Нове століття з новим пакуванням: як Бессарабський ринок переходить з пластику на папір

Бессарабський ринок переходить на паперову тару — про це офіційно повідомило керівництво ринку на святкуванні його 107-ої річниці. Таким чином КП «Бессарабський ринок» поступово готується до запровадження в Україні обмежень на одноразовий пластик, а продавці мають змогу обрати найзручніше «зелене» пакування.

Адміністрація ринку закупила кілька різновидів тари і поширила їх серед торгуючих підприємців. Перша партія невелика і включає п’ять видів: пакети (з ручками і без), стакани, контейнери, папір для обгортання, який тримає вологу, жир та запах. Це найактуальніші позиції, про які заявили продавці під час обговорень, тому до початкової партії увійшли саме вони. Речниця КП Яна Мірошник роз’яснює, що види тари змінюватимуться, а її ассортимент планують розширювати, коли продавці звикнуть і оберуть зручне пакування саме для їхнього товару.

Перша партія паперової тари від українських постачальників, яку керівництво ринку розповсюдило на пробу серед продавців

Поштовхом до «зеленого» рішення стало бажання підтримати глобальну ініціативу щодо захисту довкілля і підготуватися до майбутніх законодавчих змін:

Микола Ковальчук, директор КП «Бессарабський ринок»:
— Думки про перехід на паперову тару виникли у нас ще під кінець зими. А особливо після того, як з’явилась інформація, що у ВР зареєстровано три законопроекти щодо обмеження використання пластику (законопроекти №№ 9507, 9507-1, 9507-2, — прим. ред.). З того часу поступово працювали над цим питанням. Проводили наради з торгуючими, підбирали варіанти, які б відповідали вимогам ринку…

Торгуючі підтримали ініціативу. Є лише деякі побоювання, що пакети можуть рватися. Більшість продавців уже почали використовувати паперове пакування. Ініціатива гарна і потрібна, і всі ставляться до цього з розумінням.

Паперову тару керівництво замовило в українських постачальників. Підприємці ж вільні обирати: замовляти у КП «Бессарабський ринок» чи індивідуально, на свій розсуд. Також, адміністрація забезпечує продавців фірмовими наліпками з логотипом ринку.

Поки законодавчі норми щодо пластику не будуть прийняті, продавці можуть використовувати паперову тару за бажанням, у довільному форматі. Коли ж закон про обмеження пластику набуде чинності, адміністрація запровадить відповідні обов’язкові правила на ринку. Нагадаємо, громадські організації, що опікуються питаннями захисту довкілля, звернулися до майбутніх народних депутатів із закликом підтримати Порядок денний екологічної безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: прес-служба КП «Бессарабський ринок», фото: Facebook-сторінка ринку та стаття у Вікіпедії

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

ЄС пропонує 50 000 євро за дієві методи боротьби з пластиковим сміттям

Єврокомісія оголосила боротьбу з пластиковим сміттям головною темою цьогорічного конкурсу соціальних інновацій European Social Innovation Competition. Організатори чекають на бізнес-моделі, проекти, сервіси і окремі продукти, що мають рішення для зменшення кількості пластикового сміття. Три найбільш інноваційні ідеї отримать по 50 000 євро на реалізацію.

Конкурс відзначить тих учасників, що запропонують суттєву оптимізацію переробки чи повторного використання сміття, а також дієвий механізм зменшення утворення пластикових відходів. Напрямки, в яких можуть працювати інноватори:

  • зменшення використання одноразового пластику в побуті;
  • переробка, повторне використання та утилізація вже існуючого пластикового сміття;
  • вирішення проблеми накопичення пластикового сміття в природі;
  • зміна поведінки продавців і споживачів, нові практики в торгівлі задля зменшення використання пластику і підвищення відсотку переробленого/повторно використаного сміття;
  • впровадження альтернативних бізнес-моделей і оптимізація споживчих ланцюгів задля зменшення кількості сміття і підвищення відсотку переробленого/повторно використаного сміття;
  • впровадження нових матеріалів, сталої альтернативи пластику.

Подати заявку можна онлайн до 4 квітня 2019 року. Організатори конкурсу обіцяють оголосити 30 команд, які пройдуть до наступного етапу, 23 травня 2019 року. Слідкувати за розвитком подій можна на сайті проекту.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Заборона Європарламенту: коли і чиїм коштом зникне одноразовий пластик

Європарламент проголосував за масштабну заборону використання одноразового пластику, який сьогодні формує понад 70% всього сміття у світовому океані. Заборона стосується товарів, для яких вже існує екологічна альтернатива: пластикові тарілки і ложки з виделками, соломинки і палички для вух — всі вони мають бути виключені з побуту жителів Євросоюзу до 2021 року.

Також передбачені нові зобов’язання для компаній, які вироблять пластик. Втім, безпосереднє втілення амбітних планів буде залежати від подальших дій на рівні окремих країн та від вміння влади і бізнесу знаходити спільну мову. Європейські законодавці хочуть додатково зобов’язати компанії відповідати і платити за пластикове сміття, від продукування якого вони не відмовляться. І саме ці положення, на думку оглядачів, спричинять найзапекліші дискусії під час обговорення нових норм у різних країнах. Розпочати процес національного узгодження заборони одноразового пластику планують якомога швидше, вже цього листопада.

Новий документ передбачає окремі вимоги до різних підприємств, чия продукція переважає серед сміття у світовому океані:

  • країни-учасниці ЄС повинні протягом наступних 12 років зобов’язати тютюнові компанії відшкодовувати до 80% вартості прибирання та переробки недопалків;
  • на черзі — виробники рибальського знаряддя, яких зобов’яжуть оплачувати як мінімум 50% вартості щорічного прибирання пластикових гачків, вудок тощо з морів та океанів. За підрахунками, понад чверть усього сміття на пляжах Європи складають загублені чи покинуті рибальські снасті, вони ж призводять до загибелі тисяч пташок, тюленів і китів щороку.
  • до 2025 року країни-учасниці ЄС повинні довести кількість перероблюваних пластикових пляшок до 90%, а витрати на збір і переробку таких відходів мають відшкодовувати виробники пляшок.

Додатково, в Європарламенті задекларували план по зменшенню використання інших пластикових предметів, які поки що не можна замінити більш дружніми до довкілля альтернативами, не менш ніж на чверть до 2025 року. Мова йде, в першу чергу, про контейнери для їжі та пакування для фаст-фуду.

Фредерік Ріс (Frederique Ries), представник ліберальних політичних сил Бельгії, що є відповідальним за законопроект, констатує, що проголосовані норми — це лише початок тривалої кампанії зі зменшення кількості сміття, яке забруднює світовий океан. Втім, законодавець переконаний, що сміливий план торуватиме шлях для послідовників у європейських країнах.

«— Це має велике значення для захисту морського середовища та зменшення витрат на боротьбу із забрудненням довкілля пластиковим сміттям. Такі витрати, за попередніми розрахунками, сягнуть 22 млрд євро до 2030 року.»

Україна також поступово переймається ідеями зменшення кількості одноразового пластику в побуті, а також переробкою відходів. Так, українська компанія Effa пропонує рішення для заміни одноразових пластикових зубних щіток в готелях біорозпадним аналогом — як розвивається проект на міжнародному ринку нам розповіли засновники стартапу.

Також ми писали про мобільний додаток «Сортуй», що допомагає користувачам вчитись грамотно поводитися з побутовими відходами. А український онлайн-сервіс Stock-Factory з обігу умовно проблемних товарів нещодавно виграв грант на розвиток у найбільшому світовому конкурсі «зелених» бізнес-ідей Climate Launchpad.

Окрім того, з’являються інші українські проекти із «зеленими» рішеннями для бізнесу, які отримують визнання й підтримку європейських партнерів через програму «Кліматичні інноваційні ваучери». Більше про цю ініціативу читайте в матеріалі: «Зелене світло для “зелених” інновацій».

Джерело: Independent

Мистецтво проти сміття: ONUKA випустила кліп для збору коштів на сортувальні станції

Проблема зі сміттям актуальна не лише для Тихого океану. Українські міста страждають від побутових відходів, які не сортуються, і, відповідно, не переробляються. Новий кліп української співачки ONUKA на трек STRUM, що був створений разом з організацією «Україна без сміття», розпочинає екологічну ініціативу #ECOSTRUM. Кожен перегляд та поширення відео забезпечить відрахування з монетизації на підтримку роботи сміттєсортувальних станцій:

Минулого року Україна виробила 366,4 млн тонн відходів, що на 24% більше, ніж у 2016-му. І лише менше четвертої частини з них були утилізовані. Щоб привернути увагу до сміттєвої проблеми, адже в Україні майже не сортують відходи, кліп ONUKA знімали на сміттєзвалищі. Усього за 25 км від Києва, у Підгірцях, знаходяться гори сміття, що сягають висоти 27-поверхового будинку.

Громадський проект «Україна без сміття», що є одним з ініціаторів #ECOSTRUM, має на меті покращити стан навколишнього середовища, залучаючи громади до сортування сміття. Просто поширивши відео Strum, кожен користувач зробить внесок в підтримку роботи станцій, які сортують сміття і сприяють правильній переробці відходів. Це зменшить навантаження на сміттєві полігони і сприятиме розвитку ринку переробки вторинної сировини в Україні. Більше про напрямки роботи «Україна без сміття» можна дізнатися на сайті проекту Strum.

Нагадаємо, днями українські розробники з MacPaw презентували безкоштовний додаток «Сортуй», який полегшить процес сортування сміття і допоможе користувачам грамотно поводитися з відходами. Втім, зменшити негативний вплив людської діяльності на планету можна ще простіше — заощаджуючи електрику. Читайте історію про українську компанію, що створює пристрої, які роблять оселю «розумнішою», допомагають економити на обігріві помешкання, зменшуючи негативний вплив на довкілля.

Український додаток «Сортуй» допоможе грамотно поводитися з відходами

Новий мобільний додаток «Сортуй» від компанії MacPaw полегшить процес сортування сміття і допоможе користувачам грамотно поводитися з відходами. Програму, розроблену в рамках проекту MacPaw Labs, з 25 вересня можна безкоштовно завантажити в App Store і Google Play.

Проблема із сортуванням та переробкою сміття для України стоїть надзвичайно гостро. За даними Державної служби статистики минулого року в Україні було вироблено 366,4 млн тонн відходів, а це на 24% більше, ніж у 2016-му. А от динаміка утилізації відходів опустилася нижче позначки в 25%. Розробники «Сортуй» планують покращити ситуацію, спростивши сортування відходів для пересічних користувачів. У додатку зібрані рекомендації та правила сортування сміття — на вибір, універсальні, або адаптовані до вимог станцій «Київвторресурси» і «Україна без сміття».

Команда з понад 10 ентузіастів MacPaw 7 місяців працювала над мобільним додатком «Сортуй», і тепер він стане в нагоді як початківцям, так і досвідченим послідовникам «zero-waste». Отже, його функції допоможуть:

  • визначити тип сировини всього за три кліки;
  • дізнатися особливості і умови сортування окремих видів сміття;
  • знайти найближчу станцію сортування і побудувати маршрут до неї;
  • обрати універсальні правила сортування або адаптовані до вимог станцій «Київвторресурси» і «Україна без сміття»;
  • слідкувати за змінами правил сортування.

Скріншот підказки від «Сортуй»

В додатку можна знайти і перелік організацій, які приймають відсортовані відходи: «Україна без сміття»; «Київміськвторресурси»; «Екологічні інвестиції»; «Екологічні переробні технології»; «Центр управління відходами»; Благодійний магазин «Ласка»; КП «Київкомунсервіс». Завантажуйте додаток тут App Store і Google Play.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про систему Ocean Cleanup, яка вийшла на генеральне прибирання сміття у Тихому океані. Також читайте про українські команди, які змагатимуться у міжнародному фіналі найбільшого в світі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad.

Система Ocean Cleanup вийшла на генеральне прибирання в Тихому океані

Після п’яти років досліджень, розробок і тестування, система збору сміття у відкритому океані The Ocean Cleanup System 001 вирушила до свого робочого місця. В наступні кілька років ця установка виловлюватиме Велику тихоокеанську сміттєву пляму, розташовану між Гаваями і узбережжям Каліфорнії. Повноцінна робота установки, за розрахунками фахівців, дозволить зібрати до 50% сміттєвої плями в наступні 5 років.

Ocean Cleanup у довжину сягає 600 метрів і занурюється на 3 метри в океан, виловлюючи шматки сміття. Конструкція поєднує надводні і підводні елементи, човни, може стабільно працювати за різних погодних умов. Система також спрямована на те, щоб не допустити розпаду непотребу і поширення мілкіших елементів у воді. Як працює технологія відловлювання сміття і чому вона є найбільш дружнім до океанської екосистеми методом очищення зобразили у відео про The Ocean Cleanup System:

Велика тихоокеанська сміттєва пляма важить близько 80 000 т, а площа, відповідно до останніх досліджень, дорівнює 1,6 млн кв км — це в 2,5 рази більше за площу України. 8 вересня систему спустили на воду в затоці Сан-Франциско. По дорозі до сміттєвої плями установка зупиниться для двотижневого тестового запуску, і якщо він пройде вдало, досягне місця призначення за 1200 морських миль від берегової лінії. Установку розташують таким чином, щоб вона, рухаючись за течією, збирала сміття, яке впродовж багатьох років потрапляло в океан. Так виглядав спуск установки на воду:

Тема очищення довкілля від пластикового сміття актуальна і для України. Так, серед учасників національного фіналу конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad був проект re-beau, що продукує прикраси з переробленого пластику. Проект не потрапив до трійки переможців, але продовжує розвиватися в Україні. Натомість, у міжнародному фіналі в Единбурзі Україну представлять команди UGrid, TOKA, Stock-Factory. Більше про те, які українські інновації рятуватимуть планету від кліматичної катастрофи читайте в нашому матеріалі.

Однак, дбати про клімат — це не тільки переробляти пластик і очищувати світовий океан. Достатньо використовувати енергоефективні пристрої для «розумного» дому щоб долучатися до кліматичних інновацій. І навіть виробництво деталей з титану може бути «зеленим», про свідчить досвід української компанії «Червона хвиля».