Greencubator впроваджуватиме культуру інновацій в освіті разом з МОН — підписано Меморандум

Громадська організація Greencubator підписала Меморандум з Міністерством освіти і науки України з метою стимулювати розвиток інноваційного підприємництва спільними зусиллями. Співпраця з МОН включатиме підтримку проектів з енергоефективності і «зелених» технологій, впровадження сучасних методів навчання підприємницьким навичкам та культури інновацій у закладах освіти і наукових установах.

Документ затверджує основні напрямки співпраці, втім перелік не є вичерпним і може доповнюватися. До пріоритетної діяльності Greencubator відносить наступне:

  • сприяти створенню умов для розвитку економіки знань та стартап екосистеми в Україні;
  • сприяти розвитку партнерських відносин з міжнародними організаціями, установами та фондами щодо розвитку інноваційного підприємництва;
  • обмінюватися інформацією з питань інноваційної діяльності й удосконалення законодавства у сфері розвитку інновацій, трансферу технологій і стартапів;
  • сприяти поширенню новин та інформації, створеної у рамках співробітництва за цим Меморандумом;
  • вивчати можливості впровадження сучасних методів навчання студентів підприємницьким навичкам та інноваційному мисленню;
  • сприяти організації та проведенню конференцій, тренінгів, фестивалів, виставок тощо для реалізації цілей цього Меморандуму.

Від Міністерства документ підписав Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, а від ГО Greencubator — голова правління Роман Зінченко.

На церемонії підписання Меморандуму представник директорату інновацій і трансферу технологій МОН Віталій Чернюк підтвердив актуальність такої співпраці:

— Щороку в Україні збільшується кількість інноваційних проектів та стартапів, пов’язаних із «зеленими» технологіями, впровадженням енергоефективності та захистом довкілля. Приміром, кожен шостий проект, що подається на наш Всеукраїнський фестиваль інновацій, належить саме до сфери «зелених» технологій. Це позитивний сигнал, що свідчить про важливість таких ініціатив для нашого суспільства, й ми маємо долучатися до їхнього розвитку.

Роман Зінченко озвучив плани з розвитку «зеленої» економіки:

— Ми віримо в підприємницький талант нашої молоді і переконані, що Україна має стати ключовим осередком «зелених» інновацій в Центральній та Східній Європі. Тому наш пріоритет – допомога яскравим проектам у сфері, що може забезпечити технологічний прорив в енергетиці.

Сторони також домовилися про можливість співпраці з іншими партнерами для реалізації цілей Меморандуму та вільне поширення інформації про положення цього документу.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читати новину про Меморандум на сайті МОН України >>>

Зроблено в Україні: Delfast отримала міжнародний код виробника транспортних засобів. За підтримки CIV

Українська компанія Delfast отримала міжнародний ідентифікаційний код виробника WMI (World Manufacturer Identifier) і право призначати VIN-коди своїм електровелосипедам. Тепер компанія зможе вийти на міжнародні ринки з офіційним статусом виробника, а в подальшому планує продавати українські електровелосипеди у країнах Європи та США. Навесні Delfast перемогла у грантовій програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ЄБРР та ЄС. Частиною ваучера стало оформлення міжнародного ідентифікаційного коду виробника.

Отримання коду WMI та можливість призначати VIN-коди відкриває шлях для електробайків Delfast на всіх типах доріг і транспортних магістралей на основних ринках компанії. Електровелосипеди з VIN-кодом зможуть легально пересуватися міжміськими автострадами — оскільки вони здатні розганятися понад 25 км/год, VIN-код є для них обов’язковою вимогою.

Персональний електротранспорт від Delfast особливо зацікавить кур’єрські служби і сервіси доставки, що дозволить збільшити частку «зеленого» транспорту в міській та міжміській логістиці. А співпраця з міжнародними донорами рівня ЄБРР та ЄС стане додатковим підтвердженням якості продуктів Delfast, — переконані в компанії.

«Даніл Тонкопій, CEO, Delfast: Отримання ваучеру — це своєрідне визнання потенціалу Delfast з боку ЄБРР та ЄС. Така підтримка дуже допомагає молодим українським компаніям, особливо тим, що працюють з країнами ЄС та в США. Таким чином, окрім фінансової допомоги, що дозволила нам набагато швидше реалізувати плани щодо сертифікації електробайків Delfast, тепер наші партнери, клієнти та потенційні інвестори бачать певний “сертифікат якості”, коли ми показуємо, що ми є призери програми кліматичних ваучерів від ЄБРР та ЄС.

Ми дуже вдячні цим організаціям, а також нашим друзям з Greencubator за можливість здійснити якісний стрибок у розвитку Delfast, як компанії, та загалом — у розвитку електротранспорту в Україні та світі».

Кліматичний ваучер від ЄБРР та ЄС Delfast також використає на вдосконалення апаратної складової продукту, а саме: дизайну рами, оновлення контролеру двигуна, який збирає дані про стан велосипеда, контролює подачу енергії на педалі, виявляє несправності тощо. Окрім цього, компанія і надалі працюватиме у сфері захисту технологічної складової власного продукту, що включатиме сертифікацію і патентування розробок Delfast.

«Кліматичні Інноваційні Ваучери» (Climate Innovation Vouchers, CIV) започатковані в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті.

Довідка: VIN-code (Vehicle Identification Number) — унікальний алфавітно-цифровий ідентифікатор транспортного засобу, що складається з 17 символів та присвоюється виробником кожному випущеному транспортному засобу https://en.wikipedia.org/wiki/Vehicle_identification_number

Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

Інноваційні Ваучери: підсумовуємо найбільшу грантову програму для «зелених» компаній в Україні

10 квітня Greencubator та ЄБРР оголосять імена переможців V хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» в рамках спеціальної церемонії. Захід поєднає нагородження компаній з дискусією про стан і перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні.

Greencubator завершує перший етап найбільшої в Україні грантової програми для компаній-розробників кліматичних та низьковуглецевих технологій «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Протягом п’яти етапів програми 30 компаній-переможців отримали фінансування на розвиток своїх «зелених» бізнес-рішень загальною сумою 1 млн євро.

Імена п’яти компаній-переможців, які отримають гранти на розвиток кліматичних, дружніх до довкілля інновацій, оголосять:

  • Жанп’єро Наччі, Керівник напрямку ресурсно-ефективних інвестицій, Департамент енергоефективності та зміни клімату ЄБРР,
  • Йоханнес Баур, Перший радник і керівник відділу програм зовнішньої допомоги, представництво Європейського Союзу в Україні.

В рамках церемонії нагородження також відбудеться дискусія щодо стану та перспектив для фінансування «зелених» інновацій в Україні. Учасники дискусії:

  • Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні;
  • Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, співзасновниця громадської організації ReThink;
  • Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund;
  • Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub.

Акредитація для журналістів (деталі щодо локації та часу проведення заходу будуть повідомлені після акредитації) за посиланням.

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» започаткована в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator, загальний фонд програми складає 1 млн євро, фінансування на розвиток «зелених» бізнес-рішень отримали 30 компаній. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті програми.

Інвестори чекають на українські компанії в Гаазі — стати учасником GES 2019 можна до 1 березня

Нова можливість для українських компаній, які шукають зовнішнього інвестування — участь в Global Entrepreneurship Summit. Захід відбудеться 4-5 червня в Гаазі, Нідерланди, за підтримки голландського та американського урядів.

Організатори чекають на заявки від компаній, які готові брати участь в пітчингу для залучення інвестицій. Тематика цьогорічного саміту:

  • сільське господарство/виробництво продуктів споживання;
  • підключеність;
  • енергія та енергетика;
  • охорона здоров’я;
  • водні ресурси.

Підприємці зможуть продемонструвати свої інноваційні проекти безпосередньо зацікавленим інвесторам, представникам фондів, регуляторних органів, що розробляють стандарти й нормативні документи, експертам тощо.

Головна характеристика проекту, який обиратимуть для участі в саміті, — його готовність і придатність до масштабування на нові ринки всього світу. Заявку на участь можна подати до 1 березня. Проекти, що відповідають цьогорічній тематиці та пройдуть відбір, отримають відповідне повідомлення до 1 квітня.

Організатори компенсують участь в саміті та оплату житла, а транспортні витрати оплачують самі учасники. Більше деталей читайте на сайті заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Інновації для фармацевтики: як «АГК Україна» наполегливо боролась за Ваучер

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» дозволяє компаніям отримати безповоротний грант від ЄБРР на впровадження «зелених» розробок. Щоб отримати фінансування слід дотримуватися правил, але не завжди вдається правильно подати заявку з першого разу. Втім, це не привід здаватися, а оформлення документів не слід вважати перешкодою до перемоги у відборі. Грамотно підготовлені заявки допоможуть налагодити міжнародне партнерство і отримати грант, навіть якщо не з першого разу — в цьому на власному досвіді переконалися в «АГК Україна». Компанія подавала заявку на участь двічі, і з другої спроби стала переможцем однієї з хвиль програми. Нагадуємо, до 1 лютого включно триває прийом заявок на додаткову, п’яту хвилю.

Знайомство «АГК Україна» з програмою

Компанія розробила новий формат пакування для фармацевтичних препаратів, який дозволяє безпечно зберігати їх без холодильника під час перевезення, тримання на складі чи в аптеці, вдома у самого споживача. Співробітники дізналися про «Кліматичні Інноваційні Ваучери» з презентації програми у м. Сєвєродонецьк, яку 2017 року організувала НГО Greencubator. Компанія впроваджує енергоефективні рішення для оптимізації виробництва. Окрім того, розробка, що дозволяє відмовитися від холодильників і зменшити вуглецевий слід фармацевтичної галузі, цілком відповідає умовам участі в програмі. Тож, було прийнято рішення подавати заявку.

Працівники компанії «АГК Україна», яка створює український «зелений» продукт

Перший млинець нанівець

З першого разу потрапити до числа переможців компанії не вдалося. Як зізнаються в «АГК Україна», їхня заявка містила опис впроваджених енергоефективних рішень для покращення роботи виробництва. Але в ній не було пояснення, як ці рішення впливають на продукцію, що виробляється, в частині зниження її енергоємності. Також в заявці бракувало детальної оцінки, як запроваджені енергоефективні рішення змінюють готову продукцію підприємства.

Робота над помилками

Щоб покращити заявку в компанії чітко слідували рекомендаціям від Greencubator, як проектного менеджера програми в Україні. Головний акцент заявки перемістили на розробку і випуск інноваційного енергопасивного виробу. Окрім того, в новій заявці врахували всі зауваги від експертів, що оцінюють заявки, і виправили неточності. Рекомендацій від команди організаторів виявилося достатньо, щоб досягти успіху.

Прототип пристрою, розробленого «АГК Україна»

Три поради наступникам

  • Вірити в свою команду і свій проект.
  • Чітко відповідати на всі запитання в заявці. Єдина логіка проекту і його реалізації повинна бути очевидною від початку і до кінця.
  • І заявка, і весь проект повинні мати явні риси інноваційності, а також руху в сторону зменшення викидів CO2 в атмосферу. В розрахунках нашого проекту використовувались методики, рекомендовані євроспівтовариством.

Кліматичний ваучер дозволить розробникам отримати технологічний консалтинг для реалізації проекту, розробити і випробувати функціональну модель для зберігання препарату, яка відповідає вимогам та заявленим характеристикам. Нагадуємо, найбільша в Україні грантова програма для підтримки кліматичних інновацій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

Подати заявку на V хвилю до 1 лютого 2019

Переможці проектів Greencubator увійшли до ТОП-10 стартапів від «Голосу Америки»

Редакція «Голосу Америки» сформувала власний перелік українських стартапів, які були найпопулярнішими у світі протягом 2018 року. Про ці компанії та їхні винаходи писали закордонні видання, їхні продукти та послуги замовляли користувачі з різних країн, а також долучалися до кампаній зі збору коштів. У списку є 10 компаній: Ugears, Senstone, SolarGaps, Cardiomo, Helko Smart Dumbbels, PassivDom, Picolor, Petcube, Effa. Серед них є «зелені» проекти, що в різний час брали участь в програмах, які реалізовує Greencubator, і отримували додаткову підтримку для впровадження своїх кліматично дружніх рішень.

SolarGaps — енергоефективні жалюзі з сонячними панелями

Розробка дозволяє зменшувати генерувати енергію з ВДЕ, тим самим скорочуючи витрати на електроенергію в приміщенні. Окрім того, їх можна інтегрувати в систему «розумного» будинку: жалюзі підтримують управління з мобільного додатку. Компанія стала переможцем другого етапу програми «Кліматичні Інноваційні ваучери» і завдяки отриманому гранту доопрацювала промисловий дизайн та електронний блок управління, оформила патенти для виходу на український і закордонні ринки. Досягнення компанії визнали на міжнародному рівні: SolarGaps отримала спеціальну нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології на конференції ООН COP24, що проходила у Катовіце, Польща.

Читайте про враження українських підприємців від поїздки на COP24 >>>

PassivDom — енергонезалежний модульний будинок з «розумними» рішеннями

В цьому будинку є і сонячні панелі, і вуглецеве волокно в основних елементах конструкції (на додачу до максимальної відмови від металу, який лишає по собі значний вуглецевий слід), і використання 3D-друку для виготовлення окремих частин, і облік споживання енергії, і контроль атмосфери — такі обов’язкові складові енергоефективного помешкання. Компанія також брала участь в «Кліматичних Інноваційних Ваучерах» і, ставши переможцем у третій хвилі програми, змогла отримати статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту від німецького інституту Passive House Institute. Тепер засновники налагоджують виробництво, поки що не серійне, в США.

Effa — екологічна альтернатива одноразовим пластиковим зубним щіткам

Зі своєю ідеєю біорозпадної зубної щітки розробники 2017 року перемогли в національному фіналі найбільшого міжнародного конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, а потім представляли Україну на міжнародному фіналі на Кіпрі. Після цього фіналу, за словами учасників проекту, для них все тільки розпочалося — вони знайшли нових партнерів і вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, США.

Читайте поради Effa «зеленим» винахідникам >>>

Сподіваємося, цього року українські технології й гаджети також захоплюватимуть аудиторію по всьому світу. Ми в Greencubator чекаємо на «зелених» інноваторів з їхніми кліматичними розробками — прийом заявок до програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» триває до 1 лютого 2019 року включно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: «Голос Америки»

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: