Громадські організації закликають кандидатів у депутати підтримати Порядок денний екологічної безпеки

Коаліція неурядових громадських організацій закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах до ВР України в 2019 році, підтримати порядок денний екологічної безпеки. Серед організацій, що підтримали дану ініціативу, є і Greencubator. 

У чому проблема?

За даними ВООЗ, 7 мільйонів людей щороку помирають від хвороб, пов’язаних з наслідками забруднення повітря. Більше 90% таких смертей припадає на країни з низькими доходами населення. Як зазначено у звіті Інституту впливу на здоров’я за 2018 рік, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найвищими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище.

За роки незалежності в Україні так і не була створена система контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища, не налагоджена міжвідомча взаємодія між Мінприроди, МОЗ та Міносвіти. Також, відсутня системна та багаторівнева екологічна просвіта — все разом це призвело до забруднення довкілля України та погіршення суспільного здоров’я.  

Що цікавить виборців?

В той же час, населення починає перейматися темою екологічної безпеки: 46,5% українців відзначають, що наявність в програмах політичних партій чітких положень щодо питань охорони довкілля та сталої енергетики точно або скоріше б вплинула на їх вибір при голосуванні, — такі цифри наводить Київський міжнародний інститут соціології, який на замовлення Програми розвитку ООН в Україні проводив опитування жителів України щодо питань охорони довкілля та ощадливого використання енергоресурсів. 25,3% українців вважають, що саме законодавча влада має найбільший вплив на вирішення екологічних питань в Україні. 

З огляду на все вищезазначене, громадські організації закликають майбутніх депутатів передбачити вирішення наступних екологічних проблем та надати відповіді на наступні критично важливі питання:

1. Забезпечити реалізацію цілей сталого розвитку в Україні

Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як має намір створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 

Сьогодні українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі, за даними ресурсу Global Energy Statistical Yearbook, та не відповідає цілям сталого розвитку. 

2. Прискорити виконання вимог та заходів глави «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацією з ЄС

Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

Наразі зірвані строки імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, більше половини завдань напрямку «навколишнє середовище» не прийняті або прийняті з суттєвими порушеннями строків, — порахували у «Європейській правді».

3. Захистити природні ресурси від споживацького ставлення промислово-фінансових груп та монополій

Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси — ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 

В Україні й досі активно діють та збільшуються неоголошені монополії, а споживацьке ставлення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. 

4. Провести якісну реформу природоохоронних контролюючих органів

Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, щоб забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю? 

Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнано навіть на державному рівні, але реформа природоохоронного контролю провалена.

5. Забезпечити ефективну дозвільну систему

Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?

Такі зміни унеможливлять ведення прибуткового бізнесу чиновниками, на який перетворюється видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля.

6. Захистити кошти екоподатків від неефективного використання та посягання забруднювачів.

Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Великі промислові гравці кілька років використовують аргумент неефективного управління коштами для лобіювання ідеї повернення екоподатків забруднювачам.

Коаліція неурядових громадських організацій, зі свого боку, готова долучитися до обговорення екологічного порядку денного з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів.

Коаліція неурядових громадських організацій — це:

  • Ініціативна група “Save Dnipro”
  • ГО “Платформа Громадський Контроль”
  • МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)
  • “Батарейки, здавайтеся!”
  • ГО “Україна без сміття”
  • Transparency International Ukraine
  • UAnimals
  • Екодія
  • Greencubator
  • ГО “Ініціативна група “Разом!”
  • ГО “Єдина Планета”
  • Українська кліматична мережа
  • ГО “Екоклуб”
  • ГО “Екосфера”
  • ЕГО “Зелений Світ”
  • ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
  • ГО “Колегія екологічної освіти “Світ Освіт””
  • ГО “Екосенс”
  • ГО “Зелений рух” Миколаївщини Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги
  • ГО “Зелена генерація”
  • ГО “Дзига”

Джерело: ecoagenda2019.org.ua

Розвиток сучасного міста в контексті зміни клімату — досвід Вінниці

Наприкінці травня Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350.org в регіоні EECCA організували прес-тур до Вінниці. Greencubator долучився до заходу, щоб разом з іншими учасниками дізнатись, як місто працює над скороченням викидів CO2 і поступово переходить на ВДЕ. Програма подорожі включала:

  • знайомство з велосипедною інфраструктурою Вінниці;
  • відвідування заводу з виробництва сонячних панелей KNESS PV;
  • візит на Стадницький полігон відходів і біогазову ТЕЦ на ньому.

«Велосипед — це просто ще один вид міського громадського транспорту»

Велопроект за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні почали впроваджувати у Вінниці у 2016 році. Як розповів Андрій Сорокін, спеціаліст відділу транспорту у Департаменті транспорту, енергетики та зв’язку Вінницької міської ради, на чотири напрямки велосипедизації міста виділили 8 млн грн і запустили:

  • громадський велопрокат — стартував восени 2016 року, як альтернатива громадському транспорту і для скорочення автомобільних заторів, разом зі зменшенням шкідливих викидів в атмосферу. У місті є 59 км велодоріжок, з яких понад 30 км — виділені смуги руху. За підрахунками Андрія Сорокіна, цього року містяни здійснюють 300-400 оренд велосипедів на день. Станції громадського велопрокату доповнюються також станціями від приватного проекту Nextbike;

Андрій Сорокін говорить, що для повного забезпечення велосипедних потреб вінничан потрібно 50 станцій прокату

  • громадські велопарковки — місто облаштувало 38 велопарковок на 720 місць біля популярних міських об’єктів і навчальних закладів;
  • велостанція для міських службовців — працівники Вінницької міської ради можуть виконувати робочі поїздки велосипедами — спеціальний парк для вінницьких службовців (велосипеди навіть мають нішу для документів) включає 32 звичайні і 8 електровелосипедів;
  • муніципальна велошкола під відкритим небом у центральному парку — наразі вона тільки розвивається і має лише 8 велосипедів, але інструктори вже навчають всіх охочих.

За підтримки швейцарських партнерів, Вінниця пересідає на велосипеди

Розвиток велотранспорту є частиною загальної транспортної реформи міста, розпочатої у 2015 році. Як розповів заступник міського голови Владислав Скальський, все почалося ще раніше: у 2008 році місто підписало меморандум з Швейцарським Державним Секретаріатом з економічних питань (SECO). Тоді ж Вінниця взяла курс на підвищення мобільності і пріорітетність муніципального транспорту. На сьогодні понад 50% вінничан користуються міським транспортом — це близько 155 млн пасажирів на рік. Впровадження єдиного електронного квитка, ревіталізація віддалених районів, збільшення відсотка містян, що дістаються місця призначення сталим транспортом — головні складові цієї реформи, які вже реалізовані.

Владислав Скальський з учасниками та організаторами прес-туру

Промислове виробництво сонячних панелей на Вінниччині

KNESS Group відкрила завод KNESS PV на Вінниччині у лютому 2019 року. В його будівництво, що займає площу 6600 кв м та має потужність до 200 МВт/рік, інвестували 5 млн євро.

Завод може випускати різні види панелей: рамкові та безрамкові, моно- та полікристалічні, на 72 або 60 фотогальванічних елементи. Потужність кожної готової панелі відрізняється в залежності від потреб замовника і сягає 365-390 Вт. Директор заводу Kness PV Олег Довбощук уточнює, що на заводі впроваджена максимальна автоматизація процесів (до 95%): усього у виробничих цехах працює 4 зміни по 40 працівників. Одна зміна за 12 годин роботи видає 620 одиниць готової продукції. За добу — приблизно 1300 панелей.

Директор заводу Олег Довбощук розповідає про особливості виробництва панелей, зокрема, посилений санітарний режим і спеціальний «дрес-код» в цеху

Обладнання і технології отримані з Китайського інституту сонячної енергетики, який за контрактом навчав персонал у Вінниці. Втім, завод активно нарощує частку українських партнерів. Наприклад, зараз тестують скло Костянтинівського заводу скловиробів на предмет його придатності для виробництва сонячних панелей.

Завод працює безперервно

Еколог підприємства Валерій Король розповів, що максимальний термін експлуатації панелей складає 30 років, але в обласне управління екології вже направлений для затвердження екологічний паспорт панелей, як елементів відходів.

Що ж до відходів самого процесу виробництва, вони належать до найнижчого, четвертого класу небезпеки, і майже повністю йдуть на повторне використання: скло, алюміній, мідь тощо.

На заводі є навіть спеціальне місце для фотографування під час екскурсій

Енергія зі сміття і рекультивація полігону

Третім пунктом призначення став Стадницький полігон відходів, на якому розміщено біогазову електростанцію, що є хорошим прикладом того, як українські міста можуть вирішувати наболілу проблему поводження зі сміттям. Полігон приймає приблизно 150 тис. тонн сміття на рік, що, за орієнтовними розрахунками, дає можливість генерувати до 1 МВт електроенергії на годину, спалюючи газ метан.

ТЕЦ на Стадницькому полігоні відходів

Нове життя полігону почалося у 2008 році, коли сюди зайшов німецький інвестор Йорг Майсснер. Сьогодні він — директор ТОВ «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього середовища» і запевняє, що в Україні є фантастичний потенціал використання біогазу. Втім, бракує як зацікавленості зі сторони підприємців, так і підтримки з боку державних органів.

У 2011 році на звалищі налагодили постійний відбір і спалювання метану, завдяки чому припинились пожежі, зменшився і майже повністю зник сморід, а «тіло» полігону почало осідати в 3 рази швидше. За період з грудня 2011-го до кінця 2018-го на стадницькому полігоні відходів було зібрано і спалено близько 19 млн куб м метану. На сьогодні для відбору метану задіяна 31 свердловина глибиною 35-40 м.

З 2015 року на полігоні працює блочно-модульна електростанція, що перетворює метан в енергію. Встановлена потужність електростанції становить 999 кВт. У 2018 році на полігоні вироблено 6 млн кВт електроенергії, у 2019 році потужність роботи станції підняли до стабільних 800 кВт/год. Вироблену електроенергію продають за «зеленим тарифом» напряму ДП «Енергоринок». Йорг Майсснер підраховує, що біогазова станція, в яку до сьогодні вже інвестували близько 2 млн євро, окупиться за 7 років. Примітно, що 10% доходу від продажу електроенергії з біогазу інвестор щомісячно спрямовує на рекультивацію полігону.

Йорг Майсснер переконаний, що використання біогазу має величезний потенціал в Україні

Фото: Юлія Пашковська (350.org-EECCA)

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

ГО закликають кандидатів у Президенти озвучити Екологічний порядок денний

Коаліція неурядових громадських організацій розробила Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України. Серед 17 організацій, що опікуються довкіллям та підтримали дану ініціативу, є і Greencubator.

Президент України є гарантом Конституції, якою визначено право громадян на довкілля, безпечне для життя та здоров’я. Однак, жоден з кандидатів поки що не озвучив свого чіткого плану щодо протидії та адаптації до зміни клімату на державному рівні. Тож активісти з громадських організацій сформували перелік нагальних екологічних проблем і закликають кандидатів озвучити відповіді на головні питання:

  1. Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?
  2. Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?
  3. Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?
  4. Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?
  5. Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?
  6. Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?
  7. Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?
  8. Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

Представники громадських організацій закликають кандидатів публічно зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Також, декларують свою готовність брати участь в обговоренні екологічних політик з кандидатами.

Більше про екологічний порядок денний можна дізнатися на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: