«У нас є інструменти, але не вистачає політичної волі» — навіщо Антоніу Гутерреш оголосив надзвичайний кліматичний стан

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш (António Guterres) заявив, що ситуацію з довкіллям вже недоцільно називати «зміна клімату» — це надзвичайний стан. На саміті G7 він закликав країни більше діяти, адже поточних заходів явно недостатньо. Виступ Гутерреша є сигналом перед вересневим самітом у Нью-Йорку — потрібні політична воля і реальні вчинки, а не заяви про кліматичну стурбованість.

Антоніу Гутерреш озвучив невтішні дані:

«— Ми в значно гіршій ситуації, ніж коли укладали Паризьку угоду (2015 рік, — прим. ред.). Наукові факти від Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату чітко свідчать: до кінця століття нам потрібно втримати зростання температури на рівні 1,5°C, до 2050 року — стати вуглецево-нейтральними, а до 2030 року зменшити обсяг шкідливих викидів на 45%

Промову Гутерреша доповнили дані від Всесвітньої метеорологічної організації: липень був найспекотнішим місяцем, а 2015-2019 — найспекотнішими роками за всю історію спостережень. У липні 2019 року в Гренландії розтанули 179 млрд т льодовиків. Масштабні пожежі в Сибіру, Канаді, на Алясці та в Амазонії знищують ліси і спричинюють додаткові викиди CO2 — 50 Мт у червні й 79 Мт у липні цього року.

І навіть повне виконання усіма країнами паризьких домовленостей не гарантує вирішення кліматичних проблем. Нагадаємо, Угода має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C. Більше того, її положення стануть обов’язковими до виконання лише з 2020 року — про правила реалізації Угоди читайте в нашому матеріалі.

Тож напередодні Climate Action Summit, що відбудеться 23 вересня у Нью-Йорку, США, виступ Гутерреша став закликом до рішучості. Генеральний секретар наголосив, що суспільство, особливо молодь, в багатьох країнах вже підтримує екологічні програми. Тому політики зобов’язані невідкладно переходити до радикальних дій.

Україна поступово долучається до глобальної протидії зміні клімату, а підприємці розробляють і впроваджують дружні до довкілля технології. На минулорічній конференції ООН COP24 українські компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів — читайте про їхні враження у нашій статті.

Тим часом, місцеві громади також розвивають cleantech: нещодавно почав продавати паї перший в Україні міський енергокооператив «Сонячне Місто» — проект славутчан, що формує нову модель «зеленого» енергетичного ринку.

БІЛЬШЕ ПРО «ЗЕЛЕНІ» ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ:

Джерело: UN.org, фото: politico.eu

Українська молодь виходить на Глобальний кліматичний страйк

15 березня відбудеться черговий кліматичний страйк за клімат, на який регулярно виходять школярі в усьому світі, закликаючи політиків до виконання Паризької кліматичної угоди. Очікується, що цієї п’ятниці до акції долучаться 50 країн, а загальна кількість тематичних подій досягне 500. Українські школярі та молодь також візьмуть участь в міжнародному русі за клімат і майбутнє планети.

Минулого року на міжнародній конференції ООН COP24 були представлені результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни не протидіятимуть рішуче. Зміна клімату спричинить появу кліматичних біженців, дефіцит і здорожчання продуктів харчування, унеможливить ведення багатьох бізнесів. Україна також постане перед низкою нових екологічних викликів. Саме тому організатори і учасники кліматичного страйку висувають наступні вимоги до уряду:

  • вести активну кліматичну політику відповідно до Паризької кліматичної угоди, забезпечити скорочення викидів парникових газів;
  • відмовитися від будівництва нових потужностей на викопному паливі, оскільки вугільна енергетика генерує суттєву частину від загальної кількості викидів парникових газів;
  • перенести акцент державного субсидування з викопних палив на енергоефективність, чисті «зелені» технології;
  • підтримати перехід на використання відновлюваних джерел енергії, створити умови для поширення ВДЕ (зараз частка ВДЕ в загальному енергобалансі України складає лише 7%) тощо.

Рух Fridays For Future розпочався з персонального страйку шведської школярки: починаючи з серпня 2018-го, Грета Тунберг регулярно виходила до парламенту з вимогою затвердити перелік кліматичних дій і втримати глобальне потепління на рівні не більше 1,5°C. Завдяки соціальним мережам, ініціатива поширилася і страйки кліматичних активістів стали регулярно проводити в країнах Євросоюзу, Австралії, Північної Америки тощо. Акція цього тижня обіцяє бути однією з наймасовіших: координатори з FridaysForFuture.org розраховують, що понад 100 000 осіб вийдуть на страйк 15 березня.

Долучитися до кліматичних подій в Україні можна, взявши участь в заходах від Екодія, Fridays For Future Ukraine та інших, що позначені в соціальних мережах #ClimateStrike #FridaysForFuture.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українські міста і небезпечні об’єкти під водою — Екодія презентувала результати дослідження

Громадська організація Екодія презентувала результати дослідження «Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату». Мета проекту, реалізованого спільно з науковцями, — привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до них.

Як пояснили автори дослідження, моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року і в ньому представлений найпесимістичніший сценарій розвитку подій. Той, який втілиться у життя за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.

Моделювання здійснене на основі максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, із врахуванням вертикальних рухів земної кори та згінно-нагінних явищ, змодельовано дві зони затоплення. Згідно проведених розрахунків може бути затоплено близько 650 тис. га суходолу, а враховуючи нагони — до 1 млн га. Серед інших даних, доступних у результатах дослідження:

  • 34 українських міста можуть бути частково затоплені, зокрема: Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Керч;
  • 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;
  • кліматичними переселенцями стануть 75 000 людей, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;
  • 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення, зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат «Азовсталь» (Маріуполь), ставки-відстійники заводу «Титан» (поблизу Армянська, Крим);
  • може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду та об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема відомий «Херсонес Таврійський», заснований понад 2 000 років тому, внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Організатори опублікували у відкритому доступі інтерактивну мапу і повний текст результатів дослідження.

Нагадаємо, у грудні 2018 року на міжнародній конференції ООН COP24 були затверджені правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Українські компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології, — читайте враження наших «зелених» інноваторів.

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Відео: як змінюється мапа температурних аномалій на планеті

В інтернеті з’явилася візуалізація даних NASA про зміну глобальної температури поверхні планети в період з 1880 по 2017 роки. Графік температурних аномалій розподілено за країнами, і всього за 36 секунд, які триває відео, глядач має змогу осягнути катастрофічність змін клімату, які ми самі ж спричинюємо своєю діяльністю:

Щоб зменшити негативний вплив на клімат людство повинно активно розвивати і впроваджувати кліматично дружні технології. Маєте «зелену» ідею, стартап з кліматично дружньою складовою, або ж плануєте додати cleantech до характеристик вашого вже усталеного бізнесу?

Долучайтеся до екосистеми Greencubator:

Джерело: Flickr