Розв’язка на Шулявці – громадський простір?

Архітекторами Юрієм Кузьміним та Олександром Макаренком розроблена концепція розв’язки біля метро “Шулявська”, яка робить місце однаково привабливим для пішоходів та водіїв автомобілів.

На даний момент транспортна розв’язка перебуває в аварійному стані, є застарілою та неефективною. Ринок секонд-хенду під мостом декілька раз горів, а зараз частина розв’язки підтримується тимчасовими опорами. До того ж, велика кількість пішоходів змушена йти темним та вузьким підземним переходом, щоб перейти на протилежний бік дороги. Сам перехід є старим та особливо небезпечним взимку. А отже з’являється необхідність якнайшвидшої реконструкції мосту. Нині існує два проекти розв’язки. Один з них – офіційний, інший – запропонований транспортним інженером в порядку громадської ініціативи.

Існуючі проекти

Перший проект (зліва) розроблений інститутом “Київдормістпроект”. Це класична розвя’зка на базі листка конюшини з трьома пелюстками. Через її некомпактність передбачено знесення одного з цехів заводу “Більшовик” та додаткове відчуження частини міської території під будівництво розв’язки. Пішоходи так само матимуть рухатись підземним переходом, аби дістатись до об’єктів на різних частинах дороги.

Ще один варіант розв’язки (справа) запропонований транспортним інженером Віктором Петруком. Це трирівнева дорога з реверсним кільцем для автомобілів посередині. Розв’язка виявилася дуже компактною та, відповідно до розрахунків, ефективнішою у розподіленні транспортних потоків, ніж попередні пропозиції, що є дуже важливим для складних умов руху в місті. Але, на жаль, в даному варіанті пішоходи так саме мають перетинати проспект Перемоги підземним переходом.

Ось комп’ютерне моделювання руху на розв’язці:

 

Інженер зазначає, що моделювання проводилось відповідно до поточного транспортного навантаження розв’язки.

Концепція

Концепція, розроблена архітекторами Юрієм Кузьміним та Олександром Макаренком, створена на базі розв’язки Віктора Петрука, але додає цілісний громадський простір для пішоходів, що з’єднує різні частини міської території. До роботи пізніше долучився художник Андрій Науменко.

1391714_608433459202469_1163887358_n

Юрій Кузьмін
Архітектор, співавтор концепції

«Вся ідея – приватна ініціатива. Крім того, проект на який ми спирались, розв’язка Петрука, теж є приватною ініціативою. Ідея створити подібний простір виникла в Фейсбуці під час обговорення концепції Віктора Петрука. Ми планували витратити на роботу місяць, але впорались лише за півтора».

Автори пропонують зсунути реверсне кільце для автівок на схід (в сторону центру міста), а частину проспекту Перемоги навпроти станції метро та з’їзди на вул. Олександра Довженка та вул. Вадима Гетьмана накрити пішохідною площею так, щоб люди могли пересуватись по ній в усіх напрямках, не використовуючи сходи. Цей проект, теоретично, має відповідати вимогам Універсального дизайну та забезпечить комфортне пересування площею усіх, хто пересувається тротуаром.

humen_trasit_800

Розв’язка наразі знаходиться лише на стадії ілюстрованої концепції – автори хочуть ознайомити з нею киян та міську владу і, в результаті потреби у ній, думати над шляхами реалізації.

1391714_608433459202469_1163887358_n

Юрій Кузьмін
Архітектор, співавтор концепції

«Я думав, що ми опублікуємо концепцію і отримаємо якийсь фідбек від київської громади і влади. Якщо ідея буде затребуваною, то потрібно ініціювати дослідження: урбан-аналіз, розрахунок і перевірку закладених в проект ідей, маркетингову концепцію. Але поки виходить все не так. Тому що фідбек сам по собі вийшов невеликий. Досвіду взаємодії з громадськістю і з владою у нас поки немає, тож все трохи загальмувало. Але ми зараз плануємо співпрацювати з дизайнерами, щоб зробити інфографіку та відеоролик, які стануть ілюстраціями до нашої концепції».

Навколо метро “Шулявська” знаходиться велика кількість житлових будинків, офісів, торгівельних центрів, корпусів ВНЗ, гуртожитків та інших функціональних будівель. Також цей простір є активним транспортним вузлом – тут багато хто пересаджується з одного виду транспорту на інший. Тільки станцією метро щоденно користується близько 58 000 людей, а загалом, за попередніми підрахунками “Шулявська” є найближчою станцією для 360 000 киян. 87,5% з них відрізані від метро проспектом Перемоги.

Отже архітектори вирішили зробити мультифункціональний простір, який би поєднував функції транспортної розв’язки, транспортного пересадочного вузла та відкритого громадського простору з міською площею. Взята за основу транспортна концепція Віктора Петрука трохи змінюється: пропонується влаштувати пішохідну площу на рівні виходу зі станції метро, та посунути реверсивне кільце в сторону станції метро КПІ, з метою опустити його нижче рівня пішохідного руху. Таким чином стає можливим безперешкодний перехід з однієї частини проспекту на іншу, а весь пішохідний рух виходить з-під землі нагору.

Одним із шляхів залучення грошей на будівництво Шулявського вузлу може стати домовленість із забудовником, за якою певний час він отримуватиме прибуток від діяльності цього громадського простору. Інвестор отримуватиме доходи у вигляді відсотку з продажів на території площі, прокату велосипедів, плати за паркування, реклами та організації концертів або інших заходів. Разом з тим запроваджується сучасне система управління, в якій інвестор зобов’язується платити зарплатню персоналу, що доглядатиме простір, а також бере на себе видатки накшталт комунальних платежів.

Крім того, архітектори пропонують низку рішень, за допомогою яких новоутворена площа перетворюється на місце зустрічі та відпочинку киян.

Ідеї для громадського простору

1. Дублюючий тротуар зі сторони заводу “Більшовик” вздовж проспекту Перемоги хможе компенсувати нестачу пішохідного переходу та активізувати простір біля заводу.

03_8001

2. Озеленення площі: газони для сидіння, дерева, що створюватимуть тінь.

12_800persp

3. Місця для спілкування та відпочинку: амфітеатр, лавочки, кафе з вуличним столиками, кіоски з вуличною їжею, електронні представництва бібліотек, кіоски з пресою, вуличні бібліотеки, зони вільного доступу до Інтернету та електророзетки біля місць сидіння.

08_800

4. Простір для активного відпочинку: прокат велосипедів та роликів, велопарковки, скелелазні зачепи, дитячий майданчик, виділені місця для вуличних музикантів, сцена для виступів.

01_800_12

5. Торгівля та сфера послуг. Кількість торгівельних точок має бути обмежена, а їх розташування узгоджене з громадськістю, щоб бізнеси не заважали пішоходам та тим, хто проводить тут вільний час.

02_800

6. Паркінг. Під конструкціями площі та шляхопроводу між вул. Вадима Гетьмана та вул. Олександра Довженка пропонується розташувати автостоянки. За деяких умов, існує також можливість організувати підземну стоянку в межах усіх конструкцій шляхопроводу.

3-drozriz_800

7. Техно-кластер. Оскільки навколо Шулявки розташовано багато навчальних закладів технічної спрямованості та різноманітні виробництва технічної продукції, доречним представляється розвивати простір заводу в напрямку новаторських технічних ідей та стартапів, зробити його місцем зустрічі інженерної та дизайнерської думки — змістити акцент з «арт» на «техно».

maind_map_technoclaster_800

В цей проект закладена ідея міста з рівним доступом до простору всіх груп населення, в тому числі з обмеженою мобільністю. А також міста, комфортного для життя, за якою: «Пішохід важливіший за автомобіль. Велосипедист важливіший за автомобіль. Маршрутний автобус або трамвай важливіші за автомобіль. Всі автомобілісти рівні. Автомобіль, що рухається важливіший, ніж припаркований: перший виконує корисну транспортну роботу, другий — ні».

Єдина претензія, з якою зустрілись автори – це дуже дорого. Хоча б тому, що треба організувати значно більшу площу, ніж просто розв’язку Петрука. Але Юрій вірить, що створення громадського простору буде ще й економічно вигідним, адже дозволить повернути інвестиції, вкладені як у розв’язку, так і в організацію площі. Якщо збільшити привабливість місця для пішоходів то можна спрогнозувати збільшення трафіку в найближчі місця торгівлі та дозвілля, що, скоріш за все, збільшить кількість покупок, а місто отримає більше податкових відрахувань. Тому, чим більше активностей місто ініціює, тим на більший потік грошей може розраховувати в середньо- і довгостроковій перспективах.

Вибір, як завжди, за киянами і владою.

Ознайомитись з концепцією можна тут.

Матеріал взятий з сайту “Хмарочос”

Leave A Comment