«Чіткий моніторинг викидів парникових газів дозволить правильно формувати подальшу політику» — Ірина Ставчук, Мінекоенерго

Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №0875 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Закон, вже підписаний президентом, спрямований на запровадження в Україні прозорого і коректного обліку викидів. Це, своєю чергою, є частиною зобов’язань України відповідно до міжнародного законодавства. У перспективі, чіткий облік дозволить оптимізувати оподаткування шкідливих викидів. 

Втім, до впровадження нових ставок податків потрібно затвердити підзаконні нормативно-правові акти, які безпосередньо визначатимуть порядок здійснення моніторингу й верифікації, а також подання звітності підприємствами. Про те, що означає прийняття Закону про моніторинг і Закону про озоноруйнівні речовини (законопроект №0874) для України ми розпитали Ірину Ставчук, заступницю міністра енергетики та захисту довкілля. Читайте її коментар: 

Про Закон

«— Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів дуже важливий для України. У нас діє податок на викиди парникових газів, який складає 10 грн/ т, але немає уніфікованої системи розрахунків. Тобто, всі підприємства, коли платять цей податок, розраховують викиди за своєю власною методикою.

Із запровадженням єдиного моніторингу з’явиться розуміння об’єму викидів, а ця інформація є важливою, щоб планувати подальшу політику. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми маємо запровадити систему торгівлі квотами, і для цього нам також потрібно дуже чітко розуміти актуальний об’єм викидів. Якщо підприємства не платять за викиди, а Мінекоенерго вже почне розподіляти квоти, буде дуже складно проаналізувати ситуацію в цілому і правильно розподілити квоти — ми просто не будемо знати, а які взагалі у підприємства реальні викиди. 

Тому нам потрібно спочатку запровадити систему моніторингу і верифікації викидів і зробити податок на викиди відчутним, щоб підприємства на нього зважали. Тоді, можливо, вони почнуть активніше впроваджувати нові cleantech-технології. Але починати потрібно з моніторингу і звітності.»

Про моніторинг викидів по-новому

«— Багато технічних моментів в законі не прописані, він доволі рамковий. Тому технічні деталі встановлюватимуть підзаконні нормативно-правові акти. Вони вже розроблені в Мінекоенерго. Цією нормативною базою на рівні уряду будуть запроваджені єдині методики і процедура, відповідно до якої підприємство формуватиме план моніторингу, методологію підрахунку викидів. Звіти, які будуть готувати підприємства, спочатку перевірятиме незалежний верифікатор, а потім вони надходитимуть до міністерства. 

У результаті впровадження Закону інформація про викиди від підприємств має стати прозорішою, чіткішою. Можливо, в перспективі впровадження моніторингу спричинить збільшення надходжень в бюджет. Тому що зараз підприємства рахують викиди за своїми власними методиками, і Мінекоенерго не знає, наскільки коректні ці підрахунки.

Додаткового, прописана адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.»

Про початок нової звітності

«— Закон набирає чинності протягом трьох місяців з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2021 року. З моменту набрання ним чинності потрібно буде прийняти всю нормативно-правову базу. Вона, в основному, готова, тому ми сподіваємося затвердити її максимум за наступні півроку — потрібно погодження відповідних виконавчих органів. З другого півріччя наступного року підприємства почнуть готувати плани моніторингу, а з початку 2021 року почнуть моніторити викиди за новим законом. 

Відповідно, на початку 2022 року ми отримаємо звітність (а вона має подаватися раз на рік) про викиди у 2021 році.»

Про озоноруйнівні речовини 

«— Другий прийнятий законопроект №0874 «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», насправді, мав бути прийнятий ще дуже давно. Адже він спрямований на виконання зобов’язань України за Монреальским Протоколом, затвердженим в 1985 році. У 2012 році щодо України було прийнято рішення про «non compliance» через відсутність імплементації необхідних статей і норм в національне законодавство. 

Закон передбачає створення реєстру операторів контрольованих речовин, а також фіксує вимоги про звітування суб’єктів господарювання щодо їх імпорту, експорту та використання. У подальшому це має стати основою для прогнозування потреби в холодоагентах для промисловості і поступовому скороченні їх споживання. 

Окремі акценти в документі зроблено на регулюванні імпорту та експорту речовин, контролі витоків. Йдеться про визначення процедури отримання частки національної квоти на імпорт та ліцензування імпорту/ експорту фторованих парникових газів. Це є частиною імплементації наших міжнародних зобов’язань. Вже на території України пріоритетними завданнями будуть моніторинг наявності витоків контрольованих речовин і, в перспективі, зменшення випадків їх потрапляння в атмосферу. Також формується простір відповідальності за недопущення потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.

У разі невиконання зазначених зобов’язань, виникає загроза вжиття до країни санкцій, зокрема, повної заборони постачання цих речовин з країн, що ратифікували Монреальський протокол. Враховуючи, що це зробили майже всі країни світу, для України, що залежить від імпорту, такі санкції матимуть відчутні негативні наслідки.»

NASA пропонує $750 000 за кращу ідею переробки CO2 на Марсі

NASA оголошує конкурс ідей з переробки CO2 в інші речовини з можливістю подальшого їх використання у космічній діяльності на Марсі. Автори найперспективніших пропозицій отримають до $750 000.

Першим поселенцям на Червоній планеті доведеться переробляти максимальну кількість відходів. Хоча би для того, щоб зменшити обсяг вантажу, який буде транспортуватися з Землі. Саме тому NASA і проводить CO2 Conversion Challenge — щоб знайти кращий спосіб перетворити вуглець у діючу речовину, придатну для використання в марсіанському побуті.

Організатори пропонують вченим, розробникам та просто ентузіастам колонізації Марсу зосередитися на перетворенні CO2 на глюкозу, втім, умови конкурсу не встановлюють чітких обмежень. Наприклад, можна запропонувати технологію, яка трансформує вуглекислий газ у паливо для біоенергетичної установки. NASA вважає, що подібну ідею можна буде втілити і на нашій планеті, що допоможе суттєво зменшити шкідливий вплив на довкілля.

Для участі в CO2 Conversion Challenge необхідно зареєструватися до 24 січня 2019 року, а до 28 лютого надіслати офіційну заявку. За підсумками першого етапу конкурсу фахівці оберуть 5 кращих учасників для подальшого змагання. Втім, про наступний етап відомо поки що небагато, оновлення з’являтимуться на сайті проекту, там же триває реєстрація ідей.

Українські компанії також активно працюють над технологіями, що допомагають зменшувати викиди CO2. Один із багатьох прикладів, які розвиваються завдяки проектам від Greencubator, — компанія «Червона хвиля», що отримала грант в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери». Вона допомагає авіаційній галузі зменшувати вуглецевий слід від виробництва літаків за рахунок впровадження технології 3D-друку титаном. Про інші проекти і можливості для «зелених» бізнес-ідей читайте в розділі Проекти.