Підсумки кліматичного саміту COP26: що чекати та до чого готуватися українському бізнесу

Наприкінці листопада Greencubator організував онлайн-дискусію “COP26 – важливі підсумки для бізнесу” за результатами кліматичного саміту ООН у Глазго.
Екологічний експерт та консультант з питань обліку вуглецю та кліматичної політики Микола Шлапак, розповів як Кліматична конференція може вплинути на Україну та на які зміни чекати українському бізнесу.
Кліматична конференція COP26 у Глазго стала важливим етапом у боротьбі з кліматичними змінами.
Цей саміт став першим, на якому підсумували, що ж було зроблено для виходу з кліматичної кризи від моменту підписання у 2015 році головного регуляторного документа – Паризької кліматичної угоди.
Микола Шлапак виокремлює три основні блоки Кліматичного саміту.
Скорочення викидів CO2. Для утримання глобального потепління в рамках 1,5 градуса Цельсія потрібно скоротити викиди СО2 на 45% до 2030 року в порівнянні з 2010 роком і так само суттєво скорочувати інші викиди парникових газів. Тобто це досить кардинальні зміни, які вимагатимуть перебудови багатьох секторів економіки.
Питання адаптації до змін клімату. В рішеннях конференції відзначено, що адаптації приділяється недостатньо уваги. Скорочення викидів тягне за собою необхідність включати заходи з адаптації в інвестиційні проєкти — модернізацію інфраструктури і збільшення обсягу фінансування заходів з адаптації до змін клімату.
Кліматичне фінансування. Ще у 2009 році розвинуті країни світу пообіцяли щорічно до 2020 року виділяти $100 млрд для підтримки кліматичних дій у країнах, що розвиваються. Ця ціль поки що не була досягнута і фактично залишається предметом обговорень. Найближчі 5 років країни повинні збільшити фінансування. В перспективі навіть перевищити цей обсяг $100 млрд на рік.
Інший аспект кліматичного фінансування — це інвестиції. Експерт наголошує, що одна із великих заяв, яка прозвучала на Кліматичному саміті, стосувалася питання збільшення фінансування різноманітними фондами.
«Ця ініціатива об’єднує великі консалтингові компанії, які управляють інвестиціями, біржі, страхові компанії. Інвестори будуть шукати можливості для інвестицій саме в проєкти, які скорочують викиди парникових газів і, думаю, українські компанії в певній мірі це вже відчувають», – зазначив експерт.
На СОР26 європейські інвестиційні банки оголосили, що близько половини фінансування буде направлено на проєкти, що скорочують викиди парникових газів.
«Так само ЄБРР має свою методологію оцінки відповідності проєктів, які вони фінансують,цілям Паризької угоди. Тобто набагато легше буде залучити фінансування в проєкти, що скорочують викиди парникових газів і мають переваги для адаптації ніж навпаки, у проєкти, що призводять до збільшення викидів», – сказав Микола Шлапак.
Нагадуємо, що команда Greencubator реалізує грантовий проєкт «Кліматичні Інноваційні Ваучери» ініційований ЄБРР за фінансової підтримки ЄС. Це доступ до грантових ресурсів до 50 тисяч євро для компаній, які розробляють або впроваджують сталі та дружні до довкілля технології. У 2021 році 6 українських та 4 білоруські компанії вже отримали Ваучери. А 17 січня 2022 року стартує нова хвиля відбору в Україні. Більше можна дізнатися тут: https://climate.biz/.
Наслідки COP26 для бізнесу
Український бізнес вже відчуває певні зміни. Так, відповідно до чинного законодавства, великі підприємства повинні звітувати про викиди. І якщо великі підприємства зобов’язані це робити, то деякі середні та малі бізнеси за власною ініціативою вже публічно інформують про викиди на своїх підприємствах.
Проте українським МСБ також варто готуватися до звітування щодо шкідливих викидів. Для цього необхідно зробити приблизну оцінку їхніх обсягів викидів. Це особливо важливо для компаній, які надають послуги або виробляють продукти, що можуть стати частиною рішення проблеми викидів: технології, які пов’язані із скороченням викидів парникових газів, енергоефективністю, відновлюваними джерелами енергії. Можна очікувати, що для таких компаній буде з’являтися більше можливостей. Цим бізнесам потрібно думати як їх продукт чи послуга дозволяють скорочувати кількість викидів парникових газів.
Наслідки СОР26 для агробізнесу
Майже третина викидів в Україні пов’язані із сільським господарством, а саме. Значні обсяги викидів пов’язані із великою кількістю використання мінеральних добрив, палива сільськогосподарською технікою, а також зменшення вмісту органічного вуглецю в ґрунті.
На кліматичній конференції оголошено кілька ініціатив, що стосуються сільського господарства. Зокрема була прийнята декларація про, яка пов’язана з сталим землекористуванням і розвитком сталих практик сільського господарства до якої доєдналася і Україна. Вона спрямована на те, щоб запроваджувати або посилювати інструменти національної політики для сільського господарства.
Окремо була оголошена ініціатива щодо зниження викидів метану. Великою мірою вона стосується, наприклад, енергетичного сектору видобування та постачання природного газу. Але і в сільському господарстві є суттєві джерела викидів метану і ця ініціатива так само її покриває.
І третя ініціатива пов’язана із розвитком інноваційних технологій для сільського господарства спрямована на збільшення інвестицій у даний напрямок.
Державна політика. В Україні будуть з’являтися нові інструменти на підтримку кліматичних технологій і малий та середній бізнес теж може виграти від цього. Прикладом цього може бути підтримка органічного землеробства, органічних продуктів через механізми державних закупівель.
Якщо говорити більш загально то є кілька елементів кліматичної політики.
В першу чергу — це ціна на вуглець. Це є дійсно ефективним механізмом скорочення викидів, тому що це відображається на витратах підприємств і на рішеннях про ті чи інші інвестиції в Україні. Зараз існує податок на СО2 в структурі екологічного податку, але він не є інструментом кліматичної політики по своїй суті. Тому фактично його розмір складає 10 грн, що дозволяє збирати певні кошти до державного бюджету, але це не є фактором, який впливає на прийняття рішення щодо певних інвестицій.
Державне фінансування, яке може бути у формі інтеграції кліматичних аспектів системи державної підтримки для сільського господарства. В перспективі частина цих коштів може спрямовуватися саме на підтримку кліматичних технологій у сільському господарстві. Інший механізм державного фінансування – це державні закупівлі.
Відмова від вугілля. На СOP26 Україна, як й інші 40 країн, пообіцяла відмовитися від використання вугілля. Це передбачає відчутні прикладні кроки в рамках національної економіки, тобто масштабні програми економічної трансформації.
Дивіться повну дискусію “COP26 – важливі підсумки для бізнесу “на сторінці Greencubator