Заборона Європарламенту: коли і чиїм коштом зникне одноразовий пластик

Європарламент проголосував за масштабну заборону використання одноразового пластику, який сьогодні формує понад 70% всього сміття у світовому океані. Заборона стосується товарів, для яких вже існує екологічна альтернатива: пластикові тарілки і ложки з виделками, соломинки і палички для вух — всі вони мають бути виключені з побуту жителів Євросоюзу до 2021 року.

Також передбачені нові зобов’язання для компаній, які вироблять пластик. Втім, безпосереднє втілення амбітних планів буде залежати від подальших дій на рівні окремих країн та від вміння влади і бізнесу знаходити спільну мову. Європейські законодавці хочуть додатково зобов’язати компанії відповідати і платити за пластикове сміття, від продукування якого вони не відмовляться. І саме ці положення, на думку оглядачів, спричинять найзапекліші дискусії під час обговорення нових норм у різних країнах. Розпочати процес національного узгодження заборони одноразового пластику планують якомога швидше, вже цього листопада.

Новий документ передбачає окремі вимоги до різних підприємств, чия продукція переважає серед сміття у світовому океані:

  • країни-учасниці ЄС повинні протягом наступних 12 років зобов’язати тютюнові компанії відшкодовувати до 80% вартості прибирання та переробки недопалків;
  • на черзі — виробники рибальського знаряддя, яких зобов’яжуть оплачувати як мінімум 50% вартості щорічного прибирання пластикових гачків, вудок тощо з морів та океанів. За підрахунками, понад чверть усього сміття на пляжах Європи складають загублені чи покинуті рибальські снасті, вони ж призводять до загибелі тисяч пташок, тюленів і китів щороку.
  • до 2025 року країни-учасниці ЄС повинні довести кількість перероблюваних пластикових пляшок до 90%, а витрати на збір і переробку таких відходів мають відшкодовувати виробники пляшок.

Додатково, в Європарламенті задекларували план по зменшенню використання інших пластикових предметів, які поки що не можна замінити більш дружніми до довкілля альтернативами, не менш ніж на чверть до 2025 року. Мова йде, в першу чергу, про контейнери для їжі та пакування для фаст-фуду.

Фредерік Ріс (Frederique Ries), представник ліберальних політичних сил Бельгії, що є відповідальним за законопроект, констатує, що проголосовані норми — це лише початок тривалої кампанії зі зменшення кількості сміття, яке забруднює світовий океан. Втім, законодавець переконаний, що сміливий план торуватиме шлях для послідовників у європейських країнах.

«— Це має велике значення для захисту морського середовища та зменшення витрат на боротьбу із забрудненням довкілля пластиковим сміттям. Такі витрати, за попередніми розрахунками, сягнуть 22 млрд євро до 2030 року.»

Україна також поступово переймається ідеями зменшення кількості одноразового пластику в побуті, а також переробкою відходів. Так, українська компанія Effa пропонує рішення для заміни одноразових пластикових зубних щіток в готелях біорозпадним аналогом — як розвивається проект на міжнародному ринку нам розповіли засновники стартапу.

Також ми писали про мобільний додаток «Сортуй», що допомагає користувачам вчитись грамотно поводитися з побутовими відходами. А український онлайн-сервіс Stock-Factory з обігу умовно проблемних товарів нещодавно виграв грант на розвиток у найбільшому світовому конкурсі «зелених» бізнес-ідей Climate Launchpad.

Окрім того, з’являються інші українські проекти із «зеленими» рішеннями для бізнесу, які отримують визнання й підтримку європейських партнерів через програму «Кліматичні інноваційні ваучери». Більше про цю ініціативу читайте в матеріалі: «Зелене світло для “зелених” інновацій».

Джерело: Independent

Posted in Новини and tagged , , , .

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *