Українські міста і небезпечні об’єкти під водою — Екодія презентувала результати дослідження

Громадська організація Екодія презентувала результати дослідження «Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату». Мета проекту, реалізованого спільно з науковцями, — привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до них.

Як пояснили автори дослідження, моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року і в ньому представлений найпесимістичніший сценарій розвитку подій. Той, який втілиться у життя за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.

Моделювання здійснене на основі максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, із врахуванням вертикальних рухів земної кори та згінно-нагінних явищ, змодельовано дві зони затоплення. Згідно проведених розрахунків може бути затоплено близько 650 тис. га суходолу, а враховуючи нагони — до 1 млн га. Серед інших даних, доступних у результатах дослідження:

  • 34 українських міста можуть бути частково затоплені, зокрема: Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Керч;
  • 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;
  • кліматичними переселенцями стануть 75 000 людей, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;
  • 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення, зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат «Азовсталь» (Маріуполь), ставки-відстійники заводу «Титан» (поблизу Армянська, Крим);
  • може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду та об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема відомий «Херсонес Таврійський», заснований понад 2 000 років тому, внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Організатори опублікували у відкритому доступі інтерактивну мапу і повний текст результатів дослідження.

Нагадаємо, у грудні 2018 року на міжнародній конференції ООН COP24 були затверджені правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Українські компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології, — читайте враження наших «зелених» інноваторів.

Переможці проектів Greencubator увійшли до ТОП-10 стартапів від «Голосу Америки»

Редакція «Голосу Америки» сформувала власний перелік українських стартапів, які були найпопулярнішими у світі протягом 2018 року. Про ці компанії та їхні винаходи писали закордонні видання, їхні продукти та послуги замовляли користувачі з різних країн, а також долучалися до кампаній зі збору коштів. У списку є 10 компаній: Ugears, Senstone, SolarGaps, Cardiomo, Helko Smart Dumbbels, PassivDom, Picolor, Petcube, Effa. Серед них є «зелені» проекти, що в різний час брали участь в програмах, які реалізовує Greencubator, і отримували додаткову підтримку для впровадження своїх кліматично дружніх рішень.

SolarGaps — енергоефективні жалюзі з сонячними панелями

Розробка дозволяє зменшувати генерувати енергію з ВДЕ, тим самим скорочуючи витрати на електроенергію в приміщенні. Окрім того, їх можна інтегрувати в систему «розумного» будинку: жалюзі підтримують управління з мобільного додатку. Компанія стала переможцем другого етапу програми «Кліматичні Інноваційні ваучери» і завдяки отриманому гранту доопрацювала промисловий дизайн та електронний блок управління, оформила патенти для виходу на український і закордонні ринки. Досягнення компанії визнали на міжнародному рівні: SolarGaps отримала спеціальну нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології на конференції ООН COP24, що проходила у Катовіце, Польща.

Читайте про враження українських підприємців від поїздки на COP24 >>>

PassivDom — енергонезалежний модульний будинок з «розумними» рішеннями

В цьому будинку є і сонячні панелі, і вуглецеве волокно в основних елементах конструкції (на додачу до максимальної відмови від металу, який лишає по собі значний вуглецевий слід), і використання 3D-друку для виготовлення окремих частин, і облік споживання енергії, і контроль атмосфери — такі обов’язкові складові енергоефективного помешкання. Компанія також брала участь в «Кліматичних Інноваційних Ваучерах» і, ставши переможцем у третій хвилі програми, змогла отримати статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту від німецького інституту Passive House Institute. Тепер засновники налагоджують виробництво, поки що не серійне, в США.

Effa — екологічна альтернатива одноразовим пластиковим зубним щіткам

Зі своєю ідеєю біорозпадної зубної щітки розробники 2017 року перемогли в національному фіналі найбільшого міжнародного конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, а потім представляли Україну на міжнародному фіналі на Кіпрі. Після цього фіналу, за словами учасників проекту, для них все тільки розпочалося — вони знайшли нових партнерів і вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, США.

Читайте поради Effa «зеленим» винахідникам >>>

Сподіваємося, цього року українські технології й гаджети також захоплюватимуть аудиторію по всьому світу. Ми в Greencubator чекаємо на «зелених» інноваторів з їхніми кліматичними розробками — прийом заявок до програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» триває до 1 лютого 2019 року включно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: «Голос Америки»

Новорічне привітання від команди Greencubator!

Не можемо втриматися від підведення підсумків 2018 року! Протягом 2018 року команда Greencubator знову працювала над розвитком «зеленої» екосистеми в Україні. За рік, що минає, ми організували і провели:

  • три церемонії нагородження переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів». І недарма, бо вже 26 компаній отримали 870 000 євро, а ви ще встигаєте долучитися до п’ятої хвилі! Подати заявку можна тут;
  • національний етап світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad — і разом з переможцями відвідали міжнародний фінал в Единбурзі! Читайте про успіхи українців, які протистоять зміні клімату;
  • найенергетичніший табір країни TeslaCamp, який три дні працював на 100% ВДЕ від власних сонячних станцій! Деталі й головні цифри про подію у — нашому матеріалі. А в нас вже запитують, коли наступний…
  • бізнес-форум «Еко-інновації та “зелене” підприємництво: зроблено в Україні». Обговорювали з учасниками потенціал українського «зеленого» експорту — і він величезний, запевняємо;
  • перший в Україні конкурс екоінновацій PowerUp! від InnoEnergy, переможці якого отримали доступ до однієї з найкращих акселераційних програм Європи InnoEnergy Highway®;
  • презентували на кліматичній конференції ООН COP24 відео про «зелені» досягнення українського бізнесу. Пишаємось, адже вони отримали міжнародне визнання!

Контентно-комунікаційна команда Greencubator, яка сформувалася у 2018 році, вітає вас, пишучи цей пост. Дякуємо за співпрацю, підтримку, енергійність! Бажаємо нових проектів і кліматичних звершень у 2019 році!

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos

Підсумки 2018: нові технології зберігання енергії, що зроблять її дешевшою

Рік, що минає, відзначився для cleantech індустрії появою нових методів зберігання енергії. Оскільки генерація з відновлюваних джерел часто є нестабільною, зберігання енергії для подальшого користування є вкрай важливим. Сховища, доступні на сьогоднішній день, не завжди відповідають потребам і особливостям генерації з ВДЕ. Така енергія або одразу використовується мережею, або втрачається. Рішення, представлені ринку цього року, ще не стали масовими, але за умови вдалого масштабування вони допоможуть зробити «зелену» енергію доступнішою.

Розробники зі швейцарської компанії Energy Vault представили просту, втім досить ефективну систему для зберігання енергії. Вона працює наступним чином: велетенські крани будують башту з бетонних блоків (кожен вагою 35т), використовуючи для цього енергію з вітряка чи сонячної станції. Для того, щоб віддавати її з такого сховища, установка переміщує блоки назад на землю. За рахунок кінетичної енергії, яка виділяється в процесі, система перетворюється на зарядну станцію. Вся конструкція коштує в рази дешевше за інші сховища, при цьому, за підрахунками Energy Vault, дозволить зберігати від 10 МВт/год до 35 МВт/год енергії.

Ще одна інновація у зберіганні енергії походить з MIT. Їхня розробка з умовною назвою «сонце в коробці» передбачає, що згенерована з ВДЕ енергія перетворюватиметься у теплову і нагріватиме кремній у спеціальних резервуарах. Згодом, коли мережі потрібна буде електроенергія зі сховища, її конвертуватимуть зі світла сяючого розігрітого кремнію. Резервуари 10 м завширшки будуть зроблені з графіту. Така система (Thermal Energy Grid Storage-Multi-Junction Photovoltaics) коштуватиме вдвічі дешевше за гідроакумулюючі станції, які вважаються найбільш економними способами зберігання енергії сьогодні.

Проект нової системи зберігання енергії від фахівців MIT

Впровадження нових методів зберігання енергії зіграє важливу роль у збільшенні частки енергії з ВДЕ в енергетичному міксі. Доступні та ефективні сховища підвищать надійність роботи мережі під час стрибків навантаження. Окрім того, чим більше згенерованої енергії зберігатиметься для подальшого використання, тим дешевшою ставатиме електроенергія для кінцевого споживача. Будемо слідкувати за тим, як нові розробки поширюватимуться в енергосистемах по всьому світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

За матеріалами: Energy Vault, MIT, NHBR

Учасники COP24 затвердили правила боротьби зі зміною клімату

Учасники міжнародної конференції ООН COP24 затвердили правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Правила визначають, як саме країни будуть скорочувати власний вуглецевий слід, надаватимуть фінансову допомогу біднішим економікам і яким чином міжнародна спільнота контролюватиме, що всі насправді виконують те, про що заявили.

За словами Мігеля Аріаса Каньєте (Miguel Arias Canete), комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій, основою правил є прозора і відкрита система звітності. «Ми затвердили методи для вимірювання викидів і систему оцінки ефективності впливу наших політик порівняно з тими діями, які рекомендує впроваджувати наука». Щоб міжнародна спільнота мала змогу контролювати виконання домовленостей, у правилах передбачено проведення розслідувань по відношенню до тих країн, які вчасно не звітують про зменшення викидів CO2.

Процес затвердження навіть таких узагальнених правил ускладнювали представники окремих країн, які не підтримували загальний діалог. Так, Саудівська Аравія, Кувейт і РФ відмовилися визнати результати наукового звіту-дослідження Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC), згідно з яким глобальне потепління досягне рівня 3°C, якщо країни продовжуватимуть діяти без суттєвих змін. Віднайдений компроміс полягає в тому, що держави можуть на власний розсуд вільно використовувати дані зі звіту, але без зобов’язання орієнтуватися на них.

І хоча скептики вважають домовленості лише перемогою для процесу, а не для досягнення реального результату, той факт, що всі 196 країн-учасниць COP24 погодилися з прийнятими правилами свідчить про спільне бажання протидіяти зміні клімату. А регулярне обговорення допоможе збільшити обізнаність пересічного населення і стимулюватиме уряди приймати кліматично дружні рішення. Це, в свою чергу, сприятиме переходу бізнесу до «зелених» технологій і впровадженню кліматичних інновацій.

Спеціально для міжнародної спільноти команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів, яку вперше показала на конференції ООН COP24:

Джерело: BBC

Також читайте про те, які українські компанії отримали спеціальні нагороди за успішно впроваджені кліматичні технології від організаторів COP24

Українські «зелені» інноватори отримали нагороду на конференції ООН COP24

В польському місті Катовіце триває міжнародна кліматична конференція ООН COP24. Протягом двох тижнів лідери країн світу, представники державних органів та громадських екологічних організацій визначатимуть ефективні методи реалізації Паризької кліматичної угоди. Greencubator презентував на конференції програму підтримки «зелених» інновацій в Україні «Кліматичні інноваційні ваучери», а компанії PRANA, SolarGaps і «Червона хвиля» отримали спеціальні відзнаки від організаторів COP24.

«Кліматичні інноваційні ваучери» — це найбільша в Україні грантова програма підтримки бізнесів, що впроваджують дружні до клімату низьковуглецеві інновації в своїй роботі. За чотири етапи проведення 26 компаній-переможців отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Наразі триває прийом заявок на п’яту хвилю. Спеціально для міжнародної спільноти COP24 команда Greencubator підготувала презентацію досягнень українських «зелених» інноваторів:

В рамках виступу української делегації три компанії з числа переможців інноваційних ваучерів отримали нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології:

  • PRANA розробляє рекуператори на мідних теплообмінниках зі smart-керуванням;
  • SolarGaps виробляє жалюзі з сонячними панелями, які генерують енергію;
  • «Червона хвиля» налагодила 3D-друк титаном деталей для аерокосмічної галузі.

Про інших переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів» читайте на сайті проекту. Програма для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма. Проектним менеджером є Greencubator.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Почався відбір компаній до V хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери»

5 грудня Greencubator розпочав прийом заявок на участь в програмі «Кліматичні Інноваційні Ваучери». В рамках цієї, найбільшої в Україні грантової програми для підтримки кліматичних інновацій, вже 26 компаній отримали фінансування на загальну суму 870 000 євро. Стати учасником можна, надіславши заявку до 1 лютого 2019 року включно.

Програма реалізується за принципом співфінансування: грант покриває більшу частину (до 80%) витрат на впровадження кліматичної розробки згідно поданого проекту. Це означає, що компанія-отримувач ваучеру також інвестує в розробку, заявлену у проекті, не менше 25% від суми гранту. Сам грант для переможців п’ятої хвилі максимально становитиме 20 000 євро. Участь в програмі можуть взяти українські приватні компанії, що працюють на ринку не менше одного року. Правила й вимоги до компаній, що впроваджують кліматичні технології, детально викладені тут.

Подати заявку на V хвилю

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» для підтримки «зелених» розробок і технологій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

ПРО «ЗЕЛЕНІ» ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ:

Чому бізнес йде в «зелену» енергетику: дискусія на форумі Level Up Ukraine 2018

В рамках щорічного форуму Level Up Ukraine 2018 представники бізнесу, державного сектору, а також банківських установ обговорювали розвиток «зеленої» енергетики в Україні. Модератором панелі виступив співзасновник Greencubator Роман Зінченко.

Родіон Морозов, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження «Укргазбанку», констатував, що представники малого та середнього бізнесу розглядають «зелену» енергетику як джерело додаткового прибутку. Більша частина компаній, з якими співпрацює банк у «зеленому» напрямку, розглядає такі проекти як неосновний вид бізнесу. В той же час, популяризація виявляє і проблеми: не вистачає проектного фінансування та можливості укладати довгострокові угоди, оскільки українські банки більше працюють на короткострокових ресурсах. Наступним логічним кроком має стати випуск «зелених» облігацій.

Про те, що підвалини для розвитку галузі закладає саме державна політика, говорив Олексій Хабатюк, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України». Окрім стабільного і вже зрозумілого «зеленого» тарифу потрібні інші інструменти стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, а також врегулювання питань скорочення викидів забруднюючих речовин та екологічної безпеки. Але всі ці процеси уповільнюються через довготривалий процес переходу до нового енергетичного ринку.

Артур Огаджанян, партнер «Делойт» в Україні з департаменту корпоративних фінансів, висловив свою думку, що коли держава в питаннях регулювання галузі зробить крок на зустріч бізнесу, який вже розвиває «зелену» енергетику, відповідні тарифи в Україні зменшаться.

Представники бізнесу говорили про необхідність побудови нової стратегічної системи для всієї країни. Зокрема Сергій Шакалов, генеральний директор компанії KNESS, що випускає сонячні панелі у Вінниці, говорив про те, що за умов державного сприяння навіть 100% відновлювана енергетика стане реальністю. Компанії вже розвивають «зелену» енергетику для цього.

Віктор Куртєв, генеральний директор «Метрополії», вказав на те, що потрібен принципово новий підхід до задоволення потреб в енергії та енергоносіях. І цей підхід повинен ґрунтуватися на інноваційних технологічних рішеннях, які сприятимуть модернізації української енергетичної системи.

Не тільки підприємці, але й представники міської влади працюють над поширенням відновлюваної енергетики в Україні. Це підтверджує мер м. Славутича Юрій Фомічев, який також брав участь в обговоренні. За його словами, міста долучаються до «зеленої» енергетики з декількох причин: це і спосіб консолідації громади, і залучення інвесторів до міської інфраструктури, і енергетична безпека, завдяки зменшенню залежності від енергетичних монополістів.

Підсумовуючи, учасники панелі констатували, що «зелена» енергетика в Україні вже розвивається, — це вигідно для приватних компаній, безпечно та перспективно для муніципалітетів, прогресивно для банківського сектору. Однак галузі не вистачає «зеленої» нормативної бази для подальшого системного зростання. З її появою суттєво збільшиться частка відновлюваної енергетики в українському енергетичному міксі.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: