Популяризація «зелених» історій і розвиток підприємницької культури — підсумки кліматичної дискусії від Greencubator

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії. Модерував панельну дискусію Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

В цілому, розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок. Тому фонди з пересторогою ставляться до вкладання грошей в cleantech, часто відмовляючись на користь інших технологічних проектів.

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, представляв у дискусії як раз інституцію, що фінансує українські «зелені» команди. Протягом двох років 31 компанія отримала гранти від ЄБРР та ЄС загальною сумою 1 млн євро в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Оскільки більшість команд готові залучати фінансування на пізніх стадіях, Сергій Масліченко висловив думку, що доцільно запускати нові програми для підтримки cleantech-стартапів на ранніх етапах. Так, за кілька років кількість українських проектів, перспективних з точки зору інвесторів, суттєво збільшиться.

Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, зазначила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру. Як співзасновниця громадської організації ReThink, що будує екосистему для переходу на кругову економіку, Світлана також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами. Хоча в українському бізнес-середовищі постійно про це говорять, все ж, результат ще недостатній.

Схожу думку висловив Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок (Sirocco, SolarGaps, BIOsens — всі є переможцями різних хвиль програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»). Він зазначив, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. А вирішення цього питання бачить в поширенні реальних бізнес-історій з українського ринку. Як працюють наші компанії, з якими проблемами стикаються і як вирішують їх — позитивна пропаганда сприятиме підвищенню «зеленої» кваліфікації в Україні.

Підсумовуючи обговорення, Роман Зінченко вказав, що розвиток підприємницької культури і формування екосистеми є одним з головних завдань Greencubator. Зусиллями команди, Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Нагадаємо, раніше ми оголосили переможців фінальної хвилі, а перелік всіх компаній, що отримали грантове фінансування від ЄБРР та ЄС на «зелені» розробки, є на сайті програми.

Інноваційні Ваучери: підсумовуємо найбільшу грантову програму для «зелених» компаній в Україні

10 квітня Greencubator та ЄБРР оголосять імена переможців V хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» в рамках спеціальної церемонії. Захід поєднає нагородження компаній з дискусією про стан і перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні.

Greencubator завершує перший етап найбільшої в Україні грантової програми для компаній-розробників кліматичних та низьковуглецевих технологій «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Протягом п’яти етапів програми 30 компаній-переможців отримали фінансування на розвиток своїх «зелених» бізнес-рішень загальною сумою 1 млн євро.

Імена п’яти компаній-переможців, які отримають гранти на розвиток кліматичних, дружніх до довкілля інновацій, оголосять:

  • Жанп’єро Наччі, Керівник напрямку ресурсно-ефективних інвестицій, Департамент енергоефективності та зміни клімату ЄБРР,
  • Йоханнес Баур, Перший радник і керівник відділу програм зовнішньої допомоги, представництво Європейського Союзу в Україні.

В рамках церемонії нагородження також відбудеться дискусія щодо стану та перспектив для фінансування «зелених» інновацій в Україні. Учасники дискусії:

  • Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні;
  • Світлана Коломієць, експертка з екологічної політики та управління, співзасновниця громадської організації ReThink;
  • Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund;
  • Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub.

Акредитація для журналістів (деталі щодо локації та часу проведення заходу будуть повідомлені після акредитації) за посиланням.

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» започаткована в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator, загальний фонд програми складає 1 млн євро, фінансування на розвиток «зелених» бізнес-рішень отримали 30 компаній. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на сайті програми.

Інвестори чекають на українські компанії в Гаазі — стати учасником GES 2019 можна до 1 березня

Нова можливість для українських компаній, які шукають зовнішнього інвестування — участь в Global Entrepreneurship Summit. Захід відбудеться 4-5 червня в Гаазі, Нідерланди, за підтримки голландського та американського урядів.

Організатори чекають на заявки від компаній, які готові брати участь в пітчингу для залучення інвестицій. Тематика цьогорічного саміту:

  • сільське господарство/виробництво продуктів споживання;
  • підключеність;
  • енергія та енергетика;
  • охорона здоров’я;
  • водні ресурси.

Підприємці зможуть продемонструвати свої інноваційні проекти безпосередньо зацікавленим інвесторам, представникам фондів, регуляторних органів, що розробляють стандарти й нормативні документи, експертам тощо.

Головна характеристика проекту, який обиратимуть для участі в саміті, — його готовність і придатність до масштабування на нові ринки всього світу. Заявку на участь можна подати до 1 березня. Проекти, що відповідають цьогорічній тематиці та пройдуть відбір, отримають відповідне повідомлення до 1 квітня.

Організатори компенсують участь в саміті та оплату житла, а транспортні витрати оплачують самі учасники. Більше деталей читайте на сайті заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Інновації для фармацевтики: як «АГК Україна» наполегливо боролась за Ваучер

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» дозволяє компаніям отримати безповоротний грант від ЄБРР на впровадження «зелених» розробок. Щоб отримати фінансування слід дотримуватися правил, але не завжди вдається правильно подати заявку з першого разу. Втім, це не привід здаватися, а оформлення документів не слід вважати перешкодою до перемоги у відборі. Грамотно підготовлені заявки допоможуть налагодити міжнародне партнерство і отримати грант, навіть якщо не з першого разу — в цьому на власному досвіді переконалися в «АГК Україна». Компанія подавала заявку на участь двічі, і з другої спроби стала переможцем однієї з хвиль програми. Нагадуємо, до 1 лютого включно триває прийом заявок на додаткову, п’яту хвилю.

Знайомство «АГК Україна» з програмою

Компанія розробила новий формат пакування для фармацевтичних препаратів, який дозволяє безпечно зберігати їх без холодильника під час перевезення, тримання на складі чи в аптеці, вдома у самого споживача. Співробітники дізналися про «Кліматичні Інноваційні Ваучери» з презентації програми у м. Сєвєродонецьк, яку 2017 року організувала НГО Greencubator. Компанія впроваджує енергоефективні рішення для оптимізації виробництва. Окрім того, розробка, що дозволяє відмовитися від холодильників і зменшити вуглецевий слід фармацевтичної галузі, цілком відповідає умовам участі в програмі. Тож, було прийнято рішення подавати заявку.

Працівники компанії «АГК Україна», яка створює український «зелений» продукт

Перший млинець нанівець

З першого разу потрапити до числа переможців компанії не вдалося. Як зізнаються в «АГК Україна», їхня заявка містила опис впроваджених енергоефективних рішень для покращення роботи виробництва. Але в ній не було пояснення, як ці рішення впливають на продукцію, що виробляється, в частині зниження її енергоємності. Також в заявці бракувало детальної оцінки, як запроваджені енергоефективні рішення змінюють готову продукцію підприємства.

Робота над помилками

Щоб покращити заявку в компанії чітко слідували рекомендаціям від Greencubator, як проектного менеджера програми в Україні. Головний акцент заявки перемістили на розробку і випуск інноваційного енергопасивного виробу. Окрім того, в новій заявці врахували всі зауваги від експертів, що оцінюють заявки, і виправили неточності. Рекомендацій від команди організаторів виявилося достатньо, щоб досягти успіху.

Прототип пристрою, розробленого «АГК Україна»

Три поради наступникам

  • Вірити в свою команду і свій проект.
  • Чітко відповідати на всі запитання в заявці. Єдина логіка проекту і його реалізації повинна бути очевидною від початку і до кінця.
  • І заявка, і весь проект повинні мати явні риси інноваційності, а також руху в сторону зменшення викидів CO2 в атмосферу. В розрахунках нашого проекту використовувались методики, рекомендовані євроспівтовариством.

Кліматичний ваучер дозволить розробникам отримати технологічний консалтинг для реалізації проекту, розробити і випробувати функціональну модель для зберігання препарату, яка відповідає вимогам та заявленим характеристикам. Нагадуємо, найбільша в Україні грантова програма для підтримки кліматичних інновацій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

Подати заявку на V хвилю до 1 лютого 2019

Переможці проектів Greencubator увійшли до ТОП-10 стартапів від «Голосу Америки»

Редакція «Голосу Америки» сформувала власний перелік українських стартапів, які були найпопулярнішими у світі протягом 2018 року. Про ці компанії та їхні винаходи писали закордонні видання, їхні продукти та послуги замовляли користувачі з різних країн, а також долучалися до кампаній зі збору коштів. У списку є 10 компаній: Ugears, Senstone, SolarGaps, Cardiomo, Helko Smart Dumbbels, PassivDom, Picolor, Petcube, Effa. Серед них є «зелені» проекти, що в різний час брали участь в програмах, які реалізовує Greencubator, і отримували додаткову підтримку для впровадження своїх кліматично дружніх рішень.

SolarGaps — енергоефективні жалюзі з сонячними панелями

Розробка дозволяє зменшувати генерувати енергію з ВДЕ, тим самим скорочуючи витрати на електроенергію в приміщенні. Окрім того, їх можна інтегрувати в систему «розумного» будинку: жалюзі підтримують управління з мобільного додатку. Компанія стала переможцем другого етапу програми «Кліматичні Інноваційні ваучери» і завдяки отриманому гранту доопрацювала промисловий дизайн та електронний блок управління, оформила патенти для виходу на український і закордонні ринки. Досягнення компанії визнали на міжнародному рівні: SolarGaps отримала спеціальну нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології на конференції ООН COP24, що проходила у Катовіце, Польща.

Читайте про враження українських підприємців від поїздки на COP24 >>>

PassivDom — енергонезалежний модульний будинок з «розумними» рішеннями

В цьому будинку є і сонячні панелі, і вуглецеве волокно в основних елементах конструкції (на додачу до максимальної відмови від металу, який лишає по собі значний вуглецевий слід), і використання 3D-друку для виготовлення окремих частин, і облік споживання енергії, і контроль атмосфери — такі обов’язкові складові енергоефективного помешкання. Компанія також брала участь в «Кліматичних Інноваційних Ваучерах» і, ставши переможцем у третій хвилі програми, змогла отримати статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту від німецького інституту Passive House Institute. Тепер засновники налагоджують виробництво, поки що не серійне, в США.

Effa — екологічна альтернатива одноразовим пластиковим зубним щіткам

Зі своєю ідеєю біорозпадної зубної щітки розробники 2017 року перемогли в національному фіналі найбільшого міжнародного конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, а потім представляли Україну на міжнародному фіналі на Кіпрі. Після цього фіналу, за словами учасників проекту, для них все тільки розпочалося — вони знайшли нових партнерів і вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, США.

Читайте поради Effa «зеленим» винахідникам >>>

Сподіваємося, цього року українські технології й гаджети також захоплюватимуть аудиторію по всьому світу. Ми в Greencubator чекаємо на «зелених» інноваторів з їхніми кліматичними розробками — прийом заявок до програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» триває до 1 лютого 2019 року включно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: «Голос Америки»

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Навчилися презентувати себе, шукати інвесторів і не зупинятися після програшу» — засновники «зеленого» стартапу Effa розповідають про життя після ClimateLaunchpad

1-2 листопада в Единбурзі, Шотландія, українські команди UGrid, TOKA і Stock-Factory візьмуть участь в Global Grand Final найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Переможці отримають місце в міжнародному акселераторі та грошовий приз. Національний відбір в Україні вже третій рік поспіль організовує Greencubator. Напередодні великого змагання ми вирішили розпитати минулорічних фіналістів з України, творців біорозпадної зубної щітки Effa, про те, що вони отримали від участі у ClimateLaunchpad та чого досягли за рік після Global Grand Final. А також, їхні поради для наступних поколінь «зелених» інноваторів:

Про участь в ClimateLaunchpad 2017

«— Минув рік після нашої участі в Global Grand Final CLP 2017. Цей досвід був для нас дуже особливим, адже коли ми направили заявку на участь в національному відборі у Києві нашому проекту було всього кілька тижнів, а з результатів ми мали власне ідею (зубна щітка з переробленого паперу, як альтернатива одноразовим пластиковим), назву та дизайн продукту. У процесі відбору ми познайомилися з чудовим ментором Роном Блумерсом (Ron Bloemers), який сьогодні є і наставником, і партнером нашого проекту. Ми отримали корисні знання та навички презентації і пітчингу, а найголовніше — вектор розвитку бізнес-ідеї.

Сказати, що нас здивувала перемога в національному фіналі — це, практично, не сказати нічого. За що окрема подяка організаторам національного фіналу ClimateLaunchpad в Україні Greencubator, а також суддям, які повірили в нас. А далі почалися наші пригоди.

На міжнародному фіналі ClimateLaunchpad, що проходив на Кіпрі, ми вперше пройшли через стрес пітчингу перед великою міжнародною аудиторією і навчилися програвати. Окрім цього, ми познайомилися з величезною кількістю людей і зрозуміли, що такі масштабні змагання створені, в першу чергу, щоб напрацьовувати нові цікаві знайомства, знаходити партнерів та інвесторів, що дуже важливо для кожного стартапу.»

Після фіналу все тільки починається

«— Після поїздки на Кіпр ми не зупинилися. Безпосередньо команда Greencubator допомогла нам познайомитися на одному із бізнес-заходів з партнером Рона — Пітером Вертербе (Pieter Verberne), який також приєднався до Effa Family в якості партнера, після чого наша діяльність стала ще продуктивнішою.

За цей рік ми:

  • зробили перші робочі прототипи
  • уклали домовленості з партнерами і дистрибьюторами
  • отримали перші LOIs (листи про офіційні наміри) від великих клієнтів
  • вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, звідки зараз і розповідаємо про наші новини.

Головне, на ClimateLaunchpad команда отримала розуміння потрібного напрямку руху і ми тримаємося цього вектору й сьогодні. Багато про що не можемо розповісти на часі, але слідкуйте за новинами — весь світ ще почує про Effa ;)»

Побажання наступникам

«— Фіналістам цього року бажаємо трьох основних якостей, які критично важливі для будь-якого стартапу:

  1. Сміливості — вийти і голосно заявити про себе та свою ідею.
  2. Допитливості — зібрати всю інформацію, необхідну, як повітря, будь-якому бізнесу на ранніх стадіях розвитку.
  3. Завзятості — всупереч невдачам і труднощам, уперто продовжувати рухатися до своєї великої мети. Тоді все вдасться!»

Нагадаємо, вже 1-2 листопада 2018 року чергова когорта «зелених» українських інноваторів презентуватиме свої ідеї провідним гравцям cleantech-галузі.  На цьогорічному Global Grand Final в Единбурзі Україну представлять:

UGrid — сервіс побудови мікромереж для гравців роздрібного енергоринку.

TOKA — проект інфраструктури для електротранспорту з «розумним» балансуванням енергонавантаження на мережі (або smart-grid для зарядних станцій).

Stock-Factory — оптимізація складських запасів та скорочення втрат продукції в торговельних мережах та логістиці.

Міжнародний конкурс ClimateLaunchpad має на меті пошук проривних «зелених» бізнес-ідей та команд, спроможних їх втілити — від «серветки» до робочого бізнесу; а також швидке перетворення таких бізнес-ідей на динамічні компанії, що створюють низьковуглецеве, дружнє до довкілля майбутнє. Організатором конкурсу є європейська Ініціатива кліматичних інновацій Climate-KIC, партнером і організатором національного етапу в Україні є ГО Greencubator.

За додатковою інформацією про переможців та учасників міжнародного фіналу ClimateLaunchpad

звертайтеся до Юлії Федотовських julia@greencubator.info (098) 782 84 96

Андреас Кульман, CEO, DENA: «Екоінновації потребують постійної регуляторної підтримки»

Серед доповідачів форуму «Екоінновації та “зелене” підприємництво: зроблено в Україні», який 2 жовтня провів Greencubator, був директор Німецького енергетичного агентства DENA Андреас Кульман (Andreas Kuhlmann), який розповів про шляхи побудови «зелених» точок зростання. У Німеччині DENA, крім того що є головним експертом з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та «розумних» енергетичних систем, також є організатором глобального конкурсу енергетичних стартапів Startup Energy Transition (SET) у напрямку енергетичних інновацій. Саме Greencubator вже третій рік поспіль є партнером Startup Energy Transition в Україні.

DENA бере активну участь у впровадженні законодавчих норм щодо «розумної» енергетики і запобігання змінам клімату. Як Україні розвивати партнерство бізнесу та регулюючих органів у сфері кліматичних інновацій — пропонуємо ознайомитися із ключовими тезами виступу пана Кульмана.

Створюючи точки «зеленого» зростання: залучення екоінноваторів на глобальному рівні

Технології краще розвиваються, якщо існує відповідна екосистема

Будь-які технології краще розвиваються у сприятливому середовищі, і «зелені» новації не є виключенням. Щоб інноватори приєднувалися до екосистеми і залучали нових учасників, потрібно демонструвати переваги цілісного «зеленого» комплексу, серед яких: доступ до ресурсів, комунікації і обмін ідеями, єдина база даних і контактів тощо. А для успішної роботи єдиної екосистеми слід враховувати особливості вже наявної інфраструктури, розуміти виклики, які стоятимуть перед новими моделями роботи бізнесу. Три напрямки, у яких розвивається екосистема — створення нових технологій, їхнє просування, пошук капіталу.

Інноватори не подужають шлях без нормативної бази

Технології розвиваються досить стрімко, але їм все одно потрібна підтримка: вони потребують регуляторної бази і достатньої політичної волі для розвитку. Оскільки технологічні винаходи з’являються швидше, аніж оновлюється нормативна база, потрібно співпрацювати із законодавцями для швидкого затвердження необхідних нормативних змін. Без чітких роз’яснень, чому нормативна підтримка «зелених» інновацій важлива, їхній розвиток сповільнюється з причини застарілого регулювання.

Політична підтримка повинна бути постійною

Для поступу «зелених» розробок недостатньо одноразово запровадити ті чи інші зміни — законодавчий супровід екоінновацій повинен тривати і постійно розвиватися. Оскільки політичні сили чи окремі політики мають забагато питань на порядку денному, слід нагадувати їм про важливість впровадження кліматичних інноваційних рішень. Постійно підтримувана лояльність політиків створить умови для розвитку бізнесу.

Нагадаємо, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у своєму виступі на форумі акцентувала на урядовій і особистій підтримці компаній, які розвивають «зелену» економіку в Україні. Інші тези виступу можна прочитати тут

БІЛЬШЕ ПРО «ЗЕЛЕНІ» ІННОВАЦІЇ УКРАЇНІ: