«Чіткий моніторинг викидів парникових газів дозволить правильно формувати подальшу політику» — Ірина Ставчук, Мінекоенерго

Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №0875 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Закон, вже підписаний президентом, спрямований на запровадження в Україні прозорого і коректного обліку викидів. Це, своєю чергою, є частиною зобов’язань України відповідно до міжнародного законодавства. У перспективі, чіткий облік дозволить оптимізувати оподаткування шкідливих викидів. 

Втім, до впровадження нових ставок податків потрібно затвердити підзаконні нормативно-правові акти, які безпосередньо визначатимуть порядок здійснення моніторингу й верифікації, а також подання звітності підприємствами. Про те, що означає прийняття Закону про моніторинг і Закону про озоноруйнівні речовини (законопроект №0874) для України ми розпитали Ірину Ставчук, заступницю міністра енергетики та захисту довкілля. Читайте її коментар: 

Про Закон

«— Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів дуже важливий для України. У нас діє податок на викиди парникових газів, який складає 10 грн/ т, але немає уніфікованої системи розрахунків. Тобто, всі підприємства, коли платять цей податок, розраховують викиди за своєю власною методикою.

Із запровадженням єдиного моніторингу з’явиться розуміння об’єму викидів, а ця інформація є важливою, щоб планувати подальшу політику. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми маємо запровадити систему торгівлі квотами, і для цього нам також потрібно дуже чітко розуміти актуальний об’єм викидів. Якщо підприємства не платять за викиди, а Мінекоенерго вже почне розподіляти квоти, буде дуже складно проаналізувати ситуацію в цілому і правильно розподілити квоти — ми просто не будемо знати, а які взагалі у підприємства реальні викиди. 

Тому нам потрібно спочатку запровадити систему моніторингу і верифікації викидів і зробити податок на викиди відчутним, щоб підприємства на нього зважали. Тоді, можливо, вони почнуть активніше впроваджувати нові cleantech-технології. Але починати потрібно з моніторингу і звітності.»

Про моніторинг викидів по-новому

«— Багато технічних моментів в законі не прописані, він доволі рамковий. Тому технічні деталі встановлюватимуть підзаконні нормативно-правові акти. Вони вже розроблені в Мінекоенерго. Цією нормативною базою на рівні уряду будуть запроваджені єдині методики і процедура, відповідно до якої підприємство формуватиме план моніторингу, методологію підрахунку викидів. Звіти, які будуть готувати підприємства, спочатку перевірятиме незалежний верифікатор, а потім вони надходитимуть до міністерства. 

У результаті впровадження Закону інформація про викиди від підприємств має стати прозорішою, чіткішою. Можливо, в перспективі впровадження моніторингу спричинить збільшення надходжень в бюджет. Тому що зараз підприємства рахують викиди за своїми власними методиками, і Мінекоенерго не знає, наскільки коректні ці підрахунки.

Додаткового, прописана адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.»

Про початок нової звітності

«— Закон набирає чинності протягом трьох місяців з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2021 року. З моменту набрання ним чинності потрібно буде прийняти всю нормативно-правову базу. Вона, в основному, готова, тому ми сподіваємося затвердити її максимум за наступні півроку — потрібно погодження відповідних виконавчих органів. З другого півріччя наступного року підприємства почнуть готувати плани моніторингу, а з початку 2021 року почнуть моніторити викиди за новим законом. 

Відповідно, на початку 2022 року ми отримаємо звітність (а вона має подаватися раз на рік) про викиди у 2021 році.»

Про озоноруйнівні речовини 

«— Другий прийнятий законопроект №0874 «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», насправді, мав бути прийнятий ще дуже давно. Адже він спрямований на виконання зобов’язань України за Монреальским Протоколом, затвердженим в 1985 році. У 2012 році щодо України було прийнято рішення про «non compliance» через відсутність імплементації необхідних статей і норм в національне законодавство. 

Закон передбачає створення реєстру операторів контрольованих речовин, а також фіксує вимоги про звітування суб’єктів господарювання щодо їх імпорту, експорту та використання. У подальшому це має стати основою для прогнозування потреби в холодоагентах для промисловості і поступовому скороченні їх споживання. 

Окремі акценти в документі зроблено на регулюванні імпорту та експорту речовин, контролі витоків. Йдеться про визначення процедури отримання частки національної квоти на імпорт та ліцензування імпорту/ експорту фторованих парникових газів. Це є частиною імплементації наших міжнародних зобов’язань. Вже на території України пріоритетними завданнями будуть моніторинг наявності витоків контрольованих речовин і, в перспективі, зменшення випадків їх потрапляння в атмосферу. Також формується простір відповідальності за недопущення потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.

У разі невиконання зазначених зобов’язань, виникає загроза вжиття до країни санкцій, зокрема, повної заборони постачання цих речовин з країн, що ратифікували Монреальський протокол. Враховуючи, що це зробили майже всі країни світу, для України, що залежить від імпорту, такі санкції матимуть відчутні негативні наслідки.»

Нове століття з новим пакуванням: як Бессарабський ринок переходить з пластику на папір

Бессарабський ринок переходить на паперову тару — про це офіційно повідомило керівництво ринку на святкуванні його 107-ої річниці. Таким чином КП «Бессарабський ринок» поступово готується до запровадження в Україні обмежень на одноразовий пластик, а продавці мають змогу обрати найзручніше «зелене» пакування.

Адміністрація ринку закупила кілька різновидів тари і поширила їх серед торгуючих підприємців. Перша партія невелика і включає п’ять видів: пакети (з ручками і без), стакани, контейнери, папір для обгортання, який тримає вологу, жир та запах. Це найактуальніші позиції, про які заявили продавці під час обговорень, тому до початкової партії увійшли саме вони. Речниця КП Яна Мірошник роз’яснює, що види тари змінюватимуться, а її ассортимент планують розширювати, коли продавці звикнуть і оберуть зручне пакування саме для їхнього товару.

Перша партія паперової тари від українських постачальників, яку керівництво ринку розповсюдило на пробу серед продавців

Поштовхом до «зеленого» рішення стало бажання підтримати глобальну ініціативу щодо захисту довкілля і підготуватися до майбутніх законодавчих змін:

Микола Ковальчук, директор КП «Бессарабський ринок»:
— Думки про перехід на паперову тару виникли у нас ще під кінець зими. А особливо після того, як з’явилась інформація, що у ВР зареєстровано три законопроекти щодо обмеження використання пластику (законопроекти №№ 9507, 9507-1, 9507-2, — прим. ред.). З того часу поступово працювали над цим питанням. Проводили наради з торгуючими, підбирали варіанти, які б відповідали вимогам ринку…

Торгуючі підтримали ініціативу. Є лише деякі побоювання, що пакети можуть рватися. Більшість продавців уже почали використовувати паперове пакування. Ініціатива гарна і потрібна, і всі ставляться до цього з розумінням.

Паперову тару керівництво замовило в українських постачальників. Підприємці ж вільні обирати: замовляти у КП «Бессарабський ринок» чи індивідуально, на свій розсуд. Також, адміністрація забезпечує продавців фірмовими наліпками з логотипом ринку.

Поки законодавчі норми щодо пластику не будуть прийняті, продавці можуть використовувати паперову тару за бажанням, у довільному форматі. Коли ж закон про обмеження пластику набуде чинності, адміністрація запровадить відповідні обов’язкові правила на ринку. Нагадаємо, громадські організації, що опікуються питаннями захисту довкілля, звернулися до майбутніх народних депутатів із закликом підтримати Порядок денний екологічної безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: прес-служба КП «Бессарабський ринок», фото: Facebook-сторінка ринку та стаття у Вікіпедії

У Києві відбудеться 42 Investment Summit, присвячений SaaS-індустрії

25 квітня у Києві відбудеться конференція для інвесторів 42 Investment Summit. Організатори планують зібрати понад 300 місцевих та міжнародних підприємців. Робочою мовою конференції буде англійська, а основний фокус — на SaaS-індустрію.

Бізнес-модель SaaS і підписка на сервіси змінила правила гри на міжнародному IT-ринку. Незалежно від того, де знаходиться компанія, вона може заробляти гроші й конкурувати з іншими на глобальному рівні. В Україні вже є успішні історії SaaS-компаній, представники яких також будуть присутні на заході. Учасники зможуть дізнатися про досвід інших, поділитися власними історіями, знайти партнерів і долучитися до SaaS-екосистеми.

Організатори заходу, Center42 та UNIT.City, чекають на:

  • керівників бізнесу ,
  • засновників стартапів,
  • інвесторів,
  • представників донорських організацій,
  • представників креативних індустрій,
  • фахівців, що планують створити власний бізнес
  • та інших зацікавлених.

Одна із цілей проведення конференції — залучити більше міжнародних підприємців та новий капітал до Києва. Подія відбудеться 25 квітня в UNIT.City, квитки можна придбати за посиланням. Промокод на знижку 15% — 42INVEST4GC.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Чому бізнес йде в «зелену» енергетику: дискусія на форумі Level Up Ukraine 2018

В рамках щорічного форуму Level Up Ukraine 2018 представники бізнесу, державного сектору, а також банківських установ обговорювали розвиток «зеленої» енергетики в Україні. Модератором панелі виступив співзасновник Greencubator Роман Зінченко.

Родіон Морозов, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження «Укргазбанку», констатував, що представники малого та середнього бізнесу розглядають «зелену» енергетику як джерело додаткового прибутку. Більша частина компаній, з якими співпрацює банк у «зеленому» напрямку, розглядає такі проекти як неосновний вид бізнесу. В той же час, популяризація виявляє і проблеми: не вистачає проектного фінансування та можливості укладати довгострокові угоди, оскільки українські банки більше працюють на короткострокових ресурсах. Наступним логічним кроком має стати випуск «зелених» облігацій.

Про те, що підвалини для розвитку галузі закладає саме державна політика, говорив Олексій Хабатюк, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України». Окрім стабільного і вже зрозумілого «зеленого» тарифу потрібні інші інструменти стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, а також врегулювання питань скорочення викидів забруднюючих речовин та екологічної безпеки. Але всі ці процеси уповільнюються через довготривалий процес переходу до нового енергетичного ринку.

Артур Огаджанян, партнер «Делойт» в Україні з департаменту корпоративних фінансів, висловив свою думку, що коли держава в питаннях регулювання галузі зробить крок на зустріч бізнесу, який вже розвиває «зелену» енергетику, відповідні тарифи в Україні зменшаться.

Представники бізнесу говорили про необхідність побудови нової стратегічної системи для всієї країни. Зокрема Сергій Шакалов, генеральний директор компанії KNESS, що випускає сонячні панелі у Вінниці, говорив про те, що за умов державного сприяння навіть 100% відновлювана енергетика стане реальністю. Компанії вже розвивають «зелену» енергетику для цього.

Віктор Куртєв, генеральний директор «Метрополії», вказав на те, що потрібен принципово новий підхід до задоволення потреб в енергії та енергоносіях. І цей підхід повинен ґрунтуватися на інноваційних технологічних рішеннях, які сприятимуть модернізації української енергетичної системи.

Не тільки підприємці, але й представники міської влади працюють над поширенням відновлюваної енергетики в Україні. Це підтверджує мер м. Славутича Юрій Фомічев, який також брав участь в обговоренні. За його словами, міста долучаються до «зеленої» енергетики з декількох причин: це і спосіб консолідації громади, і залучення інвесторів до міської інфраструктури, і енергетична безпека, завдяки зменшенню залежності від енергетичних монополістів.

Підсумовуючи, учасники панелі констатували, що «зелена» енергетика в Україні вже розвивається, — це вигідно для приватних компаній, безпечно та перспективно для муніципалітетів, прогресивно для банківського сектору. Однак галузі не вистачає «зеленої» нормативної бази для подальшого системного зростання. З її появою суттєво збільшиться частка відновлюваної енергетики в українському енергетичному міксі.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: