ЄС пропонує 50 000 євро за дієві методи боротьби з пластиковим сміттям

Єврокомісія оголосила боротьбу з пластиковим сміттям головною темою цьогорічного конкурсу соціальних інновацій European Social Innovation Competition. Організатори чекають на бізнес-моделі, проекти, сервіси і окремі продукти, що мають рішення для зменшення кількості пластикового сміття. Три найбільш інноваційні ідеї отримать по 50 000 євро на реалізацію.

Конкурс відзначить тих учасників, що запропонують суттєву оптимізацію переробки чи повторного використання сміття, а також дієвий механізм зменшення утворення пластикових відходів. Напрямки, в яких можуть працювати інноватори:

  • зменшення використання одноразового пластику в побуті;
  • переробка, повторне використання та утилізація вже існуючого пластикового сміття;
  • вирішення проблеми накопичення пластикового сміття в природі;
  • зміна поведінки продавців і споживачів, нові практики в торгівлі задля зменшення використання пластику і підвищення відсотку переробленого/повторно використаного сміття;
  • впровадження альтернативних бізнес-моделей і оптимізація споживчих ланцюгів задля зменшення кількості сміття і підвищення відсотку переробленого/повторно використаного сміття;
  • впровадження нових матеріалів, сталої альтернативи пластику.

Подати заявку можна онлайн до 4 квітня 2019 року. Організатори конкурсу обіцяють оголосити 30 команд, які пройдуть до наступного етапу, 23 травня 2019 року. Слідкувати за розвитком подій можна на сайті проекту.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Конкурс PowerUp! для cleantech-стартапів приймає заявки до 18 березня

Українські cleantech-стартапи можуть взяти участь у змаганні PowerUp! від європейського акселератору EIT InnoEnergy. Заявки приймаються до 18 березня включно, а міжнародний фінал та обрання переможця відбудеться 21 травня у Кракові, Польща.

Конкурс PowerUp! проходить у 24 країнах Центральної та Східної Європи. Організатори обиратимуть проекти, що пропонують рішення в наступних напрямках:

  • енергетика;
  • мобільність;
  • очищення повітря;
  • опалення;
  • «розумні міста»,
  • cleantech.

Заявка від аплікантів повинна містити підтвердження працездатності їхнього продукту або зразок прототипу. Стартапи, що будуть відібрані до участі в конкурсі, проходитимуть тренування в bootcamp.

Цього року конкурс cleantech-рішень проходить вже вп’яте, його ініціює InnoEnergy – одна з організацій Європейського інституту інновацій та технологій (EIT), яка просуває інновації, підприємництво та освітні ініціативи у галузі сталої енергетики. Подати заявку можна на сайті конкурсу.

ЧИТАЙТЕ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ CLEANTECH:

Українська молодь виходить на Глобальний кліматичний страйк

15 березня відбудеться черговий кліматичний страйк за клімат, на який регулярно виходять школярі в усьому світі, закликаючи політиків до виконання Паризької кліматичної угоди. Очікується, що цієї п’ятниці до акції долучаться 50 країн, а загальна кількість тематичних подій досягне 500. Українські школярі та молодь також візьмуть участь в міжнародному русі за клімат і майбутнє планети.

Минулого року на міжнародній конференції ООН COP24 були представлені результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни не протидіятимуть рішуче. Зміна клімату спричинить появу кліматичних біженців, дефіцит і здорожчання продуктів харчування, унеможливить ведення багатьох бізнесів. Україна також постане перед низкою нових екологічних викликів. Саме тому організатори і учасники кліматичного страйку висувають наступні вимоги до уряду:

  • вести активну кліматичну політику відповідно до Паризької кліматичної угоди, забезпечити скорочення викидів парникових газів;
  • відмовитися від будівництва нових потужностей на викопному паливі, оскільки вугільна енергетика генерує суттєву частину від загальної кількості викидів парникових газів;
  • перенести акцент державного субсидування з викопних палив на енергоефективність, чисті «зелені» технології;
  • підтримати перехід на використання відновлюваних джерел енергії, створити умови для поширення ВДЕ (зараз частка ВДЕ в загальному енергобалансі України складає лише 7%) тощо.

Рух Fridays For Future розпочався з персонального страйку шведської школярки: починаючи з серпня 2018-го, Грета Тунберг регулярно виходила до парламенту з вимогою затвердити перелік кліматичних дій і втримати глобальне потепління на рівні не більше 1,5°C. Завдяки соціальним мережам, ініціатива поширилася і страйки кліматичних активістів стали регулярно проводити в країнах Євросоюзу, Австралії, Північної Америки тощо. Акція цього тижня обіцяє бути однією з наймасовіших: координатори з FridaysForFuture.org розраховують, що понад 100 000 осіб вийдуть на страйк 15 березня.

Долучитися до кліматичних подій в Україні можна, взявши участь в заходах від Екодія, Fridays For Future Ukraine та інших, що позначені в соціальних мережах #ClimateStrike #FridaysForFuture.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Картон — новий чорний. Як дизайнери застосовують екологічні матеріали

Використання дружніх до довкілля матеріалів у дизайні є популярним трендом. Не тільки Західна Європа з її «зеленими» ініціативами, але й інші регіони світу переходять до цікавих екологічних рішень. Приклад цьому — картонне кафе у Мумбаї, Індія, інтер’єр якого зроблений з відновлюваного матеріалу. Від меблів й елементів дизайну на стінах, до меню, чеку та ящичків з посудом — все виготовлено з гофрованого картону.

Спеціальне покриття захищає матеріал від вологи, а сам картон забезпечує достатню звукоізоляцію, щоби перебування в кафе було комфортним для всіх відвідувачів. Меблі та інше устаткування придатні до повторного використання і для переробки, що суттєво зменшує вуглецевий слід від діяльності всього закладу. Окрім того, гофрований картон на 50% складається з повітря, і дизайнери зі студії NUDES стверджують, що він надає додаткову легкість публічному простору.

В Україні також є компанії, що експериментують з використанням картону в дизайні, але в продуктовому. Фахівці «ВТС Комплект» з Дніпра розробили картонний корпус для рекуператора, завдяки чому зменшується і об’єм викидів CO2 від виробництва, і собівартість пристрою.

Використання рекуператорів допомагає економити теплову енергію в оселі, а модель з корпусом з гофрокартону ще й коштуватиме мінімум в 2 рази дешевше ніж традиційні моделі, відповідно до розрахунків «ВТС Комплект». Проект отримав грант від ЄБРР на реалізацію в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери» — про інших переможців читайте на сайті програми.

БІЛЬШЕ ПРО «ЗЕЛЕНІ» РОЗРОБКИ В УКРАЇНІ:

Джерело та фото: The better India

ГО закликають кандидатів у Президенти озвучити Екологічний порядок денний

Коаліція неурядових громадських організацій розробила Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України. Серед 17 організацій, що опікуються довкіллям та підтримали дану ініціативу, є і Greencubator.

Президент України є гарантом Конституції, якою визначено право громадян на довкілля, безпечне для життя та здоров’я. Однак, жоден з кандидатів поки що не озвучив свого чіткого плану щодо протидії та адаптації до зміни клімату на державному рівні. Тож активісти з громадських організацій сформували перелік нагальних екологічних проблем і закликають кандидатів озвучити відповіді на головні питання:

  1. Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?
  2. Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?
  3. Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?
  4. Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?
  5. Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?
  6. Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?
  7. Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?
  8. Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

Представники громадських організацій закликають кандидатів публічно зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Також, декларують свою готовність брати участь в обговоренні екологічних політик з кандидатами.

Більше про екологічний порядок денний можна дізнатися на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Українські мери розробляють Муніципальну платформу для адаптації міст до зміни клімату

26 лютого у Славутичі відбулася перша робоча зустріч з обговорення муніципальної платформи «Енергетична і кліматична трансформація». Подія організована в рамках Угоди мерів та за підтримки EU4Energy. Під час зустрічі Надія Артемьєва з Greencubator розповіла учасникам події про кліматичні інновації для міст, які вже розробили та втілили в Україні, а Андрій Зінченко презентував модель розгортання енергетичних муніципальних кооперативів.

Підписантами Угоди мерів є понад 190 міст, селищ та ОТГ, в яких проживає близько 49% населення України. Учасники робочої зустрічі визначили головні цілі роботи Муніципальної платформи, серед них:

  • підвищення енергетичної незалежності як локальної території, так і громади, і країни в цілому;
  • зниження об’єму викидів CO2 не менш ніж на 30% до 2030 року за рахунок переходу на відновлювані джерела енергії локальних територій, громад і країни;
  • розвиток екологічно орієнтованої економіки та підвищення якості життя в українських містах.

Для реалізації запланованого мери будуть залучати до співпраці не тільки місцеві і державні органи влади, але й приватний бізнес, українських і міжнародних інвесторів, донорів. Також, розроблять комунікаційну площадку для обміну досвідом і кращими практиками сталого енергетичного розвитку, вирішення організаційних, юридичних, фінансових та інших питань. Користуватися платформою зможуть всі зацікавлені сторони: представники міст, громади, інвестори й підприємці.

Показово, що до обговорення концепції Муніципальної платформи долучились представники двох міністерств, що виступають національними координаторами програми:

  • Михайло Чиженко, начальник управління з питань зміни клімату Мінекології;
  • Роман Радченко, начальник відділу енергозбереження у сфері житлово-комунального господарства Мінрегіону. Підтримка на урядовому рівні здатна пришвидшити реалізацію поставлених задач.

Міністерства також взяли участь у церемонії підписання концепції Муніципальної платформи, разом з мером Славутича Юрієм Фомічевим, мером Чорткова Володимиром Шматьком, керівницею сектора енергоефективності Представництва ЄС в Україні Ольгою Бороданковою.

Greencubator розповідав учасникам робочої зустрічі про «зелені» можливості для підвищення енергоефективності міст, розроблені українськими компаніями. Ці кліматичні технології від компаній SolarGaps, PassivDom, Sirocco Energy, Hempire, TOKA та інших отримали гранти ЄБРР в рамках програми «Кліматичні інноваційні ваучери».

Дивіться відео про розвиток української «зеленої» економіки, яке вперше було представлене на міжнародній конференції ООН COP24:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Прибери сміття покупця — новий тренд світового рітейлу

Виробники споживчих товарів вважаються чи не найбільшими забруднювачами довкілля, оскільки пакування від їхньої продукції не утилізується належним чином. На початку цього року одразу кілька великих гравців заявили, що кардинальним чином змінять підхід до збору сміття. Ні, компанії не закликатимуть клієнтів усе сортувати і правильно здавати на переробку. Рішення значно простіше: знаючи, що люди від природи ледащі, продавці самостійно приберуть сміття за своїми покупцями, і навіть зроблять це безкоштовно. Принаймні, так анонсуються нові клієнтські сервіси.

Віддай нам пляшечку з-під шампуню

Procter & Gamble, Nestle, PepsiCo, Unilever та з десяток інших компаній долучилися до створення єдиної онлайн-платформи Loop. Сайт працюватиме як звичайний онлайн-магазин, з тією різницею, що вся продукція буде постачатися в багаторазовому пакуванні (навіть продукти харчування), яке споживач повертатиме виробнику. До створення Loop долучилися фахівці з TerraCycle — компанії, що займається утилізацією відходів, зокрема тих, які важко переробляти.

Розробники прагнуть, щоб Loop став таким же зручним та легким у користуванні, як і традиційний шопінг в інтернеті. Покупець оплатить звичну вартість товару і внесок, що повертається, за багаторазове пакування. Доставка товару здійснюється у спеціальних контейнерах, розроблених спільно з американською поштовою мережею UPS, і в них же можна збирати пакування з-під використаних покупок. Коли контейнер наповниться, споживач через Loop замовить кур’єра для вивезення пакунків. Оскільки їх не потрібно мити перед поверненням виробнику, в TerraCycle наголошують, що таке поводження з відходами навіть простіше для користувача, ніж сортування.

Наскільки переконливо працюватиме новий сервіс і чи захочуть покупці знову міняти звички, ми побачимо вже навесні — саме тоді Loop запрацює в тестовому режимі для споживачів у Нью-Йорку, Парижі та деяких інших містах. Деталі компанії оголосять згодом.

На сайті Loop є перелік брендів, які будуть реалізовувати продукцію в багаторазовому пакуванні

Власні меблі для офісу — вчорашній день

В схожому напрямку рухається IKEA: щоб зменшити кількість сміття, сформованого з товарів бренду, магазини почнуть здавати меблі в оренду. І знову користувачів переконуватимуть змінити свої звички: не купуйте меблі для офісу — бо ж колись вам доведеться самим їх утилізувати. IKEA пропонує орендувати меблі у них і, коли настане час, повернути все до магазину. Виробник запевняє, що уживані меблі максимально перероблятиме і всі можливі елементи повторно задіє у виробництві.

Експеримент з орендою меблів розпочнеться вже цього лютого у магазинах в Швеції. Для початку, орендувати можна буде лише столи і стільці для офісу, але адміністрація не виключає розширення асортименту. Все залежатиме від популярності сервісу.

Для IKEA така ініціатива — продовження руху на зустріч пересічним клієнтам. Останні кілька років компанія серйозно переглядає бізнес-модель, щоб відповідати вимогам сучасних покупців. Наприклад, переміщує магазини в міста, ближче до покупців без автівок, а також відкриває менші за площею майданчики, оскільки люди все частіше відмовляються від закупів у масштабних ТЦ. Перша міська IKEA відкривається у Нью-Йорку.

IKEA має 313 магазинів у 38 країнах (до яких цього року приєднається і Україна), але оренда меблів почне діяти в Швеції

Боротьба зі сміттям

І поки оглядачі приписують появу оренди меблів і багаторазового пакування впливу sharing economy, кліматичні активісти святкують перехід великих рітейлерів на «зелену» сторону. Проблема одноразового пластику вже привернула увагу законодавців — раніше Європарламент зобов’язав країни відмовитися від окремих позицій і змусити виробників платити за прибирання сміття. А в Україні розробили рішення для оптимізації торговельної логістики і скорочення обсягів знищення якісних товарів. Команда Stock-Factory (Hurricane LLC) створила онлайн-платформу, де можна оперативно продати або передати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення, і отримала 5 000 євро на єдиному в світі конкурсі «зелених» бізнес-ідей Climate Launchpad Grand Final 2018. Більше про конкурс читайте тут.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ:

На основі матеріалів Fastcompany, Vox

Інвестори чекають на українські компанії в Гаазі — стати учасником GES 2019 можна до 1 березня

Нова можливість для українських компаній, які шукають зовнішнього інвестування — участь в Global Entrepreneurship Summit. Захід відбудеться 4-5 червня в Гаазі, Нідерланди, за підтримки голландського та американського урядів.

Організатори чекають на заявки від компаній, які готові брати участь в пітчингу для залучення інвестицій. Тематика цьогорічного саміту:

  • сільське господарство/виробництво продуктів споживання;
  • підключеність;
  • енергія та енергетика;
  • охорона здоров’я;
  • водні ресурси.

Підприємці зможуть продемонструвати свої інноваційні проекти безпосередньо зацікавленим інвесторам, представникам фондів, регуляторних органів, що розробляють стандарти й нормативні документи, експертам тощо.

Головна характеристика проекту, який обиратимуть для участі в саміті, — його готовність і придатність до масштабування на нові ринки всього світу. Заявку на участь можна подати до 1 березня. Проекти, що відповідають цьогорічній тематиці та пройдуть відбір, отримають відповідне повідомлення до 1 квітня.

Організатори компенсують участь в саміті та оплату житла, а транспортні витрати оплачують самі учасники. Більше деталей читайте на сайті заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Будемо кризовими менеджерами для планети» — як українська команда вийшла до світового фіналу конкурсу з екологічного права

Українська команда пройшла до фіналу міжнародного конкурсу International Environmental Moot Court Competition, який щорічно організовує Стетсонський Університет, США. Конкурсанти братимуть участь в навчальному судовому процесі з екологічного права, тематикою якого цьогоріч стане використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), Паризька кліматична угода та протидія зміні клімату.

Зараз студентський проект готується до захисту своєї позиції на міжнародному рівні та шукає партнерів для організації подорожі. Редакція Greencubator, тим часом, розпитала команду про те, як українська молодь долучається до вивчення екологічного права та що відбуватиметься в Стетсонському університеті вже цього квітня.

Про конкурс і те, як на нього потрапила українська команда

Євгенія Нестеренко, тренерка команди, студентка 6 курсу магістратури міжнародного права навколишнього середовища та природних ресурсів:

— Повна назва — «Змагання з міжнародного екологічного права ім. Дж. Б. Стетсона», якщо простіше, то це єдиний навчальний судовий процес з екологічного права у світі. Щорічно тематикою справ у цьому змаганні обирають найбільш нагальні, але неврегульовані питання у міжнародному праві, що загрожують екології окремих регіонів та планети в цілому.

Анастасія Журавель, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного права:

— В світовій спільноті конкурс вважається генератором ідей. Для того, щоб молодь досліджувала проблематику теми, з якої поки не знайшли вирішення; або ж для дослідження проблем, яких ще немає, але через зміну клімату вони можуть виникнути найближчим часом.

Каріна Олійніченко, учасниця команди, студентка 3 курсу відділення міжнародного права:

— Екологічне право є особливим. Про нього багато хто не чув, але це не означає, що воно не варте уваги. Ви не бачите як помирають кити, але це важливо. Ви не бачите, як знищують тропічні ліси, але це теж дуже важливо для людства. Від викидів CO2 з заводів страждають ескімоси, тому що двоокис переноситься на полюси. Тобто, викиди на континенті створюють проблеми в іншому кінці планети і страждають люди, які цих заводів в очі не бачили.

Анастасія Синиця, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного регіонознавства:

— Щоб виграти регіональний раунд конкурсу ми написали дуже класний меморандум 🙂 Ми запропонували неординарне рішення: не лише юридичне вирішення проблеми, але й технічне, а ще — економічний план для подолання бідності на островах за рахунок розподіленої генерації енергії. До того ж, ми оцінили потенціал та можливість сонячних станцій в цьому кейсі.

Олексій Волошин, тренер, магістр міжнародного права регулювання міжнародної торгівлі:

— Цьогорічна тема конкурсу змушує нас креативити на повну: одна з країн за рахунок ресурсів океану (водоростей) хоче досягти цілей Паризької угоди. Але так вона шкодить біорізноманіттю, і ми намагались знайти баланс у позиціях країн. Ми навіть приводили реальні розрахунки використання енергії водоростей для справи, дивилися на неї набагато ширше. Ми намагались знайти здоровий баланс сильних юридичних аргументів і фактів справи.

Євгенія Нестеренко: цікава історія, як конкурс з’явився в Україні. Свого часу моя викладачка, професор Інституту міжнародних відносин Марина Медведева, започаткувала спеціалізацію «міжнародне право захисту навколишнього середовища». Ще 2009 року її студентки Ліза Баданова та Марія Бездєнєжна (разом з викладачкою у якості тренера) взяли участь в конкурсі. Це була перша заявка з Європи і регіональні раунди до того не проводилися, не рахуючи окремий регіональний раунд Об’єднаного Королівства. Письмова робота (меморандум) українок отримала схвальні відгуки, їх відразу запросили на міжнародний етап, де вони дійшли до 1/4 фіналу в усних раундах. Студентки також взяли на себе добровільне зобов’язання організувати європейський регіональний раунд в Україні, що і продовжують робити, з 2010 року.

Євгенія Нестеренко не тільки тренує, але й безпосередньо організовує участь української команди в міжнародному конкурсі

Як почали займатися кліматичною політикою?

Євгенія Нестеренко: про нашу команду можна сказати, що не ми зайнялися екологією, а вона — нами. Кожен і кожна в певний момент зрозуміли, що екологічна тематика — це те, чим би хотілося займатися, не зважаючи на труднощі.

Я вже кілька років займаюся Стетсонським муткортом і цього року збиралася відпочити від нього. Однак, мені зателефонувала Настя, одна з учасниць, і сказала, що треба зібрати команду з людей, які будуть справжніми енергоґіками. Виявилося, що тема цього року — Паризька угода і улюблені ВДЕ, тому відмовитися я не змогла 🙂

Анастасія Синиця: я працюю в проектах DiXi Group і вже намагаюся розібратися з технічною частиною енергетики, хоча це взагалі не пов’язане з тим, що я вивчаю, бо маю стати країнознавцем. Якось для себе я вирішила, чому б не загрузнути ще й в дотичну галузь права. Побачила тематику про ВДЕ в конкурсі і була впевнена, що з цим кейсом ми впораємося відмінно.

Мережа екоактивістів — це як об’єднана енергосистема України. Працює тільки якщо всі її ланки активні. Як виявилося, ми — цікавий мікс змінотворців, у всіх сферах у нас є «свої люди», такий собі нетворкінг для екології. Ми змогли скоординувати всі свої ресурси, щоб дістати важливу для нас інформацію, яка відсутня в інтернеті.

Анастасія Журавель: з того самого моменту, коли я вперше ознайомилася з документами конкурсу, а саме, судовою справою, я подумала: «Цей шлях не буде легким». Але жодного дня я не пошкодувала, що доєдналася. Вирішувати одну з найскладніших екологічних проблем, шукати рішення, яке разом із тобою шукає весь світ — це надихає, розширює межі розуміння. Схоже на величезний трамплін та є, без сумніву, найзахопливішою студентською пригодою!

Каріна Олійніченко: ніколи не планувала брати участь в Moot Court саме з екологічного права, але я завжди мріяла побачити китів 🙂 Через глобальне потепління моя зустріч з ними може ніколи і не відбутися. Тому вирішила допомогти Землі залишитися Землею, приєднатися до руху екоактивістів і уможливити здійснення своєї мрії.

Олексій Волошин: я приєднався до команди, коли вже побачив її повний склад. Мене надихають ці активні люди, я знаю Євгенію з першого курсу, доволі довго знайомий з Настею Синицею. Ми всі є екоактивістами нашого інституту (Інституту міжнародних відносин — прим. ред.). З Женею ми самі ініціювали вивчення міжнародного екоправа ще на 4 курсі. А зараз майже уся команда — це частина «зелених» змін, це так заряджає! Ти знаєш, що ці люди щиро вірять в «зелені» ідеї і вони зроблять наш виступ на міжнародному конкурсі на найвищому рівні.

Навіщо брати участь в американському фіналі?

Анастасія Журавель: на змаганні будуть присутні науковці та дослідники в екологічних галузях, яким ми продемонструємо, що Україна теж хоче долучитися до справи збереження планети.

Безпосередньо для нас це стане практичним досвідом з комунікації з екологічними активістами світу щодо вирішення кліматичних проблем, правильного впровадження в дію Паризької угоди тощо. Бо від підвищення температури на Землі нікуди не сховатися, хіба переїхати на Марс, якщо ви друг Ілона Маска. Якщо ж вам так не пощастило, тоді — ви друг Альберта Гора і треба боротися хоча б за самих себе.

Євгенія Нестеренко: в Україні малий відсоток людей займається екологією. В нас майже відсутня культура того, щоб за збереження навколишнього середовища боролися, як за життя людини. Але ж це також боротьба за людей, за майбутнє покоління. Хочемо навчитися цієї культури в більш розвинених країн і перенести їхній досвід на практику в нас.

Після повернення з конкурсу плануємо організувати курс практичних лекцій, де будемо розповідати про досвід наших друзів. Ми віримо, що кожен може робити зміни окремо, а потім повести за собою інших людей. Бо такі активісти показують, що можна жити по-іншому, не шкодячи ні природі, ні собі.

Анастасія Синиця: в студентському гуртожитку нашого університету ми зробили станцію сортування сміття. Тому, перші кроки до популяризації на місцевому рівні вже є 😉 Чому б не спробувати тепер зробити щось корисне на рівні містечок та міст?

Каріна Олійніченко: звісно, нам хочеться виграти. Для нас це був би хороший поштовх в розвитку та імплементації екологічного права в Україні.

Про «слабкі ланки» екологічного руху

Анастасія Журавель: найголовніша перешкода для нас у підготовці до конкурсу – немає потрібної літератури, доступу до іноземних бібліотек. Тому для участі в конкурсі ми використовували свої робочі та дружні зв’язки, аби знайти потрібні матеріали. З практичною частиною роботи багато допомагали інститутські викладачі.

Ми нове покоління. В нас інші стандарти бачення власного майбутнього. Для чутного масштабу не вистачає змін, які робляться локально. Втім, потрібно діяти спільно з іншими країнами. З цим погоджуються наші європейські колеги з різних університетів. Ми хочемо стати частиною міжнародного екологічного руху і хочемо досягти синергії в цьому. Тільки локально проблеми не вирішуються.

Олексій Волошин: є затверджена рамкова конвенція про зміну клімату. В документах про євроінтеграцію України в одному з розділів є екологічні та енергетичні питання. Нам потрібно правильно гармонізувати українське право з міжнародними нормами.

Каріна Олійніченко: потрібно дивитися на планету в цілому і розглядати її як єдиний організм. В екології немає кордонів, як і в зміни клімату. Тому і діяти потрібно глобально, бо вже пізно намагатися стабілізувати ситуацію на місцях. Так ми зможемо змінити вже укладені угоди, ставлення людей до того, що відбувається навколо, побудувати мережу лідерів.

Якого результату прагне досягти команда?

Євгенія Нестеренко: окрім того, що ми працюємо і навчаємось, ще й вирішили взяти на себе відповідальність за розвиток екологічного напрямку в Україні. Усі наші знайомі, хто працює з екологією, показують своїм прикладом, що це — самовіддана праця. Ти можеш одночасно розвиватися як спеціаліст і популяризувати не дуже відому поки що в Україні сферу. Власне, це ми і хочемо змінити.

Анастасія Синиця: ми вчимося бути кризовими менеджерами для планети. Цікаво опановувати сферу, яка мені була раніше не знайома і не близька. Я не займалася правом і перший час було складно. Однак, працюючи в команді, я зрозуміла важливість саме такої роботи.

Олексій Волошин: наша ціль — не залишати ідеї проектів тільки на папері, а й реалізовувати їх. Коли знаходиш неочевидне рішення проблеми, то можеш вважати себе практично винахідником.

Команда шукає партнерів для участі у фіналі, що відбудеться 11-13 квітня 2019 року в США. З питань співпраці звертайтесь до Євгенії Нестеренко janenesterenko@gmail.com
Номер картки для підтримки проекту 4149439300149568 («ПриватБанк»)

Інновації для фармацевтики: як «АГК Україна» наполегливо боролась за Ваучер

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» дозволяє компаніям отримати безповоротний грант від ЄБРР на впровадження «зелених» розробок. Щоб отримати фінансування слід дотримуватися правил, але не завжди вдається правильно подати заявку з першого разу. Втім, це не привід здаватися, а оформлення документів не слід вважати перешкодою до перемоги у відборі. Грамотно підготовлені заявки допоможуть налагодити міжнародне партнерство і отримати грант, навіть якщо не з першого разу — в цьому на власному досвіді переконалися в «АГК Україна». Компанія подавала заявку на участь двічі, і з другої спроби стала переможцем однієї з хвиль програми. Нагадуємо, до 1 лютого включно триває прийом заявок на додаткову, п’яту хвилю.

Знайомство «АГК Україна» з програмою

Компанія розробила новий формат пакування для фармацевтичних препаратів, який дозволяє безпечно зберігати їх без холодильника під час перевезення, тримання на складі чи в аптеці, вдома у самого споживача. Співробітники дізналися про «Кліматичні Інноваційні Ваучери» з презентації програми у м. Сєвєродонецьк, яку 2017 року організувала НГО Greencubator. Компанія впроваджує енергоефективні рішення для оптимізації виробництва. Окрім того, розробка, що дозволяє відмовитися від холодильників і зменшити вуглецевий слід фармацевтичної галузі, цілком відповідає умовам участі в програмі. Тож, було прийнято рішення подавати заявку.

Працівники компанії «АГК Україна», яка створює український «зелений» продукт

Перший млинець нанівець

З першого разу потрапити до числа переможців компанії не вдалося. Як зізнаються в «АГК Україна», їхня заявка містила опис впроваджених енергоефективних рішень для покращення роботи виробництва. Але в ній не було пояснення, як ці рішення впливають на продукцію, що виробляється, в частині зниження її енергоємності. Також в заявці бракувало детальної оцінки, як запроваджені енергоефективні рішення змінюють готову продукцію підприємства.

Робота над помилками

Щоб покращити заявку в компанії чітко слідували рекомендаціям від Greencubator, як проектного менеджера програми в Україні. Головний акцент заявки перемістили на розробку і випуск інноваційного енергопасивного виробу. Окрім того, в новій заявці врахували всі зауваги від експертів, що оцінюють заявки, і виправили неточності. Рекомендацій від команди організаторів виявилося достатньо, щоб досягти успіху.

Прототип пристрою, розробленого «АГК Україна»

Три поради наступникам

  • Вірити в свою команду і свій проект.
  • Чітко відповідати на всі запитання в заявці. Єдина логіка проекту і його реалізації повинна бути очевидною від початку і до кінця.
  • І заявка, і весь проект повинні мати явні риси інноваційності, а також руху в сторону зменшення викидів CO2 в атмосферу. В розрахунках нашого проекту використовувались методики, рекомендовані євроспівтовариством.

Кліматичний ваучер дозволить розробникам отримати технологічний консалтинг для реалізації проекту, розробити і випробувати функціональну модель для зберігання препарату, яка відповідає вимогам та заявленим характеристикам. Нагадуємо, найбільша в Україні грантова програма для підтримки кліматичних інновацій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

Подати заявку на V хвилю до 1 лютого 2019