Українські стартапи як гобіти у всім відомій фантастичній трилогії «Володар перснів». Попри значні труднощі та загрозу домінування Саурона на їхній батьківщині, ці інноватори пережили шторм і продемонстрували дивовижну стійкість у 2022 році. З початком 2023 року вони не тільки витримали труднощі, але й заручилися глобальною підтримкою та створили новаторські технологічні рішення.
Інноватори у сфері зелених та чистих технологій на цьому тлі є особливо помітними. Ці стартапи — ключ не лише до сталого розвитку України, але й частина загальносвітової боротьби зі зміною клімату.
Команда Greencubator продовжувала підтримувала українських підприємців у сфері чистих технологій у 2022-2023 роках, відстежувала їхній прогрес і була свідком еволюції всієї галузі. Тож, у цьому матеріалі я виділив три головних інсайти про те, чи живий український клінтек у 2023 році, під час другого року повномасштабної війни з росією. Одразу спойлер: український клінтек не лише вижив, але і залучив мільйони інвестицій та вразив світ своїми розробками. Але про все — по черзі.
№1. У 2022 році ми бігали спринти, а 2023 рік навчив нас зосереджуватися на марафонах
2022-й — це рік у статусі «damage controle» для всіх українців, і так само — для бізнесу та стартап-спільноти. У цей період дуже багато підприємців працювали на адреналіні та бігали кілька спринтів під назвою «вижити, зберегти бізнес, підтримати сили оборони, повторити». Повномасштабне російське вторгнення на початку року враз закреслило всі довгострокові стратегічні плани розвитку компаній. Від пʼятирічних планів бізнес перейшов до короткострокових. Спершу ці плани охоплювали хіба кілька днів. Далі місяць. Потім — квартал. Тож, весь 2022-й був випробуванням на витривалість. І це відгукувалося як в кожному українцеві, так і в кожному навіть найменшому бізнесі.
Утім, 2023 рік таки настав. І він став свідченням того, що Україна, її народ і вся бізнес-спільнота адаптувалися до життя та роботи у воєнний час. Українці вже зрозуміли, що війна — це не спринт, а низка тривалих марафонів, які потребують стратегічної переорієнтації бізнесу. Ось, що для цього зробили українські стартапи:
- Перейшли до розподілених команд. Українські стартапи все частіше використовують модель розподілених команд як частину стратегії управління ризиками. Так, вони починають працювати одразу в кількох країнах. Наприклад, компанія з виловлювання CO2 Carbominer представлена тепер в Україні та Польщі, а виробник паперу з опалого листя Releaf Paper — має частину команди в Україні, а також будує виробничі потужності у Франції. Rekava і The Good Plastic Company змушені були перенести свої виробничі потужності в більш безпечні західні регіони України.
- Вийшли на нові ринки. Українські стартапи стрімко переорієнтувалися на глобальний ринок. Наприклад, виробник рішень для авіації Inputsoft планував працювати з найбільшим аеропортом України — Борисполем та іншими українськими клієнтами. Сьогодні вони ведуть перемови про співпрацю з численними аеропортами по всьому світу.
- Адаптували рішення до актуальних потреб України. Війна в Україні стала каталізатором для розробки різноманітних технологічних рішень в оборонному, сільськогосподарському та енергетичному секторах. Гарним прикладом є компанія Frendt, яка використала свою технологію точного землеробства для розробки дрона, який допомагає фермерам розміновувати поля. Atmosphere, наш випускник і фіналіст національного конкурсу ClimateLaunchpad Ukraine 2019, повністю переключився на забезпечення потреб оборони завдяки створенню надійних блоків живлення Burevii.
Український бізнес, малий і великий, також прийняв концепцію «work-war-life balance», тобто балансу між роботою, війною та життям. Крім своєї основної бізнес-діяльності, вони активно підтримують Збройні Сили України та допомагають цивільному населенню.
№2. У 2023 році зелені стартапи з України отримували інвестиції. І чеки зростали
У 2023 році українські стартапи активно розвивалися та рухалися вперед, стаючи великою частиною нової економіки України. І одними з головних ньюзмейкерів серед стартапів в Україні стали саме cleantech-інноватори.
Відповідно до Паризької угоди, Україна має скоротити викиди парникових газів на 35% до 2030 року та досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Крім того, Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає розвиток зеленої економіки України. Це все окреслює великий запит на інновації у сфері зелених та чистих технологій в Україні, які обіцяють принести своїм інвесторам відчутну вигоду впродовж наступних років.
Тож, якщо у 2022 році інвестори притримали свої гроші та спостерігали за ситуацією, 2023-й завершується інвестиційними історіями успіху. Ось лише кілька прикладів:
- Releaf Paper, виробник паперу з опалого листя, отримав грантові 2,5 млн євро від Європейської комісії. Крім того, український стартап залучить ще 8 млн євро, половину з яких надасть ЄС.
- Prengi, розробник SaaS-рішення для керування обʼєктами нерухомості, залучив $500 000 від українського інвестиційного фонду SMRK.
- Carbominer, розробка якого дозволяє захоплювати CO2 з повітря, отримає грант у розмірі 1,5 млн євро від EIC Accelerator.
- S.Lab, виробник біорозкладного пакування з грибного міцелію та коноплі, залучив понад $320 000 від Techstars, ZAS Ventures, Vesna Capital та інших інвесторів. У компанію з нерозкритою сумую інвестували й Startup Wise Guys SaaS Milan.
- InputSoft, розробник рішень для авіаційної промисловості, підняв $250 000 від українського фонду венчурного капіталу SID Venture Partners, Sigma Software Labs і Torino Cities of the Future Techstars Accelerator.
- GO TO-U, платформа для управління зарядкою електромобілів, залучив $200 000 від українського Angel One Fund.
- Meredot, розробник рішень для бездротової зарядки для електротранспорту, був прийнятий до TechStars Alabama, зібравши $100 000.
№3. Війна підштовхнула розвиток революційних cleantech-рішень
Вторгнення росії створило багато жахливих викликів для України, для багатьох секторів економіки, включаючи енергетику, телекомунікаційні компанії, логістику, водопостачання, сільське господарство, логістику та інші. Проте ми пишаємося тим, що українські інноватори креативно та рішуче вирішують ці виклики.
Так, у холодний період 2022-2023 років росіяни атакували енергетичну інфраструктуру України, випустивши понад 1200 ракет та дронів, з яких понад 250 влучили в ціль. Було пошкоджено 43% магістральних мереж, що спричиняло відключення світла для людей по всій країні.
Це стало каталізатором хвилі інвестицій у децентралізовані джерела енергії, накопичувачі енергії та локальні системи генерації, а деякі підприємства почали розгортати свої власні мікромережі та ставати виробниками енергії.
Фантастична стійкість операторів енергетичних систем поєднується з новою хвилею українських стартапів та малих і середніх підприємств, які пропонують рішення для децентралізованого виробництва енергії та самозабезпечення. Ось лише деякі з них:
- Промавтоматика представила блок багатоканальної швидкої зарядки для військових Bandera Power.
- Уже згаданий раніше Burevii також випустив лінійку великих акумуляторів для обслуговування лікарень на передовій.
- Skat Energy тестує інноваційну технологію віртуальної електростанції для підключення численних розподілених накопичувачів до єдиної системи обміном енергією.
Важливими стали й рішення для аграрної галузі, яка традиційно є візитівкою України. Як вже згадувалося, компанія Frendt використала свою технологію точного землеробства, щоб створити безпілотник, який допомагає розміновувати сільськогосподарські землі. Відновити пошкоджені системи зрошення на полях можуть допомогти в компанії Pipes.One, які створили унікальний мобільний завод на колесах для виробництва труб прямо на місці їхнього укладання. Ця інновація допоможе пришвидшити відновлення зруйнованих міст та зрошувальних систем в Україні.
І це лише кілька рішень, які репрезентують бум чистих технологій в Україні. Ці зелені стартапи дивують світ своїми інноваціями та є джерелом натхнення для нашої команди. У Greencubator ми пишаємося тим, що підтримуємо та сприяємо розвитку інноваційних підприємств, роблячи внесок у стійке майбутнє України.
