки. Серед організацій, що підтримали дану ініціативу, є і Greencubator. 

У чому проблема?

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.

За роки незалежності в Україні так і не була створена система контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища, не налагоджена міжвідомча взаємодія між Мінприроди, МОЗ та Міносвіти. Також, відсутня системна та багаторівнева екологічна просвіта — все разом це призвело до забруднення довкілля України та погіршення суспільного здоров’я.  

Що цікавить виборців?

В той же час, населення починає перейматися темою екологічної безпеки: 46,5% українців відзначають, що наявність в програмах політичних партій чітких положень щодо питань охорони довкілля та сталої енергетики точно або скоріше б вплинула на їх вибір при голосуванні, — такі цифри наводить Київський міжнародний інститут соціології, який на замовлення Програми розвитку ООН в Україні проводив опитування жителів України щодо питань охорони довкілля та ощадливого використання енергоресурсів. 25,3% українців вважають, що саме законодавча влада має найбільший вплив на вирішення екологічних питань в Україні. 

З огляду на все вищезазначене, громадські організації закликають майбутніх депутатів передбачити вирішення наступних екологічних проблем та надати відповіді на наступні критично важливі питання:

1. Забезпечити реалізацію цілей сталого розвитку в Україні

Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як має намір створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 

Сьогодні українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі, за даними ресурсу Global Energy Statistical Yearbook, та не відповідає цілям сталого розвитку. 

2. Прискорити виконання вимог та заходів глави «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацією з ЄС

Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

Наразі зірвані строки імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, більше половини завдань напрямку «навколишнє середовище» не прийняті або прийняті з суттєвими порушеннями строків, — порахували у «Європейській правді».

3. Захистити природні ресурси від споживацького ставлення промислово-фінансових груп та монополій

Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси — ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 

В Україні й досі активно діють та збільшуються неоголошені монополії, а споживацьке ставлення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. 

4. Провести якісну реформу природоохоронних контролюючих органів

Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, щоб забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю? 

Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнано навіть на державному рівні, але реформа природоохоронного контролю провалена.

5. Забезпечити ефективну дозвільну систему

Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?

Такі зміни унеможливлять ведення прибуткового бізнесу чиновниками, на який перетворюється видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля.

6. Захистити кошти екоподатків від неефективного використання та посягання забруднювачів.

Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Великі промислові гравці кілька років використовують аргумент неефективного управління коштами для лобіювання ідеї повернення екоподатків забруднювачам.

Коаліція неурядових громадських організацій, зі свого боку, готова долучитися до обговорення екологічного порядку денного з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів.

Коаліція неурядових громадських організацій — це:

  • Ініціативна група “Save Dnipro”
  • ГО “Платформа Громадський Контроль”
  • МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)
  • “Батарейки, здавайтеся!”
  • ГО “Україна без сміття”
  • Transparency International Ukraine
  • UAnimals
  • Екодія
  • Greencubator
  • ГО “Ініціативна група “Разом!”
  • ГО “Єдина Планета”
  • Українська кліматична мережа
  • ГО “Екоклуб”
  • ГО “Екосфера”
  • ЕГО “Зелений Світ”
  • ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
  • ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт””
  • ГО “Екосенс”
  • ГО “Зелений рух” Миколаївщини Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
  • ГО “Зелена генерація”
  • ГО “Дзига”

Джерело: ecoagenda2019.org.ua

Економічними стимулами, а не тотальними заборонами — фахівці з енергетики розробили альтернативу «поправці 24»

Спілка Активних Споживачів і Проз’юмерів разом з Українською асоціацією відновлюваної енергетики розробили технічний законопроект, який дозволить вирішити проблеми малих домашніх СЕС, спричинені прийняттям законопроекту 8449-д.

Раніше ми роз’яснювали наслідки затвердження цього закону в окремому матеріалі. Тепер фахівці та активні громадяни закликають народних депутатів внести розроблений ними законопроект, та прийняти його якомога швидше.

Що змінює цей законопроект?

Альтернативний проект дозволить до кінця цього року завершити та отримати «зелений» тариф для домадніх СЕС за правилами, які діяли до сумнозвісної поправки 24. Саме такої прогнозованості державної політики не вистачає ринку.

Законопроектом з 2020 року впроваджується пріоритетне стимулювання домашніх СЕС потужністю до 10 кВт. Цього прагнуть прибічники малої розподіленої генерації, яка не переобтяжує електричні мережі.

Також, з 2020 року впроваджується можливість будувати більші домашні СЕС без обмеження місця розташування – до 50 кВт. Щоб цим не зловживали шахраї, «зелений» тариф пропонується знизити на 20% від чинної редакції закону. Кожен зможе самостійно вирішувати, коли і де йому вигідно збудувати домашню СЕС. Розробники цього документу пропонують діяти економічними стимулами, а не тотальними заборонами.

Законопроект також має технічне рішення проблеми встановлення НКРЕКП «зелених» тарифів як для «старих», так і для нових домашніх СЕС/ВЕС і комбінованих домашніх СЕС+ВЕС, яка виникла після прийняття поправки 24.

Закликаємо до поширення цього законопроекту!

 

«Поправка 24» і домашні сонячні станції — роз’яснення та інструкція з виживання від Greencubator

25 квітня Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект № 8449-д, що мав би забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Закон розроблявся перш за все для регулювання роботи великих виробників електроенергії з ВДЕ. Натомість деякі внесені поправки унеможливлять розвиток домашніх сонячних станцій і негативно вплинуть на розвиток розподіленої генерації в Україні в цілому. Адже фундаментом глобального переходу до «зеленої» енергетики є принцип 3D: Decentralization, Decarbonization, Digitalization. Один з них, децентралізацію, український парламент суттєво підкосив.

Чому ми оцінюємо щойно прийняті норми саме так і як пропонуємо протидіяти? Роз’яснює Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator

Про що йдеться

«Поправка 24», напевно, стане загальною назвою для всіх законодавчих норм, що блокують розвиток генерації з ВДЕ, аргументуючи це «благими намірами». Норма закону вимагає, щоб сонячні електростанції домогосподарств, що отримують «зелений тариф», були розташовані винятково на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.

На практиці це означає, що мало хто з українців зможе встановити собі станцію понад 10 кВт (при дозволеній максимальній потужності домашньої СЕС 30 кВт), оскільки дахові конструкції приватних будинків здебільшого просто не вмістять потужніші конструкції. Законом, щоправда, максимальна потужність збільшена до 50 кВт, що є кроком на зустріч розвитку домашньої генерації, але за умови дії заборони на наземні станції ця норма втрачає свій позитивний ефект.

Суто технічна примітка: щоб розмістити сонячну електростанцію потужністю 30 кВт потрібно від 200 м2. Чи в багатьох українців ми бачили дах будинку із такою площею? Тому норма про збільшення потужності для домогосподарства до 50 кВт дуже нагадує казку про лисицю й журавля — формально запропоноване «покращення» на практиці не можна використати.

Навіщо затвердили поправку?

Треба зазначити, що в законопроекті є і досить прогресивні норми щодо підтримки і розвитку великої генерації. Зокрема, спрощується процедура встановлення малих станцій потужністю до 150 кВт для бізнесу, що може призвести до появи нового класу проз’юмерів серед бізнесу.

Але ключова помилка, на думку експертів, полягає в тому, що законодавець спробував одним нормативним актом врегулювати і малу, і велику генерацію. При цьому, приділивши останній увагу за «залишковим принципом». Так, упорядкування проведення цінових «зелених» аукціонів значно пришвидшить модернізацію всієї галузі. Однак, в законі залишається велика кількість протиріч, зокрема стосовно малої генерації, що може негативно вплинути на її розвиток.

Втім, поправка 24 стосується іншої сфери, а саме, малої домашньої генерації енергії від СЕС. Аргументація авторів поправки (ініціатором нововведення є народний депутат Олександр Домбровський, Член депутатської фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»), полягає у боротьбі з недобросовісними власниками СЕС. Вже зафіксовано випадки, коли підприємці купують цілі вулиці у закинутих селах і підключають там гірлянди «домашніх» СЕС. Вони використовують інструмент для підтримки домашніх проз’юмерів щоб уникнути ліцензування. За нашими даними, поправку запропонувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості і лише формально була внесена головою Комітету.

Втім, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки слід було обговорити з експертами ринку альтернативні інструменти, які б не обмежували інтереси добросовісних власників СЕС. Не допустити зазначених вище зловживань можна зовсім іншими способами, а от карати всіх українців, що хочуть встановити сонячні електростанції за зловживання окремими індивідами — невірна та шкідлива практика. Розподілена мала генерація електроенергії з ВДЕ повинна розвиватися без штучних обмежень з боку держави, оскільки вона є необхідною складовою безвуглецевої «зеленої» економіки майбутнього.

Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator, закликає об’єднуватися для ефективного захисту прав проз’юмерів

Статистика українських домашніх СЕС

За даними Держенергоефективності, на сьогодні 8850 українських сімей встановили домашні СЕС потужністю до 30 КВт та інвестували в місцеву генерацію 180 млн євро. Майже 1400 домашніх СЕС з’явилися лише за I квартал 2019 року. І хоча попит на встановлення домашніх СЕС зростає в Україні постійно, ринок все ще дуже малий: зазначена цифра складає лише 0,1% від загальної кількості домогосподарств (всього їх 6,5 млн).

Власники домашніх СЕС — це звичайні громадяни України, що підтримують розподілену генерацією грошима зі своїх родинних бюджетів. Вони вже стали проз’юмерами, тобто, одночасно і споживачами, і виробниками електроенергії. Решту українців не потрібно позбавляти такої можливості, але саме це станеться зі вступом в силу поправки 24.

Що робити далі?

Отже, зміни до законопроекту № 8449-д, що різко обмежують можливість українців долучитись до розподіленої генерації електроенергії, затверджені. У випадку вступу їх в силу, українці не матимуть права встановлювати домашні електростанції на своїх приватних земельних ділянках. Нововведення грають на користь монополістам ринку, радують вугільне лобі й тішать застарілі обленерго.

Але є чимала кількість громадян, чиї права та законні інтереси постраждали від поправки 24. Ми закликаємо всіх долучитися до створення членської організації, що буде захищати інтереси малих виробників електроенергії, активних споживачів, проз’юмерів, адептів ВДЕ в Україні. Сформуємо єдиний спільний ресурс для впливу на органи влади, що визначають політику в сфері енергетики. І так, всі учасники будуть самі оплачувати діяльність своїми внесками. Напряму зацікавлені в протидії «поправці 24» та іншим подібним законам:

  • майже 9000 власників вже встановлених домашніх СЕС;
  • українці, які планують долучитися до розподіленої генерації з ВДЕ;
  • працівники в бізнесах, що встановлюють домашні електростанції,
  • а також працівники банків, що фінансують такі проекти,  — вони втратили десятки тисяч клієнтів в угоду монопольним інтересам.

За енергетичні права доведеться боротися, а коли об’єднаються десятки й сотні тисяч свідомих споживачів — побачимо, на що вони здатні. Готових долучитися просимо залишати свої контакти в спеціальній формі.

ГО закликають кандидатів у Президенти озвучити Екологічний порядок денний

Коаліція неурядових громадських організацій розробила Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України. Серед 17 організацій, що опікуються довкіллям та підтримали дану ініціативу, є і Greencubator.

Президент України є гарантом Конституції, якою визначено право громадян на довкілля, безпечне для життя та здоров’я. Однак, жоден з кандидатів поки що не озвучив свого чіткого плану щодо протидії та адаптації до зміни клімату на державному рівні. Тож активісти з громадських організацій сформували перелік нагальних екологічних проблем і закликають кандидатів озвучити відповіді на головні питання:

  1. Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?
  2. Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?
  3. Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?
  4. Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?
  5. Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?
  6. Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?
  7. Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?
  8. Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

Представники громадських організацій закликають кандидатів публічно зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Також, декларують свою готовність брати участь в обговоренні екологічних політик з кандидатами.

Більше про екологічний порядок денний можна дізнатися на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Будемо кризовими менеджерами для планети» — як українська команда вийшла до світового фіналу конкурсу з екологічного права

Українська команда пройшла до фіналу міжнародного конкурсу International Environmental Moot Court Competition, який щорічно організовує Стетсонський Університет, США. Конкурсанти братимуть участь в навчальному судовому процесі з екологічного права, тематикою якого цьогоріч стане використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), Паризька кліматична угода та протидія зміні клімату.

Зараз студентський проект готується до захисту своєї позиції на міжнародному рівні та шукає партнерів для організації подорожі. Редакція Greencubator, тим часом, розпитала команду про те, як українська молодь долучається до вивчення екологічного права та що відбуватиметься в Стетсонському університеті вже цього квітня.

Про конкурс і те, як на нього потрапила українська команда

Євгенія Нестеренко, тренерка команди, студентка 6 курсу магістратури міжнародного права навколишнього середовища та природних ресурсів:

— Повна назва — «Змагання з міжнародного екологічного права ім. Дж. Б. Стетсона», якщо простіше, то це єдиний навчальний судовий процес з екологічного права у світі. Щорічно тематикою справ у цьому змаганні обирають найбільш нагальні, але неврегульовані питання у міжнародному праві, що загрожують екології окремих регіонів та планети в цілому.

Анастасія Журавель, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного права:

— В світовій спільноті конкурс вважається генератором ідей. Для того, щоб молодь досліджувала проблематику теми, з якої поки не знайшли вирішення; або ж для дослідження проблем, яких ще немає, але через зміну клімату вони можуть виникнути найближчим часом.

Каріна Олійніченко, учасниця команди, студентка 3 курсу відділення міжнародного права:

— Екологічне право є особливим. Про нього багато хто не чув, але це не означає, що воно не варте уваги. Ви не бачите як помирають кити, але це важливо. Ви не бачите, як знищують тропічні ліси, але це теж дуже важливо для людства. Від викидів CO2 з заводів страждають ескімоси, тому що двоокис переноситься на полюси. Тобто, викиди на континенті створюють проблеми в іншому кінці планети і страждають люди, які цих заводів в очі не бачили.

Анастасія Синиця, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного регіонознавства:

— Щоб виграти регіональний раунд конкурсу ми написали дуже класний меморандум 🙂 Ми запропонували неординарне рішення: не лише юридичне вирішення проблеми, але й технічне, а ще — економічний план для подолання бідності на островах за рахунок розподіленої генерації енергії. До того ж, ми оцінили потенціал та можливість сонячних станцій в цьому кейсі.

Олексій Волошин, тренер, магістр міжнародного права регулювання міжнародної торгівлі:

— Цьогорічна тема конкурсу змушує нас креативити на повну: одна з країн за рахунок ресурсів океану (водоростей) хоче досягти цілей Паризької угоди. Але так вона шкодить біорізноманіттю, і ми намагались знайти баланс у позиціях країн. Ми навіть приводили реальні розрахунки використання енергії водоростей для справи, дивилися на неї набагато ширше. Ми намагались знайти здоровий баланс сильних юридичних аргументів і фактів справи.

Євгенія Нестеренко: цікава історія, як конкурс з’явився в Україні. Свого часу моя викладачка, професор Інституту міжнародних відносин Марина Медведева, започаткувала спеціалізацію «міжнародне право захисту навколишнього середовища». Ще 2009 року її студентки Ліза Баданова та Марія Бездєнєжна (разом з викладачкою у якості тренера) взяли участь в конкурсі. Це була перша заявка з Європи і регіональні раунди до того не проводилися, не рахуючи окремий регіональний раунд Об’єднаного Королівства. Письмова робота (меморандум) українок отримала схвальні відгуки, їх відразу запросили на міжнародний етап, де вони дійшли до 1/4 фіналу в усних раундах. Студентки також взяли на себе добровільне зобов’язання організувати європейський регіональний раунд в Україні, що і продовжують робити, з 2010 року.

Євгенія Нестеренко не тільки тренує, але й безпосередньо організовує участь української команди в міжнародному конкурсі

Як почали займатися кліматичною політикою?

Євгенія Нестеренко: про нашу команду можна сказати, що не ми зайнялися екологією, а вона — нами. Кожен і кожна в певний момент зрозуміли, що екологічна тематика — це те, чим би хотілося займатися, не зважаючи на труднощі.

Я вже кілька років займаюся Стетсонським муткортом і цього року збиралася відпочити від нього. Однак, мені зателефонувала Настя, одна з учасниць, і сказала, що треба зібрати команду з людей, які будуть справжніми енергоґіками. Виявилося, що тема цього року — Паризька угода і улюблені ВДЕ, тому відмовитися я не змогла 🙂

Анастасія Синиця: я працюю в проектах DiXi Group і вже намагаюся розібратися з технічною частиною енергетики, хоча це взагалі не пов’язане з тим, що я вивчаю, бо маю стати країнознавцем. Якось для себе я вирішила, чому б не загрузнути ще й в дотичну галузь права. Побачила тематику про ВДЕ в конкурсі і була впевнена, що з цим кейсом ми впораємося відмінно.

Мережа екоактивістів — це як об’єднана енергосистема України. Працює тільки якщо всі її ланки активні. Як виявилося, ми — цікавий мікс змінотворців, у всіх сферах у нас є «свої люди», такий собі нетворкінг для екології. Ми змогли скоординувати всі свої ресурси, щоб дістати важливу для нас інформацію, яка відсутня в інтернеті.

Анастасія Журавель: з того самого моменту, коли я вперше ознайомилася з документами конкурсу, а саме, судовою справою, я подумала: «Цей шлях не буде легким». Але жодного дня я не пошкодувала, що доєдналася. Вирішувати одну з найскладніших екологічних проблем, шукати рішення, яке разом із тобою шукає весь світ — це надихає, розширює межі розуміння. Схоже на величезний трамплін та є, без сумніву, найзахопливішою студентською пригодою!

Каріна Олійніченко: ніколи не планувала брати участь в Moot Court саме з екологічного права, але я завжди мріяла побачити китів 🙂 Через глобальне потепління моя зустріч з ними може ніколи і не відбутися. Тому вирішила допомогти Землі залишитися Землею, приєднатися до руху екоактивістів і уможливити здійснення своєї мрії.

Олексій Волошин: я приєднався до команди, коли вже побачив її повний склад. Мене надихають ці активні люди, я знаю Євгенію з першого курсу, доволі довго знайомий з Настею Синицею. Ми всі є екоактивістами нашого інституту (Інституту міжнародних відносин — прим. ред.). З Женею ми самі ініціювали вивчення міжнародного екоправа ще на 4 курсі. А зараз майже уся команда — це частина «зелених» змін, це так заряджає! Ти знаєш, що ці люди щиро вірять в «зелені» ідеї і вони зроблять наш виступ на міжнародному конкурсі на найвищому рівні.

Навіщо брати участь в американському фіналі?

Анастасія Журавель: на змаганні будуть присутні науковці та дослідники в екологічних галузях, яким ми продемонструємо, що Україна теж хоче долучитися до справи збереження планети.

Безпосередньо для нас це стане практичним досвідом з комунікації з екологічними активістами світу щодо вирішення кліматичних проблем, правильного впровадження в дію Паризької угоди тощо. Бо від підвищення температури на Землі нікуди не сховатися, хіба переїхати на Марс, якщо ви друг Ілона Маска. Якщо ж вам так не пощастило, тоді — ви друг Альберта Гора і треба боротися хоча б за самих себе.

Євгенія Нестеренко: в Україні малий відсоток людей займається екологією. В нас майже відсутня культура того, щоб за збереження навколишнього середовища боролися, як за життя людини. Але ж це також боротьба за людей, за майбутнє покоління. Хочемо навчитися цієї культури в більш розвинених країн і перенести їхній досвід на практику в нас.

Після повернення з конкурсу плануємо організувати курс практичних лекцій, де будемо розповідати про досвід наших друзів. Ми віримо, що кожен може робити зміни окремо, а потім повести за собою інших людей. Бо такі активісти показують, що можна жити по-іншому, не шкодячи ні природі, ні собі.

Анастасія Синиця: в студентському гуртожитку нашого університету ми зробили станцію сортування сміття. Тому, перші кроки до популяризації на місцевому рівні вже є 😉 Чому б не спробувати тепер зробити щось корисне на рівні містечок та міст?

Каріна Олійніченко: звісно, нам хочеться виграти. Для нас це був би хороший поштовх в розвитку та імплементації екологічного права в Україні.

Про «слабкі ланки» екологічного руху

Анастасія Журавель: найголовніша перешкода для нас у підготовці до конкурсу – немає потрібної літератури, доступу до іноземних бібліотек. Тому для участі в конкурсі ми використовували свої робочі та дружні зв’язки, аби знайти потрібні матеріали. З практичною частиною роботи багато допомагали інститутські викладачі.

Ми нове покоління. В нас інші стандарти бачення власного майбутнього. Для чутного масштабу не вистачає змін, які робляться локально. Втім, потрібно діяти спільно з іншими країнами. З цим погоджуються наші європейські колеги з різних університетів. Ми хочемо стати частиною міжнародного екологічного руху і хочемо досягти синергії в цьому. Тільки локально проблеми не вирішуються.

Олексій Волошин: є затверджена рамкова конвенція про зміну клімату. В документах про євроінтеграцію України в одному з розділів є екологічні та енергетичні питання. Нам потрібно правильно гармонізувати українське право з міжнародними нормами.

Каріна Олійніченко: потрібно дивитися на планету в цілому і розглядати її як єдиний організм. В екології немає кордонів, як і в зміни клімату. Тому і діяти потрібно глобально, бо вже пізно намагатися стабілізувати ситуацію на місцях. Так ми зможемо змінити вже укладені угоди, ставлення людей до того, що відбувається навколо, побудувати мережу лідерів.

Якого результату прагне досягти команда?

Євгенія Нестеренко: окрім того, що ми працюємо і навчаємось, ще й вирішили взяти на себе відповідальність за розвиток екологічного напрямку в Україні. Усі наші знайомі, хто працює з екологією, показують своїм прикладом, що це — самовіддана праця. Ти можеш одночасно розвиватися як спеціаліст і популяризувати не дуже відому поки що в Україні сферу. Власне, це ми і хочемо змінити.

Анастасія Синиця: ми вчимося бути кризовими менеджерами для планети. Цікаво опановувати сферу, яка мені була раніше не знайома і не близька. Я не займалася правом і перший час було складно. Однак, працюючи в команді, я зрозуміла важливість саме такої роботи.

Олексій Волошин: наша ціль — не залишати ідеї проектів тільки на папері, а й реалізовувати їх. Коли знаходиш неочевидне рішення проблеми, то можеш вважати себе практично винахідником.

Команда шукає партнерів для участі у фіналі, що відбудеться 11-13 квітня 2019 року в США. З питань співпраці звертайтесь до Євгенії Нестеренко janenesterenko@gmail.com
Номер картки для підтримки проекту 4149439300149568 («ПриватБанк»)

Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24

Верховна Рада продовжила дію пільг на ввезення електромобілів до 2022 року

Верховна Рада України продовжила пільговий режим для ввезення електромобілів – без акцизу та зі ставкою ПДВ 0% електромобілі можна буде ввозити до кінця 2022 року.

Пільговий режим стосується ввезення в Україну транспортних засобів, оснащених тільки електродвигунами. Відповідні норми передбачені в «бюджетному пакеті» (законопроект №9260), який парламент прийняв 23 листопада.

Введення в дію законодавчих норм сприятиме популяризації електромобілів і розвитку інфраструктури. В рамках програми «Кліматичних інноваційних ваучерів», яку в Україні реалізовує Greencubator, вже 5 компаній, що розвивають електромобільність в нашій країні, отримали підтримку міжнародних партнерів: Electrocars, «АвтоЕнтерпрайз», Go To-U, Charge Group, TOKA. Більше про програму та умови участі читайте на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Заборона Європарламенту: коли і чиїм коштом зникне одноразовий пластик

Європарламент проголосував за масштабну заборону використання одноразового пластику, який сьогодні формує понад 70% всього сміття у світовому океані. Заборона стосується товарів, для яких вже існує екологічна альтернатива: пластикові тарілки і ложки з виделками, соломинки і палички для вух — всі вони мають бути виключені з побуту жителів Євросоюзу до 2021 року.

Також передбачені нові зобов’язання для компаній, які вироблять пластик. Втім, безпосереднє втілення амбітних планів буде залежати від подальших дій на рівні окремих країн та від вміння влади і бізнесу знаходити спільну мову. Європейські законодавці хочуть додатково зобов’язати компанії відповідати і платити за пластикове сміття, від продукування якого вони не відмовляться. І саме ці положення, на думку оглядачів, спричинять найзапекліші дискусії під час обговорення нових норм у різних країнах. Розпочати процес національного узгодження заборони одноразового пластику планують якомога швидше, вже цього листопада.

Новий документ передбачає окремі вимоги до різних підприємств, чия продукція переважає серед сміття у світовому океані:

  • країни-учасниці ЄС повинні протягом наступних 12 років зобов’язати тютюнові компанії відшкодовувати до 80% вартості прибирання та переробки недопалків;
  • на черзі — виробники рибальського знаряддя, яких зобов’яжуть оплачувати як мінімум 50% вартості щорічного прибирання пластикових гачків, вудок тощо з морів та океанів. За підрахунками, понад чверть усього сміття на пляжах Європи складають загублені чи покинуті рибальські снасті, вони ж призводять до загибелі тисяч пташок, тюленів і китів щороку.
  • до 2025 року країни-учасниці ЄС повинні довести кількість перероблюваних пластикових пляшок до 90%, а витрати на збір і переробку таких відходів мають відшкодовувати виробники пляшок.

Додатково, в Європарламенті задекларували план по зменшенню використання інших пластикових предметів, які поки що не можна замінити більш дружніми до довкілля альтернативами, не менш ніж на чверть до 2025 року. Мова йде, в першу чергу, про контейнери для їжі та пакування для фаст-фуду.

Фредерік Ріс (Frederique Ries), представник ліберальних політичних сил Бельгії, що є відповідальним за законопроект, констатує, що проголосовані норми — це лише початок тривалої кампанії зі зменшення кількості сміття, яке забруднює світовий океан. Втім, законодавець переконаний, що сміливий план торуватиме шлях для послідовників у європейських країнах.

«— Це має велике значення для захисту морського середовища та зменшення витрат на боротьбу із забрудненням довкілля пластиковим сміттям. Такі витрати, за попередніми розрахунками, сягнуть 22 млрд євро до 2030 року.»

Україна також поступово переймається ідеями зменшення кількості одноразового пластику в побуті, а також переробкою відходів. Так, українська компанія Effa пропонує рішення для заміни одноразових пластикових зубних щіток в готелях біорозпадним аналогом — як розвивається проект на міжнародному ринку нам розповіли засновники стартапу.

Також ми писали про мобільний додаток «Сортуй», що допомагає користувачам вчитись грамотно поводитися з побутовими відходами. А український онлайн-сервіс Stock-Factory з обігу умовно проблемних товарів нещодавно виграв грант на розвиток у найбільшому світовому конкурсі «зелених» бізнес-ідей Climate Launchpad.

Окрім того, з’являються інші українські проекти із «зеленими» рішеннями для бізнесу, які отримують визнання й підтримку європейських партнерів через програму «Кліматичні інноваційні ваучери». Більше про цю ініціативу читайте в матеріалі: «Зелене світло для “зелених” інновацій».

Джерело: Independent