Прибери сміття покупця — новий тренд світового рітейлу

Виробники споживчих товарів вважаються чи не найбільшими забруднювачами довкілля, оскільки пакування від їхньої продукції не утилізується належним чином. На початку цього року одразу кілька великих гравців заявили, що кардинальним чином змінять підхід до збору сміття. Ні, компанії не закликатимуть клієнтів усе сортувати і правильно здавати на переробку. Рішення значно простіше: знаючи, що люди від природи ледащі, продавці самостійно приберуть сміття за своїми покупцями, і навіть зроблять це безкоштовно. Принаймні, так анонсуються нові клієнтські сервіси.

Віддай нам пляшечку з-під шампуню

Procter & Gamble, Nestle, PepsiCo, Unilever та з десяток інших компаній долучилися до створення єдиної онлайн-платформи Loop. Сайт працюватиме як звичайний онлайн-магазин, з тією різницею, що вся продукція буде постачатися в багаторазовому пакуванні (навіть продукти харчування), яке споживач повертатиме виробнику. До створення Loop долучилися фахівці з TerraCycle — компанії, що займається утилізацією відходів, зокрема тих, які важко переробляти.

Розробники прагнуть, щоб Loop став таким же зручним та легким у користуванні, як і традиційний шопінг в інтернеті. Покупець оплатить звичну вартість товару і внесок, що повертається, за багаторазове пакування. Доставка товару здійснюється у спеціальних контейнерах, розроблених спільно з американською поштовою мережею UPS, і в них же можна збирати пакування з-під використаних покупок. Коли контейнер наповниться, споживач через Loop замовить кур’єра для вивезення пакунків. Оскільки їх не потрібно мити перед поверненням виробнику, в TerraCycle наголошують, що таке поводження з відходами навіть простіше для користувача, ніж сортування.

Наскільки переконливо працюватиме новий сервіс і чи захочуть покупці знову міняти звички, ми побачимо вже навесні — саме тоді Loop запрацює в тестовому режимі для споживачів у Нью-Йорку, Парижі та деяких інших містах. Деталі компанії оголосять згодом.

На сайті Loop є перелік брендів, які будуть реалізовувати продукцію в багаторазовому пакуванні

Власні меблі для офісу — вчорашній день

В схожому напрямку рухається IKEA: щоб зменшити кількість сміття, сформованого з товарів бренду, магазини почнуть здавати меблі в оренду. І знову користувачів переконуватимуть змінити свої звички: не купуйте меблі для офісу — бо ж колись вам доведеться самим їх утилізувати. IKEA пропонує орендувати меблі у них і, коли настане час, повернути все до магазину. Виробник запевняє, що уживані меблі максимально перероблятиме і всі можливі елементи повторно задіє у виробництві.

Експеримент з орендою меблів розпочнеться вже цього лютого у магазинах в Швеції. Для початку, орендувати можна буде лише столи і стільці для офісу, але адміністрація не виключає розширення асортименту. Все залежатиме від популярності сервісу.

Для IKEA така ініціатива — продовження руху на зустріч пересічним клієнтам. Останні кілька років компанія серйозно переглядає бізнес-модель, щоб відповідати вимогам сучасних покупців. Наприклад, переміщує магазини в міста, ближче до покупців без автівок, а також відкриває менші за площею майданчики, оскільки люди все частіше відмовляються від закупів у масштабних ТЦ. Перша міська IKEA відкривається у Нью-Йорку.

IKEA має 313 магазинів у 38 країнах (до яких цього року приєднається і Україна), але оренда меблів почне діяти в Швеції

Боротьба зі сміттям

І поки оглядачі приписують появу оренди меблів і багаторазового пакування впливу sharing economy, кліматичні активісти святкують перехід великих рітейлерів на «зелену» сторону. Проблема одноразового пластику вже привернула увагу законодавців — раніше Європарламент зобов’язав країни відмовитися від окремих позицій і змусити виробників платити за прибирання сміття. А в Україні розробили рішення для оптимізації торговельної логістики і скорочення обсягів знищення якісних товарів. Команда Stock-Factory (Hurricane LLC) створила онлайн-платформу, де можна оперативно продати або передати на благодійність якісні товари, строк придатності яких наближається до завершення, і отримала 5 000 євро на єдиному в світі конкурсі «зелених» бізнес-ідей Climate Launchpad Grand Final 2018. Більше про конкурс читайте тут.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ:

На основі матеріалів Fastcompany, Vox

Інвестори чекають на українські компанії в Гаазі — стати учасником GES 2019 можна до 1 березня

Нова можливість для українських компаній, які шукають зовнішнього інвестування — участь в Global Entrepreneurship Summit. Захід відбудеться 4-5 червня в Гаазі, Нідерланди, за підтримки голландського та американського урядів.

Організатори чекають на заявки від компаній, які готові брати участь в пітчингу для залучення інвестицій. Тематика цьогорічного саміту:

  • сільське господарство/виробництво продуктів споживання;
  • підключеність;
  • енергія та енергетика;
  • охорона здоров’я;
  • водні ресурси.

Підприємці зможуть продемонструвати свої інноваційні проекти безпосередньо зацікавленим інвесторам, представникам фондів, регуляторних органів, що розробляють стандарти й нормативні документи, експертам тощо.

Головна характеристика проекту, який обиратимуть для участі в саміті, — його готовність і придатність до масштабування на нові ринки всього світу. Заявку на участь можна подати до 1 березня. Проекти, що відповідають цьогорічній тематиці та пройдуть відбір, отримають відповідне повідомлення до 1 квітня.

Організатори компенсують участь в саміті та оплату житла, а транспортні витрати оплачують самі учасники. Більше деталей читайте на сайті заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Будемо кризовими менеджерами для планети» — як українська команда вийшла до світового фіналу конкурсу з екологічного права

Українська команда пройшла до фіналу міжнародного конкурсу International Environmental Moot Court Competition, який щорічно організовує Стетсонський Університет, США. Конкурсанти братимуть участь в навчальному судовому процесі з екологічного права, тематикою якого цьогоріч стане використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), Паризька кліматична угода та протидія зміні клімату.

Зараз студентський проект готується до захисту своєї позиції на міжнародному рівні та шукає партнерів для організації подорожі. Редакція Greencubator, тим часом, розпитала команду про те, як українська молодь долучається до вивчення екологічного права та що відбуватиметься в Стетсонському університеті вже цього квітня.

Про конкурс і те, як на нього потрапила українська команда

Євгенія Нестеренко, тренерка команди, студентка 6 курсу магістратури міжнародного права навколишнього середовища та природних ресурсів:

— Повна назва — «Змагання з міжнародного екологічного права ім. Дж. Б. Стетсона», якщо простіше, то це єдиний навчальний судовий процес з екологічного права у світі. Щорічно тематикою справ у цьому змаганні обирають найбільш нагальні, але неврегульовані питання у міжнародному праві, що загрожують екології окремих регіонів та планети в цілому.

Анастасія Журавель, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного права:

— В світовій спільноті конкурс вважається генератором ідей. Для того, щоб молодь досліджувала проблематику теми, з якої поки не знайшли вирішення; або ж для дослідження проблем, яких ще немає, але через зміну клімату вони можуть виникнути найближчим часом.

Каріна Олійніченко, учасниця команди, студентка 3 курсу відділення міжнародного права:

— Екологічне право є особливим. Про нього багато хто не чув, але це не означає, що воно не варте уваги. Ви не бачите як помирають кити, але це важливо. Ви не бачите, як знищують тропічні ліси, але це теж дуже важливо для людства. Від викидів CO2 з заводів страждають ескімоси, тому що двоокис переноситься на полюси. Тобто, викиди на континенті створюють проблеми в іншому кінці планети і страждають люди, які цих заводів в очі не бачили.

Анастасія Синиця, учасниця команди, студентка 4 курсу міжнародного регіонознавства:

— Щоб виграти регіональний раунд конкурсу ми написали дуже класний меморандум 🙂 Ми запропонували неординарне рішення: не лише юридичне вирішення проблеми, але й технічне, а ще — економічний план для подолання бідності на островах за рахунок розподіленої генерації енергії. До того ж, ми оцінили потенціал та можливість сонячних станцій в цьому кейсі.

Олексій Волошин, тренер, магістр міжнародного права регулювання міжнародної торгівлі:

— Цьогорічна тема конкурсу змушує нас креативити на повну: одна з країн за рахунок ресурсів океану (водоростей) хоче досягти цілей Паризької угоди. Але так вона шкодить біорізноманіттю, і ми намагались знайти баланс у позиціях країн. Ми навіть приводили реальні розрахунки використання енергії водоростей для справи, дивилися на неї набагато ширше. Ми намагались знайти здоровий баланс сильних юридичних аргументів і фактів справи.

Євгенія Нестеренко: цікава історія, як конкурс з’явився в Україні. Свого часу моя викладачка, професор Інституту міжнародних відносин Марина Медведева, започаткувала спеціалізацію «міжнародне право захисту навколишнього середовища». Ще 2009 року її студентки Ліза Баданова та Марія Бездєнєжна (разом з викладачкою у якості тренера) взяли участь в конкурсі. Це була перша заявка з Європи і регіональні раунди до того не проводилися, не рахуючи окремий регіональний раунд Об’єднаного Королівства. Письмова робота (меморандум) українок отримала схвальні відгуки, їх відразу запросили на міжнародний етап, де вони дійшли до 1/4 фіналу в усних раундах. Студентки також взяли на себе добровільне зобов’язання організувати європейський регіональний раунд в Україні, що і продовжують робити, з 2010 року.

Євгенія Нестеренко не тільки тренує, але й безпосередньо організовує участь української команди в міжнародному конкурсі

Як почали займатися кліматичною політикою?

Євгенія Нестеренко: про нашу команду можна сказати, що не ми зайнялися екологією, а вона — нами. Кожен і кожна в певний момент зрозуміли, що екологічна тематика — це те, чим би хотілося займатися, не зважаючи на труднощі.

Я вже кілька років займаюся Стетсонським муткортом і цього року збиралася відпочити від нього. Однак, мені зателефонувала Настя, одна з учасниць, і сказала, що треба зібрати команду з людей, які будуть справжніми енергоґіками. Виявилося, що тема цього року — Паризька угода і улюблені ВДЕ, тому відмовитися я не змогла 🙂

Анастасія Синиця: я працюю в проектах DiXi Group і вже намагаюся розібратися з технічною частиною енергетики, хоча це взагалі не пов’язане з тим, що я вивчаю, бо маю стати країнознавцем. Якось для себе я вирішила, чому б не загрузнути ще й в дотичну галузь права. Побачила тематику про ВДЕ в конкурсі і була впевнена, що з цим кейсом ми впораємося відмінно.

Мережа екоактивістів — це як об’єднана енергосистема України. Працює тільки якщо всі її ланки активні. Як виявилося, ми — цікавий мікс змінотворців, у всіх сферах у нас є «свої люди», такий собі нетворкінг для екології. Ми змогли скоординувати всі свої ресурси, щоб дістати важливу для нас інформацію, яка відсутня в інтернеті.

Анастасія Журавель: з того самого моменту, коли я вперше ознайомилася з документами конкурсу, а саме, судовою справою, я подумала: «Цей шлях не буде легким». Але жодного дня я не пошкодувала, що доєдналася. Вирішувати одну з найскладніших екологічних проблем, шукати рішення, яке разом із тобою шукає весь світ — це надихає, розширює межі розуміння. Схоже на величезний трамплін та є, без сумніву, найзахопливішою студентською пригодою!

Каріна Олійніченко: ніколи не планувала брати участь в Moot Court саме з екологічного права, але я завжди мріяла побачити китів 🙂 Через глобальне потепління моя зустріч з ними може ніколи і не відбутися. Тому вирішила допомогти Землі залишитися Землею, приєднатися до руху екоактивістів і уможливити здійснення своєї мрії.

Олексій Волошин: я приєднався до команди, коли вже побачив її повний склад. Мене надихають ці активні люди, я знаю Євгенію з першого курсу, доволі довго знайомий з Настею Синицею. Ми всі є екоактивістами нашого інституту (Інституту міжнародних відносин — прим. ред.). З Женею ми самі ініціювали вивчення міжнародного екоправа ще на 4 курсі. А зараз майже уся команда — це частина «зелених» змін, це так заряджає! Ти знаєш, що ці люди щиро вірять в «зелені» ідеї і вони зроблять наш виступ на міжнародному конкурсі на найвищому рівні.

Навіщо брати участь в американському фіналі?

Анастасія Журавель: на змаганні будуть присутні науковці та дослідники в екологічних галузях, яким ми продемонструємо, що Україна теж хоче долучитися до справи збереження планети.

Безпосередньо для нас це стане практичним досвідом з комунікації з екологічними активістами світу щодо вирішення кліматичних проблем, правильного впровадження в дію Паризької угоди тощо. Бо від підвищення температури на Землі нікуди не сховатися, хіба переїхати на Марс, якщо ви друг Ілона Маска. Якщо ж вам так не пощастило, тоді — ви друг Альберта Гора і треба боротися хоча б за самих себе.

Євгенія Нестеренко: в Україні малий відсоток людей займається екологією. В нас майже відсутня культура того, щоб за збереження навколишнього середовища боролися, як за життя людини. Але ж це також боротьба за людей, за майбутнє покоління. Хочемо навчитися цієї культури в більш розвинених країн і перенести їхній досвід на практику в нас.

Після повернення з конкурсу плануємо організувати курс практичних лекцій, де будемо розповідати про досвід наших друзів. Ми віримо, що кожен може робити зміни окремо, а потім повести за собою інших людей. Бо такі активісти показують, що можна жити по-іншому, не шкодячи ні природі, ні собі.

Анастасія Синиця: в студентському гуртожитку нашого університету ми зробили станцію сортування сміття. Тому, перші кроки до популяризації на місцевому рівні вже є 😉 Чому б не спробувати тепер зробити щось корисне на рівні містечок та міст?

Каріна Олійніченко: звісно, нам хочеться виграти. Для нас це був би хороший поштовх в розвитку та імплементації екологічного права в Україні.

Про «слабкі ланки» екологічного руху

Анастасія Журавель: найголовніша перешкода для нас у підготовці до конкурсу – немає потрібної літератури, доступу до іноземних бібліотек. Тому для участі в конкурсі ми використовували свої робочі та дружні зв’язки, аби знайти потрібні матеріали. З практичною частиною роботи багато допомагали інститутські викладачі.

Ми нове покоління. В нас інші стандарти бачення власного майбутнього. Для чутного масштабу не вистачає змін, які робляться локально. Втім, потрібно діяти спільно з іншими країнами. З цим погоджуються наші європейські колеги з різних університетів. Ми хочемо стати частиною міжнародного екологічного руху і хочемо досягти синергії в цьому. Тільки локально проблеми не вирішуються.

Олексій Волошин: є затверджена рамкова конвенція про зміну клімату. В документах про євроінтеграцію України в одному з розділів є екологічні та енергетичні питання. Нам потрібно правильно гармонізувати українське право з міжнародними нормами.

Каріна Олійніченко: потрібно дивитися на планету в цілому і розглядати її як єдиний організм. В екології немає кордонів, як і в зміни клімату. Тому і діяти потрібно глобально, бо вже пізно намагатися стабілізувати ситуацію на місцях. Так ми зможемо змінити вже укладені угоди, ставлення людей до того, що відбувається навколо, побудувати мережу лідерів.

Якого результату прагне досягти команда?

Євгенія Нестеренко: окрім того, що ми працюємо і навчаємось, ще й вирішили взяти на себе відповідальність за розвиток екологічного напрямку в Україні. Усі наші знайомі, хто працює з екологією, показують своїм прикладом, що це — самовіддана праця. Ти можеш одночасно розвиватися як спеціаліст і популяризувати не дуже відому поки що в Україні сферу. Власне, це ми і хочемо змінити.

Анастасія Синиця: ми вчимося бути кризовими менеджерами для планети. Цікаво опановувати сферу, яка мені була раніше не знайома і не близька. Я не займалася правом і перший час було складно. Однак, працюючи в команді, я зрозуміла важливість саме такої роботи.

Олексій Волошин: наша ціль — не залишати ідеї проектів тільки на папері, а й реалізовувати їх. Коли знаходиш неочевидне рішення проблеми, то можеш вважати себе практично винахідником.

Команда шукає партнерів для участі у фіналі, що відбудеться 11-13 квітня 2019 року в США. З питань співпраці звертайтесь до Євгенії Нестеренко janenesterenko@gmail.com
Номер картки для підтримки проекту 4149439300149568 («ПриватБанк»)

Hack4energy

З 2015 року Greencubator розпочав серію паралельних хакатонів для вирішення найважливіших енергетичних проблем України.

Через мережу інноваційних центрів і партнерів по всій країні нам вдалося залучити до пікової події 11 міст у спільній відеомережі, розробляючи десятки проектів і прототипів.

Hack4energy став одним з найбільших паралельних розподілених хакатонів у Європі.

Інновації для фармацевтики: як «АГК Україна» наполегливо боролась за Ваучер

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери» дозволяє компаніям отримати безповоротний грант від ЄБРР на впровадження «зелених» розробок. Щоб отримати фінансування слід дотримуватися правил, але не завжди вдається правильно подати заявку з першого разу. Втім, це не привід здаватися, а оформлення документів не слід вважати перешкодою до перемоги у відборі. Грамотно підготовлені заявки допоможуть налагодити міжнародне партнерство і отримати грант, навіть якщо не з першого разу — в цьому на власному досвіді переконалися в «АГК Україна». Компанія подавала заявку на участь двічі, і з другої спроби стала переможцем однієї з хвиль програми. Нагадуємо, до 1 лютого включно триває прийом заявок на додаткову, п’яту хвилю.

Знайомство «АГК Україна» з програмою

Компанія розробила новий формат пакування для фармацевтичних препаратів, який дозволяє безпечно зберігати їх без холодильника під час перевезення, тримання на складі чи в аптеці, вдома у самого споживача. Співробітники дізналися про «Кліматичні Інноваційні Ваучери» з презентації програми у м. Сєвєродонецьк, яку 2017 року організувала НГО Greencubator. Компанія впроваджує енергоефективні рішення для оптимізації виробництва. Окрім того, розробка, що дозволяє відмовитися від холодильників і зменшити вуглецевий слід фармацевтичної галузі, цілком відповідає умовам участі в програмі. Тож, було прийнято рішення подавати заявку.

Працівники компанії «АГК Україна», яка створює український «зелений» продукт

Перший млинець нанівець

З першого разу потрапити до числа переможців компанії не вдалося. Як зізнаються в «АГК Україна», їхня заявка містила опис впроваджених енергоефективних рішень для покращення роботи виробництва. Але в ній не було пояснення, як ці рішення впливають на продукцію, що виробляється, в частині зниження її енергоємності. Також в заявці бракувало детальної оцінки, як запроваджені енергоефективні рішення змінюють готову продукцію підприємства.

Робота над помилками

Щоб покращити заявку в компанії чітко слідували рекомендаціям від Greencubator, як проектного менеджера програми в Україні. Головний акцент заявки перемістили на розробку і випуск інноваційного енергопасивного виробу. Окрім того, в новій заявці врахували всі зауваги від експертів, що оцінюють заявки, і виправили неточності. Рекомендацій від команди організаторів виявилося достатньо, щоб досягти успіху.

Прототип пристрою, розробленого «АГК Україна»

Три поради наступникам

  • Вірити в свою команду і свій проект.
  • Чітко відповідати на всі запитання в заявці. Єдина логіка проекту і його реалізації повинна бути очевидною від початку і до кінця.
  • І заявка, і весь проект повинні мати явні риси інноваційності, а також руху в сторону зменшення викидів CO2 в атмосферу. В розрахунках нашого проекту використовувались методики, рекомендовані євроспівтовариством.

Кліматичний ваучер дозволить розробникам отримати технологічний консалтинг для реалізації проекту, розробити і випробувати функціональну модель для зберігання препарату, яка відповідає вимогам та заявленим характеристикам. Нагадуємо, найбільша в Україні грантова програма для підтримки кліматичних інновацій започаткована в рамках програми ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Євросоюзу.

Подати заявку на V хвилю до 1 лютого 2019

Українські міста і небезпечні об’єкти під водою — Екодія презентувала результати дослідження

Громадська організація Екодія презентувала результати дослідження «Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату». Мета проекту, реалізованого спільно з науковцями, — привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до них.

Як пояснили автори дослідження, моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року і в ньому представлений найпесимістичніший сценарій розвитку подій. Той, який втілиться у життя за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.

Моделювання здійснене на основі максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, із врахуванням вертикальних рухів земної кори та згінно-нагінних явищ, змодельовано дві зони затоплення. Згідно проведених розрахунків може бути затоплено близько 650 тис. га суходолу, а враховуючи нагони — до 1 млн га. Серед інших даних, доступних у результатах дослідження:

  • 34 українських міста можуть бути частково затоплені, зокрема: Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Керч;
  • 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;
  • кліматичними переселенцями стануть 75 000 людей, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;
  • 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення, зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат «Азовсталь» (Маріуполь), ставки-відстійники заводу «Титан» (поблизу Армянська, Крим);
  • може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду та об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема відомий «Херсонес Таврійський», заснований понад 2 000 років тому, внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Організатори опублікували у відкритому доступі інтерактивну мапу і повний текст результатів дослідження.

Нагадаємо, у грудні 2018 року на міжнародній конференції ООН COP24 були затверджені правила реалізації Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів CO2. Угода, що має на меті втримати глобальне потепління на рівні до 2°C, вступає в силу з 2020 року. Українські компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології, — читайте враження наших «зелених» інноваторів.

Переможці проектів Greencubator увійшли до ТОП-10 стартапів від «Голосу Америки»

Редакція «Голосу Америки» сформувала власний перелік українських стартапів, які були найпопулярнішими у світі протягом 2018 року. Про ці компанії та їхні винаходи писали закордонні видання, їхні продукти та послуги замовляли користувачі з різних країн, а також долучалися до кампаній зі збору коштів. У списку є 10 компаній: Ugears, Senstone, SolarGaps, Cardiomo, Helko Smart Dumbbels, PassivDom, Picolor, Petcube, Effa. Серед них є «зелені» проекти, що в різний час брали участь в програмах, які реалізовує Greencubator, і отримували додаткову підтримку для впровадження своїх кліматично дружніх рішень.

SolarGaps — енергоефективні жалюзі з сонячними панелями

Розробка дозволяє зменшувати генерувати енергію з ВДЕ, тим самим скорочуючи витрати на електроенергію в приміщенні. Окрім того, їх можна інтегрувати в систему «розумного» будинку: жалюзі підтримують управління з мобільного додатку. Компанія стала переможцем другого етапу програми «Кліматичні Інноваційні ваучери» і завдяки отриманому гранту доопрацювала промисловий дизайн та електронний блок управління, оформила патенти для виходу на український і закордонні ринки. Досягнення компанії визнали на міжнародному рівні: SolarGaps отримала спеціальну нагороду за успішно впроваджені кліматичні технології на конференції ООН COP24, що проходила у Катовіце, Польща.

Читайте про враження українських підприємців від поїздки на COP24 >>>

PassivDom — енергонезалежний модульний будинок з «розумними» рішеннями

В цьому будинку є і сонячні панелі, і вуглецеве волокно в основних елементах конструкції (на додачу до максимальної відмови від металу, який лишає по собі значний вуглецевий слід), і використання 3D-друку для виготовлення окремих частин, і облік споживання енергії, і контроль атмосфери — такі обов’язкові складові енергоефективного помешкання. Компанія також брала участь в «Кліматичних Інноваційних Ваучерах» і, ставши переможцем у третій хвилі програми, змогла отримати статус енергоефективного будинку відповідно до міжнародного будівельного стандарту від німецького інституту Passive House Institute. Тепер засновники налагоджують виробництво, поки що не серійне, в США.

Effa — екологічна альтернатива одноразовим пластиковим зубним щіткам

Зі своєю ідеєю біорозпадної зубної щітки розробники 2017 року перемогли в національному фіналі найбільшого міжнародного конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad, а потім представляли Україну на міжнародному фіналі на Кіпрі. Після цього фіналу, за словами учасників проекту, для них все тільки розпочалося — вони знайшли нових партнерів і вирушили на акселерацію до Starta Accelerator, що у Нью-Йорку, США.

Читайте поради Effa «зеленим» винахідникам >>>

Сподіваємося, цього року українські технології й гаджети також захоплюватимуть аудиторію по всьому світу. Ми в Greencubator чекаємо на «зелених» інноваторів з їхніми кліматичними розробками — прийом заявок до програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» триває до 1 лютого 2019 року включно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: «Голос Америки»

Новорічне привітання від команди Greencubator!

Не можемо втриматися від підведення підсумків 2018 року! Протягом 2018 року команда Greencubator знову працювала над розвитком «зеленої» екосистеми в Україні. За рік, що минає, ми організували і провели:

  • три церемонії нагородження переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів». І недарма, бо вже 26 компаній отримали 870 000 євро, а ви ще встигаєте долучитися до п’ятої хвилі! Подати заявку можна тут;
  • національний етап світового конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad — і разом з переможцями відвідали міжнародний фінал в Единбурзі! Читайте про успіхи українців, які протистоять зміні клімату;
  • найенергетичніший табір країни TeslaCamp, який три дні працював на 100% ВДЕ від власних сонячних станцій! Деталі й головні цифри про подію у — нашому матеріалі. А в нас вже запитують, коли наступний…
  • бізнес-форум «Еко-інновації та “зелене” підприємництво: зроблено в Україні». Обговорювали з учасниками потенціал українського «зеленого» експорту — і він величезний, запевняємо;
  • перший в Україні конкурс екоінновацій PowerUp! від InnoEnergy, переможці якого отримали доступ до однієї з найкращих акселераційних програм Європи InnoEnergy Highway®;
  • презентували на кліматичній конференції ООН COP24 відео про «зелені» досягнення українського бізнесу. Пишаємось, адже вони отримали міжнародне визнання!

Контентно-комунікаційна команда Greencubator, яка сформувалася у 2018 році, вітає вас, пишучи цей пост. Дякуємо за співпрацю, підтримку, енергійність! Бажаємо нових проектів і кліматичних звершень у 2019 році!

Відгуки про COP24: що дає українським компаніям міжнародний нетворкінг

Цього року на міжнародній кліматичній конференції COP24 команда Greencubator розповідала про «зелені» інновації, зроблені в Україні, а компанії PRANA, «Червона хвиля» та SolarGaps отримали спеціальні нагороди від організаторів COP24 за успішно впроваджені кліматичні технології. Ми розпитали переможців «Кліматичних інноваційних ваучерів», що долучилися до міжнародної спільноти на COP24, про їхні враження та висновки від участі в заході. Читайте, як міжнародний нетворкінг допомагає українським компаніям:

Роман Кузич, PRANA: «Участь у COP24 дає поштовх до формування екологічної місії бренду»

— Без сумніву, Кліматичний Саміт ООН COP24 у польському місті Катовіце став однією з найвагоміших подій кінця року. Тисячі делегатів з понад 200 країн, і тим паче приємно було представляти на заході Україну як сучасний осередок кліматичних технологій та інновацій. У нашої компанії вже є досвід участі в міжнародних заходах, проте COP24 став першою подією світового масштабу, в якій ми брали участь.

Шлях PRANA до нагороди розпочався за рік до події: з участі в програмі «Кліматичних інноваційних ваучерів». Кліматичні інвестиції ЄБРР заклали фундамент створення нового рекуператора PRANA PREMIUM і технічного оновлення наявних моделей. Greencubator, як організатор програми в Україні, відкриває широкі можливості для малого та середнього бізнесу: розробники інноваційного обладнання отримують реальний шанс вивести на міжнародний ринок нові продукти, не продаючи технологію за кордон.

Участь у складі української делегації в Катовіце ─ це чудова можливість не тільки представити свої інноваційні продукти, але й побачити, які кліматичні, технічні, технологічні, соціальні, політичні тенденції переважають у світі. Такий досвід дає поштовх до переосмислення (або створення) екологічної місії українського бренду. COP24 приніс PRANA нові цінні контакти у галузі енергоефективності та кліматичних змін, допоміг сформувати цілісну картину сучасного стану клімату планети та місця технологій у покращенні якості й тривалості життя людей, окреслив нові вектори розвитку та позиціювання компанії.

Сподіваємось, всі рішення, покликані зменшити негативний вплив людства на клімат, прийняті в рамках COP24, не лишаться на папері, а призведуть до реальних змін. Зі свого боку, компанія PRANA докладе всіх зусиль до технічного вдосконалення систем вентиляції та покращення користувацького досвіду.

Нагороди для українських компаній, що впроваджують кліматичні технології, вручені на COP24

Дмитро Ковальчук, «Червона хвиля»: «Впевнилися у важливості проблеми ресурсозбереження»

— Відвідування заходів формату COP24 корисне для будь-яких компаній з багатьох причин:

  • допомагає зрозуміти масштаб проблеми, з якою працює бізнес;
  • побачити і відчути різні підходи до вирішення кліматичних проблем, в тому числі організаційні, технічні, технологічні, правові тощо;
  • «приміряти» свої напрацювання до вказаних проблем і завдань, в тому числі, щоб коригувати деякі напрямки подальшого розвитку власних технологій.

Саме масштаб і різноманітність напрямків і тематик, що висвітлюються на COP24, відрізняють цей захід. На таких обговореннях часто з’являються нові рішення для компаній. Пройшло не так багато часу, щоб формулювати конкретні готові ідеї після COP24 для впровадження у «Червоній хвилі». Але, безумовно, ми в компанії будемо коригувати акценти своєї діяльності, особливо з точки зору аналізу як економічних, так і екологічних показників.

Цікаві ідеї можуть виникати при проектуванні повних (замкнених) виробничих ланцюгів та виробництв на базі нашого обладнання в цілому — з можливістю максимально повного корисного використання надлишкового тепла, що виділяється в нашому металургійному процесі, використання передових енергозберігаючих ідей (в тому числі, сонячних панелей, рекуператорів) тощо.

З усього почутого і побаченого на COP24, хотілось би виділити важливість проблеми енерго/ресурсозбереження, особливо для країн з обмеженими фінансовими ресурсами, як Україна. Можливо, це й звучить банально, але нашим підприємцям слід орієнтуватися на енерго/ресурсозбереження, адже це може і має бути привабливим напрямком розвитку.

Євген Ерік, SolarGaps: «Дискусійні панелі COP24 допомагають з новими ідеями та джерелами фінансування»

— Участь в COP24 стала для нас унікальною можливістю зустріти компанії, які фокусують свої зусилля на вирішенні проблеми зниження викидів CO2 і підвищенні енергоефективності, щоб поліпшити життя людей за допомогою нових технологій. Обмін досвідом як ніщо інше допомагає визначити цілі і рухатися в правильному напрямку.

Мені дуже сподобалися дискусійні панелі, одна з них була Solar Impuls, яка поєднує в собі близько тисячі проектів з області «зелених» технологій. Потенційна можливість бути причетним до подібного відкриває можливість комерціалізації для рішень, для яких іноді буває складно знайти звичні нам джерела фінансування. Звичайно, є певні протистояння, але це дає ще більше можливостей для подальшого розвитку. Форум проводився в цікавому форматі інтерактивного діалогу, в зборах груп, метою яких було зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище. Це було досить незвично, і тому цікаво.

Ми в SolarGaps вже давно плекаємо ідею інтеграції нашого рішення в «розумні» міста і створення будівель з нульовим рівнем викидів CO2. І те, що ми почули на COP24 ще раз підтверджує необхідність впровадження нашого рішення у великих масштабах.

Я вважаю, що відвідування подібних заходів просто необхідне для успішного розвитку молодих компаній, особливо в тих сферах, які покликані поліпшити світ. Вони дають надію на те, що незабаром ми будемо дихати чистішим повітрям. І я вдячний команді Greencubator та міжнародним партнерам за таку можливість.

Українські кліматичні інноватори на COP24

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Як зміниться ринок енергетики України в 2019 році — огляд законодавства

Верховна Рада України підтримала низку законопроектів, спрямованих на розвиток альтернативної енергетики у 2019 році, а також збереження сприятливих умов у 2020-му. І хоча не всі норми вже остаточно затверджені, їх розгляд парламентом свідчить про зміни для «зеленого» сектору української економіки. Іван Бондарчук, старший юрист юридичної компанії ILF, роз’яснює для Greencubator, що саме міститься у нових положеннях і як це вплине на учасників енерговідносин.

Нові обрії енергетики — цінові аукціони

— Верховна Рада проголосувала низку положень для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій та введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, змінила правила користування земель.

Почнемо з останнього. У першому читанні був проголосований законопроект №8449-д, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Вказаний законопроект значно поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: усі споживачі (домогосподарства і юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт та продавати її за «зеленим» тарифом без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.

Окрім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел — цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, чинний на момент їх проведення. Учасник, що запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.

З 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт та інших видів генерації (загальна частка якої становить понад 15% всього обсягу продажу електроенергії з альтернативних джерел енергії) — понад 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт та 5 МВт відповідно, а з 2023-го — до 3 МВт та 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС та ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажу енергії з ВДЕ, отже наразі саме для них участь в аукціонах буде обов’язковою. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.

Аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції під час їх проведення граничний обсяг квот, що можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або декілька учасників зі спільним бенефіціаром) не зможуть отримати понад 25% щорічної квоти.

Нові умови для «зеленого» тарифу

— Передбачається, що збільшення строку дії державної гарантії, що буде надана переможцям аукціонів до 20 років (максимум до 2050 року), спонукатиме подальші інвестиції у великі проекти генерації з альтернативних джерел енергії. В свою чергу, конкуренція інвесторів за отримання квот на державну підтримку повинна призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики та відмінити регулярний перегляд розміру «зеленого» тарифу у зв’язку зі здешевленням технологій. Однак, розвиток галузі може суттєво гальмуватися, якщо уряд зволікатиме із затвердженням квот, що мають бути розіграні на аукціонах, або обсяг таких квот буде значно меншим за потреби ринку.

Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь в аукціонах не є обов’язковою, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Щоправда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% порівняно з чинним законодавством. Варто зазначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлений «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА чи pre-PPA до кінця 2019 року, зберігатимуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.

Відміна ПДВ для імпортованого обладнання

— Іншим знаковим подарунком для розвитку альтернативної енергетики України став законопроект №9260, що був прийнятий ВРУ ще 23 листопада, а 10 грудня повернувся з підписом Президента.

По-перше, новий закон дозволяє розміщувати об’єкти для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії на землях із цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». До його прийняття, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала декілька місяців, потребувала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань та залучення органів місцевої влади. Відтак, нововведення зменшує витрати часу та корупційні ризики інвесторів.

По-друге, цим законом внесені зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно нових положень, до кінця 2021 року звільняється від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики: вітрогенераторів, фотоелектричних модулів, трансформаторів та інверторів. Таке стимулювання галузі є одним з найдієвіших, адже не потребує ухвалення жодних додаткових підзаконних актів і діятиме з 1 січня 2019 року. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, імпортоване з-за кордону, буде на 20% дешевшим. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.

Особливе значення нові норми матимуть для проектів розподіленої генерації з відновлюваних джерел. З урахуванням нововведень законопроекту № 8449-д, проекти з встановленою потужністю генерації до 500 кВт будуть звільнені від більшості регуляторних процедур, і саме вартість обладнання становитиме значну частину витрат. Отже, енергокооперативи, домогосподарства та інші споживачі отримають найбільш сприятливі умови розвитку власного виробництва електроенергії на наступні 3 роки.

БІЛЬШЕ ПРО ЕНЕРГЕТИКУ:


Фото: Depositphotos