Запрошуємо на церемонію оголошення переможців третього етапу відбору Програми Кліматичних Інноваційних Ваучерів

23 травня Українська мережа енергетичних інновацій Greencubator, Європейська комісія в Україні та Європейський Банк Реконструкції і Розвитку (ЄБРР) проведуть церемонію оголошення переможців третього етапу відбору Програми Кліматичних Інноваційних Ваучерів!

Команда Greencubator відібрала переможців третього етапу з-понад 50 українських компаній, що подали свої пропозиції дружніх до клімату інновацій на конкурс Кліматичних Інноваційних ваучерів. У відборі взяли участь галузеві експерти та представники київського і лондонського офісів ЄБРР.

Запрошуємо відвідати церемонію! Місце та час проведення буде повідомлено після реєстрації.

Програма Кліматичних Інноваційних Ваучерів підтримує українських розробників дружніх до клімату технологій, підсилюючи їхні можливості до створення та реалізації інноваційних рішень в Україні та поза її межами.
За 2017-2018 роки Програма Кліматичних Інноваційних Ваучерів, загальний бюджет якої становить 1 млн євро, вже підписала угоди з 15 інноваційним проектам в Україні.

Розпочався прийом заявок на четверту хвилю кліматичних ваучерів!

Розпочався прийом заявок на четверту хвилю кліматичних ваучерів!

Програма Інноваційних ваучерів спрямована на розвиток українських компаній, що працюють на ринку кліматичних технологій.

Інноваційні Ваучери – фінансовий інструмент, що дозволяє українським компаніям фінансувати впровадження кліматичних інновацій. Інноваційними Ваучерами можуть користуватись різні компанії – від розробників кліматичних технологій до тих, хто прагне їх використати для скорочення свого впливу на довкілля чи скорочення витрат енергії.

Інноваційні Ваучери впроваджуються в Україні ГО greencubator в рамках програми FINTECC Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та за фінансової підтримки EU Neighbourhood Investment Facility.

За 3 дні завершується реєстрація на PowerUp 2018

Розпочинаємо зворотній відлік! 🚀

Ще три дні ви маєте можливість зареєструватись у найбільшому змаганні стартапів енергетичної та cleatech галузей у Центральній Європі – PowerUp!

Що дає PowerUp!:

  • грошовий приз у 30 000 євро за перемогу у Гранд-фіналі; 🤑
  • шанс отримати інвестиції до 150 000 євро; 📈
  • наставництво для вашого бізнесу та корисні контакти. 🤝

Якщо ви маєте:

  • інноваційне рішення;
  • менше, ніж два роки перебування на ринку;
  • цілеспрямовану команду;
  • забезпечені права на свою інтелектуальну власність

…та амбіційний план стати міжнародною компанією, – подавайте (до 19 квітня) заявку на участь у PowerUp by EIT InnoEnergy! 🖖

Запрошуємо на першу зустріч з серії “Енергетика майбутнього”

Електроенергетика стоїть перед великими викликами та перетвореннями. Стара модель торгівлі кіловатами, створена ще на початку минулого століття доживає останніх днів під впливом нових гравців на ринку і енергоефективних технологій.

Дослідники із різних куточків світу говорять про можливий сценарій “спіралі смерті” електромереж. Він може розгорнутись, якщо існуючі мережі не зміняться та не пристосуються до нових реалій у яких є багато розподіленої генерації, накопичення, а значна кількість споживачів і самі можуть себе забезпечити енергією.

Що таке “спіраль смерті” і чому зламались старі бізнес-моделі мереж? І які нові бізнес-моделі та регуляторні практики можуть спинити такий негативний сценарій? Про це ми розкажемо і подискутуємо наступної середи 18 квітня о 19:00 в офісі Greencubator’а на першій зустрічі з серії “Енергетика майбутнього”.

Зареєстуватись

Вакансія: Лідер/ка комунікаційного напрямку в ГО «greencubator»

Команда greencubator шукає комунікаційника/цю, що може результативно  розповісти світові як наша громадська організація перетворює Україну у центр зеленого підприємництва Східної та Центральної Європи. 

Що ми робимо: 

  • з 2009 року створюємо в Україні середовище для зелених сталих бізнесів міжнародного рівня;
  • адмініструємо програму Climate Innovation Vouchers від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, є регіональними представниками міжнародних конкурсів інноваційних зелених ідей ClimateLaunchpad та InnoEnergy PowerUP;
  • Просуваємо енергетичну демократію через енергетичні кооперативи та створення можливостей для малих гравців ринку, підтримуємо демонополізацію енергетики;
  • Проводимо TeslaCamp, Hack4energy та багато інших яскравих заходів для творців зелених інновацій.

В нашому ідеальному світі проактивний комунікаційник:

  • Розробляє і втілює усю зовнішню комунікацію greencubator. Дійсно є лідером напрямку, допомагає всій організації вийти на комунікаційний level-up;
  • Працює у сфері комунікацій ≥2 років, має історію успішних медіа та digital-кампаній з використанням сервісів аналітики, розуміє принципи автоматизації комунікацій;
  • Вміє розробляти комунікаційну стратегію на основі аналітики, а не за допомогою чаклування над магічною кулькою;
  • Вміє створювати якісні медіа-заходи та підтримувати продуктивний контакт з представниками медіа;
  • Усвідомлює, що комунікаційні кампанії треба втілювати на основі комунікаційної стратегії (🤔);
  • Має високий рівень самоорганізації та автономності в ухвалені рішень;
  • Володіє українською та англійською мовами (Upper Intermediate);
  • Вміє писати добрі, якісні та зрозумілі bullshit-free тексти;
  • Ніколи не ставив/ла список адресатів масових розсилок у TO чи CC;
  • Розуміє, що реальний світ живе не тільки у FB та Instagram.

Обов’язки:

  • Розробка і реалізація комунікаційної стратегії, звітування щодо її реалізації, робота з запитами журналістів
  • Ведення онлайн-каналів комунікації: Веб-сайт, Facebook, Twitter, Instagram, LinkedIn;
  • Моніторинг і створення можливостей офлайн-комунікації: заходи, акції, флешмоби, тощо.
  • Бриф і контроль роботи перекладачів, фотографів, відеографів, поліграфії, дизайнерів (постери, інформаційні бюлетені, листівки, буклети, інформаційні стенди, звіти).

Умови:

  • Почуття змістовності роботи та причетність до розвитку ринку сталих бізнесів у Україні;
  • Команда, що любить сов і єнотів, а також велосипеди і електромобілі, і знає правильну відповідь на головне питання життя, Всесвіту і взагалі;
  • Свобода самовираження. Ми любимо ідеї з амбіцією!
  • Можливість отримати до хрусту свіжі знання та контакти у галузі Cleantech;
  • Офіс на Подолі;
  • Ринкова заробітна плата (точно буде визначена за результатами співбесіди).

Якщо Ви дочитали цей текст до кінця і знаєте, що виправити і як зробити наш проект більш зрозумілим кожному вуху та оку планети, то надсилайте свої CV на info@greencubator.info з темою «42»

TeslaCamp-2018: запрошуємо на зустріч технічних партнерів

Хоч весна й запізнюється, але ми вже готуємось до літнього TeslaCamp 2018. Цього року ми знову зберемось, щоб на природі відверто спілкуватись про майбутнє енергетики, нові зелені технології та людей, що їх розробляють.

TeslaCamp – це завжди більше ніж конференційна частина. Крім виступів цікавих спікерів та захопливих дискусій учасники завжди можуть поспілкуватись із інноваторами в сфері енергетики, побачити як працює енергосистема табору, взяти участь в майстер-класі з розгортання та роботи цієї системи. Ми завжди прагнемо продемонструвати енергетичне майбутнє, до якого можна доторкнутись руками, те, яке вже завтра (або й сьогодні) впливатиме на наше життя.

Саме тому ми заздалегідь запрошуємо наших друзів та парнерів, що брали участь TeslaCamp або планують долучитись цього року на спільнодумання. Вже в середу 4 квітня о 17:00 в офісі Greencubator’а ми проведемо зустріч де обговоримо які нові енергетичні технології ми будемо демонструвати на цьогорічному TeslaCamp.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться технічними реалізаціями енергетичних рішень відновлюваними джерелами енергії та майбутнім і готовий брати участь в його популяризації! Якщо Ви чи Ваша компанія готові допомогти розгорнути енергосистему TeslaCamp чи продемонструвати якісь цікаві можливості нового обладнання, Вам – до нас на зустріч 🙂

В Україні вперше відбудеться міжнародний конкурс для cleantech-інноваторів PowerUp! від InnoEnergy

В Україні вперше відбудеться міжнародний конкурс для cleantech-інноваторів PowerUp! від InnoEnergy

Команди, які уже мають прототип, можуть позмагатися за грошові призи до €20 000 й запрошення в акселераційну програму з інвестиціями до €150 000. 

Україна доєдналася до проведення PowerUp! 2018 – змагання для стартапів клінтек напрямку, яке проходить у 24 країнах. Конкурс уже вчетверте організовує провідний європейський клінтек акселератор EIT InnoEnergy, представником в Україні стала команда мережі енергетичних інновацій Greencubator.

Хто може подаватися?

Ми шукаємо команди, які вже мають прототип рішень у сфері енергетики, мобільності, клінтеку, кібербезпеки чи розумних міст. Прийом заявок на національний етап триває до 15 квітня тут.

Це бізнес-орієнтований конкурс, тому наші герої – ті, чиї ідеї здатні змінити світ і конкурувати на ринку. Минулого року перше місце в гранд-фіналі посів угорський стартап HeatVentors, який представив інноваційний метод зберігання термальної енергії, що потребує на 90% менше простору й дозволяє заощаджувати від 20 до 40% енергії.

Чому варто подаватися?

На національному етапі успішних аплікантів чекає два дні інтенсивних занять із найкращими наставниками у галузі. Ми допоможемо вам довершити вашу ідею та дамо знання для її правильного комерційного запуску.

Ми також оберемо найкращі команди, які вирушать на гранд-фінал до Праги й позмагаються з представниками інших країн за грошові призи в розмірі €20 000, €10 000 або €5000. Крім того, всі учасники міжнародного фіналу мають шанс потрапити на акселераційну програму InnoEnergy Highway з інвестиціями до €150 000. А ще участь у PowerUp! 2018 – це нагода для стартапу «влитися» у міжнародну спільноту, яка працює з клінтек-ринком, і привернути увагу медіа.

«InnoEnergy є провідним клінтек акселератором, успіх якого – це результат того, що разом із грошима ми інвестуємо наші знання й контакти. Ми керуємо найбільшою екосистемою інновацій у світі, до якої входить понад 320 учасників. Серед них провідні енергетичні компанії в Європі, академічні й дослідні центри, міста й регіони. До наших акціонерів входять такі компанії, як Schneider Electric, EDF, AGH, RAFAKO чи Tauron», – пояснює переваги конкурсу Якуб Мілер (Jakub Miler), генеральний директор InnoEnergy Central Europe.


InnoEnergy – одна з організацій Європейського інституту інновацій та технологій (EIT), яка просуває інновації, підприємництво та освітні ініціативи у галузі сталої енергетики. Нещодавно InnoEnergy оголосила, що інвестує €200 000 в український стартап Ecoisme.

Greencubator з 2009 року розвиває екосистему сталого підприємництва, кліматичних інновацій і зеленої економіки в  Україні.  Серед програм підтримки зеленого підприємництва,  які вeде Greencubator, – Climate Innovation Vouchers від ЄС та ЄБРР і ClimateLaunchpad від Climate-KIC. Також організація створила енергетичний фестиваль TeslaCamp та хакатон Hack4energy. У 2017 році засновники організації Андрій і Роман Зінченки отримали The Bright Award від Стенфордського університету за вагомий внесок у збереження довкілля й сталий розвиток.

Позиція організацій громадянського суспільства та бізнесу з приводу запровадження в Україні конкурентного механізму підтримки виробництва енергії з ВДЕ

Позиція організацій громадянського суспільства та бізнесу з приводу запровадження в Україні конкурентного механізму підтримки виробництва енергії з ВДЕ

Позицію у PDF можна завантажити тут: https://goo.gl/2tpFgM

Питання розробки нового механізму підтримки відновлюваних джерел енергії в Україні набуло суттєвого розголосу за останній рік, який значно посилився останніми тижнями. Зважаючи на важливість цієї теми для цілої країни, підписанти цього листа виклали свої позиції стосовно поточної дискусії на тему розробки цього механізму.

Наша позиція, викладена у цьому листі поділяється на 3 частини:

  1. Ключові позиції, що потребують врахування під час розробки нової політики з підтримки генерації енергії з ВДЕ
  2. Реакція на тезовий документ Л. Підлесецького щодо запровадження системи аукціонів
  3. Пропозиції щодо наступних кроків розробки політики підтримки ВДЕ

Ключові позиції, що потребують врахування під час розробки нової політики з підтримки генерації енергії з ВДЕ

Підписанти цього листа (представники бізнесу та громадські організації) вважають, що при розробці нової політики з підтримки генерації енергії з ВДЕ потрібно дотримуватись таких важливих засад її розробки:

  • Відкритість. Європейські підходи до розробки політик вимагають прозорості, що включає до себе залучення усіх стейкхолдерів та громадських організацій до обговорення політики ще на етапі формулювання проблем.
  • Залучення усіх зацікавлених сторін. Залучення усіх зацікавлених сторін до діалогу з приводу нового механізму підтримки генерації енергії з ВДЕ є критично важливим для збалансування інтересів та розробки політики.
  • Комплексність. Система підтримки відновлюваних джерел енергії — комплексне завдання, вирішення якого повинне включати у себе не лише економічні розрахунки, але й питання скорочення обсягів викидів парникових газів, виконання міжнародних зобов’язань, впливу на інвестиційний клімат у країні.
  • Розкриття інформації. Для розробки якісного механізму необхідне розкриття важливих даних та обрахунків/обчислень від різних стейкхолдерів.
  • Прийняття рішень на основі розрахунків та аргументів. Всі запропоновані до законопро ектів чи регуляторних документів рішення чи положення повинні бути обґрунтовані прогнозними розрахунками, що спираються на достовірні дані.

Тези підписантів листа стосовно того, якою повинен бути новий механізм підтримки ВДЕ в Україні:

  • Сучасну систему підтримки ВДЕ в Україні потрібно змінювати через ймовірні фінансові проблеми в майбутньому. Для розробки нової політики необхідним є оприлюднення розрахунків стосовно виплат за поточним зеленим тарифом за різного відсотку ВДЕ в енергоміксі та визначення значень, за яких енергетичний ринок буде змушений відмовитись від власних зобов’язань по виплаті за зеленим тарифом.
  • Впровадження нових механізмів підтримки ВДЕ повинно здійснюватись разом із суттєвим підвищенням податків на викиди вуглецю, ставки яких в Україні є заниженими у порівнянні з європейськими. Їх запровадження дозволить врахувати негативні екстерналії від викопної енергетики та створити справжню конкуренцію між різними виробниками ВДЕ.
  • Будь-які ретроспективні зміни (зміна тарифів) для ВДЕ-проектів, що отримали “зелений тариф” раніше від впровадження нової політики, є недопустимими та вкрай руйнівними з точки зору інвестиційного клімату.
  • Країни, що впроваджують підтримку для відновлюваних джерел енергії зазвичай використовують кілька механізмів підтримки ВДЕ. Україні варто розглянути їх досвід.
  • Зелений тариф повинен залишитись для малих виробників електроенергії з ВДЕ. Критерій розрізнення між малими та великими виробниками електроенергії повинні бути чітко аргументовані відповідними техніко-економічними розрахунками.
  • При розробці нового механізму підтримки ВДЕ потрібно також розглянути нетарифні методи підтримки ВДЕ (Investment Tax Credits, Production Tax Credits, цільові гранти, низькі відсоткові ставки за рахунок погашення частини відстоків і т.д.).
  • При розробці нового конкурентного механізму підтримки ВДЕ необхідно розглянути всі варіанти конкурентних механізмів підтримки ВДЕ та обґрунтувати вибір того чи іншого із них.
  • Новий механізм підтримки ВДЕ повинен передбачати максимальну підтримку ВДЕ з метою самогенерації (споживання виробленого самим споживачем обсягу енергії без віддачі в мережу).
  • Нова політика підтримка ВДЕ повинна створювати сприятливі фінансові умови не лише для розвитку розподіленої генерації, але й для встановлення засобів накопичення та перетворення енергії домогосподарствами та бізнесами. Для цього повинна бути створена спеціальна державна програма.

Реакція на тезовий документ Л. Підлесецького щодо запровадження системи аукціонів

13 березня у приміщенні Комітету Верховної Ради з ПЕК та Ядерної Безпеки було проведено круглий стіл, присвячений розробці законодавства, яке б впроваджувало в Україні механізм аукціону, який би замінив діючий механізм підтримки ВДЕ – “зелені тарифи”. Після круглого столу на сайті Комітету з’явилась сторінка із документом, що містив тези Л. Підлесецького стосовно його особистого бачення впровадження аукціонної схеми. Позиція підписантів цього листа стосовно вищезгаданого документу викладена у цьому розділі нижче.

Пункт “Негативи чинного регулювання”

Цей пункт містить ряд тез, які потребують обґрунтування та/або уточнення, зокрема:

Твердження з документуКоментарі підписантів
Брак довіри до сталості чинного регулювання(to good to be true).На сьогодні не існує жодних досліджень з приводу довіри до сталості чинного регулювання.
Зелений тариф лише до 2030 року.При поточній системі «зеленого тарифу» із обмеження дії до 2030, в ньому відпадає необхідність вже приблизно у 2022 році для більшості проектів СЕС та ВЕС. Оскільки тариф не буде гарантувати окупність до моменту його закінчення, то який сенс інвестору, який не розумітиме, за якою ціною він буде продавати електроенергію після 2029 року, інвестувати? Таким чином, зелений тариф по суті буде «мертвий» ще до закінчення строку дії цього механізму.
Необхідно здійснювати перегляд системи «зеленого» тарифу ставок щодо терміну дії та його ставок, дотримуючись об’єктивного підходу та базуючись на реальних економічних розрахунках різних проектів. Це забезпечить збалансованість систем підтримки ВДЕ у довгостроковому періоді.
Велике фінансове навантаження на ринок/споживачівМи вважаємо, що ця теза спрощує і викривлює ситуацію. Сонячні та вітрові електростанції створюють проблеми із балансуванням, однак розподілена генерація із цих джерел таких проблем не створює. Крім того, ТЕЦ на біомасі та малі гідроелектростанції самі можуть виступати як балансуючі потужності.
Цифри стосовно здатності ОЕС України прийняти додаткові потужності повинні бути пояснені з точки зору даних, на яких вони засновані та методології розрахунку. Ці дані повинні давати змогу провести публічний аудит таких досліджень.
Спрощений режим лише для домогосподарств (30 кВт)Ми згодні із тим, що спрощений режим отримання зеленого тарифу повинен існувати також і для бізнесу та будь-якої юридичної особи, що встановлює ВДЕ-станції до певної потужності. Рівень цієї потужності повинен бути визначений за результатами розрахунків та досліджень.

Пункт “Мета пропонованих змін”

Цей пункт, на нашу думку, містить ряд тверджень, які необхідно або довести або уточнити, тому що їм бракує обґрунтування.

Твердження з документуКоментарі підписантів
Підвищення довіри інвесторівЩоб зрозуміти на чому заснована ця теза необхідні або розрахунки, або опитування інвесторів. На сьогодні будь-яких подібних розрахунків чи опитувань ми не бачили
Сприяння досягненню цілей енергетичної стратегії до 2035 року.Немає коментарів.
Продовження строку підтримки разом із Зменшення фінансового навантаження на ринок/споживачівЗгодні. З приводу навантаження на споживачів, тут потрібно відзначити, що фінансове навантаження на споживачів створюється передовсім загальною корумпованістю електроенергетичного ринку та різними схемами, що на ньому існують, зокреме — Роттердам+.
Крім того, в багатьох європейських країнах, зокрема — у Німеччині, значну частину ціни електроненергії становлять відрахування, спрямовані на підтримку ВДЕ
Збільшення надійності системиТут потрібно уточнити, про яку систему йде мова.
Розширення категорій, що підпадають під спрощений режим(без ліцензії, без РРА, без відповідальності за небаланси)Підписанти згодні з такою позицією. При цьому варто чітко визначити категорії та критерії віднесення виробників енергії з ВДЕ до цих категорій, а також механізми попередження зловживань.

Пункт “Пропозиції”

Цей пункт також містить ряд положень, що потребують уточнень або не мають за собою цифр чи аргументації

Твердження з документуКоментарі підписантів
Дата впровадження 01.01.2019 року.Має бути визначена з врахуванням повного циклу обговорення законопроекту, а також враховувати час на підготовку підзаконих актів та дизайну процедур аукціонів стороною, відповідальною за їх проведення. На нашу думку впровадження аукціонів через 9 місяців після написання цього листа є нереалістичним терміном. Особливо — зважаючи на завантаженість органів влади написанням НПА під ЗУ “Про ринок електричної енергії”.
Закон не буде змінюватись ретроспективно.Тут потрібно уточнити про який Закон йде мова. Якщо йдеться про незмінність ставок зеленого тарифу для існуючих проектів — то ми підтримуємо таку позицію, оскільки згідно українського законодавства закон не може мати зворотної дії. Як доводить практика Іспанії, у випадку ретроспективних змін інвестори все одно отримають свої гроші через рішення міжнародного арбітражу.
Але залишається ризик для інвесторів, які розпочали реалізацію проектів у 2017-2018 роках, інвестуючи згідно з фінансовим планом та визначеними економічними показниками. У разі прийняття нового Закону щодо аукціонів у 2019 році, як пропонується концепцією, ці інвестори потрапляють у ситуацію, коли потрібно буде нести незаплановані витрати на адаптацію проекту під нові правила, що вплине на визначені раніше економічні показники проекту.
PrePPA укладається на умовах чинного на день укладення договору законодавства. Навіть, якщо введення об’єкта відбудеться протягом 3 років з моменту укладення PrePPA.На нашу думку, це положення покликане нівелювати ризик, зазначений вище. Але варто розуміти, що поточний prePPA є примірним текстом і не обов’язковим для Енергоринку. Необхідно буде прописати процедуру визначення проектів, які підпадають під цю пропозицію, а також гарантії підписання такого договору із Гарантовним покупцем.
Щорічний продаж національних квот на генерацію електроенергії з енергії сонця та вітру.По-перше, тут потрібне уточнення — автори документу пропонують робити аукціони щорічними? Світова практика тарифних аукціонів показує різні підходи – як поквартальний, піврічний, так і з плаваючими інтервалами.
По-друге, зазначено лише генерацію СЕС та ВЕС. У міжнародній практиці аукціони застосовується для всіх технологій, навіть не тільки для відновлюваних джерел.
Варто зазначити, що механізм має передбачати аукціони не тільки для СЕС та ВЕС, а й для інших видів генерації. Позиція підписантів цього листа є такою, що не варто писати законопроект зараз лише для СЕС та ВЕС, оскільки інші види генерації становлять незначну частку, а варто зазначити, що аукціони для інших видів генерації будуть застосовуватись за умови настання певної події, наприклад досягнення загальної встановленої потужності станцій на певному рівні або досягненні певної долі в енергетичному балансі. Як мінімум, застосування аукціонів лише для СЕС та ВЕС має бути обгрунтованим.
В аукціонах обов’язково беруть участь всі об’єкти вітрової генерації більше 10 МВт, сонячної генерації – більше 5 МВт.По-перше, необхідно зауважити, що у проектів СЕС на 5 МВт та на 50 МВт будуть різні вартості капітальних витрат. Таким чином, за ціною завжди будуть вигравати великі проекти, а малі проекти не будуть в змозі конкурувати. НЕК Укренерго та інші стейкхолдери погоджуються, що концентрація генерації з відновлюваних джерел в одному місці з великою потужністю несе за собою ризики та навантаження при балансуванні мережі. Отже, очевидно що потрібен баланс між економічним ефектом від масштабу проектів та принципами енергетичної безпеки, що забезпечуються розподіленою генерацією.

Одним в варіантів рішення є визначення «інтервалів» для станцій певної потужності, наприклад від 5 МВт до 20 МВт, 20 – 50 МВт, 100-250 МВт, 250 МВт і вище. Остаточні межі «інтервалів» слід визначити на основі розрахунків, які покажуть вартість проектів різних масштабів.

По-друге, всі ми знаємо українські реалії та винахідливість бізнесу. Для уникнення нових обмежень за потужністю для великих проектів, їхніми власниками будуть створюватися окремі юридичні особи з метою впровадження малих проектів (4,95 МВт) в необхідній кількості. Оскільки вартість розширення структури бізнесу в такий спосіб в Україні буде значно менша за вигоду від уникнення аукціонів та отримання «зеленого» тарифу, необхідно буде вносити зміни в законодавство відносно того, хто має право на отримання «зеленого» тарифу.

Оскільки СЕС легко масштабувати, залишається питання щодо масштабування ВЕС. На сьогодні “зелений” тариф може отримувати одна юридична особа на кожну чергу або пусковий комплекс великої станції. Залишається те ж саме питання – як унеможливити у майбутньому уникнення девелопером дроблення своїх проектів до допорогового значення у 10 МВт.

Крім того, варто розуміти що 10 МВт – це 4 турбіни по 2.5 МВт, що вважається малим проектом ВЕС. Необхідні нові розрахунки, які показали б чи буде зелений тариф, який залишається для малих станцій, економічно привабливий для малих інвесторів. Це надасть базис для розуміння, чи не зупиняться інвестиції в малі станції.
Об’єкти меншої потужності можуть за бажанням брати участь в аукціоні або отримати передбачений Законом «зелений» тариф, який діє до 2030 року. Сума потужностей таких об’єктів зменшує загальну квоту, яка виставляється на аукціон.Даною Концепцією пропонується встановлення квот КМУ. Як буде визначатися зменшення цих квот? Пост-фактум, після подачі заявок на участь об’єктами меншої потужності?
Крім того, ця пропозиція є беззмістовною, оскільки малі проекти не зможуть конкурувати з великими через ефекти від масштабу, без запровадження «інтервалів», зазначених вище.
Зменшення квоти на обсяги розподіленої генерації негативно впливатиме на цілий ринок ВДЕ в Україні і створюватиме штучне напруження.
З моменту переходу на аукціони всі PrePPA (крім 5, 10 МВт) укладаються на конкурентних засадах – за результатом аукціону.Наголошуємо, що буде необхідна розробка нового тексту prePPA, який буде обов'язковий для Гарантованого покупця для підписання із переможцем аукціону.
Ціна не може бути більшою за «зелений» тариф на момент проведення аукціону (не на момент введення в експлуатацію).За таким механізмом можлива ситуація, коли один чи два гравці на аукціоні за змовою виставлять ціни, що є близькими до діючого «зеленого» тарифу, і не буде досягнуто цілі аукціонів – зниження вартості електроенергії з ВДЕ.
Пропозиція НКРЕКП - обмежити на рівні -10% від «зеленого» тарифу на дату проведення аукціону. Дана пропозиція краще відповідає ідейній концепції аукціонів, але наголошуємо, що вона має бути підкріплена розрахунками для економічної ефективності проектів, що підпадають під тарифні аукціони.
Цей пункт також підіймає питання вимог до прийняття аукціону таким, що відбувся: кількість учасників, вимоги до учасників, тощо.
PrePPA – сонце – 2 роки, вітер – 3 рокиСтроки будуть залежати від концепції аукціону. При продажу квот девелопер має реалізувати проект з нуля, тому потрібно більше часу. Пропозиції комітету ПЕК є прийнятними, але багато в чому будуть залежати від ефективності дій обленерго та інших стейкхолдерів, залежить що впливають на реалізацію проектів, та які поза силою майбутнього Закону.
Наша пропозиція – аналіз ринку та збір даних від девелоперів щодо строків реалізації проектів в Україні, щоб підкрипити пропозиції вже встановленою практикою. Цей аналіз також допоможе визначати строки для укладання prePPA у разі зміни підходу аукціону, а саме - продажу не тільки квот, а й на наступних етапах реалізації проектів.
Термін дії підтримки – 15 років з моменту РРА, амортизація активів – 15 років.Необхідні розрахунки та економічне моделювання, відносно граничної ціни аукціону та показників LCOE для проектів в Україні, розрахованих для тих самих часових проміжків життя проекту.  
Участь у тендері гарантується банківською гарантією (20% вартості планового (середньостатистичного) річного відпуску е/е по ціні первинної пропозиції на аукціоні).Не зрозуміла зовсім прив’язка до річного відпуску електроенергії. Для СЕС потужністю 10 МВт при ціні у €100 за МВт*год це буде приблизно €200-250 тис, при вартості проекту €9-10 млн. Тобто приблизно 2-2.5% від вартості проекту.
Для ВЕС потужністю 10 МВт, при ціні €80 за МВт*год частка у капітальних витратах буде 3-3.5%. Таким чином, дискримінується різні типи генерації.
Крім того, залишається питання, на кого планується покладати розрахунок планового відпуску електроенергії. Неприйнятною є позиція, при якій сам учасник аукціону розраховує суму банківської гарантії на основі власних прогнозів. Таким чином, для однакових за потужністю проектів у різних регіонах буде визначена різна величина гарантії, через різницю в інсоляції та потужності вітрів, що є також спірним питання.
Варто прив’язати величину банківської гарантії:
по-перше, до планової потужності станції, що виходить на аукціон, щоб унеможливити зловживання даними по генерації інвестором або нездатності організатора аукціонів ефективно прораховувати моделі проектів на аукціонах без вхідних даних від інвестора;
по-друге, зробити диференціацію між технологіями лотів.
Банківська гарантія повертається:
У разі програшу на аукціоні
Після підписання РРА.
Допускається продовження дії гарантії на 1 рік з її п’ятикратним збільшенням.
У випадку невиконання проекту – банківська гарантія не повертається (стягується в дохід гарантованого покупця)
Немає коментарів.
Розмір квоти визначається КМУ за поданням Мінпаливенерго після консультацій з ОСП (Укренерго).Оскільки саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є відповідальним за розроблення та моніторинг Стратегії, то така позиція прийнятна.
Організатор аукціонів – Гарантований покупець, існує до 2048 року.Можливий ризик з точку зору стимулу Гарантовного покупця для ефективного проведення аукціонів. Із зростанням частки ВДЕ, Гарантовний покупець буде все більше залежним від платежів від обленерго за забезпечення збільшення частки виробництва енергії з ВДЕ. За умови їх несвоєчасної сплати можливі касові розриви, які можуть призводити до нестабільної роботи Гарантовноо покупця. Щоб мінімізувати ризики впливу адміністративного ресурсу всередині підприємства, варто винести процес проведення аукціонів за межі Гарантовного покупця.
Варто дослідити міжнародну практику. У деяких країнах організатором аукціонів є регулятор ринку.
Відповідальність за небаланси – повна, з моменту існування ліквідного внутрішньодобового ринку. Внутрішньодобовий ринок вважається ліквідним через 1 рік з моменту початку його функціонування.Законом України «Про ринок електроенергії» передбачено поетапне зростання відповідальності за небаланси. Дана пропозиція суперечить Закону.
Крім того, внутрішньодобовий ринок може залишатися неліквідним і через 1 рік з початку функціонування. Варто визначати ступінь ліквідності не часовими проміжками, а фактичними об’ємами транзакцій на ринку, що буде дійсно відповідати терміну «ліквідність».
Підтримка буде надаватись у вигляді тарифу або контракту на різницю.Положення потребує уточнень. Необхідно визначити чіткі критерії для одного чи іншого підходу. Найкраще буде змоделювати стресс-тест фінансових потоків Гарантованого покупця за різними підходами.
НКРЕКП не встановлює "зелені" тарифи. Договори купівлі-продажу електричної енергії по "зеленому" тарифу підписуються з Гарантованим покупцем за тарифом визначеним згідно із формулою в Законі. Для отримання «зеленого» тарифу не треба проводити процедуру обговорення відповідно до ЗУ «Про НКРЕКП».Необхідно розуміти, яка формула пропонується. Вона має бути прив’язана до дати введення об’єкту в експлуатацію, яка в свою чергу має підтверджуватись незалежною та незацікавленою стороною.
Крім того, необхідно розробити чітку процедуру для переукладання договорів для вже існуючих компаній, для яких НКРЕКП встановлювало «зелений» тариф.
Зниження «зеленого» тарифу – сонце – мінус 30%, вітер – мінус 10%. З 01.01.2019 рокуПо-перше, необхідні чіткі розрахунки щоб показати, що саме таке зниження є оптимальним і прийнятним для інвесторів. Позиція щодо зниження вартості інверторів та сонячних панелей для СЕС та вітрогенераторів ВЕС на 30% та 10% відповідно не значать прямо про зниження загальної вартості на такі саме значення - вартість проекту також складається із вартості приєднання, трансформаторів та внутрішніх мереж.

Необхідно виходити в такому аналізі не з поверхового аналізу даних з відкритих джерел, а з реальних даних дохідностей проектів в Україні. Зелений тариф покликаний покривати ризики інвесторів і гарантувати їм відповідну привабливу дохідність. Отже, цільовим показником має бути розрахована очікувана дохідність проектів, а не необґрунтовані пропозиції щодо зниження ставок тарифу.

Також наголошуємо, що різниця між доходами СЕС у різних регіонах може досягати до 20% через різний рівень інсоляції в різних географічних умовах. Необґрунтоване зниження «зеленого» тарифу без диференціації за географією розташування може зупинити інвестиції у проекти в північних регіонах України. Це призведе до подальшого незбалансованого розвитку генерації по регіонах, в той час коли в південних регіонах України вже існують проблеми із балансуванням мереж, вже при існуючих відносно невеликих встановлених потужностях ВДЕ.
Selfconsumption – в межах власного споживання, потужності приєднання, для всіх категорій споживачів, не більше 500 кВтЦей пункт Концепції неясний і потребує прояснення та обґрунтування.
Якщо пропозиція для установок, що генерують електроенергію з ВДЕ на станціях потужністю менше 500 кВт, полягає у зміні тексту ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та встановлення мінімального порогу потужності для ліцензування генерації з ВДЕ, без відповідальності за небаланси та із можливістю продавати за «зеленим» тарифом ‑ то це чудовий крок для стимулювання малої розподіленої генерації. На сьогодні по “зеленому” тарифу продають у мережу приблизно 70 малих СЕС загальною потужністю менше 10 МВт, що менше навіть за потужність всіх домашніх станцій до 30 кВт (51 МВт). Малі ВЕС до 500 кВт взагалі не присутні на ринку. На думку підписантів листа, варто також розрізняти межі потужностей для різних видів генерації.

Крім цього, оскільки цей питання піднімалося і раніше в листі, варто зробити переоцінку величин «зелених тарифів» для малих станцій, оскільки статистика реалізованих проектів свідчить про певні фактори, що стримують цей сектор ринку.

Але на нашу думку не варто ускладнювати процес, а саме встановлювати вимоги до визначення меж власного споживання та потужності приєднання.

Крім того, варто визначити сторону, яка буде купувати електроенергію за «зеленим» тарифом при такій спрощеній системі підтримки. За діючим механізмом для домогосподарств цією стороною виступають оператори систем розподілу, які взагалі не мають стимулів для цього, і в реальних умовах можуть затягувати процес підключення або виплату платежів.

Також налогошуємо, що слід провести аналіз, які бізнеси найбільше виграють від такої схеми, тобто доцільність саме величини у 500 кВт. Крім того, необхідно також виписати механізм, який унеможливить зловживання спрощеною процедурою, а саме встановлення на одній ділянці або даху декількох станцій потужністю менше граничної для ліцензування.

Пропозиції щодо наступних кроків розробки політики підтримки ВДЕ

Підписанти листа, в зв’язку із вищенаведеним пропонують:

  1. Створити робочу групу на базі Комітету з розробки нового механізму підтримки ВДЕ за участі представників Комітету, МЕВП, НКРЕКП, громадськості.
  2. Провести відкриті консультації із представниками бізнесу та інвесторами, зацікавленими у подальшому розвитку проектів ВДЕ в Україні, та громадськими організаціями
  3. Порівняти існуючі сьогодні у світі системи підтримки ВДЕ.
  4. На базі групи розробити та оприлюднити для публічного обговорення концепцію підтримки ВДЕ із належною аргументацією та розрахунковими даними.
  5. Після обговорення і отримання зворотнього зв’язку на концепцію від учасників ринку та стейкхолдерів — формулювати текст законопроекту.

З повагою,
Олексій Михайленко, ГО “Clean Energy Lab”
Зінченко Андрій, ГО “Greencubator”
Ірина Головко, ГО “Екодія”
Юлія Усенко, ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку”
Андрій Мартинюк, ГО “Екоклуб”
Олексій Тихонов, ГО “Муніципальна Енергія”
Юрій Фаворський, ГО “Асоціація сонячної енергетики України”
Віктор Буток, незалежний експерт,
Роман Скляров, ГО “Центр економічної демократії”
Дмитро Лукомський, ТОВ “Рентехно-Прайм”
Олексій Бадіка, ТОВ “Атмосфера”

 

Запрошуємо до обговорення законопроекту "Про відновлювані джерела енергії" від Енергетичного Співтовариства

Запрошуємо до обговорення законопроекту “Про відновлювані джерела енергії” від Енергетичного Співтовариства

Дякуємо Секретаріату Енергетичного Співтовариства та особисто його Директору пану Янезу Копачу за надання для відкритого обговорення законопроекту “Про Відновлювані джерела енергії” та відповідних пропозицій змін до Закону України “Про ринок електроенергії”. Відповідні файли можна завантажити тут.

Це створює можливості для широкого та відкритого обговорення законопроекту усіма зацікавленими сторонами як одного із варіантів зміни системи стимулювання ВДЕ. Підписанти Відкритого Листа вірять в те, що це наближає нас до європейських практик прозорої розробки публічних політик.

Зі свого боку ГО Greencubator разом із партнерами висловлює готовність допомогти Комітету ВР з ПЕК та Ядерної Безпеки та Міністерству Енергетики та Вугільної Промисловості з проведенням публічних консультацій для більш якісної розробки політики щодо підтримки ВДЕ із залученням всіх груп інтересів. Ми також готові всіляко сприяти якісному розгляду різних механізмів підтримки ВДЕ на державному рівні.

Відкритий лист щодо консультацій з організаціями громадянського суспільства до Янеза Копача, Директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства

Шановний пане Копач,

Згідно із новинами, опублікованими на сайті Комітету Верховної Ради України з паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки, зазначено, що 13 березня під час круглого столу представник Секретаріату Енергетичного Співтовариства презентував законопроект “Про відновлювальну енергетику”, який має на меті принципово змінити правове регулювання галузі відновлювальних джерел енергії в Україні.

На жаль, представники громадянського суспільства не були своєчасно поінформовані про круглий стіл організаторами та не змогли взяти в ньому участь. Ця ситуація є надзвичайно несприятливою, враховуючи важливу роль представників ОГС, що виконують експертну та контрольну функцію.

Наші організації цінують величезний внесок Енергетичного Співтовариства у процес реформування сильно монополізованої, погано регульованої та глибоко корумпованої енергетичної галузі України. Ми вважаємо, що підвищення прозорості має вирішальне значення для реформування проблемного українського енергетичного сектору.

Представники громадянського суспільства та бізнесу, що підписалися нижче, також твердо вірять у європейські цінності, які обрала для себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС та сплативши величезну ціну за надію на євроінтеграцію. Ми визнаємо прозорість розвитку політики  важливим втіленням основних цінностей ЄС. Ми також впевнені що експерти Енергетичного Співтовариства поділяють ці цінності.

З огляду на це, ми просимо передати на громадське обговорення повний текст законопроекту, розроблений експертами Секретаріату Енергетичного Співтовариства, та опублікувати доповіді, що були представлені під час круглого столу “Впровадження конкурентних механізмів закупівель «зеленої» енергії в Україні”, що відбувся у Верховній Раді 13 березня. Ми вважаємо, що це підвищить прозорість та загальну якість процесу розробки політики та позитивно сприятиме обговоренню на експертному рівні питання експертами у підтримки відновлюваних джерел енергії в Україні.

З нетерпінням чекаємо на вашу відповідь.

З повагою,

Андрій Зінченко, НГО “Greencubator”

Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”

Віктор Буток, незалежний експерт в галузі енергетики

Юрій Урбанський, Національний екологічний центр України

Андрій Конеченков, Віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації

Андрій Мартинюк, Голова Ради ГО «Екоклуб» (Рівне)

Андрій Горбаль, Виконавчий директор Українського центру суспільних даних

Юрій Фаворський, Президент Асоціації сонячної енергетики України

Олексій Михайленко, Clean Energy Lab

Олексій Тихонов, Голова спілки “Муніципальна енергія”

Роман Скляров, Голова Правління  центру економічної демократії

Дмитро Лукомський, Генеральний директор ТОВ “Рентехно Прайм”

Олексій Бадіка, Генеральний директор ТОВ Atmosfera