Британський Інститут зварювання придбав українську систему 3D-друку xBeam компанії «Червона хвиля»

Британський Інститут зварювання (The Welding Institute, TWI) оголосив про партнерство з українською компанією «Червона хвиля» і перше замовлення системи 3D-друку титаном xBeam-18/I для аерокосмічної галузі Великобританії.

Установка xBeam почне роботу у виробничій локації TWI у Кембриджі восени цього року. Співпраця з «Червоною хвилею» є частиною проекту Open Architecture Additive Manufacturing, який інститут запустив минулого року. Головна мета — забезпечити британську аерокосмічну галузь широким асортиментом деталей, створених за технологією тривимірного друку. Як пояснив Дмитро Ковальчук, директор підприємства «Червона хвиля», в рамках співпраці буде проведена реконструкція зварювальної установки Інституту і додана функція 3D-друку.

Д-р Софія Дель Позо (Dr. Sofia Del Pozo), керівниця проекту з TWI, пояснює, що українська установка дозволить інституту ширше використовувати 3D-друк дротом.

«— Система забезпечує високий рівень гнучкості, одночасно з чітким контролем за процесом. Ми раді бути першими, хто використає xBeam у виробництві деталей для аерокосмічної галузі.»

Окрім цього, TWI разом з «Червоною хвилею» та іншими учасниками проекту розроблятимуть спеціалізоване програмне забезпечення CAD/CAM.

Технологія 3D-друку дозволяє економити значну частину ресурсів і виробляти деталі з меншою кількістю відходів. Компанії економлять кошти, одночасно зменшуючи свій вуглецевий слід. Якщо для виготовлення деталі А традиційним способом витрачається 20-30 кг титану, то з технологією xBeam від українських розробників — лише 3-5 кг. Детальніше про українську систему, що поступово підкорює світову аерокосмічну галузь, читайте в нашому спецматеріалі.

Минулого року «Червона хвиля» стала переможцем програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери», започаткованої в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. Отриманий грант команда витратила на розробку програмного забезпечення та допрацювання повного циклу системи тривимірного друку.

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Примітка: публікація була виправлена і доповнена після уточнення з представниками «Червоної хвилі». The Welding Institute — це є дослідницький інститут, який не займається безпосереднім виробництвом деталей.

Джерело: сайт TWI

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Зелений» титан — як українці з «Червоної хвилі» впроваджують cleantech в металургії

Як би не старалися промислові компанії запроваджувати енергоефективність та працювати з ВДЕ, вони залишаються одними з найбільших забруднювачів довкілля. Та ж авіаційна галузь, яка дає нам чудовий спосіб зекономити час у подорожах, генерує мільйони тон викидів CO2. Поки ми шануємо літаки як найбезпечніший транспорт сьогодення, їх виробництво завдає суттєвої шкоди навколишньому середовищу. Створення міцних деталей з титану, що застосовуються в конструюванні, також залишає по собі помітний вуглецевий слід, і його зменшення є критично важливим для переходу авіагалузі на «зелену» сторону.

3D-друк, що вже масово запроваджений у легкій промисловості, може допомогти і в металургії, адже економія матеріалу багаторазово зменшує викиди CO2. Ця технологія сприяє заощадженню енергії для видобутку та обробки сировини. Інноватори з українського підприємства «Червона хвиля» вирішили адаптувати тривимірний друк для створення міцних деталей, і розробили та запустили в експлуатацію власну установку — унікальну, що вміє друкувати надстійким металом титаном.

Експериментальна камера для 3D-друку виглядає непримітно, і навіть фотографії з відео не передають весь зміст інноваційної кліматичної технології. Простіше пояснити на цифрах. Відомо, що виробництво одного кілограму титану спричинює біля 35 кг викидів CO2 в атмосферу. Якщо для виготовлення деталі А традиційним способом витрачається 20-30 кг титану, то з технологією xBeam 3D Metal Printing від українських розробників — лише 3-5 кг. Тож, перехід на 3D-друк стає таким собі екологічним обов’язком авіагалузі, яка вже проявляє значний інтерес до продукту «Червоної хвилі».

Процес друку титаном в розробленій українцями установці

Компанія отримала грант в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери», а кошти використовує для розробки програмного забезпечення CAD/CAM та представлення повного циклу системи тривимірного друку. Про те, як українська компанія виводить світову металургію на новий, «зеленіший» рівень, нам розповів Дмитро Ковальчук, директор підприємства «Червона хвиля».

Прихід 3D-друку в українську металургію

— Понад 20 років наша компанія займалась високотехнологічними процесами: виробництвом титану, злитків тощо. Україна взагалі є світовим лідером в розробці електронно-променевих технологій і багатьох інших високотехнологічних металургійних процесів. Окрім цього, в Україні завжди був дуже розвинений титановий комплекс. Наша компанія, помітивши зростання світового попиту на нові рішення в металургії, вирішила реалізувати себе не тільки у самому виробництві, але і в створенні засобів виробництва високотехнологічних виробів з титану та інших металів.

У 2005 році ми почали займатися розробкою обладнання, а головною базою розробки були потужні електронні гармати газорозрядного типу, створені разом з нашими колегами з Київського політехнічного інституту. Ми продавали і поставляли наше обладнання по всьому світу, впроваджували технології, спілкувались з фахівцями і вивчали тенденції ринку.

З якогось моменту зрозуміли, що світова металургійна індустрія, особливо в застосуванні дорогих матеріалів, рухається в сторону ресурсозбереження, енергозбереження, пришвидшення виготовлення — так ми і опинилися в галузі 3D-друку. Завдяки визначним характеристикам наших електронно-променевих гармат ми розробили власну технологію, яка не схожа ні на яку іншу з існуючих, запатентували її, а потім розробили і побудували пілотну систему xBeam 3D Metal Printing. Цей експериментальний 3D-принтер може друкувати з металевого дроту широкий спектр виробів з різних матеріалів.

Створити першу експериментальну установку для 3D-друку нам вдалося досить швидко, тому що на той час всі учасники проекту вже мали величезний досвід. Свій вагомий інтелектуальний капітал внесла група розробників ключової електронної гармати. Тож, з одного боку, ми отримали готову установку вже за 2 роки, а з іншого — справедливо відзначити, що швидкість процесу забезпечив 20-30-40-річний досвід задіяних фахівців.

Кліматичні інновації не завжди мають яскравий зелений колір. Наприклад, установка для 3D-друку титаном виглядає доволі скромно

Як працює установка

— 3D-друк — це повністю автоматичний процес, і дещо новий підхід для нас, в порівнянні з традиційними металургійними технологіями. Тому крім механіки і власне металургії, на якій ми вже добре розуміємося, зараз ми тестуємо і розробляємо програмні рішення для автоматичного процесу, системи спостереження і моніторингу якості.

Оскільки основним драйвером розвитку металевого 3D-друку в світі є аерокосмічна галузь, то вимоги до контролю якості виробів надзвичайно високі, а ми мусимо відповідати цим вимогам. Вже минулого року у нас були підписані дослідницькі угоди з провідними закордонними компаніями на вивчення властивостей матеріалів, які отримуються за нашою технологією. Дослідження були проведені в незалежних дослідницьких центрах і вони продемонстрували суттєві переваги властивостей і структури металу, які ми забезпечуємо саме нашою технологією виробництва.

Щодо продуктивності, ми досягли показника 3 кг надрукованих виробів на годину, адже головною характеристикою такого друку є саме витрата матеріалу, не кількість деталей (вони ж бо можуть бути різної форми, ваги і розміру). При тризмінній роботі установки за добу на ній можна надрукувати 35-40 кг деталей, а в грошовому еквіваленті потенційна ринкова вартість друку складає не більше $250-300 / кг виробів.

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Приклади титанових виробів, створених за технологією xBeam 3D Metal Printing

Розвиток завдяки Кліматичному ваучеру

— Вихід на ринок 3D-друку титаном вимагає багатьох якісно інших технічних та програмних рішень, інакшої автоматизації процесу, ніж в системах, які ми створювали раніше. Оскільки ми є приватна компанія і самостійно шукаємо фінансування для своїх розробок, участь в програмі Кліматичних Інноваційних ваучерів ми розглядали як можливість для пришвидшення розвитку нашого проекту.

«Зелена» кліматична складова нашої розробки полягає в самій суті використання технології тривимірного друку. Власне, 3D-друк металами з’явився з метою ресурсозбереження — як збереження матеріалу, що витрачається на виготовлення деталі, так і збереження енергії. Так, при виробництві 1 кг титану утворюється 35 кг викидів CO2 в атмосферу, а 3D-друк зменшує використання титану для виробництва деталей. Якщо раніше для кілограмового титанового виробу потрібно було 10-20 кг матеріалу, то зараз достатньо 2-3 кг. І різниця — це не тільки зекономлений титан, це ще й зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

Дмитро Ковальчук тримає в руках деталь, виготовлену для замовника. Замість традиційних 20-30 кг титану, її виготовили з використанням усього 3-5 кг

Отже, наша компанія отримала грант в рамках програми Кліматичних Інноваційних ваучерів і ми залучили розробників програмного забезпечення для налаштування нашого технологічного процесу. Ми вже співпрацюємо з міжнародною компанією AMS International, також з українською компанією «Фотон-Сервіс», які створюють і адаптовують для нас цей софт.

Робота на титанову авіацію

— Аерокосмічна галузь не випадково є головним драйвером розвитку технологій металевого 3D-друку, оскільки ресурсозбереження найбільш актуальне для дорогих матеріалів. В цій галузі як раз активно використовуються титанові, нікелеві сплави тощо. Airbus, Boeing, NASA, Lockheed Martin Corporation є першопрохідцями як у фінансуванні цих розробок, так і в застосуванні їх для досліджень, а потім — і в серійному виробництві. У 2017 році перша титанова деталь, надрукована на 3D-принтері з дроту, була встановлена на цивільний літак Boeing-787. Це є дуже хороший прецедент і дуже хороший сигнал для розробників технологій, а також для потенційного ринку такого обладнання.

Згадана вище деталь поки що не нашого виробництва, але ми рухаємося в тому ж напрямку. Зараз ми знаходимося на стадії вироблення тестових деталей для наших закордонних замовників. По цим деталям вони зможуть перевірити не тільки якість металу який ми створюємо, але і відповідність виробу всьому спектру вимог:

  • геометричні розміри,
  • економічна доцільність,
  • точність виготовлення,
  • якість не тільки окремих фрагментів, а всієї деталі, в тому числі, із застосуванням промислових методів не руйнівного контролю, які використовуються у реальному виробництві.

Цього року ми сподіваємося отримати зворотний зв’язок від наших замовників по вже готових деталях, щоб на основі їхніх відгуків покращити прототипи індустріальних систем. З розробкою софтверної бази, завдяки отриманню Кліматичного ваучера, ми вийшли на фінальну стадію роботи над промисловою системою.

Підготовка до друку титаном

Про партнерство в Україні

— Я згадував про зарубіжні компанії, однак нашим проектом цікавляться і українські представники аерокосмічної галузі: КБ Антонова, КБ «Південне», «Мотор Січ». З ними ми також ведемо перемовини про виготовлення пробних зразків деталей. Українським компаніям ми проводимо всі наші тестові роботи безкоштовно, оскільки ми хочемо якомога швидше запровадити результати нашої роботи в Україні.

Додам, що оскільки на сьогодні в Україні не так багато доступних джерел фінансування приватного бізнесу, ми дуже цінуємо можливість отримання Кліматичного Інноваційного ваучера. Це чудово, що такі програми є, але надзвичайно важливо також доносити такі можливості до найширших кіл розробників: і з приватного бізнесу, і з державних підприємств, і з дослідницьких організацій та маленьких компаній. Тому роботу Greencubator, який координує цю програму і сприяє надходженню інвестицій в кліматичні проекти України, важко переоцінити. Підтримка «зелених» проектів, на нашу думку, — це приклад синергії, коли користь отримують всі сторони. Адже ми працюємо над збереженням ресурсів, що є однаково важливим для всіх жителів Землі.

Відчутна економія матеріалу, до того ж, із «зеленою» складовою, — це те рішення, якого потребує промисловість сьогодні. Саме актуальність 3D-друку титаном, як кліматичної технології, сприяла тому, що компанія «Червона хвиля» отримала грант в рамках програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Програма впроваджується в Україні ГО Greencubator, входить до програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. Про можливості для компаній та інших переможців читайте на сайті проекту.