У Хмельницькому розглядають можливість створення енергетичних кооперативів

За словами експертів, відкритий ринок електроенергії вигідний як новим малим гравцям, так і великим досвідченим підприємствам.

11 липня в Хмельницькому відбувся круглий стіл «Малий бізнес та малі мережі: нові гравці на ринку електроенергії», на котрому обговорювався потенціал Українського енергетичного ринку і закордонний досвід побудови інклюзивних ринків електроенергії. Серед учасників заходу – керівник спільнотних проектів ГО Greencubator Андрій  Зінченко, голова Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку Юлія Усенко і старший юрист, керівник енергетичної практики компанії ILF Іван Бондарчук, а також в.о. генерального директора Хмельницьобленерго Олег Козачук та заступник технічного директора з енергоаудиту Петро Луців.

Ринок енергетики розвивається дедалі динамічніше, і в Україні ці процеси помітні також. Наприклад, у появі сегменту проз’юмерів – це домогосподарства, великі й малі підприємства, які є одночасно виробниками й споживачами електроенергії. Наразі в нас функціонує 1300 домогосподарств, хоча ще в 2015 році їх було 270.

Зацікавленість Хмельницького до цього питання зумовлена прийнятим у 2017 році Закон «Про ринок електричної енергії», для створення нових бізнес-моделей у сфері генерації й постачання електроенергії. З боку Хмельницькобленерго до обговорення долучилися в.о. генерального директора Олег Козачук та заступник технічного директора з енергоаудиту Петро Луців.

У Хмельницькій області присутні сонячні домогосподарства, і їм, зі слів Олега Козачука, обленерго щомісяця виплачує приблизно 500 тис. грн. «Ми поки не маємо жодного енергетичного кооперативу, який, приміром, є у сусідів-вінничан. Тому ми пропрацьовуємо механізми створення таких об’єднань, оскільки інтерес до них вже проявили кілька споживачів», – зазначив він.

«Домінуючі гравці ринку, ті ж самі обленерго, можуть вважати домогосподарства й кооперативи конкурентами. Це триватиме до того моменту, поки не зміниться бізнес-модель і не прийде розуміння, що ці люди – потенційні партнери. Наприклад, вони можуть завантажувати мережі обленерго вночі, які о цій порі переважно простоюють. В обмін на це господарства за дешевшим тарифом заряджатимуть свої акумулятори. Це так званий принцип віртуальної електростанції. 100 тисяч таких користувачів із акумуляторами вдома можуть збалансувати піки. Ті з монополістів, які зрозуміють переваги нових бізнес-моделей, виграють», – розказав Андрій Зінченко.

Для того, щоб така гнучкість у відносинах на українському енергетичному ринку стала можливою, потрібно налагодити сприятливу регуляторну політику. Для цього мають бути прийняті підзаконні акти до згаданого Закону.

Старший юрист ILF Іван Бондарчук: “Інклюзивність ринку також залежить від діяльності громадян. Підзаконні акти дозволять українцям створювати власні мікромережі, і вони мають зрозуміти усі переваги і можливості таких кооперативів. Основа закладена статтею 49 прийнятого закону про ринок електроенергії, далі справа за підзаконними актами”

“Ринок електроенергії в Україні реформується ще з початку 90-х років, і весь цей час на ньому домінували так звані монополії. Зараз, з прийняттям закону про ринок електричної енергії у квітні 2017 року, ми вперше почули про роль малих гравців, або малих систем розподілу. Кооперативи, садові товариства, власники мереж, малий і середній бізнес мають шанси стати першими на цьому ринку” – пояснює Юлія Усенко.

Учасники розмови також закцентували увагу на важливій для українських реалій особливості генерації електроенергії. Хоча найпопулярнішим джерелом відновлювальної енергії всюди зараз є сонце, Україна має неабиякі перспективи в біомасі. Уже є помітними тенденції, що деякі підприємства, наприклад, елеватори, переходять на опалення сільськогосподарськими відходами.

Leave A Comment